середу, 3 серпня 2016 р.

Відкриваємо невідому Україну: Кінбурнська коса

Моя участь в школі медіаосвіти на Кінбурні професора Ганни Онкович


Я не розумію тих, хто прагне будь-що відпочити за кордоном тому, що там зовсім не так, як в Україні (гарний сервіс, пляжі, море…), але зовсім не знає своєї рідної країни, краси України. А я сумую за Кримом: морем (такого смарагдово-блакитного доброго моря мабуть немає ніде в світі), дикими спокійними пляжами, такими різними горами, казковими водоспадами, неприступними каньонами, незвичайними лісами, таємничими печерами, просторими степами, невеличкими кримськими містечками… І як тільки випадає можливість намагаюсь виїжджати у куточки України, де ще не була.


Цього року Ганна Володимирівна Онкович несподівано запросила мене в Школу медіаосвіти на Кінбурні. До того я познайомилась з неї у FaceBook, була учасником її груп — Медіашкола професора Ганни Онкович та Школа медіаосвіти на Кінбурні. Іноді кажуть, що друзі в соцмережах віртуальні, але я абсолютно впевнена, що друзі там СПРАВЖНІ тільки треба вміти їх шукати, довіряти, запитувати, спілкуватися…
Тож моя подорож на Кінбурнську косу насправді розпочалась з реальної участі у віртуальних заходах Школи, потім був виступ «Використання інтернет-ресурсів для неперервної освіти вихователів та вчителів початкових класів» на ІХ Міжнародному круглому столі «Медіаосвітні технології у навчальному процесі», який проводився в межах ХХV Міжнародної конференції «Мова і культура» імені проф. Дмитра Бураго (організатор — Миколаївськимй інститут післядипломної педагогічної освіти), запрошення до Школи і ВІДПУСТКА!!!!!!
До тих пір я взагалі майже нічого не знала про заповідник на Кінбурнській косі — тільки знала, що там чудове море, за яким вже скучила, ліс, степ… Тож ця подорож стала для мене справжнім відкриттям України.
Приїхала до Миколаєва, сіла на автобус і … пересадка в Геройську. У Києві я якось не надала цьому факту належного значення… Пересадка була … майже на всюдихід, адже саме у Геройському дороги закінчувалися і починалася … подорож стежинками, «потоптаними» машинами по піску. Здорово! Несподівано! Я й гадки не мала, що таке може бути!






Кінбурнська коса — місце, де зустрічається Дніпро та Чорне море.
Це прозоре безкрає море з рибками біля берега, красивими майже цілими мушлями, рачками, маленькими скатиками, граційними різнобарвними медузами, крабами, які в усі боки розбігаються коли заходиш у море, дельфінами…
Це степ з духмяним різнотрав’ям, яскравими квітами, травою по пояс, щебетом птахів, кониками, метеликами, неосяжними просторами і несподіванками…




















Місцями пейзаж дуже схожий на справжнісіньку пустелю, але заселену цікавими рослинами та тваринами. Подивіться!









А ще серед несподіванок — ліс Геродота — як дивний оазис-казка, справжній реліктовий недоторканий ліс ніби у іншу країну потрапляєш, майже як Аліса у країну Чудес, навіть несподівано сам для себе переходиш на шепіт…


















Там чудеса: там леший бродит,
Русалка на ветвях сидит;
Там на неведомых дорожках
Следы невиданных зверей;
Избушка там на курьих ножках
Стоит без окон, без дверей
                                          А. С. Пушкин
Щоправда хатинку я не бачила, а можливо просто не дійшла до неї, адже перед моїм приїздом йшли дощі і через болото не було стежинки… тож іншим разом…

А вечорами у нас був прекрасні концерти, які малеча дуже ретельно готувала. Подивіться!




До речі, зверніть увагу які пісні співають дітки: чи такі пісні у нас у програмах? Це пісні нашого часу, вони стали близькими та зрозумілими людям не тільки у нашій країні. А чи справді так можна сказати про пісні у програмах школи та дитячого садка? Думаю є над чим замислитися…

Відпочинок відпочинком, але було ще цікаве спілкування з Ганною Володимирівною, учителями Кінбурнської ЗОШ, запрошеними господаркою фахівцями, які використовують засоби медіа у своїй роботі.




Я розповіла про підсумки першого року роботи у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України з ЛЕГО-конструювання, як образи у картинах, словах і звуках можуть допомогти пізнавати навколишній світ (стаття «Народження дня» про світанки в природі та мистецтві).

А ще був і незвичайний семінар, адже провести його допомагали мені мої головні замовники — МАЛЯТА. Настя та Соломія зацікавилися заняттями з конструювання: їм дуже сподобалися мої пізнавальні інтерактивні казки та історії, що проводяться перед конструюванням. Я показала їм різні інтерактивні презентації, мультики, розповіла казки та історії з різних розділів програми «Пізнавальне конструювання»… Настя сама запропонувала показати всім пізнавальну частину заняття з конструювання, сама вибрала теми, сама навчилася працювати з моїми презентаціями. У нас вийшов ЧУДОВИЙ дует!
Щиро дякую, Настюша! Такі семінари для мене НАЙБІЛЬША винагорода, адже я працюю саме для діток і завжди дуже сподіваюсь на їх підтримку, увагу та усміхнені личка після занять, завжди скеровую свою роботу відповідно їхнім потребам та інтересам.
Тож перший науково-практичний акорд — знайомство — вийшов вдалим, а спілкування продовжується! Трішечки відчути душевну, доброзичливу, зацікавлену атмосферу Школи медіаосвіти на Кінбурні може кожний з Вас, завітавши до групи. Ласкаво просимо!

Дякую Ганні Володимирівні! Дякую всім учасникам Школи! До наступних зустрічей!


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко