вівторок, 26 листопада 2013 р.

Подорож до країни друдлів, або Де ховаються друдли? (продовження)


Від класики до авангарду


Початок статті читайте тут

Про те, що друдли — малюнки, які допомагають активізувати творчість, ми вже говорили у попередній статті. Але щоб друдли дійсно допомогли розвинути уяву дитини, стали джерелом цікавих ідей, необхідно не заважати дітям творити, розкуто міркувати, помилятися, шукати чудернацькі з погляду дорослих порівняння.

Добре, якщо перші друдли дорослі і діти описуватимуть разом, а потім, коли малята вже краще орієнтуватимуться у країні Друдлів, дорослі з дітьми тільки обговорюватимуть описи одне одного, порівнюватимуть їх, можливо, на основі зробленого придумають спільну розповідь про друдл.

Запрошую у подорож до країни Друдлів! Цікавої подорожі!


Друдли проти трафаретів


Іноді роботи дошкільнят «заганяють нас в кут» однаковістю малюнків. У всіх однакові дерева з обох боків будинків (двері і вікна яких теж однакові), майже однакові квіти, обов’язкова трава «зубчиками», навіть сонечко в усіх з одного боку, з однаковими промінчиками (накреслені пунктиром), а поряд однакові хмаринки. І якщо раптово на малюнку визирне сонечко з усміхненим личком, а внизу з’являться червоні ялинки обабіч фіолетової річки, хтось посміхнеться і скаже: «Ну й дивак! Де ж ти бачив таке насправді?!»

Вінсент Ван Гог. Зіркова ніч. Сан-Ремі. 1889
У дітей не просто з’являються штампи, а їх, здавалося б, неможливо «зрушити» з усталеного погляду. Вони не розуміють, що можна робити щось інакше, і не хочуть розмірковувати по-іншому. Штампи стають звичними, часто ми, навіть не помічаємо як діємо за ними там, де це абсолютно не потрібно, штампи сталять нам обмеження, «диктують» однаковість дій, не дають нестандартно міркувати, вихолощують творчість, ми привчаємося до однаковості…
Часто у цьому винні ми, дорослі, це ми привчаємо дітей до дій за трафаретом, навчаємо діяти за зразком навіть там, де це необов’язково, ставимо як приклад такі дії й інколи не звертаємо уваги на те, що можна діяти інакше, вважаємо диваками тих, хто намагається діяти по-своєму, шукає і знаходить своє неповторне рішення. Ми забуваємо, що без таких диваків не було б картин Вінсент ван Гога, квадрату Малевича, геометрії Лобачевського (саме вона допомогла у розрахунках польотів перших космічних супутників), теорії відносності Ейнштейна, сучасного балету, скульптури тощо.



Казимір Малевич. Чорний супрематичний квадрат. 1915


Ліворуч — ілюстрація аксіоми про паралельні прямі в евклідовій геометрії, праворуч — у геометрії Лобачевського

Геометрія Лобачевского — одна з неєвклідових геометрій, заснована на тих же основних засадах, що й звичайна, евклідова, геометрія, за виключенням аксіоми про паралельні прямі.
Евклидова аксіома про паралельні формулюється так: «Через точку, що не лежить на даній прямій, проходить не більше однієї прямої, яка знаходиться з даною прямою в одній площині і не перетинає її».
У геометрії Лобачевського, приймаєтся така аксіома: «Через точку, що не лежить на даній прямій, проходять по крайній мірі дві прямі, які знаходяться з даною прямою в одній площині і не перетинають її».







Тому важливо, щоб дитина побачила і намалювала не тільки «оранжеве небо», а й червоне, зелене, фіолетове, жовте… щоб вона могла уявити будь-що і де завгодно, вільно фантазувала, сміливо вигадувала нове і не боялася непорозумінь з дорослими, сподівалася на їхню підтримку і допомогу.
Саме тут допоможуть друдли: вони допомагають дитині забути про штампи, розкуто фантазувати, побачити довкілля у всьому його розмаїтті. Друдли також можуть стати темою майбутньої роботи: малюнка, аплікації, скульптури, поробки тощо.

Вінсент Ван Гог. Оливкова роща. 1889



Друдли рухаються


Уважно роздивимося фотографії. Які друдли можна створити за ними? Це буде один варіант друдлу чи декілька? Як ці друдли опишуть інші люди та й ви самі, коли пройде певний час? Подивіться на свої творіння очами інших: придумайте кілька неочікуваних навіть для вас їх описів. Знайдіть самі фотографії, малюнки, картини, за якими можна створити друдли. А потім перевірте наскільки точно друдли відтворили зміст зображення.




За друдлами можна не лише фантазувати, а й діяти. Ви вважаєте, що на друдлі зображено шиї жирафів? А що вони роблять? Як вони рухаються? Куди повернуті голови? Як стоять ноги? Звичайно, жирафів можна намалювати, але їхні рухи можна і показати — руками, долонями, ногами, пальцями. Це може зробити кожен самостійно, але іноді одному діяти важко. Можна покликати товаришів і створити цілу виставу — пантоміму. Хтось у цьому ж друдлі побачив гепарда. Він рухається чи летить? Можливо, гепард відпочиває і лежить собі під деревом, склавши ноги (так часто роблять кішки і собаки). Запропонуйте дітям показати позу тварини.
Друдли допомагають побачити головне, те, що відрізняє певний об’єкт від інших, намалювати так, щоб на це звернули увагу інші люди і здивувалися (а, можливо, кожний зверне увагу на іншу властивість об’єкта і вийде набір цікавих властивостей предмета).

Друдли навколо


Друдл несподівано можна побачити у будь-якому предметі довкілля: тріщина у стіні, сліди пташок на снігу чи грязюці, малюнок на кросівках, дивний відірваний шматок паперу... А чи не друдли деякі дитячі малюнки? Спробуйте здогадатися, що там зображено!


Ми часто бачимо друдли навколо нас. Прокинувшись вранці взимку, наш погляд мимоволі переводиться на фантастичні візерунки розмальованих шибок у вікнах. Тут тобі гори і долини, казкові ліси, дивовижні квіти, чудернацькі тварини, морські хвилі, місячні пейзажі... Кожен може побачити в них щось своє, розповісти про побачене цікаву історію. Щодня візерунки змінюються, може змінитися і наше «бачення» їх: учора я бачив дивовижний корабель з вітрилами, а сьогодні він «перетворився» на тропічний ліс, ще придивившись уважніше, я побачив на склі ялинку в горах...


А якщо на вулиці подивитися вгору, ми побачимо звичайні хмари. Та чи звичайні вони? Ні разу не бачила однакових хмар: вони то схожі на дивовижні палаци, то на гори, а то перетворюються на бурхливе море, іноді в небі можна побачити тваринок — слоненятко, змію, верблюда...
Вітер несе хмари, і на небі з’являються нові загадки.



Кажуть, що не відриваючись, можна дивитися на те, як рухається вода у бурхливому морі, гірській річці, водоспаді, веселому струмочку, а також як горить вогонь у каміні, багатті, маленькій свічці. Тут можна побачити багато цікавого і неочікуваного. Треба лише пильно придивитися і дати волю фантазії, згадувати щось приємне.



А розлита вода, плями на одязі, кавова гуща? Люди давно помітили, якими вони бувають різними, незвичайними, неочікуваними. Звідси й гадання на кавовій гущі.

У наступній статті ми поговоримо про те, як створити друдли власноруч. Кожен в кінці наступної статті знайде сюрприз! Який? Читаймо і міркуймо разом! До зустрічі!


Бесіди з дорослими про те, як обережно активізувати творчість дітей, навчити їх не тільки дивуватись, а й шукати причину несподіваних явищ навколо читайте у статтях:


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років





Автор: Ірина Стеценко