четвер, 3 березня 2016 р.

Весняні квіти і логіка

Заняття у різновіковій групі з курсу «Логіки світу» у Дошкільній академії


Весна у природі, весна у нас в душі, весна і на заняттях з малятами. Можна багато сперечатися про фізиків та ліриків, але я переконана: є в математиці та інших науках поезія, тільки потрібно вміти її побачити і неупереджено ставитися до знань. А сьогодні випадково ще й вірш на цю тему знайшла.

Математика и поэзия — научная тема

                                                       Людмила Филатова
«Математика более гармоничная, чем поэзия, наука».
И ты, друг, при этом высказывании со мной не спорь!
Каждая формула в математике обеспечена словом —
Голова теряет покой, а некоторые уходят даже в запой!

В математике выражение связано с выражением,
Этим словом  «выражение» и поэзия тоже горда!
«Выразиться» в поэзии — передать мысль основательно.
В математике «выразиться» — формулой пересечь года.

Чаще формула в математике вытекает из выражений.
Все «выражения» — слова, идущие из одаренной души.
Они структурированы по аксиомам и определениям,
И, как рифма в поэзии, в математике значки хороши.

«Математик в жизни может стать иногда поэтом,
Но поэт — математиком, вряд ли, будет всегда».
Если поэт выразится глубоким словом при этом,
Математик поймет любого поэта почти без труда.

Не всякий поэт обычно математика свободно понимает.
Поэту бывает не доступен замысловатых формул язык.
Поэт скорее всего сам себя в поэзии легко расслабляет,
Математик в поэзии умом работает сразу за двоих.

«Математика более гармоничная, чем поэзия, наука».
И ты, друг, при этом высказывании со мной не спорь!
Поэт описывает жизнь словами прилежно и откровенно,
Математик постоянно ищет формулу жизни, теряя покой!

В нашей жизни всегда было и будет честь по чести:
Математик и поэт чаще дружно существуют вместе.

У нас математика дружить з поезією, музикою та живописом, а також із своїми сестричками — природничими науками. Тож весна завітала в гості і на заняття «Логіки світу»: діти пригадували, які квіти зацвітають першими, як вони називаються, а педагог ще й розповідала про їх особливості, доповнюючи знання дітей. Так на занятті йшлося про підсніжники та крокуси. Педагог з дітками порівнювали їх — за часом цвітіння, формою пелюсточок, висотою стебла, забарвленням. А ще зараз крокуси бувають самих різних кольорів, а от підсніжники — так і залишаються завжди тільки білими.
Малята разом з вихователем пригадували прикмети весни: акцент педагог ставила на активізацію життєвого досвіду дітей (хоч він ще і невеличкий). А ще на занятті ми закріплювали знання основних кольорів. «Чому?» — головне запитання: діти намагатися робити найпростіші умовиводи, пояснювати свою думку.
Для занять про пори року я завжди стараюсь зробити незвичайну презентацію. Взимку я використовувала картини Роберта Дункана, щоб розповісти дітям про зимові забави, обов’язкові зимові справи, а також гео метричні фігури, які можна побачити у довкіллі. По таким чудовим картинам ми з дітками ще й рахувати вчилися. А от на весняних заняттях ми потрапляємо у вернісаж ніжних весняних акварелей — здається краще, ніж вони зображують весну, можна тільки побачити на власні очі.
Зазирнути на весняний вернісаж можна за посиланням
Почитати дітям історію про весняну подорож та помандрувати стежинками картин-акварелей можна на сайті журналу для дітей, їхніх педагогів та батьків «Джміль» за посиланням

А ще на занятті малята розв’язували цікаву задачу на опанування властивостей геометричних фігур — розмір та колір. Кожна дитинка сама вибирала собі умову задачки: кидала кубик, на гранях якого намальовано геометричні фігури, а потім з набору геометричних фігур вибрала всі геометричні фігури із заданою назвою, називала їх властивості.

Весняного настрою! Теплих сонячних занять!



науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

Святкові заняття: «Квіти для матусі»

Заняття-сюрприз з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 


Час від часу ми влаштовуємо для малят свята: нестандартні заняття з несподіванками і сюрпризами. На початку весни у нас одразу два свята — перший день весни, такої довгоочікуваної і бажаної пори року, і Міжнародний жіночий день. Тож сьогодні у нас було подвійне свято. А сюрприз, як і завжди, ми готували не тільки для малят, а й для їхніх матусь.
Педагог поговорила з дітьми про те, що найкращий найтепліший подарунок той, до якого ми доклали тепло своєї душі. Тому квіти ми не будемо купляти у магазині, а назбираємо самі. Отже ми провели заняття-подорож до весняного лісу, де збирали квіти у подарунок для мам.
Вихователь обговорила з малятами, які квіти можна знайти у весняному лісі, де ми їх можемо побачити, якими вони бувають. І ми потрапили у ліс і знайшли галявину з підсніжниками.
Педагог звертає увагу дітей на те, що квіти потрібно збирати дуже обережно: тільки з краєчку, щоб не топтати галявинку, а ще квіти потрібно рвати без цибулинки (коріння) і зовсім небагато, щоб й інші могли помилуватися ними і щоб квіти могли розквітнути і на наступний рік і ще довго радувати око всіх людей.
У нас вийшли прекрасні букети, а тепер їх потрібно поставити у вазу. Але ж яку вазу вибрати? Відповідь на це запитання потребує експерименту: педагог завчасно підготувала дві вази різної висоти та довгий олівець — квіточку на високому стеблі. Кожна дитина висловлює припущення, куди краще поставити таку квіточку: винахідник Іллюша одразу запропонував поставити квіточку у високу вазу, Ксюша також з ним погодилася (дві відповіді пролунали майже одночасно, але хлопчик був трішечки попереду), обережна Ілларія запропонувала спочатку спробувати низеньку вазочку (раптом квіточка і там нормально стоятиме? Дівчинці дуже сподобалася низька вазочка :))). А далі перевіряємо: олівчик-квіточка майже падає у низенькій вазочці, а от у високій йому добре. Закріплюємо знання — розв’язуємо задачку з трьома квіточками і трьома вазами у інтерактивній презентації. Молодці дітки: всі зрозуміли, що чим вищі квіти, тим має бути вищою ваза.




Основна конструкція сьогодні — ваза з квіточкою. Побудувати вазу було непросто: діти вчилися будувати, ставлячи цеглинку на цеглинку із зміщенням, притримуючи конструкцію одною рукою знизу. Краще всіх зрозумів як це потрібно робити Іллюша, але й дівчатка не пасли задніх. Ксюша сама зрозуміла як побудувати стебло квіточки, а вже пелюсточки допомагала будувати педагог. Кожний вибирав улюблені кольори для вази. Всі вази вийшли прекрасними! Стіл з ними просто засяяв!

В кінці заняття кожна дитина робить мамі подарунок — об’ємну аплікацію — квітучу галявинку.




Вітаю всіх із святом Весни і тепла!
До наступних зустрічей!

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «Дошкільна академія “УнікУм”».

Сайт Дошкільної академії «УнікУм» — unikum.org.ua
Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

Подорож світом. САВАНА: «Тендітний велетень: ЖИРАФ»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 


Сьогодні наше заняття про найвищих сухопутних тварин світу — жирафів. Ми разом з дітьми вивчаємо їх особливості, зсовуємо чим жирафи відрізняються від інших тварин, де живуть, чому ці велетні не можуть жити в інших місцях Африки, а також порівнюємо двох африканських велетнів — слона і жирафу. Педагог спочатку слухає відповіді дітей на запитання, а вже потім доповнює їхню розповідь. Наприкінці розповіді про африканську мандрівку, коли діти ознайомилися з особливостями жирафів, пригадуємо інших тварин Африки, які живуть у саванні, вирішуємо чи дружить з ними жираф.
Отже, ми з’ясували, що жираф дуже високий, навіть вищий ніж слон, це найвища у світі тварина, яка живе на суші. Слони важкі, кремезні, а ця тварина дуже струнка і тендітна. У жирафа довга-довга шия, довгі стрункі ноги.
А яке життя-буття у жирафів? Чи є у нього якісь труднощі? Можливо все жирафу дається легко? Справді, у слона є хобот, який допомагає йому діставати предмети, що розташовані низько, наприклад, соковиті листочки з дерев. Жирафи теж полюбляють їсти свіжі листочки, але діставати їх допомагає довга шия жирафа, а ще у нього язик спеціально пристосований до діставання листочків.
А як жираф п’є? Чи зручно жирафу зривати травичку? Діти спробували себе у ролі жирафів — нахилялися, щоб дістати предмети на землі так, як це роблять жирафи. Важко! Це можна зробити тільки якщо розставити ноги (і це не так просто, як здається!). Але як же тоді важко повернутися до звичного положення і почати бігти!!? Тому жирафи і їдять листочки, розташовані високо на деревах. Отже, жирафам не так вже й просто все дається.

А далі конструювання, яке вийшло у нас і пізнавальним, і математичним. Основна конструкція — жираф. Під час конструювання педагог акцентує увагу дітей на тому, що ця тварина плямиста і ми маємо постаратися зробити своїх жирафів схожими на тварин у житті. Щоб у нас вийшли гарненькі плями ставимо червоні цеглинки на жовті, а жовті на червоні. Це далося діткам дуже важко, адже кожному так хотілося скоріше погратися своїм жирафом.
Але найскладніше — ноги жирафа: педагог дала завдання чергувати кольори цеглинок через один (жовта — червона — жовта — …), кожна нога має бути заввишки 5 цеглинок. Виходить, в одну завданні — конструювання, закономірність (логіка), арифметика.
А ще всі ноги мають бути однакової висоти. Цю задачу кожна дитина розв’язувала по-своєму: невтомний експериментатор Іллюша вирішив не рахувати цеглинки, а порівнювати висоту стовпчиків-ніг способом прикладання (молодчинка! справжній винахідник!), Ксюша любить рахувати, тож вона рахувала всі цеглинки (це дуже надійний і точний спосіб! умнічка!), були ще й спостерігачі, які вирішили вчитися на чужих помилках, а не на власних та обрати найзручніший спосіб (чудово! дуже життєво!).
Завдання складні, але їх можливо виконати. Дійсно, малятам було важко виконати всі умови завдання (задача має бути складною, тоді й перемога більше радує!), але поступово всі зрозуміли, як треба діяти.
Поставити на потрібні місця ноги теж непросто: з цією задачею самостійно впоралася Ксюша (ми ще не встигли запропонувати допомогу, а її жираф вже побіг по столу :)) — просто клас!).
Жирафи вийшли на славу і невдовзі у нас по столу гуляло ціле стадо жирафів. Все як у справжній савані. Але що жирафи їстимуть? Тож малята будували акації для жирафів: це було конструювання під керівництвом педагога здебільшого за словесними інструкціями. А потім кожна дитинка примірила чи зручно її жирафу їсти листочки з дерева — поставила жирафів поряд із деревами. Зручно! Жирафи задоволені!





Далі — можна грати, а можна добудовувати конструкції. Ліза вирішила побудувати будиночок для дівчаток, Ілларія — потурбувалася про яскраву затишну галявинку для жирафів, Іллюша — вирішив зробити сюрприз своїй жирафі — високу смачненьку квіточку, Ксюша — прикрасила акацію квітами, вийшла квітуча акація, її дерево вийшло найвищим.




Тож у нас вийшла справжня савана, де жирафам затишно і спокійно гуляти :)) А наступного заняття нас чекає вже інша подорож!

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «Дошкільна академія “УнікУм”».

Сайт Дошкільної академії «УнікУм» — unikum.org.ua
Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко