Літня школа для дорослих

День за днем: події, факти, коментарі…

Ми живемо у столітті надшвидких темпів розвитку у всіх сферах діяльності людини, несподіваних відкриттів, розвою науки і технологій. Вивчити, як раніше, все наперед у школі та вишах неможливо: адже часто ми тільки встигаємо призвичаїтися до новинки, а вона вже не новинка і потрібно вчитися новому, і так все життя вчитися, вчитися, вчитися і зупинитися неможна.
Тож сьогодні ми маємо самонавчатися, саморозвиватися, самоорганізовуватися: ми самі собі й вчителя, й організатори своєї діяльності (в тому числі і навчальної), й web-дизайнери, системні адміністратори, критики… Як все встигнути? Як не розгубитися в океані новинок? Педагогам допоможуть літні школи. Це цікава і ефективна форма навчання, коли можна побачити панораму новинок з усієї країни, поспілкуватися з колегами, побачити свою працю по-новому.

У червні і у мене з’явилася можливість стати викладачем у такій школі, на два дні поринути ніби у інший вимір, побачити свою технологію «Логіки світу» очами інших, зрозуміти як зробити так, щоб моя наукова робота допомагала педагогам у роботі з дітьми, намалювати свою перспективу розвитку.

Я мала можливість почути як технологія «Логіки світу» впроваджується у дитячих садках, чого не вистачає, що зручно педагогам, а що — ні, почути що вони очікують від мене. І, звичайно, у педагогів була можливість почути авторський погляд, отримати відповіді на свої запитання, з’ясувати незрозумілі моменти. Я розповіла про власні нові розробки, накреслила перспективу розвитку технології «Логіки світу».

Вперше я спробувала поєднати мистецтво і математику, показати як відкриті запитання можна використовувати у бесідах з дітьми, звернути увагу на неочікувані моменти у стандартних темах. Дещо Ви вже мали змогу прочитати у моїх публікаціях — Мистецтво розв’язування задач, Вдивляємося у картину, Почути намальовані звуки, Фантазії з Країни Дитинства, Дітям про комп’ютер на ін., решта — у наступних статях блогу.

А зараз коротко про те, як відбувалися заняття у літній школі, із інформації, переданої мені організаторами школи.

10–14 червня 2013 року у м. Бердянську Запорізької області відбувся

Всеукраїнський проблемний семінар «Інноваційні технології в сучасній дошкільній освіті» (за формою проведення — «Літня школа для дорослих»)

Семінар підготовлений і проведений кафедрою дошкільної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (завідувач кафедри Л. В. Батліна, канд. пед. наук, доцент) спільно з сектором дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, лабораторією психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України та кафедрою дошкільної освіти Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти Бердянського державного педагогічного університету, на базі якого і проводили семінар.

У семінарі взяли участь методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) відділів (управлінь) освіти, вихователі-методисти та завідувачі дошкільних навчальних закладів з 18 областей та 32 міст України (всього 70 осіб).

Упродовж тижня освітяни дошкільної галузі освіти обговорювали актуальні питання та були ознайомлені:

• з науково-теоретичними концепціями науковців щодо здійснення інноваційної діяльності та втілення інноваційних технологій в освітній процес ДНЗ (лекції К. О. Баханова, А. А. Зрожевської, С. О. Ладивір, К. В. Карасьової, Л. І. Соловйової, О. І. Сібіль, О. М. Байєр; виступи Л. В. Батліної, Т. П. Носачової);
• з особистісно орієнтованими, здоров’язбережувальними, художньо-естетичними, управлінськими та іншими інноваційними технологіями в сучасній дошкільній освіті (проведення майстер-класів: Н. В. Омельяненко, Л. І. Ільченко, В. О. Третяк, Л. І. Зайцева, І. Б. Стеценко, О. П. Аксьонова, З. П. Дорошенко, Л. В. Макаренко, О. В. Мартиненко, Л. М. Шульга);
• з матеріалами та презентаціями освітніх проектів, кращим перспективним педагогічним досвідом щодо реалізації інноваційних технологій в умовах ДНЗ Запорізької області (виступ Т. Г. Афанасенко, вихователя-методиста, і Л. М. Гумовської, практичного психолога, ДНЗ № 14 м. Енергодар; матеріали ДНЗ № 42 м. Запоріжжя; НВК № 9 м. Енергодар; виставка освітніх проектів ДНЗ № 182 та № 189 м. Запоріжжя, ДНЗ № 38 м. Мелітополь, ДНЗ № 5 м. Вільнянськ).

На підсумковому засіданні круглого столу відбулася дискусія щодо проблем у визначенні «термінологічного поля» понять «інновації», «інноваційні технології». Досвідом щодо впровадження інноваційних технологій в практику роботи поділилися колеги з дошкільних навчальних закладів м. Дніпродзержинськ, Херсонської та Сумської області.

Учасники школи тепло дякували організаторам за проведений семінар у невимушеній і дружній атмосфері. Усі присутні отримали сертифікати, що засвідчили участь у семінарі та підвищення фахової майстерності. Вдячна організаторам за запрошення, віру в мене, ентузіазм, співпрацю, нестандартні підходи. Дякую всім слухачам школи за доброзичливість, небайдужість, поради, відданість роботі! До нових зустрічей!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

I Одеський Корнейчуковський фестиваль дитячої літератури

День за днем: події, факти, коментарі…

Де за кілька днів можна побачити панораму книжок понад 100 видавництв з України, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії? Мати змогу поспілкуватися із читачами майже з усіх куточків України та найближчих країн? Відчути ритм найусміхненішого міста світу? Таку змогу дають численні фестивалі Одеси. Зараз коротко розповім про один з них — I Одеський Корнейчуковський фестиваль дитячої літератури (його проводять в рамках книжкової виставки «Зелена хвиля») — адже цей фестиваль і для моїх читачів.

Цей фестиваль організований Громадською організацією «Агенція регіонального розвитку» під патронатом Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради та Одеської міської ради, за підтримки Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, Представництва Росспівробітництва в Україні.

І Одеський Корнейчуковський фестиваль дитячої літератури — єдиний з усіх 146 фестивалів міста, присвячений виключно творчому вдосконаленню, розширенню літературних горизонтів молоді. 

Задачі Фестивалю

• Привернути увагу українських видавців, літераторів, ЗМІ, всіх небайдужих людей до проблем сучасної дитячої літератури.
• Підтримувати дитячих письменників і видавництва дитячої літератури.
• Виявити та підтримати нові талановиті імена в дитячій літературі.
• Зберігати традиції дитячої класичної літератури.
• Виховувати любов до книги і читання, дарувати дітям радість живого спілкування з письменниками.

В рамках фестивалю відбудеться конференція «Ефективні методики навчання та розвитку творчих здібностей дитини: початкова школа, дошкільна підготовка», на якій я виступлю з доповіддю «Гармонійний розвиток особистості дитини в сучасних умовах».

Рада бачити всіх моїх читачів!

Детальніше про фестиваль читайте у наступних статтях.

Більше про фестиваль можна дізнатися за посиланням

Програму фестивалю можна переглянути тут

Мої вітання Одесі та всім її мешканцям і гостям!

Післямову до I Одеського Корнейчуковського фестивалю дитячої літератури читайте за посиланням

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

ВІДКРИТІ задачі — шлях до самостійного набуття знань

Бесіди для дорослих і дітей,

або відкриті задачі в технології «Логіки світу»

Нині батьки й педагоги часто б’ють на сполох: діти надміру перевантажені інформацією, їм доводиться оперувати доволі складними поняттями й отримувати інформацію «на виріст», яка нині дітям не потрібна й невідомо, чи знадобиться згодом.
Усе правильно: інформація наростає, як сніговий ком, й іноді наче завалює нас величезною лавиною, з-під якої вибратися нагору дуже важко, та й ми не завжди вміємо це робити, унаслідок чого занурюємося ще глибше. Тож варто зрозуміти, що насамперед потрібно знати й уміти кожній людині, що і як потрібно вивчати дітям.

ПОРІВНЯЙТЕ: Ісаак Ньютон сформулював закони механіки у 44 роки, до того ж, тоді з ними були обізнані лише спеціалісти, а сучасні діти вивчають їх на початку курсу фізики в шостому класі звичайної школи. А теорема Піфагора, таблиця Менделєєва, основи атомної фізики, біохімії, закони генетики, закони Кеплера й багато іншого? Я назвала звичайні теми звичайної школи, проте ще на початку ХХ століття не всі згадані науки існували, не всі закони було сформульовано. Та що там складні поняття — ще недавно школярі в третьому класі вивчали множення, а нині цю премудрість опановують уже другокласники.

Таке прискорення — вимога часу, адже при повільних темпах навчання спеціалістами можна буде вважати тільки старців (а виші випускають студентів у 22—23 роки!). Тому вибору не залишається.

Є ще й ІНШИЙ БІК цієї медалі: дуже важливо, як саме педагог пояснює поняття. Адже іноді над сучасним підручником для п’ятого класу й «академік плаче». А талановитий педагог може навіть у дитячому садку пояснити дітям на зрозумілих дотепних прикладах, скажімо, закон Ейнштейна.

Справді, є над чим поміркувати. І, напевно, усе зале­жить від професіоналізму педагогів, почуття міри та відповідальності (не можна ні штучно прискорювати розвиток дитини, ні штучно його гальмувати) й дару прогнозува­ти майбутнє.

ПІДСУМУЄМО. Інформація має бути потрібною та зрозумілою дітям, активною у використанні й безпечною для них. Іноді важко передбачити, які саме знання знадобляться дітям навіть через п’ять років, тому їх потрібно навчати самостійно здобувати знання. З іншого боку, слід пропонувати дітям ази, основи наук: це дасть змогу їм у майбутньому в разі потреби опанувати складніші речі.

Знання дітей постійно поглиблюються, щоразу діти дізнаються про нові властивості понять та їх використання в житті людей. Тоді нові знання лише уточнюють інформацію, яку діти вже знають.

Отже, у дітей поступово формуються нові знання відповідно до їхніх потреб і готовності сприйняття, не лякаючи незрозумілими визначеннями. Як наслідок, діти надалі можуть опиратися на вже знайомий матеріал і швидше опановувати нові поняття.

Перейдемо від розмов до СПРАВ. Дедалі частіше в програмах дитячих садків з’являються, на перший погляд, недитячі поняття: точка, відрізок, пряма, ламана. Вони часто здаються зайвими, бо «тільки голову забивають». Але ж дитина ними користується — навіть малюк, коли йде навпростець, розуміє, що сума катетів таки більша за гіпотенузу (тільки поки що слів таких не знає!). Тож важливо дати дитині саме те, що потрібно. Розглянемо відкриті задачі розвивальної технології «Логіки світу».

Роззирнімося навколо: ми побачимо багато ліній. А яких найбільше? Де ми використовуємо лінії? Навіщо? Поміркуймо разом із дітьми. Не варто давати готових знань й очікувати єдиної правильної відповіді, доцільно досліджувати, спостерігати, аналізувати й робити власні висновки. І нехай спочатку вони здаватимуться недосконалими — згодом ми їх спростуємо, але це наші висновки, наші знання, наші помилки, наш досвід, і саме це робить їх значно ціннішими за ті, що ми отримуємо готовими й бездумно запам’ятовуємо.

Відкриті задачі

• Де можна знайти прямі лінії, а де — криві? Яких ліній ми побачили більше? Де саме? Чи завжди таких ліній буде більше? Коли наш висновок може бути хиб­ним?

• Песик намалював загадкові точки. Що вони приховують? Спробуйте з’єднати їх лініями. Які саме лінії ви обрали? Що у вас вийшло? На що це схоже? Чи можуть вийти різні малюнки після з’єднання точок?

Подивіться, як Песик з’єднав точки прямими лініями. Вийшов будиночок.

Капітошка уважно подивився на точки і з’єднав їх лише кривими. Гляньте, який гарний грибочок вийшов!

Якщо з’єднати точки і прямими, і кривими лініями, то вийде парасолька. Спробуйте й переконайтеся! Знайдіть власний варіант з’єднання точок!

• Уважно розгляньте розташування точок. З’єднайте їх лініями різними способами. У Капітошки, Песика й Курчатка вийшли три різні квіточки. А що намалювали ви?

• Лінії можуть відрізнятися за довжиною. Намалюйте чотири прямі лінії різної довжини.

• Коли ми йдемо (або їдемо) уздовж ліній? Якими вони бувають? Коли в повсякденному житті ми особливо відчуваємо відмінність у довжині ліній?

• Яку стежку має вибрати Курчатко, щоб швидше дійти до Песика? Чи можна намалювати ще коротшу стежку, ніж ту, яку вибрало Курчатко?

• З’єднайте ці точки прямими лініями. Спробуйте зробити це різними способами. Скільки ліній ви використали? Чи можна це зробити за допомогою однієї прямої лінії? Вдалося? Поясніть, чому.

Тепер з’єднайте ці точки кривими лініями. Скількома способами це можна зробити? Поясніть свої висновки.

У статті запропоновано задачі відкритого типу, цінність яких не в отриманому результаті, а в процесі розв’язування. Вони стимулюють думку, спонукають до спільного обговорення, пошуку й самостійного набуття знань. Тож, можливо, саме за такими задачами майбутнє?

Про дослідження на заняттях з дітьми у дитячому садку і початковій школі читайте за посиланням

 У публікації використано смайлики із джерел

http://news.nikcity.com/techno/33584

http://fenix2100.ucoz.com/forum/22-74-1

http://www.liveinternet.ru/users/4752823/post226653337/

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Сходинки до інформатики: від програми до планування

Розгорнуте поурочне планування для учнів 2-го класу загальноосвітньої школи

Готуючись до викладання нового предмета «Сходинки до інформатики» у 2-му класі, учитель ретельно аналізує програму курсу, наявну навчальну літературу, добирає додаткові посібники, програмне забезпечення, вибудовує оптимальну для свого закладу траєкторію навчання, складає календарний план. Така відповідальна робота не зводиться до механічного копіювання тем програми, комбінування матеріалу джерел.Грамотно розподілити навчальний матеріал протягом року, уникнути всіх «підводних каменів», допоможе пропонований варіант розгорнутого поурочного планування, в основу якого покладено десятирічний досвід викладання варіативного курсу «Сходинки до інформатики» у початковій школі.

Метою курсу «Сходинки до інформатики» є формування компетентності учнів з питань інформаційно-комунікаційних технологій. Власне це й визначає його специфіку, оскільки ІКТ-компетентність є водночас і предметною для цього курсу і ключовою. Знання та практичні навички, які здобувають молодші школярі, мають допомогти в опануванні інших предметів, сприяти всебічному розвитку, формуванню вміння вчитися.

Успішна реалізація завдань предмета «Сходинки до інформатики» залежить від грамотного розподілу навчального матеріалу протягом року. Програмою встановлено обсяг навчального матеріалу та послідовність його вивчення, проте передбачено, що вчитель може змінювати порядок та обсяг тем, не порушуючи при цьому суттєві змістові залежності.

Складаючи календарний план, педагог враховує конкретні умови навчального закладу, визначає обсяг і послідовність вивчення навчального матеріалу. У певному сенсі планування — це мистецтво. Адже треба гармонійно поєднати вимоги програми, матеріал підручника, інших посібників. Ще одним важливим джерелом планування є комп’ютерне програмне забезпечення — стандартне та навчальне, спеціально розроблене для дітей молодшого шкільного віку, без якого не можливе вивчення підготовчого курсу «Сходинки до інформатики».

Оскільки реалізація міжпредметних зв’язків та всебічний розвиток дітей є важливими завданнями курсу «Сходинки до інформатики», програмою передбачено окремий час на роботу з комп’ютерними програмами для підтримки вивчення навчальних предметів, а також з програмами на розвиток логічного мислення, пам’яті, уяви. Цей час має бути розподілений протягом року. Тож, плануючи річну роботу, слід знайти оптимальне місце для такої діяльності.

Розгорнуте поурочне планування опубліковане в журналі «Учитель початкової школи» (номер 3, 2013 р.). Видавництво «Світич» люб’язно надало можливість ознайомитися читачам з поурочним плануванням. Скачати повний текст статті Ви можете за посиланням.

Враження і пропозиції, розповіді про свій досвід впровадження курсу «Сходинки до інформатики» Ви можете надсилати на електронну пошту irina.altair@gmail.com

Довідки за телефонами (044) 486-91-14, (067) 504-50-22

Офіційний сайт проекту «Сходинки до інформатики» http://dvsvit.com.ua/cx

Оригінальне бачення викладання курсу «Сходинки до інформатики»:

тема «Комп'ютери та їх застосування»;

тема «Об'єкти та їх властивості»;

тема «Алгоритми і виконавці».

Скачати приклади розробок уроків для 2-х класів з посібника «Сходинки до інформатики» видавництва «Світич» можна за посиланням

Початок циклу статей про те, яким має бути сучасний урок «Сходинки до інформатики» читайте тут

Олексій АНДРУСИЧ,

автор програмного продукту «Сходинки до інформатики Плюс»,

Видавництво «Світич»;

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Плекаємо українське

Бесіда з дорослими про образотворче мистецтво, народні традиції, патріотизм…

Початок бесіди про картини Поліни Білокобильської читайте тут

У картинах художниці Поліни Білокобильської — колорит української землі, давні традиції нашого народу, захоплення, залюблення всім українським. Хочеться, щоб такі витвори розглядали дошкільнята та учні молодших класів, змалку ознайомлюючись із нашими українськими традиціями. І таким чином міцнішатиме зв’язок минулого й сучасного (адже без нього немає майбутнього), а з малюків виростатимуть патріоти, люди, не байдужі до рідної землі, її майбутнього.
Пропоную Вашій увазі фрагмент інтерв’ю з художницею про те, як мистецтво може допомогти виховати справжніх патріотів батьківщини.

Думаю патріотизм починається не з пишних фраз, довгих розмов, читання літературних творів, а з пісень рідного народу, з поваги до вулиці і міста, де народився і виріс, до людей, що живуть поряд, до кожного деревця та квіточки, що посадив не тільки для себе, а й для інших… І лише потрібно виховувати дітей чутливими до чужих радощів і горя, добрими, чуйними, змалку навчити слухати душею, відчувати мелодію, міркувати…

— Що найперше у Ваших картинах підкреслює національний колорит — кольорова гама, орнамент, сюжет?..

П. Білокобильська. Мені дуже подобається багата українська культура, яка настільки різноманітна, що відрізняється навіть візерунками вишивки за різними регіонами від Карпат до Поділля, від Тернопільщини до Чернігівщини. Думаю, що велике щастя жити в такій барвистій і багатогранній культурі.

На деякі роботи мене дійсно надихнула Україна. Думаю, що вплив мала творчість і Катерини Білокур, і Петриківський розпис, і чудесна українська писанка. Тобто яскраві візерунки та дивакуваті орнаменти у моїх роботах — це і є наш національний колорит.

— Як, на Вашу думку, можна виховати патріотів України? Чи допомагає в цьому мистецтво? Як саме?

П. Білокобильська. Патріотизм — це ЛЮБОВ. Потрібно не соромитися рідного слова, рідного звичаю. І якщо дитині відкрити той багатющий світ українських традицій, то вона любитиме землю, на якій народила­ся, незважаючи на почуття сорому, яке нам так давно нав’язують за цю любов.

Дуже важливо змалку залучати дитину до виставок, української книжки, музеїв. Таке пізнання української культури і творить патріотизм, самоповагу та почуття гордості за рідний світ.

— Патріотизм починається з малого. З чого саме?

П. Білокобильська. Патріотизм — це передусім ЗВИЧАЇ. Вони починаються із запашної пасочки і кольорових писанок, з Різдвяної куті, колядок і свята Миколайчика. Коли людина росте в гармонії з минулим із колективною свідомістю пращурів, це дозволяє їй рухатись далі, розвиватись і вдосконалювати своє майбутнє. І якщо дитинка виростає в шанобливому ставленні до минулого, у зберіганні яскравих етнічних звичаїв, вона виростає щасливою людиною.

Мене формувала моя українська родина, недільна школа, де ми розписували писанки, влаштовували свята, вшановували героїв України. У нас у родині завше співали українські патріотичні пісні. Ми з дитинства вивчали й любили рідну історію. Про історію розповідав і мій дідусь Іван.

— Що б Ви хотіли побажати нашим читачам?

П. Білокобильська. Бажаю, аби вам відкривались усі ті таємниці, які не дають спокою і розгадати які хочеться понад усе. А ще бажаю найкращих вражень від мистецтва, що творить, надихає і розмальовує білий світ у кольори радості буття.

Бажаю творчості, натхнення, нових ідей. Яскравих творів, цікавих зустрічей, дивовижних вражень. До наступних зустрічей. Дякую за спілкування!

Світ очима митця

Запитання до бесід з дітьми

Пориньмо в спогади про зиму, свята, і, звичайно, ялинку… Адже жодне зимове свято не може обійтися без цієї лісової красуні. Ялинка на картині незвичайна, прибрана квітами. Погляньмо на неї.

Поліна Білокобильська. Ялинка

— Яка ялинка зображена на картині?

— Що незвичайного в зображеній ялинці?

— Коли ялинку так прикрасили? Чому?

— З чим можна порівняти намальовану ялинку?

— Де така ялинка може стояти? Коли?

— Що головне для вас у цій картині? Чому?

— Як би ви назвали картину?

— Спробуйте намалювати власну незвичайну ялинку.

— Спробуйте намалювати власну українську ялинку.

Поглянули на квіти — і усміхнулися. Вони прикрашають свята й будні. Навіть найменша квіточка прекрасна. Розгляньте її уважно. Ви побачите, яка вона дивовижна.

Поліна Білокобильська. Квіти

— Як називаються квіти?

— Коли цвітуть?

— Якого кольору бувають? Чи є квіти такого самого кольору на картині?

— Порівняйте квіти в природі й на картині. Чим вони схожі? Чим відрізняються?

— Чи є в намальованих квітах щось незвичайне? Що саме?

— Як би ви назвали цю картину?

— Намалюйте квіти в природі, які подобаються найбільше. Потім намалюйте казкові квіти.

Іноді здається, що нічого незвичайного у картині немає: все звичайних кольорів, звичайний сюжет, звичайні багато разів бачені речі, звичайні дерева та квіти, точнісінько такі самі, як ми щодня бачимо…
А от якщо уважно вдивитися у картину, роздивитися найменші деталі, заплющити очі, помріяти, уявити себе в картині, повільно походити намальованими стежинками, зазирнути у віконечка намальованих будиночків, вдихнути повітря лісової галявини, помилуватися яскравими квітами, прислухатися… картина засяє новими фарбами, оживе, здивує вас, і ви побачити те, що не помітив ніхто, почуєте звуки, що хотів передати майстер, відчуєте те, що відчувають герої картини, а ще…

Тож знайдіть разом з дітьми своє диво у картинах сучасних художників, по-новому відкрийте для себе мистецтво фарб, а допоможуть у цьому такі бесіди про живопис:

почути намальовані звуки (за картинами про дітей і море Саллі Свотленд);

вдивляємося у картину (за картинами з парасольками Дональда Золана);

мир «под ногами» (по картинам Альбрехта Дюрера).

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко