неділя, 18 січня 2015 р.

Незвичайні кристали навколо нас

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Початок публікації про кристали читайте за посиланням


У попередніх статтях ми говорили про те, що сіль — кристал і кристали солі можна виростити власноруч. Сьогодні здійснюємо навколосвітню подорож і шукаємо незвичайні «сольові» місця.




Найсолоніше море у світі


Мертве море (воно ж Солоне, воно ж Асфальтове море) розташоване між Ізраїлем і Йорданією в міжконтинентальній западині. Воно завдовжки 76 км, завширшки — 17 км, завглибшки — до 350 м. Воно існує вже 5 000 років. Узбережжя Мертвого моря — найнижча ділянка суходолу на Землі: майже на 400 м нижче за рівень моря.






«Дуже гірка й солона вода, у якій не живе риба й не може потонути ані людина, ані звір», — писав Аристотель 300 років тому до нашої ери.
Воду Мертвого моря важко назвати водою! Правильніше було б сказати «міцний розчин солі», бо концентрація всіляких солей у воді досягає 42 %. Щоб домогтися такого ефекту в домашніх умовах, доведеться засипати у ванну три мішки солі й умудритися розмішати її до повного розчинення. Навіть якщо це вийде, усе одно рідину, що утворилася, не можна порівняти з водою Мертвого моря — точно відтворити її чудодійний склад не вдасться. Це найсолоніше в світі море (понад 300 г/літр, порівняно із солоністю Чорного моря — 36 г/літр). Виштовхувальна сила в цьому «розчині солі» настільки велика, що навіть людина, яка не вміє плавати, тут легко тримається на поверхні й не тоне.




У морі майже немає тварин. У 1983 р., крім популяції бактерій, учені виявили у воді Мертвого моря й дуже малу кількість водоростей.
На узбережжі моря винятково товстий шар повітря. Разом із природним фільтром водяної пари й мінералів, що піднімаються з поверхні води, він відображає шкідливі ультрафіолетові промені, що обпалюють шкіру, і пропускає «м’який» ультрафіолет, який має цілющі властивості. Тому узбережжя Мертвого моря — унікальне місце для приймання сонячних ванн із лікувальною метою. Навіть за тривалого перебування на сонці тут не обгориш.




Солотвіно: українське мертве море


У нашій країні є своє мертве море. Воно розташовано у мальовничих Карпатах — у Тячівському районі Закарпатської області. За лікувальними властивостями вода у Солотвіно дуже наближена до води у Мертвому морі. Завдяки термальним джерелам у Солотвіно цілий рік тепла вода.








Соляні міста


У піщаних пустелях трапляються гірські хребти, які є гігантськими покладами кристалів кам’яної солі. Химерні й дивовижні форми соляних скель: вони схожі на фантастичні споруди з незвичайного білого матеріалу, що відсвічує холодним блиском. Жодного кущика, жодної травички немає на схилах соляних гір. Лише іноді по соляному руслу дзюрчить соляний струмочок.
Кристали солі такі тверді й міцні, що в пустелях можна натрапити навіть на міста, побудовані з них. У африканській пустелі Сахарі знайшли руїни давнього міста, побудованого з незвичайного матеріалу: будинки й міські стіни в ньому були зроблені з великих глиб кам’яної солі. У цій місцевості нічого не було, окрім піску й солі, а з піску будинку ніяк не побудуєш, от і довелося це робити з кристалів солі. Дощів у Сахарі майже не буває, і залишки соляного міста простояли там сотні років.



Соляний готель


У соляній пустелі Уюні (це висохле соляне озеро завдовжки 100 км, шар солі сягає 500 м), що в південно-західній частині Болівії на висоті 3 500 м над рівнем моря, будують новий готель із соляних блоків вручну, без будь-якої спецтехніки. Величезний готель нагадує середньовічний замок.





Можна уявити, як мріяли б пожити в такому палаці ті, хто свого часу займався промислом солі в Європі, а ще більше ті, що вважали сіль дорожчою золота.




Уюні — найбільший солончак у світі. Його площа дорівнює понад 500 км2. Ця справжня пустеля солі розташована на висоті 3 650 м над рівнем моря в центральних Андах. Тут 40 тисяч років тому було величезне доісторичне озеро, від якого згодом залишилося два сучасних — Поопо і Уру Уру, а також два солончаки Уюні та трохи менший за площею Койпаса.
Незважаючи на удавану безплідність земель, що оточують солончак, тут виростає кілька видів кактусів, а також живуть і розмножуються рідкісні види колібрі й три види фламінго.







Завдяки туристам тут почали з’являтися готелі із солі, точніше, із соляних блоків. У них дах, стіни, столи й стільці, стійки в барі, ліжка і, звичайно ж, підлога складені з блоків солі, що видобувається неподалік. А на стінах висять папірці із ввічливим проханням: «Будь ласка, не облизуйте!».
До речі, тут досі щорічно видобувають майже 25 тис. т кухонної солі з майже 10 мільярдів т наявних запасів. Цілий склад скарбів, адже у багатьох народів сіль і сьогодні за вартістю «дорожча за золото».







В Україні (м. Соледар Донецької обл., Карпати) є соляні печери, де раніше видобували сіль, а зараз використовують для лікування хвороб легень і для туристів.



науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко