субота, 28 вересня 2013 р.

Дослідження по-дорослому (продовження)

Сходинки маленького дослідника: конструювання з геометричних фігур


Початок статті про дослідження читайте за посиланням


Суттєвою особливістю занять з інтелектуального розвитку на відміну від традиційних предметних уроків є перенесення акценту з результату на процес розв’язування і його обгрунтування.

У результаті проведення таких занять діти здобувають також необхідні інтелектуальні вміння, які використовують на інших заняттях, що приводить до перших успіхів дітей, у них виникає інтерес до навчання.


Розвиток мислення дітей тісно пов’язано з формуванням прийомів мислення у процесі їхньої навчальної діяльності. Ці прийоми мислення (аналіз, синтез, узагальнення, абстагування тощо) виступають також, як специфічні методи наукового дослідження, які особливо яскраво проявляються під час розв’язування задач.
У цілеспрямованому розвитку мислення дітей задачі є найприроднішим і найефективнішим засобом. Мислення психологічно виступає як діяльність розв’язування задач. Доктор психологічних наук, професор А. В. Брушлинський підкреслює, що розвиток мислення відбувається саме під час розв’язування задач, коли перед людиною постають проблеми і запитання, які їй по силам, вона самостійно формулює їх, а потім вирішує.
Отже, розвиток мислення і творчих здібностей відбувається під час роздумів дітей над задачами. Задачею може бути будь-яке завдання, що вимагає здійснення будь-якого пізнавального акту, будь-який навчальний текст, що потрібно засвоїти. До розвивальних задач відносять:
  • задачі, для рішення яких не потрібні нові знання по предмету, але потрібно використати знання в іншій комбінації;
  • задачі, за допомогою яких і на основі яких здобуваються і поглиблюються знання по предмету.


Задачі із розвивальними функціями не повинні бути об’єктом вивчення, вони призначені для розвитку мислення. Найбільшу користь розвивальні задачі приносять тоді, коли їх розв’язують без попередньої підготовки, вони достатньо різноманітні за змістом і способом розв’язування. Рішення задач із розвивальними функціями ніколи не доводиться до навичок. Діти — кожний в міру своїх можливостей — просто розв’язують ці задачі.
Технологію «Логіки світу» спрямовано на розвиток мислення дітей. Розв’язуючи задачі технології, діти вчаться грамотно обгрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення, не боятися задач з багатьма варіантами розв’язку.

У перших дослідженнях задачу формулює педагог (принаймні, у загальному вигляді): дітям ще важко самостійно точно її сформулювати. Потім за допомогою вчителя або самостійно діти детальніше розглядають задачу і повністю формулюють її.
Розглянемо задачі технології «Логіки світу», під час розв’язування яких діти можуть учитися досліджувати. Слід підкреслити, що дослідженням може стати майже кожна задача технології «Логіки світу», а також багато задач, які ви розв’язуєте з дітьми на заняттях. Головне цікаво побудувати заняття таким чином, щоб показати дітям сенс дослідницької діяльності.
Далі пропоную задачі, кожна з яких може стати окремим дослідженням.

Задача 1 (для дітей 4–5 років)



Уважно роздивись цей малюнок. Із яких геометричних фігур він складається?
Приготуй набір геометричних фігур для конструювання.
Розкажи, які геометричні фігури з набору треба приготувати для викладення курчатка, ялинок, сонечка, хатинки. Якого кольору ці фігури? Вибери з набору потрібні для викладення композиції геометричні фігури.
Виклади композицію. Заверши її так, як тобі подобається.


Умова задачі сформульована у зошиті. Але слід розібратися докладніше у вихідних даних. Який набір для конструювання можна використовувати? Такий набір є у кожного на столі. Запропонуйте дітям уважно роздивитися геометричні фігури, які входять в набір, визначити, які з них необхідно використати для викладення композиції.
В технології «Логіки світу» використовується набір з найпростіших геометричних фігур зеленого, червоного і жовтого кольорів (по 5 геометричних фігур кожного кольору).



Одразу всі силуети викладати складно, тому задачу викладання композиції вирішуватимемо поетапно. Визначимо послідовність викладання окремих силуетів, тобто сформулюємо проміжні результати.
У малюків ще немає досвіду конструювання силуетів, тому їм не зрозуміло з якого силуету слід починати викладання композиції. Можливо, спочатку викладатимемо силует, який сподобався найбільше? Можливо, краще починати з силуету, який викладати найлегше? (Але це не єдині критерії визначення послідовності викладання композицій, можливо діти запропонують свій критерій і він теж буде правильним.)
Малюки пильно придивляються до намальованої композиції і визначають послідовність її викладання. Одразу здається, що хатинку викласти найлегше: вона складається лише з двох геометричних фігур — квадрата і трикутника. Отже пропоную таку послідовність викладання композиції.



Звичайно, послідовність конструювання лише обговорюється разом з дітьми, схему я навела для наочності.

Настав час висування гіпотез. Відзначу, тільки педагог знає, що на зразку всі силуети повністю поділені на геометричні фігури з набору. Діти кожний силует можуть поділити на геометричні фігури інакше, ніж намальовано, хоч таке трапляється й не досить часто, принаймні у чотирирічних дітей.
Нижче я навела різні варіанти викладання хатинки. Малюки визначають гіпотезу викладання силуету (з яких саме геометричних фігур можна викласти силует) і одразу викладають його (перевіряють гіпотезу). Щоб дітям було легше аналізувати отримані результати, доцільно поруч викладати кілька хатинок. Потім поруч з ними діти викладатимуть інші силуети.



В процесі конструювання наступних силуетів діти знаходитимуть неправильні гіпотези (неправильно викладені силуети) і залишатимуть правильно викладені силуети. Потім залишаться тільки правильні гіпотези і малюки складуть композицію повністю.
Під час викладання композицій в багатьох випадках важко одразу визначити наскільки правильно викладено силует: треба зачекати викладення інших силуетів композиції. Але уважно порівнявши зразок і викладені хатинки, можна визначитись щодо правильності деяких гіпотез.
У нашому випадку одразу видно, що п’ята і шоста гіпотези неправильні. У хатинки, викладеної за п’ятою гіпотезою, надто маленький дах, а у хатинки, викладеної за шостою гіпотезою, форма даху не така, як на зразку. Часто діти помічають, що хатинка, викладена за першою гіпотезою, надто маленька. Але її ще немає з чим порівнювати (ще не побудовано наступні силуети), тому цю помилку не всі малюки знаходять одразу.
Відзначу також, що друга і третя гіпотези майже однакові (під час конструювання увага переважно звертається на контури силуетів): віконечко прикрашає силует будинка, але не є обов’язковим його елементом. Тому діти серед цих силуетів можуть обирати той, який їм подобається найбільше. Скласти враження щодо правильності інших гіпотез важко, отож час перейти до викладення другого силуету.



Одразу помітно, що у ялинок, викладених за першою і четвертою гіпотезами, порушено пропорції: стовбури надто великі. Ці гіпотези неправильні. Ялинка, викладена за другою гіпотезою, виглядає не зовсім так, як на зразку. Але не всі маленькі діти це помічають (особливо важко це помітити, якщо третю гіпотезу не відсунуто): у них не вистачає досвіду конструювання. Ця ялинка схожа на зразок, тому другу гіпотезу, особливо для чотирирічних малюків, я не вважаю грубою помилкою.
Тепер настав час зосередити увагу на порівнянні викладених ялинок і хатинок. Тут вже одразу помітно, що хатинка, яка викладена за першою гіпотезою, маленька.



Нарешті ми викладаємо курчатко. Спочатку здається, що курчатко викладається з маленьких кіл. Але, поклавши їх в композицію, діти одразу бачать: курчатко вийде замаленьким, слід використати більші кола. Так малюки навчаються корегувати поведінку в залежності від результатів експерименту. Вони висувають наступні гіпотези.



Щось лапки у курчатка, викладеного за другою гіпотезою, вийшли дуже великими. Діти уважно дивляться на зразок: лапки намальовані значно меншими порівняно з кругами, і курчатко виглядає симпатичніше. Виберемо з набору маленькі червоні трикутники: вони більше підходять для викладення лапок курчатка. Тепер викладене курчатко більше схоже на силует на зразку. (Надалі діти вже знатимуть, як добирати величину геометричних фігур. Трохи згодом вони за пропорціями силуетів і на основі власного досвіду правильно визначатимуть величину геометричних фігур, з яких складається силует.)
Отже, композиція майже викладена. Діти вбирають один з будинків. Усі вони однакової величини, складаються майже з однакових геометричних фігур (до складу кожного будинку входить великий квадрат і великий трикутник, тільки в одному будинку великий трикутник складається з чотирьох маленьких: будинок вийшов різнокольоровим). Тож який будинок вибрати? Враховуючи все згадане вище, будинки відрізняються лише дизайном: малюки можуть вибрати той, що їм подобається найбільше. Композиція завершена, дослідження закінчено.

Відзначу тільки, що етап аналізу результатів майже повністю проводився одразу після отримання кожного проміжного результату, в цьому завданні так робити найдоцільніше.
Як ми щойно побачили, і у завданнях на конструювання іноді можна знайти кілька варіантів рішення. Запропонуйте дітям де це можливо знайти різні варіанти рішення і проаналізувати їх. Які розв’язки схожі, а які відрізняються? Чим відрізняються розв’язки? Яке завдання має лише одне рішення? Спробуйте пояснити, чому це завдання має тільки одне рішення.

У наступних статтях блогу читайте про приклади розв’язування задач за допомогою дослідження.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділя, 8 вересня 2013 р.

Дослідження по-дорослому (продовження)


Сходинки маленького дослідника: помиляйтесь на здоров’я


Початок статті про дослідження читайте за посиланням


Чи є хоча б одна людина, яка ніколи не помилялась? Напевно, ні. Але багато людей й досі вважають, що помилки — це погано. Коли дитинка вчиться, без помилок неможливо обійтися. У помилках багато інформації — що дитині складно, а що — ні; де ми, дорослі, маємо допомогти; де ми, дорослі, недопрацювали; на що потрібно вернути увагу… Краще «набити шишки» під час навчання, ніж під час виконання відповідального завдання. Тільки потрібно обов’язково запам’ятовувати власні (а краще ще й чужі) помилки, аналізувати їх, враховувати надалі. Тоді щоразу буде виходити все краще й краще. Тож сьогодні мова про помилки і про роль дорослих у дослідницькій діяльності дітей.



Користь помилок


У процесі дослідницької діяльності педагог має організувати взаємодію між її учасниками. Будь-яка пошукова діяльність за своєю природою передбачає зіткнення різних поглядів, тобто є діалогічною. Тому процес розв’язання завдань не може здійснюватися інакше, як у формі навчального діалогу.
Діти вчаться прислухатися до думок інших людей, поважати погляди іншої людини. У таких ситуаціях формується критичне ставлення дітей до результатів власної діяльності, уміння порівнювати не тільки результат (він може бути і однаковим), а й весь процес розв’язання. Діти за допомогою дорослих аналізують не тільки досягнення, а й помилки (без них взагалі неможлива дослідницька діяльність), вчаться на власних помилках і намагаються враховувати їх надалі. Вони розуміють, що помилка — це не страшно. Головне вчасно її знайти і навчитися виправляти.

Річард Ремсі
Насамперед, дуже важливо вміти об’єктивно порівнювати свої «сьогоднішні» і «вчорашні» досягнення. Чи є у мене успіхи? Яких помилок я припустився? Як досягти кращих успіхів? Важливо, щоб діти це робили не заради оцінки, а заради знань мені цікаво знати більше, я бажаю навчитися це робити, прикро коли в мене щось не виходить, але я можу цьому навчитися.
Також завжди цікаво порівняти свої досягнення з досягненнями товарішів, але це не повинно викликати нездорову конкуренцію хоч змагання і має бути присутнім на заняттях. Хто знайде найцікавіше рішення? Яка команда знайде найбільше варіантів розв’язку? Сьогодні краще вийшло у товариша, я радію його успіхам. Завтра я буду уважнішим та стараннішим і, можливо, щось зроблю краще, ніж він. А можливо я щось інше роблю краще, ніж товариш?

Річард Ремсі
Педагог повинен пам’ятати, що навчання це не змагання. Всі люди різні, діти засвоюють знання кожний у своєму темпі (але вчитель уважно слідкує, щоб темпи засвоєння навчального матеріалу не були надто різними). Повільніше розв’язувати задачу не означає гірше. Іноді малюк знаходить розв’язок довго, а потім виявляється: його варіант настільки цікавий, що вартий кількох інших рішень. Іноді дитина досить швидко знайшла аж 10 відповідей, але в їх основу поклала лише одну ідею. А інша дитина розмірковувала довго, знайшла всього навсього 2 відповіді, але в їх основі полягає цілих 2 ідеї. То що краще? Мені здається, що краще 2 ідеї.
Ось чому важливіше порівнювати свої досягнення зі своїми ж минулими здобутками. Кожного разу дитина має робити хоч маленький крок, але обов’язково вперед. І якщо трапляється крок назад, варто зупинитись і поміркувати: що заважає прогресу, як виправити становище.

Організатор-помічник


В спорі народжується істина. Важливо навчитися висловлювати свої думки так, щоб їх розуміли інші, пояснювати їх, поважаючи своїх опонентів.
Отже, організація дослідження вимагає зміни ролі педагога. Дитина рівноправний учасник навчання. Педагог не є носієм готового зразка або інструкції, він учасник спільних роздумів, пошуку, порадник. Тільки така позиція педагога і дитини зумовлює зацікавленість обох сторін у результатах навчання та формування у дітей навчально-пізнавальну мотивацію.

Річард Ремсі
Надати зразок дослідницької діяльності принципово неможливо: будь-яке дослідження втрачає смисл, як тільки задано зразок пошуку і результат. Організувати навчальну діяльність дітей (принаймні спочатку) педагог може тільки досліджуючі разом з дітьми. Таким чином, процес навчання набуває характер спільної діяльності педагога і дитини, тобто реального співробітництва.
Оскільки дитина у цій діяльності рівноправний суб’єкт, її дії не можуть бути зовнішньо регламентованими (наприклад, заданим зразком, правилом тощо). Відповідно неможливо і регламентувати дії педагога, який має коригувати дії дітей у залежності від того, як вони розгортаються фактично. Тим самим діяльність педагога набуває творчий характер, який неможна формалізувати, а сам педагог стає таким самим суб’єктом навчання, як і дитина.
Педагог має міркувати разом з дітьми, не нав’язувати їм своє рішення, а допомагати знайти власне; якщо дітям важко знайти правильний шлях рішення, пропонувати свій шлях (але не повністю розповідати розв’язок, а тільки вказати початок шляху або напрямок руху до рішення, і, якщо це дійсно потрібно, вести дітей по цьому шляху за допомогою вдалих запитань).

У наступних статтях блогу читайте про приклади розв’язування задач за допомогою дослідження.


Річард Ремсі

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділя, 1 вересня 2013 р.

Вітаю з Днем Знань!

Шановні колеги!
Щиро вітаю з Днем Знань!


Творчості, натхнення, спокійної плідної роботи, яскравих занять і уроків, вдячних вихованців і їхніх батьків. Нехай зміни тільки радують і вносять приємну різноманітність у навчальні будні.




Напевно кожному з нас цікаво зазирнути у майбутнє. Тим більше, що багато дивовижних проектів письменників-фантастів вже давно здійснилися, навіть «план» виконано завчасно. Тож нижче пропоную переглянути посилання на сервіс, який дозволяє зазирнути у майбутнє і самому відчути себе в ролі письменника-фантаста. Спробуйте!




Про проект читайте за посиланням
На сервіс заходьте за посиланням


Ви дивитеся вночі на зоряне небо? Сподіваюся так, тому що приємно побачити там дивовижні сузір’я. Є і особливе — Дошкілля. Його у листопаді 2009 року створив колектив редакції «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ». 


А якщо вдасться побачити зірочку, що падає, можна загадати будь-яке бажання як у пісні відомого барда Олександра Дольського:
Мне звезда упала на ладошку
Я ее спросил: «Откуда ты?»…




Наступний сервіс дозволяє побачити зірочки навіть у похмуру днину.

Про сервіс читайте за посиланням
На сервіс заходьте за посиланням


Тож дивіться на зоряне небо, шукайте на ньому сузір’я і обов’язково мрійте. Якщо чогось дуже прагнеш і робиш все, щоб мрія здійснилася, і твоя мрія потрібна іншим людям, мрія обов’язково стане реальністю.

Бажаю, щоб Ваші мрії завжди здійснювалися!


З повагою



Автор: Ірина Стеценко