пʼятниця, 19 січня 2018 р.

Мандрівка на полюси Землі

Чи справді на полюсах завжди сніг та крига?


Подорожі на полюси Землі педагоги вже давно звикли влаштовувати взимку, адже це найхолодніші місця Землі. Тому й про Антарктиду та Арктику розповідаємо як про королівство Снігової королеви, забуваючи, що там і літо буває. От і думають діти, що рослин в Антарктиді немає і не може бути: адже кругом тільки крига і сніг. А от що під кригою? Яке антарктичне літо?

А ще цікаво, що в Антарктиді все навпаки: у нас зима — там літо, в Антарктиді літо — у нас зима. Давайте знову (вже по традиції) станемо учасниками полярної експедиції, але розглянемо з малятами не тільки  зиму, а й літо.



Датою відправлення експедиції можна вибирати будь-який день, а можна й стартувати у День відкриття Антарктиди — 28 січня. Адже саме цього дня у 1820 р. учасниками першої російської антарктичної експедиції (1819–1821 рр.) під командуванням Ф. Беллінсгаузена і М. Лазарева було відкрито шостий і останній материк Землі — Антарктиду.
Це єдиний континент на планеті, на якому заборонено розміщення будь-яких військових об’єктів. Дотепер територія Антарктиди не належить жодній країні світу, на ній дозволена тільки наукова діяльність.
Площа Антарктиди становить близько 14 млн км. Отже, цей материк майже у 4 рази менший, ніж Євразія — той, на якому живемо ми. Але взимку він значно збільшується в розмірах за рахунок криги.

Розкажіть дітям про найтаємничіший континент нашої планети: про мешканців Антарктиди — тварин та рослини, умови їх існування, порівняйте їх з природніми умовами в Україні та інших уже відомих дітям місцях, розберіться разом, як пристосовуються живі істоти до таких суворих умов.
Зверніть увагу малят на значення цього континенту для людей Землі — близько 80 % запасів прісної води зосереджено саме в Антарктиді, у льодах якої “записано” дані про клімат нашої планети за останні 100 тис. років, спостереження науковців на цьому континенті допомагають прогнозувати зміни клімату та досліджувати сейсмологічну активність в усіх куточках Землі, на антарктичних базах тестують технології та обладнання, які планують використовувати під час вивчення планет Сонячної системи.

Наш корабель наблизився до цього суворого континенту, ми вдивляємося у далечину, щоб нічого дивовижного не пропустити. І тут побачимо величезний білий острів, а на ньому зграйку … здалеку дуже схожих на людей в костюмах.




Ознаймлюємо дітей з тваринами полюсів Землі.




Порівняйте: тваринам, які вправно плавають, дуже складно пересуватися по суходолу. Але чи всім справді складно? Чому?

Нелегке життя тюленів на суходолі



Як риби у воді


А от пінгвіни: вони вже вправніші на суходолі, але все-таки незграби.



Ми звикли до того, що пінгвіни — чудернацькі птахи, що не літають. Але чи насправді вони не літають? Подивіться на цей підводний політ!



Покажіть малятам ці фото колонії пінгвінів.







Що здивувало? Де дорослі птахи? А де малята-пінгвінята? Змоделюйте з дітлахами колонію пінгвінів. Чому пінгвіни так стоять? Чому їм разом краще?

Зробимо з малятами аплікацію кумедних пінгвінів: покажемо дітям принцип, дамо геометричні фігури із запасом, будемо підказувати при необхідності, і точно не будемо заважати робити так, як малятам хочеться, як вони нафантазують.
І тоді всі аплікації будуть різними, тоді на них буде весело дивитися, тоді малята про своїх пінгвінів будуть розповідати цікаві історії, тоді…
На фото роботи малят Дошкільної академії Інституту обдарованої дитини НАПН України молодшої групи — проводила заняття чудовий педагог Світлана Ничипорук.









Роздивимося з малятами рослини Антарктиди та Арктики. Чи побачили ви однакові рослини? А які рослини нагадують ті, що ростуть у нас?







А тепер порівняємо рослини полюсів Землі. Чому в Антарктиді так мало рослин?




Малюємо північне сяйво! Працюючи над темою «Антарктида. Арктика», Світлана Ничипорук вирішила малювати полярне диво в усіх групах — раннього віку, молодшій та середній (старших діток у нас тоді майже не було). Педагог вибрала техніку малювання по мокрому. Подивіться, які чудові малюнки вийшли!














І, звичайно, яка ж зимова подорож без сніжинок? Ми звикли робити з малятами витинанки-сніжинки. А от подивіться, які чудові сніжинки можна збудувати із креативного конструктора (фото та ідея конструкцій Любові Пастернак, керівника відділу координації роботи із закладами освіти ТОВ «Фактор розвитку»).












Колекція завдань про рослини та тварини полюсів Землі




Ще безліч ідей для полярної експедиції можна знайти у тематичному номері мого улюбленого журналу «Джміль» (2018, № 1) — «Мандрівка у крижані краї». Цей номер Джмелика рекордний для мене: там цілих дві статті з моїми ідеями!




науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділя, 14 січня 2018 р.

Лялькові закономірності

Продовжуємо розв’язувати завдання на пошук закономірностей



Є багато різноманітних завдань на пошук закономірностей. У цій статті я запропонувала одне з таких завдань для старших дошкільнят та для учнів 1 класу.

Як і більшість завдань, завдання на знаходження закономірностей, у технології «Логіки світу» мають кілька варіантів розв’язку. Тому, на мій погляд, необхідно звертати увагу не тільки на правильність розв’язку кожного завдання (дитина може знайти свій власний варіант відповіді), а і на правильне обґрунтування рішення.
Нехай дитина, з точки зору дорослого, розв’язала завдання неправильно, але, особливо у цьому випадку, потрібно звернути увагу на пояснення відповіді. Дитина має, насамперед, обґрунтовувати своє рішення, навчитись доводити, що її відповідь також можна вважати правильною. Це той випадок, коли пояснення і процес розв’язку завдання можуть бути важливішими ніж результат.

Знайдіть разом з дитиною декілька варіантів розв’язку такого завдання і проаналізуйте їх. Які розв’язки схожі один на інший, а які відрізняються один від іншого? Чим відрізняються розв’язки? Яке завдання має лише одне рішення? Спробуйте пояснити чому це завдання має тільки одне рішення.

Із задач кожного типу завдань в курсі будуються ланцюжки від простого до складного так, що найпростіші задачі діти розв’язують без великих труднощів, поступово задачі ускладнюються і, дитина в більшості випадків навіть не помічає переходу від простих задач до складних.
Такі ланцюжки задач, на мій погляд, гарні тим, що проблема складності, неможливості розв’язати задачу не стоїть перед дитиною. Задачі не лякають складністю, а навпаки, приваблюють дітей результатом розв’язку (яскравий малюнок, прикраса для ялинки тощо). У дітей не губиться цікавість до навчання та до предмета, що вивчається. Вони фантазують, вигадують свої цікаві задачі, навчаються за допомогою гри.
Давайте роздивимось завдання з такого ланцюжка, де потрібно знайти закономірності розташування складних об’єктів.

Подивись уважно на малюнок. Як ти гадаєш, яка лялька пропущена? Домалюй її там, де стоїть знак запитання.
Поясни своє рішення.



При розв’язуванні таких завдань запропонуйте дитині уважно роздивитись що зображено на малюнку.
• Чи є щось спільне у всіх зображених предметів?
• Чим предмети на малюнку відрізняються один від одного?
• Відповідно якій закономірності змінюється кожна частинка намальованих предметів?

На малюнку зображені ляльки. Чим же вони відрізняються одна від одної? «У них сукні (великі круги) різного кольору — або червоного, або жовтого; руки теж можуть бути жовтими або червоними; деякі ляльки тримають в руках квітку, а деякі — повітряну кульку.»
Чи можуть бути у ляльки ручки різного кольору? «Ні. У кожної ляльки обидві ручки червоного або жовтого кольорів.»
Давайте спробуємо крок за кроком намалювати пропущену ляльку. Що в неї буде в руках? Роздивись, яка лялька що тримає. «У першої ляльки в руці квітка, а у другої — повітряна кулька. Потім в руці у ляльки знову з’явилася квітка.»
Спробуй сказати коротко як розташовані квітки і повітряні кульки у ляльок. «Я вважаю, що вони розташовані через одну: у першої ляльки в руках квітка, у другої — повітряна кулька, у третьої — знову квітка, ....»
Що тримає у руці пропущена лялька? «Виходить, що у неї у руці повітряна кулька.» Намалюй її у руці пропущеної ляльки.
Роздивись, квітки і кульки розташовані правильно — через одну? (Знайдена тобою закономірність виконується?) «Так. У мне все вийшло — квітки і кульки розташовані правильно.»
Як розфарбовані сукні у ляльок? «У першої ляльки сукня жовта, у другої — червона, у третьої — знову жовта ... Я знаю: сукні у ляльок розташовані теж через одну: спочатку — жовта, потім — червона ...»
Якого кольору сукня у пропущеної ляльки? «Я вважаю, що червона.» Перевір! Вийшло? «Так. Вийшло правильно.»
Як розфарбовані рукава у ляльок? «У першої ляльки рукава червоного кольору, у другої — теж червоного кольору, у третьої рукава жовті, потім — пропущена лялька, потім у ляльки знову червоні рукава, а у останньої ляльки рукава жовті.»
За яким правилом розфарбовані рукава у ляльок? «Мабуть, у двох ляльок рукава червоні, потім у одної ляльки жовті рукава, а далі кольори повторюються (два червоних і один жовтий).» Перевір це. Вийшло? «Так. Тепер пропущена лялька намальована повністю.»


Зверніть увагу на хід діалогу педагога та малятка: знайшов розв’язок — перевір. Навіть якщо Ви бачите, що дитина знайшла неправильний розв’язок, не заперечуйте його одразу, дайте малюку зробити помилку, побачити її (якщо дитина розфарбує ляльку неправильно, помилка одразу кинеться їй у вічі), самостійно виправити.
В чому різниця? З’явиться свій особистий досвід, житина н буде лякатися помилки, привчиться перевіряти зроблене, а не отримувати «гарний» результат півтора землекопи та спокійно ти далі, звіривши його з помилковою еталонною відповіддю у підручнику. І про корисність такого методу можна ще продовжувати і продовжувати...

А щоб наочно показати малятам до чого призводять помилки, подивіться разом з ними дотепний мультик.

У країні невивчених уроків


І наостанок, тут я показала один приклад завдання з іграшками, а тепер можна запропонувати дітям придумати свою закономірність і намалювати, можна викласти закономірності за допомогою конструкторів, зробити гру з кольорового картону, а ще побудувати ланцюжок із власних іграшок.


Простіші завдання на пошук закономірностей знайдіть тут
Приклади нестандартних відповідей на стандартні запитання з мого досвіду читайте за посиланням

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

субота, 6 січня 2018 р.

Більше, ніж музика — більше, ніж виконання

Слухаємо разом та міркуємо


Кожний новий рік намагаюся розпочати з незвичайної публікації, тому довго думаю саме над нею: дуже хочеться не тільки приємно здивувати моїх читачів, а й спонукати поміркувати над чимось.





Сьогодні пропоную послухати новорічний концерт Віденського філармонічного оркестру під керуванням Герберта фон Караяна (Herbert von Karajan), одного із найвідоміших і найвпливовіших диригентів світу. Це єдиний новорічний концерт у Відні одного із найславетніших сучасних диригентів.




Віденський філармонічний оркестр заснований в 1842 році вважається одним з кращих в світі. Мабуть тому вже багато років (з 1939 року) саме йому довірено відкривати музичний рік — він дає традиційний Новорічний концерт у Відні. Аудиторія телеглядачів концерту по всьому світу величезна — у 2010 році концерт дивилися 50 мільйонів людей із 72 країн світу.





Отже, слухаємо.

Новорічний концерт (1987) Віденського філармонічного оркестру (диригент — Герберт фон Караян)
Репертуар можна подивитися тут



Давайте не тільки слухати, а й дивитися. Зверніть увагу, як майстерно інтелігентно диригент передає свої думки, свою трактовку музики, свої почуття, свої бажання оркестру, як ввічливо, акуратно керує ним. Він швидше не диктує свій задум, а наполегливо просить його виконати, переконує у необхідності діяти саме так. Його жести відточені некрикливі, але впевнені, вимогливі. Видно, що людина добре знає чого хоче, знає як цього досягти і передає свою впевненість іншим, а ще жести дуже зрозумілі та економні.






Саме Караян часто диригував із заплющеними очима: мабуть тому, що довіряв колегам, був абсолютно впевнений, що співпрацює з найкращим оркестром світу.
• Чого нам, педагогам, можна повчитися у Майстра?
Поміркуймо! Чи вміємо ми так довіряти колегам? учням? Чи вміємо так ненав’язливо допомагати дітям, доносити до них свою думку, переконувати?
• Чи повною мірою використовуємо жести під час роботи з малятами? Чи доповнюють вони наші слова?





А ще подивіться на оригінальні постановки танцювальних номерів (зокрема там талановиті конячки майстерно танцюють польку Штрауса). На той час (1987 рік) це було дуже непросто здійснити навіть Караяну.







Пригадую як я дивилась цей концерт тоді по телевізору, яке здивування він викликав, а разом з тим, як же вільно людина може висловлювати свої думки! Як знаходить сили йти власним шляхом, а не проторованою доріжкою!




В проекції на наш педагогічний час — це нові підходи до освіти (STREAM-освіта для дошкільнят, Нова українська школа, авторські технології...). Якщо у нас не буде впевненості та сил відстоювати власну думку, ми не будемо наполегливими, не навчимося відстоювати свою думку, то яка освіта у нас буде?

І наостанок, це відео стоїть з 2016 року, а набрало лише 93 413 переглядів — це не в одній країні, це у світі. Подивіться, які відео набирають мільйони за місяць…
Хто наважиться послухати фрагменти цього концерту разом зі своїми учнями? Відкриваю невеличкий секрет: у своїй новій книзі з інтегрованого планування я використовую фрагмент цього концерту під час слухання вальсу Йоганна Штрауса «Весняні голоси». Тож далі буде…






науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко