понеділок, 11 вересня 2017 р.

Множини навколо нас: завдання з трьома колами (продовження)

Математика для дошкільнят та молодших школярів


Початок публікації читайте тут










Завдання 1

Розмісти геометричні фігури на сторінці так, щоб до середини червоного кола потрапили усі червоні фігури, до середини зеленого кола — всі трикутники, до середини синього кола — усі великі фігури.

Послідовно вибиратимемо геометричні фігури з набору і розташуватимемо їх на сторінці.
Знайдемо всі геометричні фігури, що потрапили до середини червоного кола. До середини червоного кола потрапили усі трикутники червоного кольору, усі квадрати червоного кольору, всі кола червоного кольору і всі прямокутники червоного кольору. Покладемо їх на сторінку в середину червоного кола.



Які геометричні фігури потрапили до перетину червоного і зеленого кіл? У середині зеленого кола мають розміщуватися всі трикутники. Серед усіх геометричних фігур, розміщених в середині червоного кола, виберемо усі трикутники і покладемо їх до перетину червоного і зеленого кіл. Великі і маленькі трикутники червоного кольору потрапили до перетину цих кіл.



Які геометричні фігури ще не розміщені в середині зеленого кола? (Розглядаємо всі геометричні фігури, які ще не потрапили до середини жодного кола.) В середину зеленого кола ще потрібно покласти великі і маленькі трикутники жовтого і зеленого кольорів. Будьте уважними! Ці трикутники не повинні потрапити до перетину кіл.




Які геометричні фігури потрапили до середини синього кола? До середини синього кола потрапили великі квадрати зеленого і жовтого кольорів, великі кола зеленого і жовтого кольору, великі прямокутники зеленого і жовтого кольорів.
Знайдемо перетин червоного і синього кіл. Подивимося, які геометричні фігури, що зараз розмістилися у середині червоного кола, можуть розміститися і в середині синього кола. Ці фігури і потраплять до перетину кіл. До перетину червоного і синього кіл потрапили такі геометричні фігури червоного кольору: великі прямокутники, великі квадрати і великі кола. Які ще геометричні фігури на малюнку можуть розміститися у середині синього кола? Звісно, такі фігури треба шукати в перетині червоного і зеленого кіл. Великий червоний трикутник теж може розміститися у перетині синього і червоного кіл, але він має також належати до перетину зеленого і червоного кіл. Тому великий червоний трикутник нам слід розмістити в перетині одразу трьох кіл.



До перетину зеленого і синього кіл потрапили великі трикутники зеленого і жовтого кольорів.



Таким чином, до перетину червоного і синього кіл потрапили всі великі геометричні фігури червоного кольору, до перетину синього і зеленого кіл потрапили всі великі трикутники, до перетину червоного і зеленого кіл — усі червоні трикутники. Великі червоні трикутники потрапили до перетину усіх кіл.

Завдання 2

Розмісти геометричні фігури на сторінці так, щоб до середини червоного кола потрапили всі круги, до середини зеленого кола — усі квадрати, а до середини синього кола — всі червоні фігури.
Поясни, чому деякі області залишилися порожніми.

Виберемо з набору великі і маленькі круги, розмістимо їх у середині червоного кола, але зовні усіх інших кіл. У середину зеленого кола помістимо всі квадрати, але всі вони спочатку розміщуватимемо зовні синього і червоного кіл.



Які геометричні фігури належатимуть до перетину зеленого і червоного кіл? Перетин цих кіл буде порожнім, тому що серед кіл і квадратів немає спільних геометричних фігур (немає геометричних фігур, які можна розмістити в середині і зеленого, і червоного кіл). Геометричні фігури не можуть водночас бути круглими (без кутів) і квадратами (з кутами).
Які геометричні фігури ми розмістимо у середині синього кола? У середині синього кола ми розмістимо всі геометричні фігури червоного кольору, що лишилися в нашому наборі.



Які геометричні фігури належать до перетину червоного і синього кіл? До перетину червоного і синього кіл належатимуть усі круги червоного кольору, тому що до середини синього кола потрапили геометричні фігури червоного кольору, а до середини червоного кола потрапили всі круги. Прямокутники і трикутники мають кути і тому не можуть потрапити до середини червоного кола. Тому прямокутники і трикутники не можуть належати до перетину червоного і синього кіл.
До перетину зеленого і синього кіл потрапили всі квадрати червоного кольору.



Неважко помітити, що жодна геометрична фігура не належить до перетину усіх трьох кіл. Чому? Тому що жодна геометрична фігура не потрапила до перетину червоного і зеленого кіл, а частина цього перетину належить і перетину всіх трьох кіл.



Таким чином, жоден елемент не потрапить до перетину всіх трьох кіл, якщо хоча один перетин будь-яких двох кіл порожній. Цей висновок можна підтвердити, розв’язуючи інші завдання з використанням трьох кіл.

Під час розв’язування кожного завдання намагайтесь разом з малюками знайти щось цікаве, що відрізняє це завдання від інших такого типу. Вкрай важливо, щоб розв’язуючи різні завдання кожна дитина помітила щось нове, зробила для себе маленьке відкриття.

Відтак з трьома колами можна розв’язувати такі самі завдання, як і з одним та з двома колами.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років




Автор: Ірина Стеценко

пʼятниця, 1 вересня 2017 р.

З Днем знань!

Щиро вітаю з Днем знань!

Натхнення, творчості, наснаги, успіхів та вдячних учнів!




Напевно, у кожного педагога та вченого, який працює у галузі освіти, саме цього дня багато мрій: дуже хочеться, щоб цей навчальний рік відзначився чимось незвичайним, так хочеться дива…
Бажаю, щоб всі наші мрії стали реальністю вже у цьому році! Знаю, що ми не тільки мріємо, а й працюємо та надихаємо один одного.
Якось я розмірковувала про те, чому немає нобелівської премії для педагогів. Напевно тому, що кожний педагог та науковець, які люблять свою роботу, гідні її. Тому що у кожній області, районі, кожному найменшому місті та селищі є своя педагог-зірочка. Як же можна вибрати? Кому надати перевагу? Чи візьметься хтось вибрати? Та чи можна вибирати?
Насправді нобелівська премія є у багатьох педагогів! Нашою нобелівською премію стали уважні допитливі оченята наших вихованців, вдячність батьків, визнання та теплі слова колег… А ще для кожного науковця справжньою нобелівською премією є впровадження його розробок педагогами рідної країни.

Для мене гарним стартом цього навчального року стала «Web-STEM-ШКОЛА — 2017», проведена відділом STEM-освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» спільно з видавництвом «Видавничий дім “Освіта”» і КВНЗ «Університет менеджменту освіти».
Я представляла STREAM-освіту двома виступами

Мистецтво та пізнання світу



Виховуємо інженерів-фантазерів



Вдячна учасникам школи за уважність, доброзичливість, теплі надихаючі коментарі! Дякую організаторам за яскравий захід!

Успіхів в організації наступної сесії школи!



Щасти нам всім!

До зустрічі на наступних заходах!


Завжди з Вами



Автор: Ірина Стеценко

четвер, 24 серпня 2017 р.

З Днем Незалежності, Україно!

Рідна моя, Україно!

Щиро вітаю тебе з Днем Незалежності! Будь завжди красивою, мужньою та непохитною, а я тобі допоможу всім, чим зможу. Я люблю тебе всім серцем і завжди буду боронити твою честь і совість.



Знаю, тобі зараз дуже важко, але вірю, що ворог скоро піде і не буде паплюжити тебе. Схиляю голову перед кожним, хто боронить мою Батьківщину, допомагає зберегти нашу Незалежність.



Слава Героям! Слава кожному Українцю! Слава справжнім Друзям України! Слава Україні!



Подивіться, яка красива НАША Україна!



































Автор: Ірина Стеценко

вівторок, 22 серпня 2017 р.

Два в одному: відпочинок і наукова діяльність

Моя участь в школі медіаосвіти на Кінбурні професора Ганни Онкович


Я народилась у родині науковців, тому з цією нелегкою працею знайома з дитинства. Якось ще в школі почула висловлювання, що найважча робота у науковців: цілодобова, без вихідних і відпусток…

Тоді я її не зрозуміла, тільки уважно спостерігала як тато завжди мав папірець під рукою (думка в будь-який час може прийти, тож треба занотувати, щоб не загубити), іноді тато дивився футбол або цікавий фільм, а потім «відключався» і починав стрімко писати формули, а мама часто придумує щось нове уві сні — вранці встала і рішення проблеми готове. А зараз папірець під рукою у мене є завжди, а найскладніші задачі розв’язуються уві сні немов самі собою…

Тож поєднання відпустки і цікавого наукового спілкування, мені подобається! Із задоволенням знову приїхала до Ганни Володимирівни у її літню школу на Кінбурні. Отже, в путь!


Рідна моя Україна, яка ж ти красива! Не втомлююся захоплюватися красою різних куточків України, щоразу відкриваю її по-новому, бачу щось нове і дивовижне.
От я знову на Кінбурнській косі. Саме тут з’єднують свої води могутній Дніпро і таке домашнє звичне і дивовижне Чорне море.




Пригадую пісню альпіністів Юрія Візбора зі словами «Туда не довезет ни лифт, ни вертолет…»


Звичайно, зараз вже ніхто на Кінбурн пішки не ходить: їздять всюдиходи, на які пересідають з автобусу «Миколаїв — Геройське». Напевно, село так назвали тому, що далі їдуть геройські люди: саме у Геройському закінчується асфальт і починається ось така дорога…. (це якщо її взагалі так можна назвати)…





Як у калейдоскопі змінюється пейзаж — ліс, степ, лісостеп, береги Дніпра, щось пустелеподібне… Ми поступово наближаємося до моря! Вже відчувається його запах, але насправді до моря ще далеченько.










У важкодоступності є і свій привілей: мало людей на пляжах, вранці можна стати слухачем у театрі Природи і почути дивовижний хор пташок, але всі розуміють, що постійно жити на Кінбурні дуже складно.

Що таке Кінбурн?
Це казкова природа, де є місця, до яких людина майже не торкалася.




Це можливість побачити щось особливе, відчути себе Робінзоном на пляжі…




Це можливість із давно звичного міста потрапити у паралельну реальність, де ніхто насправді не може відчувати себе царем природи, де потрібно уважно дивитися під ноги, на дерева, де потрібно вести себе як чемний гість, вчитися жити у злагоді з природою.




Це море! Таке ласкаве, таке приємне, таке красиве і незвичайне.






А для мене Кінбурн це ще й приємне спілкування з Ганною Володимирівною Онкович, яка вже другий рік поспіль запрошує мене у свою літню школу, та з її допитливими онучками, з вченими та з педагогами Покровської школи.

Тільки-но вийшла з всюдиходу, а мене вже гостинно зустрічають — найперше дітлахи (вони першими почули мій приїзд і перегнали всіх), а потім й дорослі.
Настя одразу після перших привітань цікавиться чи випадково не забула я комп’ютер і чи будемо ми робити презентацію.
Минулого року на мою першу школу на Кінбурні я привезла комп’ютер зі своїми розробками занять. Приємно, що першими моїми дуже прискіпливими поціновучами і усміхненими слухачами були малята. Настя сама визвалася бути моєю помічницею, сама вибрала заняття, сама розібралася як показувати інтерактивні презентації, а потім допомагала презентувати. Відтоді Настя моя найперша помічниця у всіх презентаціях, а ще вона завжди сама добирає заняття, які ми показуємо.
Я пишаюся тим, що мої заняття подобаються малятам! Це моя нобелівська премія і найбільше визнання як вченого! Цього року я вирішила розширити презентацію, а відтак і участь малят: коли у заняттях я використовувала пісні та танцювальні фізкультхвилинки, ми всі разом танцювали. Вийшло весело! Дякую всім помічникам — Аліні, Устині, Соломії та Насті! Далі буде….

Ще був класний відпочинок і зацікавлені діалоги.
Запам’яталася зустріч з директором Покровської школи пані Оленою. Спілкуюся з нею вже вдруге і не перестаю захоплюватися її мужністю та мудрістю. Пані Олена встигає все — вона і вчитель молодших класів, і директор, і працює з батьками своїх вихованців…






А ще у неї тверда позиція — «У нас на Кінбурні має бути своя школа! Діти мають отримувати належну освіту!». Цю позицію вона послідовно відстоює в усіх інстанціях, в прямому смислі бореться за школу, а в нашій державі це поки-що так складно.
Адже чиновникам дуже важко повірити, що не в горах можуть бути такі важкодоступні місця. От якби вони хоч раз туди поїхали як їздять звичайні люди — спочатку плацкартний вагон (прибуття 7.00), потім маршруткою до автовокзалу, очікування до 9.30, переїзд автобусом до Геройського, всюдихід — тоді мабуть більше б зрозуміли…
Мені дуже приємно, що у Покровській школі (а це одна з найстаріших шкіл України — їй більше 130 років) використовуються мої розробки. Цього разу я привезла тематичне планування, зроблене за принципами інтегрованого підходу у повному смислі цього слова. Дуже радію, що діти і у віддалених місцях можуть отримувати сучасну освіту (хоч проблем звісно вистачає).

Відпустка закінчилася… але залишилися добрі спогади.
Згадую неповторну природу Кінбурну, тепле ласкаве море, приємне спілкування…














Дякую Ганні Володимирівні за запрошення! А у Кінбурнській школі я тепер учасник он-лайн.
До зустрічі, Кінбурн! Далі буде...

P.S. Суперновина наостанок: відтепер про школу на Кінбурні можна прочитати і в українській Вікіпедії! Вітаю!!!!!!


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко