четвер, 16 листопада 2017 р.

Кому потрібна STREAM-освіта?

ПІЗНАВАЛЬНІ ІГРИ та ОБҐРУНТУВАННЯ необхідності переходу від STEM-освіти до STREAM-освіти в дошкільному та молодшому шкільному віці


STREAM-освіта — сучасний напрям освіти. Її можна і варто використовувати і в дитячому садочку, і в школі. А чому так? Відповідаю на це запитання у статті. А ще ця стаття втілює погляди одразу трьох фахівців — інженера-математика, науковця-практика та педагога (працювала з дітьми від 3 до 17 років — дитячий садок, початкова, середня та старша звичайна та профільна школа — бачу як працюють за моєю технологією «Логіки світу» в різних куточках нашої країни).

Це незвичайна стаття: щоб мої читачі краще розібралися у STREAM-освіті я розробила пізнавальні ігри для педагогів, які розмістила по ходу статті. Ігри можна також використовувати під час обговорення впровадження нового напряму освіти з колегами.


Ми живемо у високотехнологічному суспільстві: у ньому дуже велике значення має техніка та технології. Озирніться навколо: коли ми використовуємо техніку, що ми можемо зробити і без техніки, а що без техніки зробити неможливо, чесно дайте відповідь на запитання «Чи комфортно мені без техніки?». А ще техніка змінюється не просто швидко, а стрімко. Порівняймо: до 1999 року мобільний телефон був в одиниць — на початок року в Україні було близько 150 тис. абонентів стільникового зв’язку — населення на той час було майже 50 млн — а у 2015 році кількість абонентів перевищила 62 млн. А порахуйте кількість техніки у вас в квартирі…

Інженер — звучить гордо


Нині техніка полегшує наше життя, те, що ми робили вчора дуже багато часу або взагалі не мали можливості зробити, зараз можемо зробити за мить. Але техніка має і зворотний бік — іноді вона виходить з-під контролю людини і може стати причиною техногенної катастрофи. Тому важливо навчити людей грамотно користуватися технікою, знати і виконувати правила техніки безпеки, вміти чітко і зрозуміло розповісти іншим правила безпечного використання технічного пристрою, знати ознаки неправильної роботи технічного пристрою та де можна його полагодити. Тобто володіти основами інженерних знань, а ще бути трішечки винахідником та дослідником.




Нині культура користування технікою поступово стає важливою складовою загальної культури людини: людина має знати як ефективно, оптимально і доцільно використовувати техніку, не шкодячи ані собі, ані іншим людям. Тож змалку навчаємо дітей безпечно користуватися технікою.
І вже не йдеться про фахівців певної галузі: сьогодні такими знаннями має володіти кожний з нас, адже техніка є у кожній домівці і часто від того, наскільки грамотно вона використовується залежить безпека (а іноді і життя) не одної людини.



Тож з одного боку професія «інженер» стає однією з найбільш запитуваних: інженери не тільки розробляють та удосконалюють технічні пристрої, а й використовують їх у своїй діяльності, інженери зараз потрібні майже в усіх сферах діяльності людини.
Часто ми помічаємо фахівців, які забезпечують роботу технічних пристроїв тільки тоді, коли щось ламається. А якщо все працює? Тоді інженери перетворюються на невидимок.
Цей кросворд допоможе побачити деяких невидимок-інженерів, ознайомитися з інженерними спеціальностями, фахівці з яких допомагають нам щодня, отримати початкову інформацію для розповіді дітям.



Як виховати інженера?


Ми часто розмірковуємо, як виховати художника, танцівника, співака, навчити грати на різних музичних інструментах… Для цього існує багато відповідних гуртків та студій для дітей різного віку. А от як виховати інженерів? На що потрібно звертати увагу, щоб помітити таку обдарованість? І коли у дитинки з’являється інтерес до техніки? Коли можна говорити, що росте майбутній інженер? Тут більше запитань, ніж відповідей. Та й не так і багато гуртків є сьогодні, які ознайомлюють дітей зі світом техніки та технологій.
І вже давно залишилося поза увагою педагогів, що ТРВЗ (теорія розв’язування винахідницьких задач) заснована інженером, винахідником, письменником-фантастом Г. С. Альтшуллером для розробки методів розв’язування інженерних задач, дослідження закономірностей розвитку технічних систем, виявлення та використання законів, закономірностей та тенденцій розвитку технічних систем.
Зараз відповісти на запитання «Як виховати інженерів та науковців, що працюватимуть у галузі природничих наук, та математиків?» можуть допомогти нові напрями освіти — STEM, STEAM, STREAM. Розберімося докладно, що вони означають, яка у них різниця і для дітей якого віку підходять.




Що таке STREAM?


STEM = Science, Technology, Engineering, Mathematics — акронім слів — природничі науки, технологія, інжинірінг, математика.
STEAM = Science, Technology, Engineering, Arts and Mathematics — акронім слів — природничі науки, технологія, інжинірінг, мистецтво, математика.
STREAM = Science, Technology, Reading + Writing, Engineering, Arts and Mathematics — акронім слів — природничі науки, технологія, читання + письмо, інжинірінг, мистецтво, математика.



Природничі науки: астрономія (наука про Всесвіт), фізика (наука про склад і структуру матерії, а також про основні явища в неживій природі), хімія (наука про будову й перетворення речовин), біологія (наука про живу природу), науки про Землю (географія, геофізика й геологія), медицина (наука про людське тіло та його хвороби).
Технології: формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами; розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки  матеріалів (папір, дерево, глина тощо); ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями, ґаджетами; експериментування.



Читання і письмо: акцент на розумінні дітьми змісту тексту, пропедевтичний (вступний) курс навчання грамоти, розвиток моторики, підготовка руки до письма.
Інжиніринг: проектування, наочне моделювання, конструювання.



Мистецтво: просторові мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн); часові мистецтва (музика, література); просторово-часові (кіномистецтво, театр, танець).
Математика: кількісні відношення та просторові форми, логіка.



З огляду на визначення напрямів освіти можна зробити висновок:
· STREAM — дошкільники та учні молодших класів;
· STEAM — середня та старша школа;
· STEM — профільна та вища освіта.

Далі буде…


Відповіді на запитання кросворду: 1 — будівельник, 2 — дизайнер, 3 — монтажник, 4 — енергетик, 5 — конструктор, 6 — телекомунікацій, 7 — програміст, 8 — звукозапису, 9 — техніки безпеки (за правилами кросвордів проміжки не враховуються), 10 — акустик, 11 — зварювальник, 12 — математик, 13 — оптик 14 — технолог, 15 — космонавт.

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

субота, 11 листопада 2017 р.

Інтеграція в дії

Частина 1 «Тематичне планування цілий рік»



Усе в світі пов’язано і часто дуже складно досліджуючи певну тему відділити один предмет від іншого. Та чи потрібно це? Адже є інтегровані форми діяльності — заняття, урок, квест, кейс, освітні проекти, дослідження, інтегровані бесіди, дні, тижні… Саме на них зустрічаються різні науки і працюють дружною командою.

Що таке інтегрована діяльність? Це радість здивування. Це захопливі цікавинки, сюрпризи, незвичайні досліди… Така діяльність подобається всім — і дітям, і педагогам!


Щоб реалізувати ідею щільної інтеграції Дошкільна академія Інституту обдарованої дитини НАПН України перейшла на тематичне планування, працюючи як STREAM-центр. Вся робота з дітьми розгортається навколо провідної теми тижня.



Чому ми так вирішили? Тематичне планування дає нам змогу:
· зацікавити малят певною темою, здивувати їх;
· стимулювати фантазію, «занурити в тему», включити на повну силу емоції;
· поглибити знання з різних предметів, показати взаємодію різних наук;
· провести цікаву багатоденну мандрівку, неспішно розглянути всі властивості й деталі;
· показати практичне використання отриманих знань, відповісти на всі запитання, актуалізувати власний досвід дитини;





· продемонструвати всі цікавинки;
· створити для малят яскраву картинку, поєднуючи нові й вже давно отримані знання в єдине ціле, створивши цілісний багатоплановий образ об’єкта;
· вийти за межі звичайного спостереження, висунути гіпотези, дослідити тему з усіх боків відповідно віку, показати міжпредметні зв’язки;
· навчити дітей висловлювати припущення, відстоювати свою думку, брати участь у діалозі;
· сформувати цілісний багатоплановий образ об’єкта чи явища;
· дослідити тему з усіх боків відповідно віку.







Інтеграцію необхідно відрізняти від інших типів діяльності, адже можна проводити й комплексні форми роботи.
Комплексна робота ідейно простіша: необхідно придумати цікаву тему і навколо неї вже розгортати різну роботу з малятами, яка пов’язана в ціле тільки темою. Наприклад, житло — розглядаємо будинки для людей, гніздечка, нірки, вулик, малюємо житло, конструюємо житло…
А от якщо нас потрібна інтеграція, то ми взаємопов’язуємо різні види діяльності, різні науки. Завдяки цьому у дітей складається цілісна системна картинка (як мозаїка з частинок) — прибери частинку і картинка вже не буде такою цільною і красивою. Наприклад, будуємо з малятами гараж для певної машинки — перед конструюванням необхідно виміряти машинку, щоб вона потім влізла в гараж.




Приклад інтегрованої бесіди-дослідження «Мистецтво і пізнання світу: ПТАШКА-КРИХІТКА» читайте у мене на блозі за посиланням


Детальніше про інтегроване навчання читайте у статті Катерини Крутій «Інтеґрація в дошкільній освіті як інноваційне явище, або що треба знати про інтеґрацію?»








Таїсія Грицишина,
старший науковий співробітник Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України;
науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

пʼятниця, 3 листопада 2017 р.

STREAM-освіта для дошкільнят

Досвід впровадження: SCIENCE — природничі науки


Коротко про STREAM

Ми живемо у високотехнологічному суспільстві: у ньому дуже велике значення має техніка та технології. Нині культура користування технікою поступово стає важливою складовою загальної культури людини: людина має знати як ефективно, оптимально та доцільно використовувати техніку, не шкодячи ані собі, ані іншим людям. Тож змалку навчаємо дітей безпечно користуватися технікою.
І вже не йдеться про фахівців певної галузі: сьогодні такими знаннями має володіти кожний з нас, адже техніка є у кожній домівці і часто від того, наскільки грамотно вона використовується залежить безпека (а іноді і життя) не одної людини.




Тож професія «інженер» стає однією з найбільш запитуваних: інженери не тільки розробляють та удосконалюють технічні пристрої, а й використовують їх у своїй діяльності, інженери зараз потрібні майже в усіх сферах діяльності людини.
• А от як виховати інженерів?
• На що потрібно звертати увагу, щоб помітити таку обдарованість?
• І коли у дитинки з’являється інтерес до техніки?
• Коли можна говорити, що росте майбутній інженер?
Тут більше запитань, ніж відповідей. Відповісти на ці непрості запитання може допомогти новий напрям освіти — STREAM.
Розберімося докладніше, що означає STREAM і як ми можемо впроваджувати таку освіту. У цьому допоможе серія публікацій на блозі, яку ми сьогодні розпочинаємо.




Дізнайтеся більше про STREAM тут

Розглянемо всі напрями STREAM, їх роль для пізнання світу:
Science, Technology, Engineering, Mathematics — формування цілісної наукової картини світу;
Reading + Writing — опрацювання змісту тексту (його глибшого розуміння), підготовка руки до письма;
Arts — дає змогу від милування об’єктом перейти до його пізнання, допомагає вразити, здивувати, задіяти емоції, створити зрозумілі дітям образи, активізувати наочно-образне мислення.

Усі компоненти STREAM спрямовано на всебічне глибоке дослідження світу, розвиток мислення і мовлення, сенсорної сфери, навчання дитини використовувати знання у повсякденні. Напрями взаємодіють, допомагають пізнавати довкілля в усій повноті, розглядати явища з різних сторін, шукати їх «плюси» і «мінуси», розмірковувати як збільшити переваги і зменшити недоліки.




Отже, своєрідними сходинками пізнання світу дитиною дошкільного віку у STREAM-освіті можуть бути такі:
• створюємо емоційний образ об’єкту за допомогою живопису, музики, танцю, літератури;
взаємодоповнюємо та порівнюємо враження від творів мистецтва, активізуємо власний досвід дитини;
• переходимо від емоційного образу об’єкту до наукового.

SCIENCE — природничі науки

Природничі науки допомагають створити цілісну картину Всесвіту, пізнавати його закономірності. Досліди дивують, допомагають зібрати інформацію, встановити зв’язки й залежності, зрозуміти як взаємодіють тварини і рослини, жива і нежива природа.
Діти спостерігають світ таким, яким він є насправді, — величезним, неосяжним, сильним, могутнім, але в той же час тендітним і вразливим — навчаються поважати закони природи, не втручатися у природу без необхідності, бути небайдужими до всіх негараздів у природі, оберігати її.
Малята розуміють, що людина — частина природи, а не її господар, навчаються вести себе відповідно, оволодівають навичками природоохоронної діяльності.

Природничі науки тому і природничі, що їх неможливо повноцінно вивчати тільки сидячі в кімнаті: потрібно виходити у природу — дивитися і бачити, слухати і чути, спостерігати, відчувати, шукати, виявляти цікаве і незнайоме, досліджувати. Розповімо саме про такі форми навчання дошкільнят.

Основними формами навчання замість занять ми вибрали
• Освітню ситуацію — читайте статтю Катерини Крутій «Сучасне заняття та освітні ситуації»


Пізнавальна прогулянка

У сонячний весняний день малята разом з батьками та педагогами здійснили вихід в природу — в гості до Лісовичка. Для дітей це були справжні відкриття: ми роздивлялися перші весняні квіти, знайомилися з поверхами лісу та хто де мешкає, слухали звуки весняного лісу, водили хороводи, співали веснянки.






Малята зустрічали на своєму шляху Зайчика, Лісову Мавку та Лісовичка, відгадували їхні загадки, робили фізичні вправи та грали з ними в ігри.





В кінці прогулянки, поки діти пригощалися гостинцями від Лісовичка і відпочивали, батьки з Зайчиком теж трохи повправлялися. От така чудова прогулянка у нас вийшла!





Якими ж сходинками до пізнання ми ведемо дітей? Пояснімо.
Мета цього виходу у природу: показати дітям, що ліс живий, він живе за своїми законами, зрозуміти які ці закони, розповісти, що їх ніхто не може порушувати. Що в лісі живуть лісові мешканці, що все в житті лісу взаємопов’язано і нічого зайвого і шкідливого в природі лісі немає.
Очікуваний результат: діти мають відчути як прокидається ліс навесні, чому це відбувається і що на це впливає. Познайомитися з ранньовесняними квітами, запам’ятати їх характерні особливості та чому саме вони так називаються; зрозуміти взаємозв’язки та залежності й усвідомити їхнє важливе значення для навколишньої природи.





Створюємо емоційний образ. Звертаємо увагу на яскраві властивості об’єкта, зацікавлюємо дітей, потім переходимо до малопомітних особливостей рослин; роздивляємось окремо кожну квітку, а не квіти в цілому; порівнюємо, знаходимо асоціації (на що схоже); залучаємо (задіюємо) різні органи чуттів, збагачуємо чуттєвий досвід; «олюднюємо» (наділяємо людськими якостями); виражаємо своє ставлення (погладити, обняти, пригорнутися); звертаємо увагу на поведінку, як пристосовується до умов життя; підводимо дітей до сприйняття не як об’єкта, а як суб’єкта.










Взаємодоповнюємо та порівнюємо враження від творів мистецтва, активізуємо досвід дитини. Розповідаємо легенду; використовуємо поетичне слово, музику, картини (як про це сказав поет, художник або композитор); пропонуємо підібрати лагідні слова, висловити подяку або компліменти; складаємо (придумуємо) розповіді за заданою темою або пропонуємо закінчити розповідь; застосовуємо проблемні запитання «Як би ти вчинив», порівнюємо, аналізуємо відповіді; заохочуємо до розповідей з власного досвіду дітей. Співаємо пісні, водимо хороводи, граємо.
Переходимо від емоційного образу до наукового. Розповідаємо про зміни пір року, життя рослин і тварин, квітів-ефемероїдів.











Гарних прогулянок з Вашими малятами!






Таїсія Грицишина,
старший науковий співробітник Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України;
науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років






Автор: Ірина Стеценко