пʼятниця, 10 червня 2016 р.

Пізнавальне конструювання: підсумки першого року роботи

Заняття у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України


Ось і пройшов перший рік роботи за курсом «Пізнавальне конструювання». Це багато чи мало? Підведемо перші підсумки і поміркуймо.

Цього навчального року до Дошкільної академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України прийшли малючки — дітки переважно раннього та молодшого дошкільного віку. Ми поміркували, зважили все і …. ризикнули: взяли ранній вік на ЛЕГО-конструювання. Такого ніхто не робить! І у нас блискуче вийшло! Тож вкотре бачу, що ризик — справа благородна! Тільки потрібно думати і діяти дуже обачливо і обережно.




Цього року ми з малятами разом з Курчатком Сонечком познайомилися з мешканцями двору та ставка, завітали до них в гості, а також були на городі, лузі та в саду… Потім поїхали в місто разом з Петриком та Марійкою — буди в парку, зоопарку, цирку, відпочивали в кафе, ознайомилися з міським транспортом і машинами, що нам допомагають… А далі ми подорожували разом з батьками діток, які працюють біологами, — в Африку, океаном та Україною. Ми не тільки мандрували, а й святкували — День Святого Миколая, Новий рік, 8 березня, День посмішки, Великдень Закінчуємо навчальний рік святами щодня та мультиками з казочками — динозаврики, подорож на казкову галявинку числа «три»…


Для малят цей рік став не тільки знайомством з новою діяльністю, а й призвичаюванням до обов’язковості занять, до поведінки на них, до педагогів. Тож, ставили собі такі завдання:
 познайомитися (з педагогом, з одне одним, з приміщенням, іграшками…);
 м’яко згуртувати дітей, підтягнути дисципліну, щоб все, що запланували на заняттях виконувалося;
 розговорити малят: адже діяльність у нас інтерактивна, тому діти беруть участь у пізнавальній казці, відповідають на запитання, підказують персонажам як діяти, спілкуються;
 навчити основним прийомам з’єднання деталей конструктора;
 спонукати дітей до розвитку конструкцій та до сюжетної гри;
 виконувати не тільки обов’язкову програму, а й конструювати за уявою.




Малята молодці — всі завдання виконали і навіть перевиконали. Ми з педагогом, яка веде заняття, навіть не мріяли про такі чудові результати! А тепер по порядку.
Спочатку суто КОНСТРУЮВАННЯ
• Ми почали працювати з дітьми раннього віку і у нас чудово вийшло: дуже рідко заняття з ЛЕГО-конструювання проводять з такими малючками.
 Діти дізналися багато нового з різних галузей знань: природознавство, українознавство, свійські тварини, мешканці Африки, океану тощо. Усі заняття були інтегрованими! Діти побачили реальні, а не «рафіновані» знання, зв’язок між різними галузями знань.
 Тож цього року ми відійшли від традиційної концепції заняття, вивели конструювання за межі одного предмета, зробили помічником в активному пізнанні світу, спробували інтеграцію з різними предметами і діяльностями.


 Ми закріплювали знання дітей і з інших предметів — математика, логіка, розвиток мовлення тощо.
 Діти залюбки гралися з конструкціями.
 Малята не тільки будували за зразком, а ще й дообмірковували, розвивали свою конструкцію.
 Наші заняття з конструювання подобаються і хлопчикам, і дівчаткам.
 Ми спробували протягом року використовувати нову форму роботи з малятами — інтерактивні пізнавальні казочки та історії: у нас чудово вийшло, дітям було цікаво, вони брали активну участь у створенні казочки.
 Діти прагнуть конструювати самостійно, вдома. Батьки розповідають, що їхні домашні конструкції стали суттєво кращими.



 Протягом року ми відчули наскільки самостійнішими і вправнішими стали дітки.
 Малята прагнуть будувати не тільки більше, а й міцніше. Вони вчаться на своїх помилках, запам’ятовують поради вихователя, враховують все досягнуте надалі.
 Діти використовують у самостійному конструюванні показані педагогом прийоми (більше про прийоми можна дізнатися з програми курсу).
 В другій половині року діти почали грати в сюжетну гру по двоє, по троє, обговорювати з іншими малятами та батьками свої конструкції.



 Були вже у нас і колективні роботи: для молодшого віку це дуже складно.
 Вибір кольорів кубиків — складна тема на заняттях, особливо коли дітей на заняттях багато. Але діти вже навчаються домовлятися (поки що з педагогом), йдуть на компроміс.
 На заняттях діти розмовляють, беруть участь у інтерактивній казці або історії, відповідають на запитання педагога.
 Діти досліджують конструкцію у грі, перевіряють її функціональність (наприклад, колодязь), схожість на оригінал, зіставляють розміри окремих конструкцій (наприклад, чи заїде машина в гараж).



 Малята (і хлопчики, і дівчатка) придумують цікаві удосконалення конструкцій — вентилятор, прискорювач, другий поверх і мансарду в будиночках.
 Діткам подобаються заняття, вони з радістю очікують їх.
 Ми почали використовувати елементи ЛЕГО-конструювання на інших заняттях — ознайомлення з природою (ліс), математика (лабіринти) тощо.



На заняття ми ще й закріплювали МАТЕМАТИЧНІ ПОНЯТТЯ:
 дітки повторили / закріпили знання основних кольорів, геометричних фігур та рахунок в межах 10;
 почали вивчення понять «більше» — «менше»;
 формуємо уявлення про цікавий спосіб «рахунку без підрахунку» — встановлення взаємооднозначної відповідності між двома множинами;
 розв’язуємо завдання з елементами логіки;
 розвиваємо просторове мислення;
 закріплюємо знання, виконуючим кумедні аплікації з геометричних фігур: діти збирають зображення за уявою, педагог показує тільки принцип створення зображення, а ще діти самі визначають з якого елемента краще створити дах будиночка, віконечко, дерево тощо.



Дякую всім!

Батькам та бабусям, дідусям за довіру, цікавість до нашої діяльності, підтримку малят, терпіння та витримку.

Дякую діткам за усмішки, щирість, старанність і відвертість.

Дякую педагогу, який нестандартно втілює мої задуми, працює творчо і натхненно, імпровізує, дослухається до дітей, чує та відчуває їх бажання і прагнення, але не йде на поводу у малят, а м’яко веде за собою, добивається результату, працює з малятами і заради них. А ще дякую за творчість та наукову сміливість, бажання працювати заради дітей!

Дякую керівнику Дошкільної академії Таїсії Іванівні Грицишиній за віру в нас, повну підтримку, довір’я, щирість, відданість Дошкіллю, мудрість та усміхненість!




Таким чином, конструювання вийшло насправді пізнавальним та творчим: ми не тільки конструюємо, а й закріплюємо знання з математики, логіки, пізнаємо довкілля, робимо знання дітей глибшими, міцнішими.

Тож багато ми встигли чи мало? Здається, що старт впевнений і цікавий.

Далі буде .... 



Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «Дошкільна академія “УнікУм”», «пізнавальне конструювання».

Сайт Дошкільної академії «УнікУм» — unikum.org.ua

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

пʼятниця, 3 червня 2016 р.

Пригоди родини їжачків: їжачки і золоті росинки

Природознавство, конструювання, математика, сенсорний розвиток

Інтерактивна пізнавальна казка для дошкільнят та молодших школярів


Казочка про родину симпатичних їжачків допомагає здивувати малят, ознайомити з життям-буттям цих симпатичних тварин у природі, уявити як їжачкам жити рядом з нами, дотепно розповісти про явища природи, звернути увагу на її красу, помилуватися нею, розвинути мислення, зокрема асоціативне, дрібну моторику.




У казочці є й завдання на сенсорний розвиток. А ще діти закріплюють математичні уявлення про зміст понять «більше», «менше», геометричні фігури, на практиці інтуїтивно ознайомлюються з основами стійкості конструкції, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки.
Цю казочку варто розповісти малятам саме під час прогулянки: тоді вони зовсім інакше переживуть пригоду родини їжачків, зможуть не тільки уявляти красу природи, а й бачити її на власні очі, а ще саме на траві дивовижно виглядають не тільки справжні, а й золоті росинки. Подивіться!

Рядом з великими містами завжди є ще й маленькі міста, містечка, селища, а ще й такі селища, які є не на всіх картах, — це дачні містечка. Зимою вони відпочивають, сплять, а навесні поступово прокидаються. Влітку дачні містечка стають особливо гомінкими: у дитячих садках і школах розпочинаються канікули, і дітлахи з татами, мамами, бабусями, дідусями багато часу проводять на дачі.
На дачах є ще й інші мешканці. Їх не завжди видно, але уважна людина завжди їх побачить і подружиться з ними.
Хто ж може ще жити на дачі?
Які вони, ці незвичайні мешканці?
Тож в одному дачному містечку було все, як зазвичай буває. На ділянках росли старі яблуні, в альтанках і на вулицях грали діти, з вікон кухонь смачно пахнуло оладками і варенням, а подекуди акуратно лежали стоси з дровами. У такому затишному місці й оселилася родина їжачків: тато — їжак Пих, мама —їжачиха Жужа і синочок — їжаченя Жора.



Дітки, як виглядають їжачки? Чим особливі ці тваринки?
Що їм подобається їсти?
Покажіть, як їжачки пересуваються.
Взимку і рано навесні родина їжачків жила, як і всі їжачки.
Що роблять їжачки взимку?
Коли вони прокидаються від зимового сну?
Чому їжачки прокидаються саме у цей час?
А от весною, коли все розквітало, влітку, а ще восени доки не дощило, у їжачків починалося зовсім нове життя — сповнене пригод і несподіванок. Адже саме у цей час на дачі з бабусею і дідусем живуть маленька дівчинка і її братик. Вони дружать з їжачками, і їжачкам теж цікаво з малятами. А ще дітлахи завжди залишають біля сходинок, що ведуть на кухню, щось смачненьке для їжачків. Такого їжачки ніколи не їли! Смакота!
А чи знаєте ви чим можна пригостити їжачків?
Їжачки приходять до діток тоді, коли вони граються надворі: саме у цей час на дачі стає найцікавіше. Їжачки бачили такі дива! Одного разу на них стрибала величезна яскрава кулька, вона весело перестрибнула через їжачків, а потім у неї не вистачило сил стрибати і вона стрімко покотилася в кущі.
Малята, як ви думаєте що це таке було?
А що ще на дачі може нагадувати кулю?
А вчора на їжачків само по собі їхало на чотирьох колесах щось дивне… та ще й воно не хотіло об’їжджати тваринок. Прийшлося їжачкам в кущах швиденько ховатися.
А це що за диво таке було? Чому ви так вважаєте?
А ще родині їжачків подобається вставати у досвіту, коли ще прохолодно і сонечко тільки починає прокидатися. У цей час на дачі все напрочуд красиве: все таке яскраве, блискуче, нарядне, прямо святкове. На траві, квітах і навіть на доріжках яскраво виблискують крапельки води.
Звідки крапельки води взялися на світанку?
Як називається це явище?
Чи бачили ви росу? Чи сподобалася вона вам? Чому?
А коли ще можна помітити краплинки води на рослинах?
Їжачкам подобається дивитися на краплинки роси: у них відображається все навколо, і навіть мордашки їжачків, а ще у краплинках можна побачити сонячні промінчики — вони граються з краплинками, виходить ціла райдуга!





Але коли ранкова прохолода змінюється на денну жару, прозорі росинки зникають.
Чому зникають росинки?
Їжачкам дуже шкода веселих краплинок, особливо шкода маленькому їжаченяткові Жорі. Тому одного разу він звернувся до сонечка:
— Сонечко, залиш мені, будь ласка, росинки на весь день: вони такі красиві, так прикрашають все навколо!
Чи може сонечко залишити росинки на весь день?
Сонечко лагідно подивилося на Жору і сказало:
— Я не можу, я таке пекуче, росинки самі зникають, коли я ними милуюся. Залишитися вони можуть тільки тоді, коли я за хмаринками, і то не надовго. Вибач!
— Я зрозумів, — зітхнуло їжаченя Жора. — Значить, я вставатиму ще раніше, щоб встигнути намилуватися росинками!
День пройшов, як завжди. Ранком тільки-но розвидніло, їжаченя Жора прибігло на галявину біля будинку, щоб привітати росинки. Ще здалеку воно побачило на галявині щось схоже на золоті кульки різного розміру.



— Може це золоті яблука? — подумало їжаченя Жора. — Але ж зараз ще тільки початок червня. Яблука так рано не достигають і яблука не бувають золотими!
Дійсно у цей час яблука тільки починають рости, вони ще маленькі, зелені і зовсім не смачні.
Якого кольору бувають яблука?
Коли вони достигають? Які на смак достиглі яблука?
Як можна відрізнити достиглі яблука від недостиглих?
Їжаченя підійшло ближче і побачило, що дивні золоті кульки схожі на великі росинки.
— Сонечко зробило диво?! — вигукнуло іжаченя. — Воно перетворило росинки на золоті кульки, які вже нікуди не подінуться.
Їжаченя Жора почало заглядати у золоті кульки, як у росинки. (Дайте дітям в руки золоту гальку з конструктора, нехай вони роздивляться її, помилуються, спробують покотити…)




Золоті росинки які?
На яку геометричну фігуру вони схожі?
Чим золоті росинки відрізняються від кульок?
От вже й тато-їжачок і мама-їжачиха прокинулися, вийшли на галявину. Їм також сподобалися великі золоті краплинки і всі разом почали ними гратися. Кмітливі їжачки одразу помітили, що золоті росинки різні.



Подивіться на золоті росинки. Вони однакові чи різні? Покладіть поряд однакові росинки. Чим вони схожі? Скільки яких росинок ви назбирали? Чим росинки відрізняються?
На що росинки схожі? Чим саме? (На сонечко, на кульбабку…)
Їжачки зрозуміли, що із золотих росинок можна будувати чудові сонячні вежі, ставлячи їх одну на одну.
Побудуйте сонячну вежу. Яку росинку треба ставити вниз, щоб вежа не впала?
А чи можна ставити однакові росинки одну на одну?
А чи буде хоч якось триматися вежа, якщо першою поставити найменшу росинку?
А якщо ставити росинки за розміром через один — велика, маленька, велика, маленька…?
Запропонуйте дітям побудувати якомога більше різних веж. Чим вони відрізнятимуться?
Яку вежу побудувати найскладніше? Найпростіше? Чому ви так вважаєте?
Так звідки ж насправді взялися золоті росинки?



От і сонечко вже прокинулося і замилувалося вежами іжачків. Тож сюрприз вийшов не тільки для іжачків, а і для сонечка. Добре, коли бувають такі чудові сюрпризи, навіть ось так, зненацька.

Додаткові запитання
Чи бачили ви їжачків? Де саме?
Чим запам’яталася ця зустріч?
Дайте дітям роздивитися й інші деталі конструкторів «Набор металлических чудес», «Набор бубликов-торов», побудувати з них цікаві блискучі конструкції.
А які пригоди могли статися з їжачками, якщо б вони знайшли такі деталі?






А розповісти казочку мені допомогли іграшки Фактор розвитку:

• родина їжачків;

набір металевої гальки;

набір дзеркальної золотої гальки.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко