неділя, 30 листопада 2014 р.

Правила безпеки для маленьких читачів


Бесіда з дорослими: як вибирати дитячу книжку


Що таке хороша книжка для дітей? На таке запитання дорослі зазвичай відповідають: «Це яскрава, приваблива, цікава книжка, її приємно взяти в руки…». Насамперед звертаємо увагу на привабливість і корисність книжки, часто-густо забуваючи про те, що КНИЖКА МАЄ БУТИ БЕЗПЕЧНОЮ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я МАЛЮКА.

Дуже важливо, щоб діти здобули міцні, глибокі знання, стали всебічно розвиненими особистостями. Але водночас дорослий повинен потурбуватися про те, щоб навчання не заподіяло шкоди психічному і фізичному розвитку дітей. На мій погляд, про це варто подумати вже тоді, коли діти ще відвідують дитячий садок: саме тут вперше вони починають систематично навчатися. Дорослий має прагнути зберегти здоров’я дітей, яке дала їм природа.


Donald Zolan


Чому?


Щоб зрозуміти важливість вимог, наведу деякі факти. Дитина народжується далекозорою, тому з близької відстані їй важко розгледіти дрібні деталі малюнка, дрібний шрифт, дрібні оздоблювальні елементи тощо. Все це прикрашає книжку, але… До 11–12-ти років зір має нормалізуватися, тому слід уникати надмірного навантаження на очі — тривалий перегляд телевізійних передач, читання дрібного тексту, розглядання малюнків із великою кількістю дрібних елементів тощо. Слід контролювати перегляд передач по телевізору, уникати комп’ютерних ігор, уважно добирати книжки і розмальовки для дітей.
Саме на ці питання звертають увагу співробітники відділу гігієни дитинства лабораторії гігієни навчальної діяльності дітей Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України. За участю співробітників інституту розроблено гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей (ДСанПіН 556-138-2007 «Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей»).


Donald Zolan


Вікові групи


Вимоги до оформлення шпальт видань для дітей різні для кожної з вікових груп (дошкільники — до 6-ти років, молодший шкільний вік — 6–10 років, середній шкільний вік — 11–14 років, старший шкільний вік — 15–18 років). Якщо видання призначене для дітей одразу кількох груп, діють вимоги для молодшої з них.

Шрифти


У видання для дітей підходять не всі шрифти. Основні вимоги до них — у літерах не має бути дрібних деталей (як, приміром, у шрифті Times New Roman), їх окреслення має бути простим. Це зроблено для того, щоб діти не придивлялися до деталей, адже це велике навантаження для очей. Відповідно для кожної вікової групи встановлено і розмір шрифтів. Важливу роль відіграють також пропорції літер: літери не мають бути надто витягнутими (як шрифт Myriad Pro), проте й не надто широкими (як шрифт Pragmatica).
Один із шрифтів, який доцільно використовувати у виданнях для дошкільників і учнів молодших класів, — SchoolBook. Для маленьких дітей літери мають бути великими (від 16 до 20 пунктів), і тому порівняно невеликі деталі в SchoolBook не шкодять дитячим очам.
І ще одна деталь: комп’ютерні розміри шрифтів трохи менші, ніж розміри в гігієнічних вимогах, тому всі розміри у вимогах потрібно збільшувати щонайменше на 0,5 пункта (наприклад, якщо у вимогах йдеться про шрифт розміру 20, то у комп’ютері треба взяти шрифт розміру 20,5). А ще слід стежити за кількістю переносів слів на сторінці (не більше чотирьох) і довжиною рядків (117—171 мм).

Kathryn Andrews Fincher
Kathryn Andrews Fincher


Призначення видання


Вимоги до друкованої продукції для дітей трохи відрізняються, залежно від призначення видання — художня література, підручник, зошит тощо. Та це й зрозуміло: аркуші кожного з цих видань діти розглядають по-різному — витрачають на це різний час, по-іншому ставляться до деталей на малюнках. Отже, і навантаження на зір у них різне.
Наприклад, у підручник діти заглядають доволі часто, час від часу повертаються до важких місць, по кілька разів їх перечитують, уважно розглядають кожний малюнок. А от зошити діти використовують інакше: прочитали умову задачі, розглянули малюнок до неї, розв’язали задачу, все, що захотіли, розфарбували на свій смак, розв’язали ще кілька задач, із задоволенням переглянули свою роботу, перегорнули ще сторінку, а потім, можливо, і забули про неї. Залежно від того, що це за видання для дітей, то й вимоги до них будуть відповідними: більші — до підручників, трохи менші — до зошитів і художніх книжок.

Donald Zolan

Текст



Без надмірних навантажень на зір будь-яка людина розглядає контрастний текст — чорні літери на білому тлі. Дітей це стосується найбільше. Саме тому всі тексти і малюнки у книжках мають бути на білому, а не на кольоровому чи сірому тлі. Виділяти окремі блоки тексту можна рамочками, різноманітними обведеннями тексту (ці елементи можуть бути сірого кольору або й навіть кольоровими). А от малювати на сірому тлі хоча й не бажано, втім, можна.
Кожному автору не просто треба, а необхідно виділити окремі місця тексту або й намалювати петит (кілька героїв «розмовляють», як у коміксах). Але гігієнічні норми забороняють використовувати шрифти більше ніж двох гарнітур або двох окреслень однієї гарнітури. Що робити? Петит доцільно збільшити, щоб текст можна було друкувати в ньому основним шрифтом видання.

Vladimir Volegov



Ілюстрації


Зазвичай у виданнях для дітей багато уваги приділяють ілюстраціям. Вони мають бути чіткими, великими за площею, без дрібних деталей. Найменша деталь на малюнку має бути не меншою за маленькі літери обраного шрифту, малюнки — контрастними, лінії на них — не надто тонкими. Якщо на малюнках є текст або цифри, то розмір шрифту не може бути меншим за розмір шрифту основного тексту. У виданнях, призначених для розфарбування, товщина лінії має бути не менше ніж два пункти, мінімальний окремий елемент — не меншим 5 мм.
Площа ілюстрацій на сторінці видання має бути не меншою ніж 50 % площі сторінки, рекомендована ілюстративність видання — не менше ніж 75 %. Ілюстрації і текст розмі¬щують так, щоб обсяг безперервного читання не перевищував 50—100 знаків. Дозволяється збільшувати обсяг безперервного читання до 100—150 знаків лише у виданнях із підготовки до навчання у школі для дітей 6-ти років.


Honor Charlotte Appleton



Папір


Слід перевірити, — на якому папері друкуються видання для дітей. Вимоги чітко прописані в документі (ГСТУ 29.2-97 «Підручники і навчальні посібники для загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги»). Папір має бути непрозорим, не надто білим, із жовтим відтінком (білизна 70—88 %); поверхня паперу — гладенька, чиста і без глянцю. Це допоможе уникнути пов’язаних із читанням порушень зору.

Вага


Загальна вага книжки не має перевищувати 300 г. Приблизно можна орієнтуватися так: обсяг видання з обкладинкою зі звичайного міцного паперу не має перевищувати 95 сторінок формату А4.

Фарби



На фарби у видавництві обов’язково має бути сертифікат. У виданнях для дітей можна використовувати лише фарби, призначені для друкованої продукції.
На жаль, перевірити все це, коли купуєш книжку в магазині, неможливо. Але варто звернути увагу на різкий, неприємний запах фарби, якою надруковано книжку, нечіткі лінії малюнка, «райдугу» з кількох смуг різного кольору по контуру малюнка тощо. Все це свідчить про неякісне поліграфічне виконання видання, недбале ставлення до деталей.

Jessie Wilcox Smith


І ще — найкращими експертами для своїх дітей є батьки, їхні рідні. Довіряйте своїм відчуттям. Якщо вам не подобаються видання (дизайн, невдало дібрані кольори, малюнки справляють неприємне враження тощо), подумайте, чи варто купувати таку книжку для дитини, навіть якщо в анотації йдеться про її користь.


Безпечного приємного читання!


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділя, 23 листопада 2014 р.

Коли починається зима?

Бесіда для дорослих і дітей: прикмети пори року


Спостереження, якщо спостерігати з розумом — аналізувати отриману інформацію, робити висновки, запам’ятовувати їх, перевіряти, знову міркувати, за потреби робити нові висновки … — ефективний спосіб пізнання довкілля. Такі спостереження дають змогу поєднати знання одразу кількох наук — математики, біології, географії, фізики, хімії... І хоч дошкільнята і молодші школярі навіть назв таких ще не знають, це не заважає їм поки що несвідомо ознайомлюватися з основами наук, починати розуміти взаємозв’язок різних процесів у природі.

Навколишнє життя дає нам багато різних тем для розмірковування і спостереження. Іноді здавалося б теми вже давно зрозумілі, як математики кажуть тривіальні. Наприклад, коли приходить зима. То звичайно, 1 грудня. А от чи завжди це так? Коли насправді приходить нова пора року і коли вона закінчується? Поміркуймо разом з дітьми.




У дитинстві я завжди з нетерпінням чекала приходу нової пори року. Адже це завжди приємні зміни: кожна пора року радує по-своєму. І зиму ми також очікуємо: хочеться нового, одне й те саме за три місяці набридає (хоч кожний місяць і відрізняється від попереднього).
Тож коли вже вивчила всі цифри і почала розуміти як з цифр складається запис числа, я щодня вранці бігла до календаря, відмічала, який сьогодні день: треба не заплутатися, адже не всі числа я знала. Я точно знала, що у тижні 7 днів — 5 робочих (мама і тато йдуть на роботу, і я на свою роботу — у дитячий садок), 2 вихідних — субота і неділя (ці дні позначаються червоним кольором). У вихідні ми всією родиною весь день разом: йдемо у магазин, на прогулянку, буде щось цікаве, незвичайне… Вихідні я особливо любила!





Так я рахувала день за днем і чекала зими: тато обіцяв, що ми знову будемо на лижах їздити у дальній ліс і кататися з великої гірки. За рік я підросла, тому вже можу спробувати кататися майже з самого верху!
Я рахувала дні, а мама говорила зі мною про те, що зима не завжди чекає своїх днів за календарем: іноді приходить раніше, іноді — запізнюється. А тато розповів, що є люди, які можуть передбачати погоду — синоптики. Вони дивляться на Землю з Космосу, бачать як розподіляється холодне і тепле повітря, куди дме вітер. Тож можуть передбачити принесе вітер тепло чи холод. А ще погода у нас залежить від погоди на Північному і Південному полюсах. Це для мене було самим дивовижним, бо ці полюси дуже далеко від нас. А ще Південний полюс Землі холодніший за Північний!




Тож я уважно стежила і за прикметами зими: чи холодно на дворі (батьки показали на термометрі як визначати температуру — від’ємна температура є однією з основних прикмет зими, коли така температура у калюжах вода перетворюється на лід, вже потихеньку у повітрі літають сніжинки), чи ховаються пташки від холоду, чи облетіло все листя з дерев, вдягаються люди у теплі шубки чи йдуть з парасольками…
Тато особливо детально розповідав про ті прикмети, які не залежали від певних людей (адже всі люди різні і по-різному відчувають тепло і холод): температуру, калюжі, листя на деревах, сніг… Можливо хтось вдягаючись на вулицю не подивився за віконечко, а потім не повернувся додому перевдягтися, хтось вважає, що рано ще вдягатися тепло (я ж шапочку вдягаю, а тато ще без шапочки ходить, бо великі не так мерзнуть чомусь).




Якось виглядаю я у віконечко: земля вся біла, дерева у білі сукні вдягнені… Краса! Це вже зима постаралась! А на календарі ще листопад… От і довіряй календарю: все відносно. Цікаво: а весна також прийде раніше? Чекатиму…

З першим снігом! Веселої приємної зими!




науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділя, 16 листопада 2014 р.

Наочно і весело про геометричні фігури

Бесіда з дорослими і дітьми: математика навколо нас


Діти вже вивчили основні типи геометричних фігур — круг, трикутник, квадрат, прямокутник, знають їх основні властивості. Але ці знання ще не тверді, необхідно закріпити і поглибити знання дітей про геометричні фігури. Досить легко відрізнити трикутник від круга (діти майже ніколи не плутають ці геометричні фігури). Набагато складніше впевнено відрізнити квадрат від прямокутника. Тут діти спочатку можуть заплутатись, їм ще важко довгий час зосереджено працювати на одним  і тим же матеріалом, заняття для них стануть не такими цікавими.


У технології «Логіки світу» я спробувала запропонувати дітям цікаві завдання, які допомагають вивчати геометричні фігури. Вони із задоволенням знаходять знайомі геометричні фігури навколо себе або на цікавому малюнку, пригадують і малюють схожі на геометричні фігури предмети. Можна, навіть, спробувати намалювати самим малюнок, використовуючи знайомі геометричні фігури. Хто ж знайде більше геометричних фігур?

Завдання 1

Покажи на малюнку предмети, що нагадують квадрат, прямокутник, круг, трикутник. Поясни свої висновки.



Завдання 2

Пригадай і намалюй предмети, які нагадують знайомі геометричні фігури.



Завдання 3

Уважно роздивись малюнок. З яких геометричних фігур складається цей казковий палац? Використовуючи знайомі тобі геометричні фігури, домалюй його так, як тобі подобається. Які геометричні фігури ти використав?
Розфарбуй палац так:



Поясни свої дії.

Завдання 4

Розфарбуй всі геометричні фігури на малюнку так:



Підрахуй скільки яких геометричних фігур на малюнку. Поміркуй, чи можна з цих геометричних фігур скласти сонечко, ялинку, хатинку, курчатко. Що ще з цих геометричних фігур можна скласти? Намалюй все, що можна скласти з цих геометричних фігур. Поясни свої висновки.

Завдання 5

Капітошка намалював геометричні фігури. Налетів вітерець і всі мої фігури розлетілися і перемішалися. Допоможи мені розібратися, де яка фігура. Обведи зеленим олівцем всі квадрати, червоним — всі прямокутники, синім — всі трикутники. Колір круга визнач сам.




Завдання 6

Уважно подивись на малюнок. Придивись, як розфарбовані геометричні фігури. Закінчи розфарбовувати малюнок. Поясни своє рішення.





науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділя, 9 листопада 2014 р.

Яка вона музика дощу?

Образи в музиці та музика в образах


Музика складається всього з семи нот. Ноти створюють октави, де звуки різної висоти. Здається, все просто. Але ця простота геніальна, адже сім нот можуть бути зовсім різними. З них створено безліч мелодій — радісних і сумних, легких, які запам’ятовуються самі собою і з часом стають шлягерами (адже шлягери бувають і в класичній музиці), і тих, які вимагають уважного, вдумливого слухання. Жодна мелодія не повторюється!

Музика навколо нас із народження. Спам’ятайте скільки мелодій ви чуєте за день і звідки вони линуть.


А ще є особлива музика: її створюють без нот, її неможливо перекласти на ноти, її не може створити навіть найдосвідченіший композитор, її найкращий виконавець не відтворить на найдосконаліших музичних інструментах.
Прислухайтесь: ми чуємо її щодня, але не завжди помічаємо і прислухаємося до неї, а без цієї музики наше життя збідніє, наші враження будуть неповними.
Це звуки, які нас оточують, без яких ми не уявляємо свого життя.
Прислухаймося до звуків природи — тихе лагідне стаккато літнього дощику, фортіссімо зливи, шепіт приємного свіжого вітерця, піаніссімо шелесту трави, листя дерев…

Мелодії, звуки, що оточують нас, — складові образу, який прагне передати нам композитор (реальний чи уявний, що створює звуки навколо нас). Заплющте очі, прислухайтесь, уявіть образ через звуки і спробуйте описати його словами або намалювати (в кого що краще виходить).
Звичайно, не одразу вийде, до того ж образи у кожного будуть іншими і не обов’язково збігатимуться із задумом композитора. Але з часом можна навчитися точніше «читати» мелодії і розуміти про що саме хотів нам розповісти композитор.
Тож, знайдемо образи у звуках і побачимо наскільки виразнішими вони стають!

Послухайте шум дощу… Який він? Чи приємно вам його чути? Чи можна назвати його музикою? Чому?
Пригадайте який дощ ви бачите у різні пори року. Чи однаковий він? Як він звучить у різні пори року? Можливо, звучання дощу залежить від нашого настрою, від того, де ми знаходимось (у затишній кімнаті, їдемо в автобусі і чекаємо своєї зупинки, щоб вийти у негоду, чи йдемо під дощем), чого чекаємо, про що міркуємо...

Що таке дощ? Хтось скаже, що це природне явище, хтось — назве дощ лихом, а можливо це сльози природи, наш настрій, вода для вмивання всього на землі. А ще я назвала б дощ музикою природи: він може звучати по-різному, але завжди мелодійно. Майже кожний дощ потрібний рослинам, тваринам, людям… Не потрібний нікому тільки дощ, що руйнує, тож його і називають стихійним лихом (стихією).

Дощ, дощик, дощище… У різні пори року, різних куточках землі, для різних людей… він такий різний. Так ми його і називаємо — грибний дощик, курячий дощик, злива, дрібний дощ… Іноді один й той самий дощ різні люди називають по-різному: хтось його чекав, комусь він зіпсував прогулянку, хтось спостерігає дощ з вікна затишного будинку, а когось дощ застав зненацька по дорозі додому і потрібно тікати від його холодних струменів… Тож і ставлення до дощу буде різним.
Розгляньте з дітьми картини про дощ. Так, так: не «із зображенням дощу», а саме «про дощ». Адже якщо добре придивлятися, прислухатися можна багато дізнатися про дощ, відчути його, зрозуміти, потоваришувати з ним…

Картини про дощ


— Подивіться на картини Дональда Золана: на одних дощ йде, на інших — вже пройшов. Як ми бачимо, що дощу вже немає?
— Як ви вважаєте, яка на картинах пора року?
— Який дощ на картинах? (Який на картинах був дощ?) Чому ви так вважаєте?
У чудового художника Дональда Золана навіть на картинах про дощ є сонечко. Роздивіться їх з дітьми, знайдіть сонечко і посмішки на кожній. Допоможе це зробити така моя стаття на блозі «Вдивляймося в картини»
— Які на картинах ознаки дощу?
— Як можна дізнатися холодний чи теплий дощ намальовано?
— Яким ще може бути дощ?

Izabela Krzyszkowska



— Чи може дощ бути приємним? Який для вас приємний дощ?
— Прислухайтеся до звуків на картинах. Що ви чуєте? Який голос у дощу? Як його можна відтворити? Опишіть голос дощу іншій людині так, щоб вона його могла впізнати серед інших звуків.
— Чи тільки голос дощу можна почути на картинах?
— Як ви вважаєте, голос дощу у лісі, полі, місті однакові? Чому?
— Що в місті та в інших місцях змінюється після дощу?
— Якого кольору буває дощ?
— Чи завжди в дощ ховається сонечко?
— Якого кольору буде дощ із сонечком?
— Доберіть слова, які допомагають описати дощ.
— Що робить дощ? Як він йде?
— Як ви думаєте, чому кажуть, що дощ йде, а не тече?
— Яким буває дощ? Чи завжди ми його радісно зустрічаємо? Хто крім нас може радіти дощу? Чому?
— Чи завжди ми бачимо краплі дощу на картинах?
— Як художники змальовують дощ? Які барви вибирають?
— Чи подобаються вам картини? Чим саме?
— Який дощ вам подобається? Який ні? Чому?
— Запропонуйте дітям намалювати картину про дощ.

Robert Hogfeldt


Jeff Rowland



Ми вже говорили про те, як важко намалювати рух води, пережати всі його особливості, звуки, наші відчуття. Адже за картиною ми маємо відчути дощ чи дощик намальовано, теплий він чи холодний, веселий чи сумний…
Пригадаємо, якими бувають краплі дощу: дрібні та легесенькі, вони об’єднуються в густий суцільний потік; важкі, ліниві, здається впаде така крапля на землю і може зламати рослинку, але це вона зробить ненавмисне (просто незграбна вона); швидкі, легенькі крапельки, вони весело відскакують від поверхні землі нібито запрошують нас погратися з ними...
— А які ще крапельки я не описала?
— Які крапельки пригадалися вам?
— Намалюйте крапельки, що описала я. Намалюйте свої пригадані крапельки. Розкажіть історію про крапельки дощу, проілюструйте її.
— Який характер у вашої крапельки? Про що вона мріє? До чого прагне? Доберіть музичний інструмент, який найточніше може передати її характер. Покажіть рухами, як падають з хмаринки різні крапельки. Як йде дощ?

Вікторія Прісчедко


Дмітрій Льовін

Тепер ще раз подивимося на картини про дощ.
— Яких кольорів на них більше? Чому?
— Як змальовують художники крапельки дощу? Чи завжди вони на картинах намальовані саме як крапельки? Як ви гадаєте, чому?
— Як ще зображують художники дощ на картинах? Які кольори використовують?
— Пригадайте, якого кольору буває дощ?
— Чи відрізняються барви дощу у різні пори року? Як саме?
— Чи може бути дощ сріблястим? золотистим? прозорим? схожим на водоспад? задумливим?
— На що схожий дощ у різні пори  року?
— Чи є настрій у дощу?
— Який настрій може бути у дощу?
— Який дощ вам подобається найбільше? Чому? Опишіть його. Складіть розповідь про дощ, який вам подобається.
— Роздивіться картини. Чи йде дощ на них? Можливо на них дощ тільки починається чи вже закінчується? Як ви це зрозуміли?
— Який буває дощ? Який дощ йде на картинах?
— Як все навколо змінюється під час дощу? після дощу?
— Хто радіє дощу? Кому (чому) дощ не подобається? Чому?
— Пограймо у гру «Добре — погано». Вам подобається дощ чи ні? Чим саме? Чому?
— Який дощ вам подобається (не подобається)? Чому?
— Яка картина вам особливо подобається? Чому? Розкажіть про неї.
— У кожній картині є щось особливе, своя родзинка. Знайдіть її.
— Чого нового про дощ ти дізнався, розглянувши ці картини?
— Які ознаки дощу на картинах?
— Чи змалював художник вітер? Як? Який?
— Як ти намалював би вітер? дощ?
— Намалюй картину про дощ. Якою буде твоя родзинка на картині?
— Що особливе і несподіване намалюєш ти? Чим твій дощ буде особливим, несподіваним?
— Придумай казковий дощик, фантастичний дощик.

Г. Жадько

Ольга Алімова

Сергій Пісемський


Дощові віршики


— Почитайте дітям вірші про дощ. Що нового вони розповіли про дощ?
— Як змальовують різні поети дощ?
— Який дощ тобі більше подобається?
— Які слова для розповіді про дощ знайшли поети?
— З чим вони порівнюють дощ? Які порівняння вжили б ви?

Дождик ласковый, тихий и тонкий...
                                             Осип Мандельштам
Дождик ласковый, тихий и тонкий,
Осторожный, колючий, слепой,
Капли строгие скупы и звонки
И отточен их звук тишиной.
То так счастливы счастием скромным,
Что упасть на стекло удалось;
То, как будто, подхвачена темным
Ветром, струя уносится вкось.
Тайный ропот, мольба о прощеньи;
Я люблю непонятный язык!
И сольются в одном ощущеньи
Bся жестокость, вся кротость, на миг.
В цепких лапах у царственной скуки
Сердце сжалось, как маленький мяч:
Полон музыки, музы и муки
Жизни тающей сладостный плач!

Ночной дождь
                   Арсений Тарковский
То были капли дождевые,
Летящие из света в тень.
По воле случае впервые
Мы встретились в ненастный день.

И только радуги в тумане
Вокруг неярких фонарей
Поведали тебе заранее
О близости любви моей,

О том, что лето миновало,
Что жизнь тревожна и светла,
И как ты ни жила, но мало,
Так мало на земле жила.

Как слезы, капли дождевые
Светились на лице твоем,
А я еще не знал, какие
Безумства мы переживем.

Я голос твой далекий слышу,
Друг другу нам нельзя помочь,
И дождь всю ночь стучит о крышу,
Как и тогда стучал всю ночь.

                        Вероника Тушнова
Дождик сеет, сеет, сеет,
с полуночи моросит,
словно занавес кисейный
за окошками висит.
А в лесу кричат кукушки,
обещают долгий век...
Мне не грустно
и не скучно,
я счастливый человек.
Из раскрытой настежь двери
пахнет глиной и травой.
А кукушкам я не верю,
врать кукушкам
не впервой!
Да и что считать без толку,
лишним годом дорожить?
Ну недолго,
так недолго,
только б счастливо прожить.
Так прожить,
чтоб всё, что снится,
все сбывалось наяву,
так прожить,
чтоб петь как птица,
так прожить,
как я живу!

Дощ у нотах: як композитори розповідають про дощ


Послухайте з дітьми такі п’єси

Георгій Свіридов «Дощик»


Ярослав Нікітін «Вальс дощу» (сучасна обробка)


— Пригадайте, яким буває дощ. Яка музика який дощ змальовує?
— Які музичні інструменти найкраще передають звуки дощу?
— Як ви можете описати музику? Які слова до опису підходять більше?
— Якими б барвами ви б змалювали музику дощу? Чому саме такими?
Спробуйте передати дощ рухами рук, рухами ніг, рухами всього тіла.
— Чи можна описати різний дощ рухами пальців? Як саме?
— Послухайте одну й ту саму мелодію у різних обробках (наприклад, Ф. Шопен «Вальс дощу»). Яка обробка більше сподобалася?
— Що музика додає до опису дощу?

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко