середу, 31 грудня 2014 р.

Вітаю з Новим роком!

З Новим роком!

Віри, Надії, радості у Новому році! Нехай все, що задумали, все, на що сподівалися, стане дійсністю. Яскравих ідей, творчості, щирого і приємного спілкування!

Хай буде Новий рік схожий на диво,

Щоб кожен день жилося радісно й щасливо!

Щоб здійснилися всі задуми і мрії!

І серце сповнилось Любові та Надії!




Дарую Вам ідеї яскравих новорічних листівок, які можна зробити разом з дітьми дуже швидко.








Зимові цікавинки для дітей і дорослих читайте у мене на блозі






До зустрічі у Новому році! Щасти!



Завжди рада Вам,
Ірина СТЕЦЕНКО



Автор: Ірина Стеценко

неділю, 28 грудня 2014 р.

Незвичайні кристали в звичайних домівках

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Початок публікації про кристали читайте за посиланням


«Домашня фабрика» кристалів


Кухонна сіль, яку ми щодня додаємо до страв, складається з кристалів. Але їх треба вміти побачити. Висипте крупну сіль на серветку. Уважно розгляньте її: іноді можна помітити красиві прозорі камінчики — це й є кристали. Не вийшло? Нічого, адже кристалики солі можна виростити й на звичайній ниточці.



У склянку гарячої води всипте стільки солі, скільки може розчинитися. Перемішуйте сіль у воді, тоді процес пришвидшиться. Коли сіль уже не розчинятиметься й почне осідати на дно, розчин готовий.
Візьміть ниточку, прив’яжіть її до олівця й покладіть його на склянку так, щоб ниточка «висіла» у розчині. Через деякий час уважно розгляньте ниточку: на ній почнуть наростати кристалики солі, схожі на маленькі прозорі кубики. Тільки робіть це обережно, щоб не збити кристаликів. Залиште ниточку в розчині на якийсь час, і ви побачите, як поступово вона вкриватиметься кристаликами солі.



Якщо у велику ємкість із таким соляним розчином «підвісити» гілочки, невдовзі вони вкриються «інеєм» із кристаликів солі.
Згадайте: коли ви виходите з моря й не витираєтесь рушником, то ваша шкіра, висихаючи на сонці, стає солоною, а іноді й білою! Це на ній утворюються маленькі кристалики солі.




науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

суботу, 20 грудня 2014 р.

Дива за вікном (продовження)

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Початок публікації читайте за посиланням


Сонце світить і гріє навіть узимку!


Одного зимового сонячного дня ми подивилися на вікно і не повірили власним очам: візерунки з кристаликів зникли, нібито їх ніколи й не було. Таке могло статися, якщо внаслідок потепління кристали льоду розтануть — перетворяться на воду. Але ж на вулиці дуже холодно — лежить сніг, мороз 10 °С! Тож куди поділися кристали?
Поглянули на термометр, що висить на сонечку біля вікна, ще одна загадка: він показує +5 °С. Такого у мороз бути не може! Можливо, термометр зламався? Ми звикли, що взимку сонце світить і не гріє, а виявилося: льод на сонечку розтанув, термометр «нагрівся». Тож гріє чи ні? Гріє! А от чому?..

Численні кристалики льоду поглинають енергію сонячного проміння. Кожен окремий кристалик зовсім маленький, тому цієї енергії достатньо для його руйнування. Так само і спирт термометра поглинає енергію сонячних променів і нагрівається. Від нагріву об’єм спирту збільшується, спирт піднімається по шкалі термометра і він показує неправильну температуру.




Далі буде :))))


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділю, 14 грудня 2014 р.

Дива за вікном (продовження)

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Початок публікації читайте за посиланням


Сніг у кімнаті



Чи бачили ви бодай раз, що в кімнаті йде сніг? У звичайнісінькій кімнаті з дахом? Так-так. Якщо взимку, коли надворі мороз, раптом відчинити двері або привідчинити вікно на вулицю із сирого й добре натопленого приміщення, то в тих місцях, куди вривається холодне повітря, починає падати сніг.
А причина цього цікавого явища вкрай проста. У натопленому сирому приміщенні скупчується велика кількість водяної пари. Коли вривається холодне повітря, ця пара дуже швидко охолоджується і твердіє, утворюючи кристалики снігу.
Тому на сильному морозі «з рота іде пара». Це кристалізуються білим інеєм пара, що її вдихає людина. Вії, вуса, бороди людей на морозі покриваються інеєм — це теж наліт снігових кристаликів. Так само утворюється і слід від літака у небі.



Хмари — це скупчення льодяних кристаликів або крапельок води, що утворилися з пари води, яка піднімалася від землі.




Маленьке диво із хмаринки


Часто-густо кажуть: «Сніг падає, як пух». Та навіть таке порівняння виявляється надто «важким» для сніжинок: сніжинка набагато легша, ніж пушинка. Кожна сніжинка дуже маленька — десятки тисяч сніжинок важать приблизно стільки ж, як одна копійка. Але разом багато сніжинок можуть засипати дорогу, а снігові лавини та льодники зрушують скелі. Доторкніться пальцем до сніжинки — і вона швидко зникне. Якщо сніжинка впаде, ніхто не почує, як вона розіб’ється. Але сніг, який щойно випав, скрипить під нашими ногами. Що це за скрип? То, ламаючись, тріщать міріади льодяних кристаликів. У сонячну погоду сніг блищить та іскриться, «виграє», переливається на сонці. Це як від мільйона крихітних дзеркалець відображається сонячне проміння від граней кристаликів льоду.





Форма сніжинок настільки різноманітна, що американський натураліст Бентлей понад 50 років фотографував сніжинки під мікроскопом. Він створив атлас кількох тисяч фотографій сніжинок, і всі вони різні — жодної пари однакових. Утім, важко ствердити, що в цьому атласі зібрано всі форми сніжинок. Можна їх сфотографувати ще багато тисяч і не вичерпати всієї різноманітності форм кристаликів снігу.
Цікаво, якими б різноманітними не були форми сніжинок, кількість променів завжди однакова — лише шість.








Як ростуть кристали?



Ми можемо побачити, як ростуть кристали в кожному помешканні. Це відбувається на стінках морозильних камер у холодильниках. Поставте у морозильну камеру каструлю з теплою водою, тоді льод на її стінках накопичуватиметься значно швидше.
Час від часу взимку, коли надворі мороз, уважно дивіться на вікна. Спочатку утворюються ледь помітні маленькі кристалики (вони можуть бути схожими на тоненькі палички або сніжинки) або може утворитися тоненький прозорий шар льоду. Поступово кристалики збільшуватимуться, а прозорий шар льоду стане товстішим, здаватиметься, що кристали стали білими, а згодом ми побачимо звичайні льодяні візерунки.
Кожен кристал льоду прозорий. Але коли кристалів багато, їх грані спрямовані під різними кутами до сонячних променів. Завдяки цьому промені сонця від них спрямовані у різних напрямках. Тому шар льоду і видається білим.





Чому візерунки виходять такими різними, пояснити дуже важко. Адже на формування кристалів впливає велика кількість факторів.
Нещодавно вчені почали вивчати вплив музики на формування сніжинок. Виявилося, що під спокійну класичну музику формувалися чудові сніжинки правильної форми. А от під важкий рок, реп тощо формувалися некрасиві, нібито перелякані, сніжинки неправильної форми. Дослідження лише почалися і робити навіть попередні висновки дуже рано. Проте вчені радять замислитися над впливом звуків на навколишній світ.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділю, 7 грудня 2014 р.

Дива за вікном

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Загадки природи... Ми про них дізнаємося по радіо, з телепередач. Адже побачити дивовижне можна не тільки за тридев’ять морів чи за тридев’ять земель. Дива навколо нас, достатньо простягнути руку... Вийдіть зимової пори на вулицю: з неба сиплються лапаті, візерунчасті сніжинки. Ви в захопленні вигукуєте: «Оце так диво!». Тож ніколи не переставайте дивуватися, спостерігати, показувати незвичайне дітям у здавалося б буденному житті і обов’язково намагайтеся їм це пояснювати. Не бійтеся: від цього диво не стане звичайним, а перед дітьми поступово відкриються загадки природи. Малюки дізнаються про досі невідомі їм таємниці, навчаться слухати, спостерігати, дивитися, робити для себе висновки.

Отже, ми зараз вирушаємо в мандри до таємниць Діда Мороза: обов’язково з дітьми…





Незвичайні камінці


Природа дивує нас яскравими знахідками. Іноді в землі знаходять камінці такої форми, нібито їх хтось ретельно випилював, шліфував, полірував. Їх називають кристалами. Переважна частина дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння — топаз, алмаз, беріл, кварц, смарагд, аметист, гірський кришталь, рубін, сапфір — це кристали. Вони прозорі; бувають різної величини (від зовсім маленьких, що їх розглянути можна лише через мікроскоп, і до великих, іноді по кілька десятків кілограмів); кольору; форми. Люди давно зацікавилися неповторними і дивовижними властивостями кристалів. Недарма про них створено так багато легенд, казок (П. Бажов «Малахитовая шкатулка»), поетичних збірок.







Щодня кристали навколо нас


Кристали можна побачити щодня, особливо взимку. Згадайте: ми прокинулися, визирнули у вікно і побачили, як траву, дерева, все довкола вкрив іній. Яскраво світить сонечко і виграє, переливається райдужним блиском «льодяна трава».






А візерунки Діда Мороза на вікнах? І маленьке диво — сніжинка. Навіть слово «кристал» походить від грецького «крюсталлос» — лід. Вийдіть на вулицю, коли падає сніг, спіймайте сніжинку на рукавичку, уважно розгляньте її (обов’язково прихопіть із собою лупу). Які ж вони красиві! І всі різні! Кожна сніжинка має свій візерунок, нібито диво-майстер виточував їх.








Льод — це кристал замерзлої води. Великі льодинки складаються з кількох великих кристалів, які схожі на шестигранні олівці (їх дуже важко побачити).
Ми вже спостерігали, скільки шкоди завдають рослинам весняні та осінні заморозки. Температура ґрунту і повітря падає нижче нуля, вода в ґрунті й соки рослин замерзають, утворюючи голочки кристаликів льоду. Ці гострі голки рвуть ніжні рослини, листочки зморщуються, чорніють, стебла і коріння руйнуються, рослина гине.





Фабрика кристалів Діда Мороза


Отже, візерунки на вікнах — це кристали води. Саме завдяки особливій структурі кристалів вони так яскраво переливаються на сонці.






Звідки ж береться матеріал для «будівництва кристалів», адже у звичайному для нас вигляді води у повітрі взимку немає? Виявляється, вода у повітрі все ж таки є у вигляді пари, от тільки побачити її дуже складно.
Звернімо увагу на прогнози погоди. В них завжди зазначається вологість повітря. І коли вона близько 100 %, може випадати сніг, а коли морозу немає — надворі туман — маленькі крапельки води у повітрі. У такі дні після прогулянки верхній одяг стає вологим.
Ви помічали, що візерунки з льодяних кристаликів часто утворюються на внутрішній стороні скла на вікні? Згадайте, як у морозяні дні у транспорті ви зішкрябуєте з вікна іній, щоб побачити вулицю.
Вікна холодніші, ніж водяна пара у повітрі. Отже, коли пара торкається поверхні скла, вона швидко охолоджується, перетворюється на крапельки води, які дуже швидко замерзають (надворі ж мороз!) і стають кристаликами льоду. Цей процес можна побачити, коли пари води, потрапляючи на холоднішу поверхню або кришку чайника чи каструлі, утворюють крапельки води, а також під час випадіння роси, але роса вмить замерзає.









Мою бесіду з дітьми про сніжинки з ілюстраціями читайте також у журналі «Джміль» (№ 6, 2014) до статті у електронному додатку до цього випуску журналу є яскраві презентації.



Далі буде :))))


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділю, 30 листопада 2014 р.

Правила безпеки для маленьких читачів


Бесіда з дорослими: як вибирати дитячу книжку


Що таке хороша книжка для дітей? На таке запитання дорослі зазвичай відповідають: «Це яскрава, приваблива, цікава книжка, її приємно взяти в руки…». Насамперед звертаємо увагу на привабливість і корисність книжки, часто-густо забуваючи про те, що КНИЖКА МАЄ БУТИ БЕЗПЕЧНОЮ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я МАЛЮКА.

Дуже важливо, щоб діти здобули міцні, глибокі знання, стали всебічно розвиненими особистостями. Але водночас дорослий повинен потурбуватися про те, щоб навчання не заподіяло шкоди психічному і фізичному розвитку дітей. На мій погляд, про це варто подумати вже тоді, коли діти ще відвідують дитячий садок: саме тут вперше вони починають систематично навчатися. Дорослий має прагнути зберегти здоров’я дітей, яке дала їм природа.


Donald Zolan


Чому?


Щоб зрозуміти важливість вимог, наведу деякі факти. Дитина народжується далекозорою, тому з близької відстані їй важко розгледіти дрібні деталі малюнка, дрібний шрифт, дрібні оздоблювальні елементи тощо. Все це прикрашає книжку, але… До 11–12-ти років зір має нормалізуватися, тому слід уникати надмірного навантаження на очі — тривалий перегляд телевізійних передач, читання дрібного тексту, розглядання малюнків із великою кількістю дрібних елементів тощо. Слід контролювати перегляд передач по телевізору, уникати комп’ютерних ігор, уважно добирати книжки і розмальовки для дітей.
Саме на ці питання звертають увагу співробітники відділу гігієни дитинства лабораторії гігієни навчальної діяльності дітей Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України. За участю співробітників інституту розроблено гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей (ДСанПіН 556-138-2007 «Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей»).


Donald Zolan


Вікові групи


Вимоги до оформлення шпальт видань для дітей різні для кожної з вікових груп (дошкільники — до 6-ти років, молодший шкільний вік — 6–10 років, середній шкільний вік — 11–14 років, старший шкільний вік — 15–18 років). Якщо видання призначене для дітей одразу кількох груп, діють вимоги для молодшої з них.

Шрифти


У видання для дітей підходять не всі шрифти. Основні вимоги до них — у літерах не має бути дрібних деталей (як, приміром, у шрифті Times New Roman), їх окреслення має бути простим. Це зроблено для того, щоб діти не придивлялися до деталей, адже це велике навантаження для очей. Відповідно для кожної вікової групи встановлено і розмір шрифтів. Важливу роль відіграють також пропорції літер: літери не мають бути надто витягнутими (як шрифт Myriad Pro), проте й не надто широкими (як шрифт Pragmatica).
Один із шрифтів, який доцільно використовувати у виданнях для дошкільників і учнів молодших класів, — SchoolBook. Для маленьких дітей літери мають бути великими (від 16 до 20 пунктів), і тому порівняно невеликі деталі в SchoolBook не шкодять дитячим очам.
І ще одна деталь: комп’ютерні розміри шрифтів трохи менші, ніж розміри в гігієнічних вимогах, тому всі розміри у вимогах потрібно збільшувати щонайменше на 0,5 пункта (наприклад, якщо у вимогах йдеться про шрифт розміру 20, то у комп’ютері треба взяти шрифт розміру 20,5). А ще слід стежити за кількістю переносів слів на сторінці (не більше чотирьох) і довжиною рядків (117—171 мм).

Kathryn Andrews Fincher
Kathryn Andrews Fincher


Призначення видання


Вимоги до друкованої продукції для дітей трохи відрізняються, залежно від призначення видання — художня література, підручник, зошит тощо. Та це й зрозуміло: аркуші кожного з цих видань діти розглядають по-різному — витрачають на це різний час, по-іншому ставляться до деталей на малюнках. Отже, і навантаження на зір у них різне.
Наприклад, у підручник діти заглядають доволі часто, час від часу повертаються до важких місць, по кілька разів їх перечитують, уважно розглядають кожний малюнок. А от зошити діти використовують інакше: прочитали умову задачі, розглянули малюнок до неї, розв’язали задачу, все, що захотіли, розфарбували на свій смак, розв’язали ще кілька задач, із задоволенням переглянули свою роботу, перегорнули ще сторінку, а потім, можливо, і забули про неї. Залежно від того, що це за видання для дітей, то й вимоги до них будуть відповідними: більші — до підручників, трохи менші — до зошитів і художніх книжок.

Donald Zolan

Текст



Без надмірних навантажень на зір будь-яка людина розглядає контрастний текст — чорні літери на білому тлі. Дітей це стосується найбільше. Саме тому всі тексти і малюнки у книжках мають бути на білому, а не на кольоровому чи сірому тлі. Виділяти окремі блоки тексту можна рамочками, різноманітними обведеннями тексту (ці елементи можуть бути сірого кольору або й навіть кольоровими). А от малювати на сірому тлі хоча й не бажано, втім, можна.
Кожному автору не просто треба, а необхідно виділити окремі місця тексту або й намалювати петит (кілька героїв «розмовляють», як у коміксах). Але гігієнічні норми забороняють використовувати шрифти більше ніж двох гарнітур або двох окреслень однієї гарнітури. Що робити? Петит доцільно збільшити, щоб текст можна було друкувати в ньому основним шрифтом видання.

Vladimir Volegov



Ілюстрації


Зазвичай у виданнях для дітей багато уваги приділяють ілюстраціям. Вони мають бути чіткими, великими за площею, без дрібних деталей. Найменша деталь на малюнку має бути не меншою за маленькі літери обраного шрифту, малюнки — контрастними, лінії на них — не надто тонкими. Якщо на малюнках є текст або цифри, то розмір шрифту не може бути меншим за розмір шрифту основного тексту. У виданнях, призначених для розфарбування, товщина лінії має бути не менше ніж два пункти, мінімальний окремий елемент — не меншим 5 мм.
Площа ілюстрацій на сторінці видання має бути не меншою ніж 50 % площі сторінки, рекомендована ілюстративність видання — не менше ніж 75 %. Ілюстрації і текст розмі¬щують так, щоб обсяг безперервного читання не перевищував 50—100 знаків. Дозволяється збільшувати обсяг безперервного читання до 100—150 знаків лише у виданнях із підготовки до навчання у школі для дітей 6-ти років.


Honor Charlotte Appleton



Папір


Слід перевірити, — на якому папері друкуються видання для дітей. Вимоги чітко прописані в документі (ГСТУ 29.2-97 «Підручники і навчальні посібники для загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги»). Папір має бути непрозорим, не надто білим, із жовтим відтінком (білизна 70—88 %); поверхня паперу — гладенька, чиста і без глянцю. Це допоможе уникнути пов’язаних із читанням порушень зору.

Вага


Загальна вага книжки не має перевищувати 300 г. Приблизно можна орієнтуватися так: обсяг видання з обкладинкою зі звичайного міцного паперу не має перевищувати 95 сторінок формату А4.

Фарби



На фарби у видавництві обов’язково має бути сертифікат. У виданнях для дітей можна використовувати лише фарби, призначені для друкованої продукції.
На жаль, перевірити все це, коли купуєш книжку в магазині, неможливо. Але варто звернути увагу на різкий, неприємний запах фарби, якою надруковано книжку, нечіткі лінії малюнка, «райдугу» з кількох смуг різного кольору по контуру малюнка тощо. Все це свідчить про неякісне поліграфічне виконання видання, недбале ставлення до деталей.

Jessie Wilcox Smith


І ще — найкращими експертами для своїх дітей є батьки, їхні рідні. Довіряйте своїм відчуттям. Якщо вам не подобаються видання (дизайн, невдало дібрані кольори, малюнки справляють неприємне враження тощо), подумайте, чи варто купувати таку книжку для дитини, навіть якщо в анотації йдеться про її користь.


Безпечного приємного читання!


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко