неділю, 30 червня 2013 р.

Фантазії з Країни Дитинства


Бесіда з дорослими про образотворче мистецтво, народні традиції, патріотизм…


Сьогодні у нас незвичайна тема: я представляю художницю Поліну Білокобильську. Її сповнені любові до України картини життєрадісні, колоритні, у них напрочуд вдало поєднані народні традиції, казка і дитинство, а нестандартний погляд на звичайне приваблює, збуджує думку, активізує фантазію. На її картини можна дивитися багато разів і щоразу знаходити щось нове. Отже, дивіться, дивуйтеся, міркуйте, фантазуйте, мрійте…


Поліна Білокобильська
Запитайте в дорослих і дітей: яке буває небо? Які — зорі? Яка в річці вода? Порівняйте, як описують діти й дорослі пташок, тварин, комах, і ви неодмінно побачите, наскільки в дітей образи яскравіші, а порівняння — неочікувані й часто влучніші.
Саме Країна Дитинства, така близька і далека одночасно, пригадується мені, коли вдивляюсь у картини Поліни Білокобильської. Усе, що зображено на полотнах, близьке й зрозуміле нам — пташки, рибки, тварини, рослини… Але кожний найменший фрагмент цілого зображення художниця бачить по-своєму: твори пронизані її поглядом на все, що нас оточує, її думками, її спостереженнями, її висновками…
Пропоную Вашій увазі фрагмент інтерв’ю з художницею Поліною БІЛОКОБИЛЬСЬКОЮ про картини, мистецтво, народні традиції…

Мистецтво, що розмальовує білий світ


— Поліно, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.
П. Білокобильська. Я народилася 5 липня 1985 року в місті Києві в чудовій українській родині журналістів. За фахом я також журналістка і працюю ведучою на радіо «Культура». 2010 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, як і вся моя родина — тато, мама і старша сестричка.

— Як би Ви визначили напрям своїх картин — казкові замальовки, фантазії дитинства, особистий погляд чи…
П. Білокобильська. Творчість розвиває, самоудосконалює та приносить задоволення. Будь-якій людині від народження дається можливість і талант творити за прикладом Господа Творця.
Мабуть, найпривабливіше та найяскравіше з того, що люблять навіть найменші дітки — малювання. Малюнок — відображення душі, власний світ та окреме королівство. Найбільше в житті із самого дитинства, люблячи малювання, я вирішила, що цей світ буде барвистий, кольоровий, емоційний, добрий та легкий. Кожен малюночок — частинка світлої енергетики та нової історії, яка не може повторитися знову. Тож малюючи, я запрошую до споглядання та незабутніх вражень.
Усе починається з казки, адже найперше, що чує маленька душа від народження, — саме казка. Казковий світ посідає в моїх роботах чи не найголовніше місце, бо казка набагато глибша, ніж здається, але втім зрозуміла кожному.

— Що для Вас головне у Ваших картинах?
П. Білокобильська. Головне — це дати волю собі та малювати все, що хочеться і як хочеться, відкинувши будь-які умовності. Інколи буває, що прийде якийсь сюжет у голову, думаю про нього тиждень-другий, а потім переношу на папір і стає одразу легше. Тобто головне — створювати.

— На що б Ви насамперед хотіли звернути увагу? Що найперше хотіли би висловити своїми картинами дорослим, а що — дітям? Чому?
П. Білокобильська. Не ділю дорослих і дітей на різні категорії. Гадаю, що кожен може віднайти в сюжеті щось своє, комусь до вподоби велика яскрава рибка, а хтось розгледить маленьку квіточку. І для нього вона буде головною в картині. Не ставлю мети звертати на щось увагу, щось доносити, хочеться щоб мої роботи просто подобалися. Щоб кожен у них відшукував своє. Для цього дуже важливо уважно розгледіти найменші деталі.

Світ очима митця

Запитання до бесід з дітьми


Розглянемо картини, де є море, рибки, підводне царство… У будь-якому морі, звичайному, казковому чи фантазійному, живуть рибки. Знайдіть усі картини з рибками. Уважно роздивіться їх.

Поліна Білокобильська. Трав’яна рибка 

Поліна Білокобильська. Рибки

Поліна Білокобильська. Ти для мене — я для тебе 

Поліна Білокобильська. Рибалка без жертв 

Поліна Білокобильська. Золота рибка

— Яке буває море?
— Якого кольору вода в морі? Чи завжди вона однакового кольору?
— Яке море зображене на картинах художниці?
— Чи буває море веселе?
— Чим схожі ці картини? Чим відрізняються? Що в них незвичайного?
— Де зображені рибки?
— На яких картинах рибки є головними героями, а на яких вони — другорядні герої?
— Які подружки можуть бути в намальованих рибок? Як ви їх уявляєте? Намалюйте їх.
— Придумайте назву для кожної картини.
— Яку картину можна було б назвати «Мрії кошенятка»? Придумайте розповідь про мрії кошенят. Чи всі мрії кошенят зображені на картині?
— Розгляньте рибок, прикрашених орнаментом. Де ви ще бачили схожі орнаменти? Що б ви прикрасили таким орнаментом?

Розгляньмо яскравих пташок на картинах. Вони незвичні нам, не зовсім таких пташок ми бачимо в повсякденному житті. Такі картини дають змогу вийти за межі звичного й побачити звичне в іншому ракурсі.

Автор — Поліна Білокобильська

Автор — Поліна Білокобильська

Автор — Поліна Білокобильська

Поліна Білокобильська. Райські пташки

— Як називаються зображені пташки?
— Як би ви назвали картини з пташками?
— Що в них незвичайного? Чим вони схожі на пташок навколо?
— Що пташки роблять?
— Ці пташки казкові чи схожих на них можна побачити навколо?
— Що привертає увагу на картинах із пташками?
— Що зображено навколо пташок? Розкажіть, що було й може бути з героями картини.
— Спробуйте уявити й намалювати подружок зображених пташок, дерева, кущі та квіти навколо них.

Сьогодні ми відкрили для себе ще одну сторінку сучасного українського живопису. Це була подорож у Країну Дитинства, що ознайомила з тим, як можна яскраво поєднати традиції народу і сучасність, диво і реальність, знайти казку в буденному.
Сподіваємося, що ця подорож надихне Вас на цікаві бесіди з дітьми, вони створять власні малюнки, у яких поєднають свої фантазії, спостереження з тим, що побачили на картинах.
Бажаємо натхнення, творчості, яскравих вражень!
Вірте в диво!


Продовження подорожі у світ українського мистецтва у наступній статті.



Читайте бесіди з дітьми за картинами
Почути намальовані звуки (за картинами про дітей і море Саллі Свотленд)
Вдивляємося у картину (за картинами з парасольками Дональда Золана)
Плекаємо українське (за картинами Поліни Білокобильської)
Мир «под ногами» (по картинам Альбрехта Дюрера)


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

пʼятницю, 28 червня 2013 р.

Слово про математику

Бесіди з дорослими


«Математику слід вивчати тому, що вона розум до ладу приводить», — писав Михайло Васильович Ломоносов.  Саме тому на математику, як науку, що допомагає навчити мислити, доводити правильність рішення, співставляти, аналізувати, обгрунтовувати свій вибір, спираються навіть науки на перший погляд далекі від математики — історія, географія, філологія тощо.


Іноді математику вважають наукою відірваною від життя. Але ж це не так! Математика з нами: тільки треба вміти показувати цей зв’язок, адже всі математичні поняття прийшли до нас із життя.
Перші, ще громіздкі і кострубаті, цифри і числа з’явилися тоді, коли люди почали обмінювати продукти на предмети побуту, знаряддя праці, тканину тощо і виникла потреба співставляти їх вартості.

Давньовавілонський клінопісний текст з обчисленням (близько 1800–1600 рр. до н. е.)

Люди почали займатися сільським господарством і виникла необхідність вести точний календар, планувати майбутній врожай, вираховувати прибутки і збитки. З’явилися математичні дії, виникли перші формули. Саме в цей період закладалися основи геометрії, однієї з найпрактичніших наук, адже вона виникла тоді, коли люди почали ділити землю.

На верхній частині зображена процедура встановлення меж земельних ділянок 
(1567–1310 рр. до н. е., Верхній Єгипет)

Люди почали будувати великі споруди і перші архітектори, щоб будинки вийшли не кривими-косими, а «стрункими» і величними, почали робити креслення. Споруди у місті мають красиво розміщуватися: щоб заздалегідь «побачити» майбутню вулицю, правильно розташувати споруди одна відносно одної, треба малювати ескізи і креслення. Так з’явилися відрізки, ламані і прямі, знайомі нам геометричні фігури.
Озирніться навколо: скільки геометричних фігур навкруги. Ось вікна будинку — прямокутники, око світлофора — круг, клумба під вікнами — овал тощо.


Туреччина

Скільки фантазії потрібно, щоб уявити ситуацію, описану в умові задачі! Уявили — вже половину шляху до розв’язку пройшли і залишилося лише… А справді як навчитися розв’язувати задачі з математики? Часто-густо старшокласники бідкаються: «Навіть не знаємо як і з чого почати думати». Та не буде таких труднощів, якщо вчасно розвивати наочно-образне мислення дитини. Адже воно є основою логічного мислення, допомагає засвоювати узагальнені поняття, образ збагачує інтелект і навпаки інтелект збагачує образ.
Пам’ятаєте: на дереві сиділо три пташки. Одна пташка полетіла. Скільки пташок залишилося на дереві? І уява малює і образ дерева, і образ пташки. Готову відповідь залишається лише вимовити.


Нерідко простежується типова ситуація в школі: задачі з алгебри розв’язуються просто миттєво, а геометрія не дається аж ніяк. Чому? Тому що в алгебрі все просто і зрозуміло: ось формула — трошки попрацюй з нею, правильно підстав данні і готово!
А в геометрії треба уявити як і що розташовується на площині чи у просторі, зробити креслення. Складно? Ні! Треба лише вміти побачити ціле маючи складові частини, або, навпаки, розділити ціле на складові. Та цьому ж можна навчити у дитячому садку в 4 роки: спам’ятайте завдання, де діти за зразком викладали з геометричних фігур силуети. От вам і майбутня геометрія!



Не бійтеся з дітьми занурюватися у розв’язування, на перший погляд, важких задач. Діти можуть більше, ніж думають дорослі. Не забувайте: з вашою допомогою чи без неї, рано чи пізно, цілком правильно чи з неточностями (а іноді й помилками) діти знайдуть свій варіант розв’язку, якщо задача їх по-справжньому зацікавить. І вже не так важливо, чи знайдено правильний розв’язок (усе одно дитина дійде до нього), головне — правильно обраний шлях.


Помітити неточність, сформулювати задачу, знайти мужність і силу волі йти по нелегкому шляху до мети, а потім наважитися розповісти про розв’язок іншим, вислухати різні думки, і, якщо справді помилився, визнати свою помилку, а потім розв’язувати наступну задачу — для дитини це вже велика перемога.
Іноді дорослі зверхньо ставляться до дитячих розв’язків, як до чергової вправи, намагаються швидше розповісти дітям, як роблять усі, знайти оптимальний для всіх шаблон. Ми, дорослі, на жаль, забуваємо: часто шаблони «гноблять» творчість, ставлять непотрібні межі для особистості, не дають розвинутися цікавим думкам. Адже несподіване нестандартне розв’язання може стати першим кроком до майбутнього відкриття.
Діти не знають, як треба робити, їм легше подивитися на звичну ситуацію інакше і знайти в ній несподіванку, а відтак — оригінальний розв’язок. І справа дорослих — підтримати дітей, не дати згаснути інтересу, але й не дати надто захопитися своїм успіхом і критично поставитися до власних дій, головне — підтримувати бажання дітей рухатися вперед…

Таємничі V-подібні фігури вирізані в кам’яній підлозі кімнати не пізніше 800 р. до н. е. 
Стародавня частина Ієрусалиму.

Ось така в мене вийшла розповідь «галопом по Європах» про математику і наше життя. Якщо б я вибирала царівну всіх наук, то напевно вибрала б математику. Це тому що як науковець я займаюся математикою? З одного боку — так, а з іншого…


Про математичні цікавинки та несподівані розв’язки оригінальних математичних задач читайте у наступних статтях.

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

вівторок, 18 червня 2013 р.

Дітям про комп’ютер



Бесіди з дітьми


Часто, коли ми надаємо дітям нові знання, вивчаємо різні явища, пояснюємо як діяти у певних ситуаціях, відповідаємо на їхні численні запитання, ми надто захоплюємося інформацією про істотні властивості об’єкта вивчення. І в результаті забуваємо розглянути з різних боків: взаємодію об’єкта з оточенням, всі недоліки об’єкта, що можуть вплинути на людей і довкілля… Тому діти отримують неповну інформацію, не завжди можуть критично поставитися до неї. А це може у майбутньому призвести до необачних вчинків, необережного поводження з небезпечними явищами тощо.

Тож потрібно вдумливо розповідати про нові поняття та явища, розглядати різні погляди, обов’язково коментувати їх, обговорювати разом з дітьми, виховувати критичний погляд на інформацію.


Діти рано починають цікавитися комп’ютерами: старші братики і сестрички, мами і тата використовують комп’ютер, діти бачать комп’ютерну техніку в магазинах, кафе, ігрових майданчиках, машинах тощо. Звичайно, у дітей виникає безліч запитань, і дорослим потрібно зважено, коректно відповідати на них.
Програмою для загальноосвітніх шкіл «Сходинки до інформатики» передбачено обов’язкове ознайомлення дітей з інформаційно-комунікаційними технологіями починаючи з 2-го класу. У варіативній складовій нової редакції Базового компонента дошкільної освіти з’явилася освітня лінія «Комп’ютерна грамота», де передбачено ознайомлення дошкільнят з призначенням комп’ютера, його застосуванням у різних сферах діяльності людини.

Про те, як у майбутньому діти використають отримані знання, треба подбати заздалегідь. Адже використати їх діти мають на добрі справи: дбати, щоб їхні розробки допомагали людям, а не вбивали й не руйнували довкілля. Для цього вже зараз, у дитячих садках і початкових школах, ми маємо не тільки надавати дітям необхідні знання, навчати їх технологіям отримання нових знань, а й виховувати дітей доброзичливими, чуйними, привітними, розповідати про довкілля і обережне, гуманне ставлення до нього.
Саме таке вдумливе, критичне ставлення має виховувати педагог під час викладання основ інформатики. Потрібно надавати дітям різносторонню інформацію щодо комп’ютерної техніки, враховуючи і «плюси», і «мінуси» використання комп’ютерів у певних ситуаціях.
Наприклад, розповідаючи дітям, що інформація у наш час є великою цінністю, яку треба дбайливо зберігати, варто зазначити, що у певних ситуаціях інформація може стати небезпечною. Тож потрібно розповідати дітям і про способи дбайливого збереження інформації, і про способи убезпечення людей від інформації, що може зашкодити.

Цікаво і доступно розповісти дітям про використання комп’ютера допоможуть завдання із робочого зошита «СХОДИНКИ ДО ІНФОРМАТИКИ» для 2-го класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. О. Андрусича, С. Гордієнко). Малюнки із робочого зошита люб’язно надані видавництвом«Світич».

Пропоную власний варіант бесіди з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку про застосування комп’ютерів у повсякденному житті з використанням завдань із робочого зошита, де звертаю увагу на питання, що рідко обговорюється з дітьми, — чи завжди варто використовувати комп’ютер.

Пропоновані відкриті запитання цікаві ще й тим, що можуть стати основою для бесід з дітьми будь-якого віку — від дошкільного до старшого шкільного.



Завдання 1
Які з цих речей комп’ютер здатний замінити? З’єднай їх зображення з овалом у центрі. Поясни свій вибір.



Запитання для обговорення з дітьми
— Поясни як комп’ютер може замінити ці предмети.
— Наведи власні приклади предметів, які комп’ютер замінити може, і предметів, які комп’ютер замінити не може. Поясни свою думку.
— Запитай у мами і тата коли зручніше користуватися комп’ютером як замінником певного предмета, а коли — самим предметом. Чому?
— Що комп’ютер може допомогти нам робити?
— Коли комп’ютер допомогти нам не може? Чому?
— Як ми діємо у цих випадках?
— Коли комп’ютер може допомогти нам спілкуватися? А коли він у спілкуванні зайвий? Чому?
— Уявіть що ми спілкуємося тільки за допомогою комп’ютера. Які переваги такого спілкування, які — недоліки? Чого дуже важливого не буде у такому випадку у нашому житті? Як уникнути такої ситуації?
— Чи може спілкування за допомогою комп’ютера замінити «живе» спілкування? Поясни свою думку.
— Що нового ти дізнався про використання комп’ютерів? Що ти можеш додати?
— Чи бувають випадки, коли комп’ютери використовувати не варто? Коли саме? Чому?

Ми маємо підвести дітей до думки, що комп’ютер нічого не робить замість нас (утім як і будь-яка техніка). Він наш помічник, допомагає робити певні дії швидше, якісніше, зручніше. Але остаточне рішення завжди приймає людина. Вона міркує чи варто виконувати певну дію, навіщо, як саме і коли це потрібно робити, тому відповідальною за результат і наслідки дій завжди є людина, а не техніка.
Ніякий комп’ютер не замінить нам спілкування з людьми, не допоможе замість нас бабусі, дідусю, мамі, татові, не порадить… Коли нам скрутно ми звертаємося до людей, а не до комп’ютера. Тож якою б досконалою не була б техніка, а люди завжди мають триматися разом, допомагати і поважати один одного.
Комп’ютер варто використовувати тільки тоді, коли це дійсно доречно. Варто разом з дітьми знаходити приклади із повсякденного життя, коли комп’ютер використовувати не слід. Отже, навчаємо дітей оцінювати ефективність використання техніки, розпізнавати ситуації, коли техніку використовувати не потрібно.

Завдання 2
Людям яких професій потрібний у роботі комп’ютер? Поясни свою думку та розфарбуй малюнки.



Запитання для обговорення з дітьми
— Як саме використовують комп’ютер люди різних професій?
— Які фахівці не можуть обійтися без комп’ютера?
— Які фахівці можуть не використовувати комп’ютер?
— Які фахівці зовсім не використовують комп’ютер?
— Дізнайся, де батьки використовують комп’ютер у своїй роботі. Чи можуть вони обійтися без нього? Чому?

Поговоріть з дітьми як вдома використовують комп’ютер.
— Хто дома використовує комп’ютер? Коли? Навіщо?
— Як ти вважаєш, чи завжди використання комп’ютера доречно? Чому?
— Краще використовувати комп’ютер поодинці чи разом щось шукати, а потім обговорювати? Поясни свою думку.
— Які цікаві спільні справи може допомогти робити комп’ютер?
— Я ти вважаєш, для чого комп’ютер потрібен вдома? Поясни свою думку.

У наступних статтях я продовжу публікацію бесід з дітьми про використання комп’ютерів у повсякденному житті, випереджальне ознайомлення з основними поняттями інформатики.



Про розгорнуте поурочне планування для учнів 2-го класу загальноосвітніх шкіл ви можете прочитати тут

На прохання видавництва «Світич» надаю контакти для замовлення робочих зошитів «Сходинки до інформатики».
Тел.: (044) 486-91-14, (067) 504-50-22
E-mail: cxodunku@inet.ua

Офіційний сайт проекту «Сходинки до інформатики» http://dvsvit.com.ua/cx

Скачати приклади розробок уроків для 2-х класів з посібника «Сходинки до інформатики» видавництва «Світич» можна за посиланням

Початок циклу статей про те, яким має бути сучасний урок «Сходинки до інформатики» читайте тут

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років




Автор: Ірина Стеценко