неділю, 14 грудня 2014 р.

Дива за вікном (продовження)

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?


Початок публікації читайте за посиланням


Сніг у кімнаті



Чи бачили ви бодай раз, що в кімнаті йде сніг? У звичайнісінькій кімнаті з дахом? Так-так. Якщо взимку, коли надворі мороз, раптом відчинити двері або привідчинити вікно на вулицю із сирого й добре натопленого приміщення, то в тих місцях, куди вривається холодне повітря, починає падати сніг.
А причина цього цікавого явища вкрай проста. У натопленому сирому приміщенні скупчується велика кількість водяної пари. Коли вривається холодне повітря, ця пара дуже швидко охолоджується і твердіє, утворюючи кристалики снігу.
Тому на сильному морозі «з рота іде пара». Це кристалізуються білим інеєм пара, що її вдихає людина. Вії, вуса, бороди людей на морозі покриваються інеєм — це теж наліт снігових кристаликів. Так само утворюється і слід від літака у небі.



Хмари — це скупчення льодяних кристаликів або крапельок води, що утворилися з пари води, яка піднімалася від землі.




Маленьке диво із хмаринки


Часто-густо кажуть: «Сніг падає, як пух». Та навіть таке порівняння виявляється надто «важким» для сніжинок: сніжинка набагато легша, ніж пушинка. Кожна сніжинка дуже маленька — десятки тисяч сніжинок важать приблизно стільки ж, як одна копійка. Але разом багато сніжинок можуть засипати дорогу, а снігові лавини та льодники зрушують скелі. Доторкніться пальцем до сніжинки — і вона швидко зникне. Якщо сніжинка впаде, ніхто не почує, як вона розіб’ється. Але сніг, який щойно випав, скрипить під нашими ногами. Що це за скрип? То, ламаючись, тріщать міріади льодяних кристаликів. У сонячну погоду сніг блищить та іскриться, «виграє», переливається на сонці. Це як від мільйона крихітних дзеркалець відображається сонячне проміння від граней кристаликів льоду.





Форма сніжинок настільки різноманітна, що американський натураліст Бентлей понад 50 років фотографував сніжинки під мікроскопом. Він створив атлас кількох тисяч фотографій сніжинок, і всі вони різні — жодної пари однакових. Утім, важко ствердити, що в цьому атласі зібрано всі форми сніжинок. Можна їх сфотографувати ще багато тисяч і не вичерпати всієї різноманітності форм кристаликів снігу.
Цікаво, якими б різноманітними не були форми сніжинок, кількість променів завжди однакова — лише шість.








Як ростуть кристали?



Ми можемо побачити, як ростуть кристали в кожному помешканні. Це відбувається на стінках морозильних камер у холодильниках. Поставте у морозильну камеру каструлю з теплою водою, тоді льод на її стінках накопичуватиметься значно швидше.
Час від часу взимку, коли надворі мороз, уважно дивіться на вікна. Спочатку утворюються ледь помітні маленькі кристалики (вони можуть бути схожими на тоненькі палички або сніжинки) або може утворитися тоненький прозорий шар льоду. Поступово кристалики збільшуватимуться, а прозорий шар льоду стане товстішим, здаватиметься, що кристали стали білими, а згодом ми побачимо звичайні льодяні візерунки.
Кожен кристал льоду прозорий. Але коли кристалів багато, їх грані спрямовані під різними кутами до сонячних променів. Завдяки цьому промені сонця від них спрямовані у різних напрямках. Тому шар льоду і видається білим.





Чому візерунки виходять такими різними, пояснити дуже важко. Адже на формування кристалів впливає велика кількість факторів.
Нещодавно вчені почали вивчати вплив музики на формування сніжинок. Виявилося, що під спокійну класичну музику формувалися чудові сніжинки правильної форми. А от під важкий рок, реп тощо формувалися некрасиві, нібито перелякані, сніжинки неправильної форми. Дослідження лише почалися і робити навіть попередні висновки дуже рано. Проте вчені радять замислитися над впливом звуків на навколишній світ.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко