вівторок, 15 жовтня 2013 р.

Будуємо власні «Сходинки до інформатики»


Конспект уроку: тема і варіації


Досить часто чую міркування про те, чи слід проводити урок за чужим конспектом, чи обов’язково складати такий конспект самому. Вирішила висловити свою думку.

Звичайно, важко говорити про урок взагалі, тому поговоримо про уроки предмета «Сходинки до інформатики», оскільки цей предмет лежить у центрі кола моїх наукових інтересів.




Цього року перший раз для всіх учнів других класів відчинилися двері комп’ютерних класів. Вперше — завжди хвилююче та відповідально. Вчителі заздалегідь готуються до уроків, шукають цікаві прийоми, щоб уроки були змістовними, щоб надати учням повну та різнобічну інформацію і водночас зробити уроки святом, захопливою подорожжю у нове, незвідане. Звичайно, матеріал уроків має бути зрозумілим, креативним, нестандартним, яскравим, цікавим для учня і вчителя.
Детально продумати наперед кожен урок — непроста задача, особливо, коли цей урок проводитимеш вперше. Тому, зрозуміло, що будуть і методичні помилки. Але ж так хочеться їх уникнути. Саме тому шукаємо досвід колег — тих, хто вже не один рік навчав своїх учнів комп’ютерній грамоті, вивчаємо їхні розробки. Але ж як оцінити їх?

Коли бачиш конспект уроку, як зрозуміти хороший цей урок чи поганий? Адже кожний урок є елементом ланцюжка уроків (цілісної системи) і, щоб правильно оцінити значення окремого уроку, треба бачити весь ланцюжок.
Систему уроків предмета «Сходинки до інформатики» можна зібрати з окремих частинок, як ми збираємо пазли. Частинками пазлу є навчальна програма предмета, підручник, робочий зошит, комп’ютерні програми. А поєднує всі частинки у яскраву картинку поурочне планування, яке допомагає знайти доцільне місце для кожного елемента.

Маюче правильно складене поурочне планування, в якому рівномірно насичені теоретичні і практичні частини уроків, вдало визначено час вивчення кожної теми, можна зосередити увагу на конкретному наповненні уроків, над тим, як зацікавити і здивувати учнів, емоційно забарвити матеріал. Саме тепер настав час реалізувати наше бачення наповнення уроків у детальних розробках уроків поєднати зміст матеріалу і форму його викладання. Адже треба продумати як дотепно і зрозуміло донести до дітей матеріал уроку, як гармонійно поєднати теорію з практикою, закріплення вивченого матеріалу з пропедевтикою нового, як побудувати взаємозв’язки між уроками.
І в цьому кращий досвід колег є незамінним помічником. Апробовані готові розробки уроків можуть стати чудовою основою. Проте варто пам’ятати, що справді живим і яскравим урок роблять його безпосередні учасники — учитель і учні. Від їхньої співпраці, взаємодії та взаємодопомоги залежить наскільки урок буде вдалим. Тож кожний конспект уроку педагог має «привласнити», тобто наповнити особливими словами, власними думками, прийомами, зорієнтувати саме на своїх учнів, щоб він став справді його власним, а не був «одягом з чужого плеча».
На мою думку, таке створення власного конспекту уроку можна порівняти з роботою композитора, коли він створює варіації до теми. Важливо знайти «золоту середину» між власним баченням, варіацією, і темою авторів розробки уроків, на яку ми спираємося. Ми маємо бути обережними, щоб не порушити гармонії системи уроків, зберегти взаємозв’язки між уроками, не зруйнувати головну ідею авторів розробки уроків, яка стала для нас першоджерелом. Адже тема має звучати чисто, розвиток теми має бути таким, як задумав автор. Тож наші думки мають не порушити гармонію мелодії, а лише інакше забарвити її трохи змінивши засоби виразності.

У наступній публікації йдеться про відкриті запитання, які допомагають зробити міцнішим зв’язок між уроками, щоб наступний урок став гармонійним продовженням попереднього.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років


Автор: Ірина Стеценко