середа, 31 грудня 2014 р.

Вітаю з Новим роком!

З Новим роком!

Віри, Надії, радості у Новому році! Нехай все, що задумали, все, на що сподівалися, стане дійсністю. Яскравих ідей, творчості, щирого і приємного спілкування!

Хай буде Новий рік схожий на диво,

Щоб кожен день жилося радісно й щасливо!

Щоб здійснилися всі задуми і мрії!

І серце сповнилось Любові та Надії!




Дарую Вам ідеї яскравих новорічних листівок, які можна зробити разом з дітьми дуже швидко.








Зимові цікавинки для дітей і дорослих читайте у мене на блозі






До зустрічі у Новому році! Щасти!



Завжди рада Вам,
Ірина СТЕЦЕНКО



Автор: Ірина Стеценко

неділя, 28 грудня 2014 р.

Незвичайні кристали в звичайних домівках

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Початок публікації про кристали читайте за посиланням


«Домашня фабрика» кристалів


Кухонна сіль, яку ми щодня додаємо до страв, складається з кристалів. Але їх треба вміти побачити. Висипте крупну сіль на серветку. Уважно розгляньте її: іноді можна помітити красиві прозорі камінчики — це й є кристали. Не вийшло? Нічого, адже кристалики солі можна виростити й на звичайній ниточці.



У склянку гарячої води всипте стільки солі, скільки може розчинитися. Перемішуйте сіль у воді, тоді процес пришвидшиться. Коли сіль уже не розчинятиметься й почне осідати на дно, розчин готовий.
Візьміть ниточку, прив’яжіть її до олівця й покладіть його на склянку так, щоб ниточка «висіла» у розчині. Через деякий час уважно розгляньте ниточку: на ній почнуть наростати кристалики солі, схожі на маленькі прозорі кубики. Тільки робіть це обережно, щоб не збити кристаликів. Залиште ниточку в розчині на якийсь час, і ви побачите, як поступово вона вкриватиметься кристаликами солі.



Якщо у велику ємкість із таким соляним розчином «підвісити» гілочки, невдовзі вони вкриються «інеєм» із кристаликів солі.
Згадайте: коли ви виходите з моря й не витираєтесь рушником, то ваша шкіра, висихаючи на сонці, стає солоною, а іноді й білою! Це на ній утворюються маленькі кристалики солі.




науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

субота, 20 грудня 2014 р.

Дива за вікном (продовження)

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Початок публікації читайте за посиланням


Сонце світить і гріє навіть узимку!


Одного зимового сонячного дня ми подивилися на вікно і не повірили власним очам: візерунки з кристаликів зникли, нібито їх ніколи й не було. Таке могло статися, якщо внаслідок потепління кристали льоду розтануть — перетворяться на воду. Але ж на вулиці дуже холодно — лежить сніг, мороз 10 °С! Тож куди поділися кристали?
Поглянули на термометр, що висить на сонечку біля вікна, ще одна загадка: він показує +5 °С. Такого у мороз бути не може! Можливо, термометр зламався? Ми звикли, що взимку сонце світить і не гріє, а виявилося: льод на сонечку розтанув, термометр «нагрівся». Тож гріє чи ні? Гріє! А от чому?..

Численні кристалики льоду поглинають енергію сонячного проміння. Кожен окремий кристалик зовсім маленький, тому цієї енергії достатньо для його руйнування. Так само і спирт термометра поглинає енергію сонячних променів і нагрівається. Від нагріву об’єм спирту збільшується, спирт піднімається по шкалі термометра і він показує неправильну температуру.




Далі буде :))))


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділя, 14 грудня 2014 р.

Дива за вікном (продовження)

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Початок публікації читайте за посиланням


Сніг у кімнаті



Чи бачили ви бодай раз, що в кімнаті йде сніг? У звичайнісінькій кімнаті з дахом? Так-так. Якщо взимку, коли надворі мороз, раптом відчинити двері або привідчинити вікно на вулицю із сирого й добре натопленого приміщення, то в тих місцях, куди вривається холодне повітря, починає падати сніг.
А причина цього цікавого явища вкрай проста. У натопленому сирому приміщенні скупчується велика кількість водяної пари. Коли вривається холодне повітря, ця пара дуже швидко охолоджується і твердіє, утворюючи кристалики снігу.
Тому на сильному морозі «з рота іде пара». Це кристалізуються білим інеєм пара, що її вдихає людина. Вії, вуса, бороди людей на морозі покриваються інеєм — це теж наліт снігових кристаликів. Так само утворюється і слід від літака у небі.



Хмари — це скупчення льодяних кристаликів або крапельок води, що утворилися з пари води, яка піднімалася від землі.




Маленьке диво із хмаринки


Часто-густо кажуть: «Сніг падає, як пух». Та навіть таке порівняння виявляється надто «важким» для сніжинок: сніжинка набагато легша, ніж пушинка. Кожна сніжинка дуже маленька — десятки тисяч сніжинок важать приблизно стільки ж, як одна копійка. Але разом багато сніжинок можуть засипати дорогу, а снігові лавини та льодники зрушують скелі. Доторкніться пальцем до сніжинки — і вона швидко зникне. Якщо сніжинка впаде, ніхто не почує, як вона розіб’ється. Але сніг, який щойно випав, скрипить під нашими ногами. Що це за скрип? То, ламаючись, тріщать міріади льодяних кристаликів. У сонячну погоду сніг блищить та іскриться, «виграє», переливається на сонці. Це як від мільйона крихітних дзеркалець відображається сонячне проміння від граней кристаликів льоду.





Форма сніжинок настільки різноманітна, що американський натураліст Бентлей понад 50 років фотографував сніжинки під мікроскопом. Він створив атлас кількох тисяч фотографій сніжинок, і всі вони різні — жодної пари однакових. Утім, важко ствердити, що в цьому атласі зібрано всі форми сніжинок. Можна їх сфотографувати ще багато тисяч і не вичерпати всієї різноманітності форм кристаликів снігу.
Цікаво, якими б різноманітними не були форми сніжинок, кількість променів завжди однакова — лише шість.








Як ростуть кристали?



Ми можемо побачити, як ростуть кристали в кожному помешканні. Це відбувається на стінках морозильних камер у холодильниках. Поставте у морозильну камеру каструлю з теплою водою, тоді льод на її стінках накопичуватиметься значно швидше.
Час від часу взимку, коли надворі мороз, уважно дивіться на вікна. Спочатку утворюються ледь помітні маленькі кристалики (вони можуть бути схожими на тоненькі палички або сніжинки) або може утворитися тоненький прозорий шар льоду. Поступово кристалики збільшуватимуться, а прозорий шар льоду стане товстішим, здаватиметься, що кристали стали білими, а згодом ми побачимо звичайні льодяні візерунки.
Кожен кристал льоду прозорий. Але коли кристалів багато, їх грані спрямовані під різними кутами до сонячних променів. Завдяки цьому промені сонця від них спрямовані у різних напрямках. Тому шар льоду і видається білим.





Чому візерунки виходять такими різними, пояснити дуже важко. Адже на формування кристалів впливає велика кількість факторів.
Нещодавно вчені почали вивчати вплив музики на формування сніжинок. Виявилося, що під спокійну класичну музику формувалися чудові сніжинки правильної форми. А от під важкий рок, реп тощо формувалися некрасиві, нібито перелякані, сніжинки неправильної форми. Дослідження лише почалися і робити навіть попередні висновки дуже рано. Проте вчені радять замислитися над впливом звуків на навколишній світ.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділя, 7 грудня 2014 р.

Дива за вікном

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Загадки природи... Ми про них дізнаємося по радіо, з телепередач. Адже побачити дивовижне можна не тільки за тридев’ять морів чи за тридев’ять земель. Дива навколо нас, достатньо простягнути руку... Вийдіть зимової пори на вулицю: з неба сиплються лапаті, візерунчасті сніжинки. Ви в захопленні вигукуєте: «Оце так диво!». Тож ніколи не переставайте дивуватися, спостерігати, показувати незвичайне дітям у здавалося б буденному житті і обов’язково намагайтеся їм це пояснювати. Не бійтеся: від цього диво не стане звичайним, а перед дітьми поступово відкриються загадки природи. Малюки дізнаються про досі невідомі їм таємниці, навчаться слухати, спостерігати, дивитися, робити для себе висновки.

Отже, ми зараз вирушаємо в мандри до таємниць Діда Мороза: обов’язково з дітьми…





Незвичайні камінці


Природа дивує нас яскравими знахідками. Іноді в землі знаходять камінці такої форми, нібито їх хтось ретельно випилював, шліфував, полірував. Їх називають кристалами. Переважна частина дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння — топаз, алмаз, беріл, кварц, смарагд, аметист, гірський кришталь, рубін, сапфір — це кристали. Вони прозорі; бувають різної величини (від зовсім маленьких, що їх розглянути можна лише через мікроскоп, і до великих, іноді по кілька десятків кілограмів); кольору; форми. Люди давно зацікавилися неповторними і дивовижними властивостями кристалів. Недарма про них створено так багато легенд, казок (П. Бажов «Малахитовая шкатулка»), поетичних збірок.







Щодня кристали навколо нас


Кристали можна побачити щодня, особливо взимку. Згадайте: ми прокинулися, визирнули у вікно і побачили, як траву, дерева, все довкола вкрив іній. Яскраво світить сонечко і виграє, переливається райдужним блиском «льодяна трава».






А візерунки Діда Мороза на вікнах? І маленьке диво — сніжинка. Навіть слово «кристал» походить від грецького «крюсталлос» — лід. Вийдіть на вулицю, коли падає сніг, спіймайте сніжинку на рукавичку, уважно розгляньте її (обов’язково прихопіть із собою лупу). Які ж вони красиві! І всі різні! Кожна сніжинка має свій візерунок, нібито диво-майстер виточував їх.








Льод — це кристал замерзлої води. Великі льодинки складаються з кількох великих кристалів, які схожі на шестигранні олівці (їх дуже важко побачити).
Ми вже спостерігали, скільки шкоди завдають рослинам весняні та осінні заморозки. Температура ґрунту і повітря падає нижче нуля, вода в ґрунті й соки рослин замерзають, утворюючи голочки кристаликів льоду. Ці гострі голки рвуть ніжні рослини, листочки зморщуються, чорніють, стебла і коріння руйнуються, рослина гине.





Фабрика кристалів Діда Мороза


Отже, візерунки на вікнах — це кристали води. Саме завдяки особливій структурі кристалів вони так яскраво переливаються на сонці.






Звідки ж береться матеріал для «будівництва кристалів», адже у звичайному для нас вигляді води у повітрі взимку немає? Виявляється, вода у повітрі все ж таки є у вигляді пари, от тільки побачити її дуже складно.
Звернімо увагу на прогнози погоди. В них завжди зазначається вологість повітря. І коли вона близько 100 %, може випадати сніг, а коли морозу немає — надворі туман — маленькі крапельки води у повітрі. У такі дні після прогулянки верхній одяг стає вологим.
Ви помічали, що візерунки з льодяних кристаликів часто утворюються на внутрішній стороні скла на вікні? Згадайте, як у морозяні дні у транспорті ви зішкрябуєте з вікна іній, щоб побачити вулицю.
Вікна холодніші, ніж водяна пара у повітрі. Отже, коли пара торкається поверхні скла, вона швидко охолоджується, перетворюється на крапельки води, які дуже швидко замерзають (надворі ж мороз!) і стають кристаликами льоду. Цей процес можна побачити, коли пари води, потрапляючи на холоднішу поверхню або кришку чайника чи каструлі, утворюють крапельки води, а також під час випадіння роси, але роса вмить замерзає.









Мою бесіду з дітьми про сніжинки з ілюстраціями читайте також у журналі «Джміль» (№ 6, 2014) до статті у електронному додатку до цього випуску журналу є яскраві презентації.



Далі буде :))))


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко