неділя, 31 серпня 2014 р.

Як ми ділили оладки

Бесіди з дорослими


Сьогодні «треба дуже швидко бігти, щоб просто стояти на місці» (Льюіс Керол «Аліса в Країні Чудес»). Тож кожний педагог має безперервно вчитися все життя: зупинка власного розвитку означає відставання його учнів, їхню безграмотність, професійну незрілість і безпорадність у майбутньому, а цього допустити неможливо. І не варто думати, що вчитися можна тільки у колег і науковців по книжках, довідниках, інтернет-ресурсах тощо. Багато чого можна навчитися у дітей. В житті кожного педагога трапляються несподіванки, курйозні випадки, які для становлення педагога дають більше, ніж товсті книжки. Такі випадки майже непомітно вчать і педагога, і дітей. Тож посміхніться, поміркуйте і повчиться!




У дитячому садку моєю найулюбленішою стравою були оладки на дріжджах. Вони смачно пахли, були пухкими, добре підсмаженими і ніби розтавали в роті. Любили їх майже всі діти у садочку і з нетерпінням їх очікували.
Одного разу наша середня група до їдальні прийшла першою. «Ура! Сьогодні на вечерю — оладки!» — радісно вигукнули всі. Але у наших тарілках було лише по одній оладці, а у старшої групи — по дві. Вихователька і слова промовити не встигла, як «справедливість» була встановлена. «Хто прийшов першим, тому й оладків більше!» — вирішили ми і замінили тарілки.
Вихователька дуже образилася і сказала:
— Начувайтеся! Щоб мені  у тарілках було чисто!
— Ну, звичайно ж! — радо відповіли ми.
Одразу ми не зрозуміли, що це зробити буде важко.



Перша оладка була дуже смачна. Коли ми взялися за другу, їсти вже чомусь не хотілося... Але ж залишити її на тарілці не можна було: прийшла старша група і кожному ледве знайшли ще по оладці. Тоді вихователька й каже:
— Бачте! Виходить і сам не гам і другому не дам. Їжте тепер, щоб наступного разу думали!
Вона нас не сварила, ні: ми й так покарали себе, запихаючи оладку у рот.
Коли нарешті з оладками в тарілці було покінчено, я зрозуміла, що так більше ніколи не чинитиму. Подивилася на інших дітей і подумала: «Вони теж так не чинитимуть». Отже, треба вміти розраховувати власні сили і відповідати за свої вчинки. От так!




Читайте бесіди з дорослими і дітьми

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

четвер, 28 серпня 2014 р.

Слова замість гармат

Інформаційна війна: історія, сучасність, правила поведінки…

Частина 5


Початок публікації читайте тут

Солдати інформаційної війни


Як розповсюджувати бажану інформацію


Перш ніж перейти до розгляду способів поширення інформації, нагадаю: за нинішніх умов часто краще НЕ ДАТИ жодної інформації, якщо існує хоч невелика ймовірність того, що ця інформація може бути неправдивою, ніж РОЗПОВСЮДИТИ БРЕХНЮ.

Розповсюджуйте НОВИНИ З ОФІЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ, особливо коли Ви не бачили події на власні очі й не можете уточнити інформацію в очевидців, яким довіряєте.
5 канал
Сайт — http://www.5.ua/
Профіль у FaceBookhttps://www.facebook.com/5kanal
Прес-центр АТО
Профіль у FaceBookhttps://www.facebook.com/ato.news
Український кризисний медіа-центр
Профіль у FaceBookhttps://www.facebook.com/uacrisis
Інтернет-ресурси Президента України Петра Порошенка
Профіль у FaceBookhttps://www.facebook.com/petroporoshenko






Перед тим як розповсюджувати інформацію (і взагалі вірити їй), перевірте її хоча б двома незалежними способами. Для цього можна скористатися порадами у моїй статті. Перевіряйте і гарні, й погані новини — невідомо, хто прочитає новину, розповсюджену Вами, і якою, доброю чи поганою, вона виявиться для цих людей.
Якщо Ви впевнені у надійності інформації незалежно від її джерела, коротко напишіть про це в коментарях до новини («Я довіряю цій інформації», «Я довіряю людині, яка надіслала цю інформацію» тощо). Такий коментар підвищить довіру до Вашої (тепер уже й Вашої) новини тих людей, які Вас знають. І це вже немало!
Роблячи РЕПОСТ, можете опублікувати замість власного коментаря цитату з новини: іноді це краще, ніж Ваші власні слова, виявить Вашу позицію, допоможе зацікавити інших прочитати весь матеріал.

Примітка. Репост є розповсюдженням інформації іншого автора без змін, з власним коментарем чи без нього. Репост дає змогу опублікувати новину в хроніці друга. Вашу стрічку новин читаєте не тільки Ви, а й усі Ваші друзі, а можливо, й друзі Ваших друзів (це залежить від налаштувань Вашого профілю). Але у великому потоці новину часто важко помітити. Тому якщо Ви хочете, аби хтось із Ваших друзів неодмінно помітив певну новину, варто опублікувати її в його життєписі: тоді друг обов’язково отримає повідомлення про те, що Ви опублікували у його життєписі новину, і перегляне її.
Щоб зробити репост, потрібно натиснути на гіперпосилання «Поділитись» (внизу під текстом кожного повідомлення) і вказати, з ким саме Ви хочете поділитися новиною.

РЕПОСТ є одним з ЕФЕКТИВНИХ СПОСОБІВ розповсюдження інформації у соціальних мережах. У Вас і Ваших знайомих є спільні друзі, й для них репост ефективний, позаяк підвищується імовірність того, що вони помітять певну інформацію. А от для знайомих Ваших знайомих репост є можливістю побачити нову інформацію і розповсюдити її. Таким чином кількість повідомлень про одну й ту саму новину дуже швидко зростає (це залежить від того, скільком своїм друзям Ви цю новину передали і наскільки ефективно вони діяли). Тож не нехтуйте репостом, але РОБІТЬ його ВІДПОВІДАЛЬНО.
Зверніть увагу: РЕПОСТ має бути не правилом, а ВИНЯТКОМ! Ваш дуже важливий репост залишиться не поміченим, якщо стане черговим нав’язливим проханням у довгому ланцюжку прохань. І навпаки, друзі із задоволенням виконають Ваші прохання, якщо вони з’являтимуться лише у справді серйозних випадках.
Всі люди різні, і тому по-різному сприймають одну й ту саму інформацію: по-різному додумують, домальовують дрібні деталі, по-різному уявляють тональність написаного, інтерпретують і передають повідомлення далі. Іноді це призводить до ефекту «зіпсованого телефону». Тому інформацію необхідно подавати спокійним тоном, виважено, без зайвих емоцій (хоч тексти зовсім без емоцій читати нецікаво, тож дотримуйтеся міри).
Будьте уважними: якщо автор посту просить зробити репост і Ви довіряєте йому, робіть САМЕ РЕПОСТ, а не ставте лайк. Адже про це зазвичай просять, коли дуже важливо, щоб пост побачило якомога більше людей. Наприклад, таким чином можна повідомити про брехливість певної веб-сторінки, знайти родичів поранених, які у важкому стані перебувають у госпіталях, тощо. Коментарі мають бути такими, щоб новину захотілося прочитати!

ЛАЙК може стати каталізатором активного розповсюдження посту, тому перш ніж ставити лайк, особливо на постах з новинами або коментарями до резонансних подій, добряче поміркуйте. Ваші близькі знайомі, які добре Вас знають, довіряють Вам, і для них Ваш лайк на пості може бути своєрідним «ЗНАКОМ ЯКОСТІ», тож, найімовірніше, читаючи пост з Вашим лайком, вони будуть налаштовані некритично. У багатьох користувачів стрічка новин у FaceBook налаштована на першочерговий показ популярних новин (таке налаштування є автоматичним, і не всі його змінюють; FaceBook також час від часу автоматично змінює Ваші налаштування на показ популярних новин), тому показує в першу чергу новини з великою кількістю лайків. Тож СТАВТЕ ЛАЙК ВІДПОВІДАЛЬНО, не підвищуйте рейтинг сумнівних новин. Що може статися, якщо лайкати все підряд, читайте також у статті «Как я лайкал все подряд и что из этого вышло».




Шукайте новини без коментарів — лаконічний виклад подій (тільки факти), що супроводжується фотографіями, відео. Перевіряйте відповідність тексту, фото, відео тому, що Ви бачили самі. Звертайте увагу на тональність викладу інформації: вона має бути спокійною, виваженою, без істерик, непотрібних подробиць, які розпалюють емоції, а інформації не додають.
Якщо Ви розміщуєте новини, бажано подавати факти без коментарів, найважливіші цифри необхідно порівнювати з іншими — так, щоб динаміка змін була зрозуміла людям. Наприклад, інформація про витрати держави у 20 млн грн багатьом людям нічого не скаже (для пересічного громадянина і 0,5 млн грн — неосяжна величина), а от коли стисло повідомити, на що була витрачена ця сума, показати важливість і необхідність цих витрат, люди сприймуть інформацію зовсім по-іншому.
Не розповсюджуйте фотографії без пояснень. Зазвичай пояснення не потрібні, коли фото надходять безпосередньо від першоджерела, а розглядаючи репости, люди не завжди звертають увагу на першоджерело і можуть неоднозначно сприйняти фото.
Не варто розповсюджувати надміру емоційні пости, адже часто з кожним репостом, зокрема завдяки коментарям, пристрасті розпалюються все більше, і потім вгамувати їх важко, якщо взагалі можливо.




Не поспішайте спростовувати інформацію, якщо Ви бачите, що вона НЕ НАБУЛА СУСПІЛЬНОГО РЕЗОНАНСУ її або не помітили або вчасно встигли вилучити. Краще подбайте про вилучення текстів про неї з усіх доступних Вам місць. Адже навіть якщо люди не помітили саму новину, прочитавши Ваше спростування, вони можуть подумати, що диму без вогню не буває, і все одно злякаються, а можливо, і передадуть новину далі, та ще й з власними коментарями, і таким чином налякають інших.
Пам’ятайте, що більшість людей схильні перебільшувати небезпеку і применшувати радість. З певних причин погані новини зазвичай поширюються швидше, ніж добрі. Тому варто, повідомляючи погані новини, подавати їх навіть НАДМІРУ СПОКІЙНИМ ТОНОМ, тим самим нібито зменшуючи їх значення, заспокоюючи людей: під час передачі новини пристрасті, дуже ймовірно, зростатимуть від репосту до репосту, але залишається надія, що до тотальної істерії справа не дійде. А от добрі новини не гріх подавати підвищуючи тон: людям так хочеться вірити в краще, і нині радість нам усім особливо потрібна.

Не поширюйте те, в чому у Вас є НАВІТЬ НАЙМЕНШІ СУМНІВИ. Буває так: щось «дряпнуло», і незрозуміло — чому, що, коли. Вважайте, що «дряпнуло» недаремно, і не робіть того, в чому сумніваєтесь! Особливо важливо пам’ятати це у часи суспільних негараздів.

Не передавайте напряму «гарячі новини» тим своїм знайомим, які СХИЛЬНІ ДО ПАНІКИ, НЕОБДУМАНИХ ДІЙ: таким людям новину краще повідомити індивідуально (якщо це конче необхідно) або не повідомляти зовсім.




Не забувайте поширювати інформацію, яка ПІДНОСИТЬ НАСТРІЙ і БОЙОВИЙ ДУХ людей. Не забувайте, що ГУМОР — ДОБРИЙ ПОМІЧНИК у багатьох справах: він піднімає настрій, дає змогу подивитися на вже знайоме з іншого боку, допомагає відпочити, «розрядити обстановку», зняти емоційне напруження. Тож якщо відчуваєте доречність гумору в коментарях, розумієте, що можете дотепно, необразливо пожартувати, будь ласка, коментуйте з посмішкою.
Можете трохи поекспериментувати: створити дві публікації — серйозну і з посмішкою (тільки не розміщуйте їх поряд) — і подивитися, яка збере більше лайків, коментарів, схвальних відгуків. Так Ви поступово вивчите свою аудиторію і свої можливості.




Пам’ятайте: ПРАВДА — це дуже добре, але вона НЕ ЗАВЖДИ ДОРЕЧНА, особливо коли йдеться про велику аудиторію, всіх слухачів якої Ви насправді не можете знати. Тож перед тим як повідомляти правду, поміркуйте: наскільки вона страшна і гірка, чи вистачить у широкого загалу душевних сил, сили волі, мужності, щоб її витримати.
Пам’ятаю, ще за часів Радянського Союзу в Києві по відкритих каналах радіо під час навчання рятувальників пройшла інформація про те, що прорвало греблю Київської ГЕС. Це була навчальна тривога, і можливо, саме тому про широке розповсюдження цієї інформації керівники рятувальників дізналися далеко не одразу. Звісно, потім інформацію спростували, але на це звернули увагу далеко не всі. А тепер про наслідки. Така аварія означає, що мінімум півміста опиниться під водою (про Київську область не кажу: на щастя, в області тривоги не було). Я була в ті часи маленькою, але пам’ятаю, як довго після цього рятувальники знімали людей з дахів багатоповерхівок, височенних дерев тощо. А скільки роботи додалось лікарям… Причому паніка була навіть у тих місцях Києва, куди вода навіть у випадку аварії ніколи не дійшла б. От така прикра навчальна тривога.
Люди мають бути готовими до правди. Різним людям правду треба повідомляти по-різному, з широким загалом треба бути дуже виваженим. Адже часом необережно повідомлена правда може накоїти більше лиха, ніж мовчання. Потрібні обережні зважені професійні дії! Іноді широкому загалу варто повідомити лише часточку правди, щоб уникнути паніки. Тож пам’ятайте прислів’я: «Слово не горобець, вилетить — не впіймаєш», і дійте продумано, обережно, не наламайте дров.

Замість післямови


Дякую всім, хто звернув увагу на цей матеріал. Це моя перша спроба. Обіцяю й надалі ділитися з усіма своїми думками і висновками. Особливо вдячна тим, для кого цей матеріал став поштовхом до дій.

Розумію, що когось мої застереження приголомшили, а когось, можливо, й налякали. Але я писала це для того, щоб Ви не наступали на ті самі граблі й знали, де соломку підстелити.

Пам’ятайте, що сьогодні бездіяльність є злочином. Зважте, поміркуйте, що саме у Вас краще виходить, з чого Вам легше розпочати, і дійте! Разом ми обов’язково переможемо!

Успіхів нам усім і тільки добрих новин!




науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

вівторок, 26 серпня 2014 р.

Слова замість гармат

Інформаційна війна: історія, сучасність, правила поведінки…

Частина 4

Початок публікації читайте тут

Солдати інформаційної війни


Кілька думок про те, як викривати хибні позиції певних статей


Багато не писатиму: адже дещо про необхідність і способи з’ясування правдивості/брехливості інформації у статті вже було сказано. Зверну увагу на те, що недоцільно і неправильно (навіть шкідливо!) відповідати на коментарі «тролів» в Інтернеті, якими б жахливими і образливими вони не були. Адже Ваших аргументів «тролі» не почують. Їхня мета — розпочати дискусію, щоб привернути увагу (чим більше людей прочитають новину, тим більше повірить у брехню), вивести людей з рівноваги, підбити на необдумані вчинки, змуcити сумніватися, посіяти паніку.




Чіткої відмінності (як між чорним і білим) між «тролем» і звичайним користувачем немає. У користувачів можуть бути різні погляди на події, вони відрізняються темпераментом, сприйняттям, толерантністю, тож і їхні висловлювання на окремі теми (як правило, найболючіші) можуть нагадувати текстівки «тролів». Таким чином, щоб виявити «троля», треба деякий час поспостерігати за його діяльністю. Назву ознаки, що мають насторожити насамперед, а збіг кількох із них з високою імовірністю вкаже на «троля» (керуюся матеріалами товариства у FaceBook «Інформація і я в умовах війни», сайту gazeta.ua та власними міркуваннями).
Ознака перша. ДОПИСУВАЧ НЕ ВІДПОВІДАЄ ЦІЛЬОВІЙ АУДИТОРІЇ САЙТУ, його дописи НЕ МАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ до статті, під якою містяться. Наприклад, розмовляємо про нові зміни до податкового кодексу, і раптом — 20 коментарів про те, як погано годують солдатів.
Ознака друга. Коментатор висловлюється МАКСИМАЛЬНО ПРОВОКАТИВНО, не сприймає аргументів, відверто бреше, зосереджується не на тексті, а на особистості автора.
Ознака третя. Дописувач охоче відгукується на різкі зауваження, але вперто ІГНОРУЄ КОНСТРУКТИВНУ, а особливо ввічливу ДИСКУСІЮ.
Ознака четверта. Коментатор ГІПЕРАКТИВНИЙ (людина, яка працює, фізично не може підтримувати активність на такому рівні). Часто пише кілька постів поспіль, немовби розмовляє сам із собою. Взагалі завелика активність має викликати підозри — адже для того, аби дозволити собі «убивати» стільки часу за комп’ютером, треба, щоб хтось цей час оплачував.
Ознака п’ята. ВІДСУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ на сторінці дописувача. Втім, є «тролі», які відверто визнають на своїх сторінках, що вони проти України. Не лінуйтеся, заходьте на сторінки і дивіться дописи сумнівних співбесідників.
Ознака шоста. «Тролі» часто вибирають собі ЧУДЕРНАЦЬКІ прізвища та місця роботи. Наприклад: Кейченко-Ошатний, працює в НАУ МПАВЛЦ.
Ознака сьома. «Тролі» завжди РОЗМОВЛЯЮТЬ на ПІДВИЩЕНИХ ТОНАХ і часто дають не інформацію, а КОМЕНТАРІ до неї. Подібні дописи одразу вилучайте зі свого блогу. Зважайте на ЗМІСТ і ТОН коментарів.
Ознака восьма. Часто АВАТАРКОЮ «троля» слугує не обличчя людини, а СИМВОЛ, ПЕРСОНАЖ (далеко не зразковий!) відомого фільма, фантастичної книги тощо. Аватарка «троля», як правило, дивує, привертає увагу, запам’ятовується. Будь ласка, не плутайте патріотичні аватарки з прапорами України, свічками в дні жалоби тощо.
Ознака дев’ята. ТЕМАТИКА повідомлень «тролів» НАЙБОЛЮЧІША, КОМЕНТАРІ Б’ЮТЬ ПО НЕРВАХ, «тролі» ШВИДКО РЕАГУЮТЬ на події, що мають великий резонанс у світі або в певній країні. Часто можна побачити коментарі «тролів» до найпопулярніших постів, які далеко не завжди відповідають їм за тематикою.
Раджу, якщо це можливо, видаляти або ховати сумнівні коментарі, пости тощо.
Ознака десята. «Троль» ЛІЗЕ у СЛОВЕСНУ БІЙКУ, НАДМІРУ ЕМОЦІЙНО РЕАГУЄ на відповіді на свої коментарі, відповідає на багато коментарів, але в його текстах часто більше емоцій, ніж фактів. У діалог вступає, але гне свою лінію, зауваження відскакують від нього, як горох від стіни.






Коментуйте новини з хибною інформацією, але стримано, точно, аргументовано, підтверджуйте свою думку фактами.

ДАЛІ — про те, як розповсюджувати бажану інформацію.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

субота, 23 серпня 2014 р.

З Днем Незалежності України!



Вітаю всіх з Днем Незалежності України!



Миру, злагоди, взаєморозуміння, мужності, віри, надії!
Нехай якнайскоріше на нашій землі буде МИР!

Слава УКРАЇНІ! Слава всьому НАРОДУ України!


Вітання, які мене особливо вразили

Москва наша!!!! Дякую МОСКВИЧАМ!!!!! Дійте далі вже впевненіше і ефективніше!
Браво!!!!! Бісс!!!




«Москва, сейчас, 500 метров от Кремля, километр от “той самой” высотки... похоже ... у нас тут какое-то “коллективное бессознательное нации” включилось, которое чувствует ложь и за правду! С днем независимости, Украина — наступающим! Многие века счастья тебе!»




Москва. Красна площа. 21 серпня 2014 р.



Я вірю в ТАКУ Росію! Дякую за підтримку!





Присвячується усім борцям за волю України! Свою незалежність українці виборювали впродовж багатьох віків.. Ворог прийшов і сьогодні... Ми переможемо, тому, що за нами Правда! Слава Україні!
Режисер — Григорій Риба.
Ідея та хореографія — Ірина Мазур.




Даля Грібаускайте, Президент Литви, українською — до Дня Незалежності України
Таке приємне вітання! Дякую! Слава Україні!











науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

пʼятниця, 22 серпня 2014 р.

Слова замість гармат



Інформаційна війна: історія, сучасність, правила поведінки…

Частина 3


Початок публікації читайте тут

Солдати інформаційної війни


Як повідомити інших про ресурс, що містить небажану інформацію


Якщо Ви впевнені, що у певного автора або на певному інтернет-ресурсі час від часу або СИСТЕМАТИЧНО з’являється неправдива інформація (а то й відверта брехня), повідомте про це інших. Напишіть пост, опублікуйте в соціальних мережах і/або на власному інтернет-ресурсі, попросіть поширити його, розкажіть знайомими, розішліть листи електронною поштою — спосіб обирайте самі.
Насправді всі способи, які Ви придумаєте, гарні (будьте сміливими, творчими і винахідливими) — аби лиш були ДІЄВІ. Перед тим як діяти, перевірте кілька разів правдивість Вашої інформації, зверніть увагу на загальний тон своєї публікації, наведіть докази, якщо відчуваєте потребу, порадьтеся з кимось тощо. Адже Ваша мета не в тому, щоб збільшити кількість брехні в Інтернеті.
Наприклад, у FaceBook довгий час була активною сторінка — дуже криве «дзеркало» нашого прес-центру АТО. Зовнішнє оформлення вона мала таке саме, але публікувалася там відверта дезінформація, кажучи по-простому — брехня. Здавалося б, її й читати ніхто не буде: брехню видно за кілометр. Але ця сторінка мала понад 3 000 постійних читачів, і серед них були не тільки росіяни!




Отже, як відрізнити «дзеркало» від оригіналу?
Подивіться на дату створення сторінки. Пам’ятайте: «дзеркало» не може бути створене раніше від оригіналу.
•  Проаналізуйте, яка інформація міститься на сторінках. В оригінала завжди є офіційний сайт, програма на телебаченні чи радіо, рубрика в новинах тощо, й основна інформація має на різних ресурсах повторюватися, хоч на окремих ресурсах можуть з’являтися також інші новини, відео, фотографії тощо, що розширюють основну інформацію.
•  Найімовірніше, в сторінки-оригінала буде набагато більше постійних читачів, і вона посилатиметься на інші офіційні джерела (подивіться друзів сторінки, постійних читачів тощо, зробіть висновки про те, що це за люди, за їхніми публікаціями).
•  Публікації сторінки-«дзеркала» завжди відставатимуть від сторінки-оригінала.
Зараз завдяки багатьом людям сторінка-«дзеркало» прес-центру АТО зникла з FaceBook, але це не означає, що не з’явиться нове, досконаліше «дзеркало». Тож БУДЬТЕ ПИЛЬНИМИ!




Якщо Ви хочете, щоб на Ваше повідомлення звернули увагу різні люди, у ньому мають бути не тільки Ваші АРГУМЕНТИ, а й ФАКТИ. Додайте посилання на офіційний ресурс (або на аналітичну статтю, автору якої Ви довіряєте), де викладена та сама інформація, зверніть увагу своїх читачів на одну з розбіжностей, запропонуйте порівняти далі: нехай люди самі зроблять висновки, адже більшість тих, хто здатний мислити, більше довіряють власним висновкам.
Попередити про неправдивість інформації Ви можете і в коментарях до неї. Бажано коментувати коротко, чітко, зрозуміло, навести посилання на цю інформацію в офіційних джерелах (люди порівняють самі), тоді на Ваш коментар звернуть більшу увагу.

ДАЛІ — кілька думок про те, як викривати хибні позиції певних статей.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко