пʼятницю, 30 жовтня 2015 р.

Курчатко Сонечко знаходить двоюрідних братиків та сестричок: «Курчатко на ставку. КАЧЕНЯТКА»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 


Початок подорожі Курчатка читайте тут


Цього разу Курчатко вирішило піти до ставка, який нагадує блакитне дзеркало. Там він чув «Кря-кря-кря». Хто ж це? На ставку Курчатко познайомилося з каченятками і їхньою мамою качечкою. Виявилося, що курчатка та каченятка дуже схожі один на одного, а от мами у них зовсім різні.
Порівняймо каченят і курчат. Розглядаємо уважно зовнішність — лапки, дзьобики, колір тощо… У каченят лапки добре пристосовані для плавання, а от ходити вони не можуть так вправно, як курчата. Розповідаємо, що каченятам такі широкі лапки допомагають швидко плавати: вони ними відштовхуються від води, ніби веслами, лапки також допомагають каченяткам вправно пірнати (вони швидко плавають під водою, відштовхуючись від води лапками-веслами).
Звертаємо увагу дітей на дзьобики дитинчат: у каченятка плаский широкий дзьобик, таким дзьобиком у м’якому мулі на дні водойм зручно знаходити смачненьке; а от у курчатка гострий тоненький дзьобик, таким дзьобиком зручно клювати насіння, брати маленькі шматочки їжі, розламувати щось тверде.
На занятті продовжуємо вивчати (закріплюємо) спосіб «рахунку без підрахунку» — встановлюємо взаємооднозначну відповідність між двома множинами — множиною каченяток і множиною квіточок. Також діти закріплюють знання свійських тварин, називають дорослих тварин і їхніх дитинчаток, ознайомлюються з тваринами, що можна побачити на водоймах.

Ліза жваво реагувала на пригоди Курчатка, їй дуже сподобалася фотографія з озером «Краса!». А порівнюючи каченяток з Курчатком, Ліза одразу сказала, що вони обоє, як сонечки.
Обов’язковою програмою конструювання була побудова каченятка. Тепер у Лізи вже був невеличкий досвід побудови конструкцій підвищеного рівня складності: вона була дуже самостійною і впевненою, що все вийде, допомоги не просила, педагог бачила, коли допомога дійсно потрібна і вчасно вступала. Ліза придумала новий прийом: коли треба було доставити кубик знизу, вона акуратно перевертала конструкцію — це вже потроху з’являється досвід і проявляється винахідливість.
Звичайно, каченяткові треба десь плавати, тому ми розпочали будувати нову історію про ставок і його мешканців. Це вже вільне конструювання. Не дуже цікаво будувати воду ставка, але «хто катається, той і санчата везе» — Ліза і з цим завданням впоралася, потім з’явився невеличкий пагорб з деревом: дерево вище високої водяної квіточки, яка розквітла на ставку.
Цього разу було неважко нагодувати двох качечок, адже і мисочок було теж дві. Прилетіли й інші качечки поплавати. А ще на ставку може плавати кораблик: ідею конструювання кораблика Лізі підказала педагог, а от будиночок на ньому — це вже придумка дівчинки, тут підказка була лише під час побудови віконечок (педагог показала прозорі кубики), а ще у Лізи вийшов дуже оригінальний дах. Така цікава конструкція у дівчинки теж з’являється вже не вперше. Тож поступово вимальовується власний стиль.





Ліза довго вибирала капітана корабля, нарешті вибір зупинився на качечці, а от інше звірятко стало пасажиром. Вражена дзеркальними кубиками, Ліза побудувала за власною конструкцією будинок для занять спортом: біля нього дівчатка стоять у черзі, чекають свого часу для занять.




Історія вийшла такою великою і насиченою подіями, що ми вже не відволікали Лізу від конструювання, тому аплікація вийшла невеличкою: багато часу пішло на виклеювання латаття з ліліями та комишів.




Тож, сьогодні конструювання вийшло не тільки пізнавальним, а й розповідним. Цікаво, що придумає Ліза наступного разу: адже Курчатко на ставку зустріне… Далі буде…

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «пізнавальне конструювання».

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

Курчатко Сонечко об’єднує всіх малюків навколо: «Курчатко знаходить друзів на подвір’ї. ТЕЛЯТКО»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 


Початок подорожі Курчатка читайте тут


Курчатку Сонечку снилися веселі ігри з цуценятками... А ще воно пригадувало, як Песик навчив швидко дізнатися скільки песиків живуть у конурі і правильно рахувати мисочки з їжею для них: поставити рівно стільки скільки треба не більше і не менше. Курчатко ще маленьке, тому ще не вміє швидко рахувати, але тут і вміти рахувати не потрібно: ти просто акуратно ставиш перед кожним песиком його мисочку і розкладаєш у кожну мисочку їжу, стежиш, щоб жодної мисочки не пропустити. Так ми завжди певні, що мисочок вистачає. «Треба навчити так діяти братиків і сестричок», — подумало Курчатко. — «Ми будемо тренуватися разом і у нас все буде добре виходити!»
Цього разу Курчатко вирішило ще раз побігти до ферми: воно хоче познайомитися з дитинчатками корівок, адже це теж малюки і з ними цікаво буде погратися… От тільки ці малючки набагато вищі за Курчатка!
На занятті продовжуємо вивчати (закріплюємо) спосіб «рахунку без підрахунку» — встановлюємо взаємооднозначну відповідність між двома множинами — множиною песиків і мисочок для них, між множиною стогів з сіном та множиною тварин (корів та теляток); продовжуємо вивчати поняття «великий» та «маленький» (великі стоги для мам, а от маленькі — для їхніх діток — теляток). Також діти закріплюють знання свійських тварин, називають дорослих тварин і їхніх дитинчаток.

На цьому тижні були два сольних заняття і на обох солісткою була Ліза. Обов’язковими конструкціями на цьому занятті були корова та корівник. Одразу у нас була змога повторити: у корівнику живе не одна корова, а багато корів; тому корівник довгий, там багато віконечок, щоб всім корівкам було світло. А ще біля корівника лежали стоги сіна: ми з Лізою порахували стільки їх, тож стільки ж і корів прийде, але стоги різні — великі і маленькі. Чому стоги різні? Мабуть, великі стоги будуть для корів, а маленькі для дитинчаток — теляток? Ось такий логічний ланцюжок побудувала Ліза з педагогом. Звичайно, це дуже складно, але перший млинець не вийшов грудочкою.
А далі була невеличка мандрівка на луг — там ми зустріли свійських тварин з дитинчатками — почали вводити в активний словник дитини назви свійських тварин і їхніх дитинчаток. Звичайно, не все одразу: дитина має запам’ятовувати нові слова поступово. Тут у пригоді стала дитяча пісенька «Хто пасеться на лугу» — одразу і відпочинок, і закріплення матеріалу.
А потім — конструювання. Цього місяця складність конструкцій зростає: побудоване треба акуратно притримувати пальчиками (адже треба додати кубики так, що решта конструкції не розвалилася), а ще корову треба будувати не тільки знизу вгору, а ще й повертатися вниз. Дуже добре, що Ліза намагається сама долати труднощі, допомоги не просить.
Корову дівчинка будувала за показом педагога: вихователь показувала, де ставити кубик на зразку і називала частину корови, яку зараз будуємо, ставила кубик у своїй конструкції сама, а потім Ліза повторювала.
А от ідею побудови корівника дала педагог і вона ж спрямовувала дії дитини, а решту роботи — виконувала Ліза: це і повторення пройденого, і закріплення конструкторських навичок, і перехід до вільного конструювання за власним задумом. Зверніть увагу, як ретельно Ліза добирала кольори кубиків на даху.
А потім — розгул творчості: квітучий луг, загородка для корів. Ліза дуже любить будувати все високе (це її фірмовий знак), тож на лугу з’явилася диво-квітка вище, ніж корови.





Цього заняття ми плавно перейшли до конструювання історій (звичайно, історію створює дитина разом педагогом) — Ліза ставить біля кожної корови мисочку, але одній корові не вистачає (така ситуація у нас вперше: мисочок менше, ніж корів, треба знайти вихід інакше одна корова залишиться голодною); «Нехай корова поїсть травку і квіточки на лугу», — вирішила Ліза з педагогом. А потім з’явилися інші свійські тварини і кожній знайшлося цікаве заняття.




Аплікація цього разу чітко за мотивами конструкцій.




Тож і Лізине соло вийшло вдалим і насиченим подіями! Молодці! Вітаю і педагога і дівчинку! Мене вразило те, що попри насиченість заняття дитина не втомилася, а була готова ще щось конструювати. Вже після заняття (приємно, що Лізі сподобалося будувати історії), дівчинка запропонувала ще одну історію: пограти у магазин із побудованими конструкціями Тож, насправді історій виявилося дві і кожна з них імпровізація!

Далі буде…

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «пізнавальне конструювання».

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!



науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

суботу, 17 жовтня 2015 р.

У Курчатка Сонечка друзів стало більше: «Курчатко знаходить друзів на подвір’ї. ЦУЦЕНЯТКА»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 


Початок подорожі Курчатка читайте тут


Цього разу Курчатко Сонечко вирішило познайомитися з дітками песика, їх виявилося чимало. Тож, про все по-порядку… Спочатку Курчатко біля будки песика нікого не побачило: тільки мисочки стоять (одна велика і багато маленьких). А вже за мить примчалася юрба кумедних цуценяток: не порахувати, бо всі рухаються, всі схожі, всі знайомляться. А чи вистачить їм всім мисочок? Чи можна це з’ясувати не рахуючи? Такі запитання поставило собі допитливе Курчатко.
Щоб знати відповідь у інтерактивній казці ми провели математичну хвилинку: розповіли дітям про цікавий спосіб «рахунку без підрахунку» — встановлення взаємооднозначної відповідності між двома множинами — множиною песиків і мисочок для них. Це неважко: потрібно перед кожною мисочкою посадити цуцика і простежити, щоб біля кожного песика стояла мисочка і не було мисочок, коло яких немає песиків. Звичайно, не все одразу, тому Курчатко просто стежило, щоб всім песикам було з чого їсти.
Щоправда через деякий час з’явилася і третя множина: ми годували цуценяток. Скільки кісточок потрібно взяти? Можна порахувати цуценяток і взяти стільки ж кісточок, можна скористатися новим способом (покласти у кожну мисочку кісточку), а можна відлічити потрібну кількість кісточок і перевірити чи не помилися ми, способом, про який щойно дізналися.
А тепер пригадаємо скільки разів ми використовуємо цей спосіб, навіть не підозріючи: коли накриваємо на стіл, коли розподіляємо квіти по вазах… Тож у кожного з батьків є нагода показати дітям використання цього цікавого математичного способу в повсякденному житті, а ще варто закріпити цей спосіб, спілкуючись разом з малятами на кухні: математика навколо нас. Шановні батьки, не пропустіть такої цікавої нагоди!
А тепер про конструювання: звичайно, кожна дитинка конструювала свого цуценятка (це непросто: педагог показував, як це робити), потім дітки конструювали мисочку та кісточку — це вже прості для них конструкції, тому вихователь показувала принцип, а малята продовжували кожний по-своєму. Кісточки та мисочки у всіх вийшли різними, але всі перевірили, що кісточка вміщується у мисочку.





Всі малята молодці! Але вразила цього разу новенька дівчинка Соня — будуючи мисочку вона весь час приміряла до неї песика: чи не зависокі стінки, чи зможе цуценятко їсти з мисочки. Щоправда спочатку вона залишила в останньому ряду кубиків просвіт для маленького цуценятка (він вже не дотягувався до вінця мисочки), але коли я попросила доставити ряд кубиків, щоб мисочка була охайною, Соня не розповіла мені для чого залишила просвіт. Отже, все приходить з досвідом і дітки тільки навчаються пояснювати свої дії. Молодець Соня, що подумала про песика!
Цього дня у дітей пізнавальне конструювання було другим заняттям. Таке трапилося вперше і дехто з малят втомився: трішки не розрахували свої сили, не звикли ще до такого навантаження. Тому ми не закріплювали новий математичний спосіб у сюжетній грі, а просто дали діткам пограти. Все ще попереду: ми неодноразово звернемося до цього способу.
Аплікація теж була трішечки незвичайною: дітям дали заготовки, розповіли, що саме будуватимемо, але не розповідали, з яких саме геометричних фігур будувати конуру для кумедного песика і як їх орієнтувати. Кожна дитина самостійно придумувала, як не залишити песика без домівки. Дуже тішить, що дітки і це завдання розв’язали. Молодці! Дивіться, які кумедні аплікації вийшли.





Далі буде…

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!



науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

Курчатко Сонечко шукає друзів на подвір’ї: «Старий новий друг. МЕТЕЛИК»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 


Початок подорожі Курчатка читайте тут


На цьому тижні невгамовне Курчатко Сонечко продовжило свої подорожі: тепер воно шукає друзів. А друзів Курчатко знаходить дивовижних. На першому занятті тижня новим другом Курчатка став метелик. Він разом з іншими метеликами літав над розкішним кущем троянди. Курчатко разом з дітками дізнається, що це не зовсім новий друг: вони вже зустрічалися, але метелик був … гусеницею. Далі коротко розповідаємо малятам про старого нового друга — як народжується метелик (від гусені до метелика), що їсть, коли і де його можна побачити. Це ще не глибокі систематизовані знання, а лише перше знайомство, яке може зацікавити дітей, допомогти їм зробити ще один крок до пізнання світу навколо.
Під час конструювання основне навантаження — побудова метелика та квіточки. Обидві конструкції за показом вихователя. Чому саме так? Тому що у конструюванні діти непомітно для себе зробили ще один крок уперед: не тільки закріпили навички, що отримали на попередніх заняттях, а й вперше зробили симетричну конструкцію (метелика), та ще й будували не тільки знизу вгору, притискуючи цеглинки ручками до столу, а й зверху вниз, що значно складніше (підтримувати деталі допомагала педагог, але дітки поступово зрозуміли, як мають діяти у таких випадках, надалі такий прийом ще не один раз трапиться і малята поступово закріплятимуть навички). Педагог звернула увагу на те, що крилець у метелика два і, звичайно вони мають бути однаковими. Отже, треба стежити за цим під час побудови крилець, і тоді метелик буде красивим, схожим на метелика у житті.
Конструюючи, кожний зміг вибрати сам кольори метелика, а педагог вже добирала під «замовлення» відповідні кубики: дітям поки-що складно самим добирати кубики (очі розбігаються, а ще хочеться швидше все побудувати). Тож метелики вийшли схожими і не схожими.






А ще у кожного метелика була своя квіточка.




Потім коли діти побудували галявинку для метеликів з маленьких квіточок, педагог попросив кожного знайти найвищу квіточку (це вже початок вивчення поняття «вище», «нижче» і розпочинати його краще у таких практичних ситуаціях, коли дорослим здається, що відповідь очевидна, але це тому, що дорослі вже все знають).

Звичайно, не було однакових галявинок: Наташа вирішила побудувати галявинку на колесах (вона, мабуть, буде подорожувати за метеликом), Ліза дуже ретельно добирала кольори квіточок для своєї галявинки, а Соня вирішила зробити платформу, на якій чоловічки їхатимуть до галявинки.




А ще ми на цьому занятті вперше зробили незвичайну аплікацію: метелика малята приклеювали тільки за серединку, тому він міг махати крильцями, ніби живий. Подивіться!




Тож сьогодні ми багато разів промовили «вперше», але щоб все запам’яталося такі ситуації трапляться і вдруге, і втретє…

Далі буде



Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!



науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділю, 11 жовтня 2015 р.

Розвиток мислення — основа опанування дітьми інформаційних технологій

Бесіда з дорослими


Інформаційна культура вже давно є невід’ємною частиною загальної і спеціальної освіти, адже без інформаційної культури не може бути повноцінної всебічної безперервної освіти. Тому змалку ми маємо виховувати культуру мислення, культуру діалогу, культуру аргументації, використання техніки і засобів зв’язку тощо. Лише спільні зусилля науковців, педагогів і співробітників ЗМІ можуть привести до бажаного результату.

Сьогодні вкрай важливо, щоб діти під час навчання в дитячому садку і школі отримали глибокі знання, стали всебічно розвиненими особистостями. Але паралельно постає й інша проблема: зробити навчання дітей нешкідливим (не зашкодити психічному та фізіологічному розвитку дитини, зберегти здоров’я малят, що дала їм природа).

Отже, наразі перед педагогами постало завдання — надати дітям основи інформаційної культури, а перед ученими — дати визначення цих понять і основних критеріїв опанування ними стосовно дітей різного віку.


Навіщо потрібні інформаційні технології?


Але чи можна добитися інформаційної культури лише завдяки вивченню питань, пов’язаних з інформаційними технологіями напряму? Чи будуть при цьому глибокими знання у дітей? І чи не залишаться ці знання не використаними під час навчання й у повсякденному житті? Адже зараз насправді інформаційні технології потрібні людям будь-якої професії: вони дають змогу постійно отримувати нову інформацію, вільну комунікацію, дистанційне навчання, це вивільняє час від рутинної роботи, прискорює та поліпшує роботу з інформацією, виводить її на якісно новий рівень тощо.
Розглянемо таке важливе питання, як активне використання інформаційних технологій не лише під час навчання (за завданням педагога), а і за власною потребою (самонавчання, повсякденне життя тощо). Ця потреба неодмінно виникне, якщо дитині буде цікаво пізнавати навколишній світ, якщо вона здатна самостійно здобувати знання, якщо прагнення до знань підтримає оточення. І для цього не потрібні жодні технічні засоби, а необхідні (серед інших умов) розвинене мислення, здатність до нестандартних рішень, прагнення знаходити різні варіанти, аналізувати їх, слухати і чути інших тощо.

Обережно: інформація


Щойно виникає потреба у використанні інформаційних технологій, одразу постає питання грамотного використання інформаційних технологій і технічних засобів, проблема безпеки. Адже не лише технічні засоби, а й інформація може стати небезпечною — недостовірна інформація сприяє виникненню паніки, неадекватному ставленню до подій, людина приймає неправильні рішення, нездатна контролювати ситуацію; неправильне ставлення до інформації може призвести навіть до комп’ютерної залежності, психічних розладів тощо. Саме тому кожна людина обов’язково має вміти перевіряти інформацію на достовірність, захищати, аналізувати і зберігати її. Це все складові інформаційної культури. Отже, людина має бути здатною до критичного мислення. Грамотне ж використання інформації буде лише за наявності широкого світогляду.
Технічні засоби — не об’єкти вивчення дошкільника (та й учня початкових класів), а помічники у пізнанні навколишнього світу. І використовувати їх краще або коли це пришвидшує і полегшує доступ до інформації, або коли іншими способами інформацію отримати взагалі неможливо. Паралельно з таким використанням технічних засобів дошкільник буде їх вивчати, але лише в тому обсязі, який потрібен йому саме зараз для розв’язання задач. Інформаційні технології не обов’язково пов’язані з використанням комп’ютерів. Тому комп’ютер має стати засобом, що допомагає оперативно працювати з інформацією, обґрунтовувати свої думки, знаходити нестандартні методи розв’язання задач, позбутися великої кількості рутинної роботи. Саме такий підхід до використання комп’ютера і допомагає сформувати основи інформаційної культури і комп’ютерної грамотності у дітей.
Теорія навчання дошкільників нагромадила багатющий досвід методик розвитку мислення дітей, на який раціонально спиратися вже сьогодні.

Комп’ютерні поняття без… комп’ютера



На звичайних заняттях можна вивчати з дітьми теми, пов’язані з комп’ютером: будувати алгоритми, вивчати алгебру висловлювань, множини... Діти вчаться орієнтуватися в інформаційному просторі: тобто розбиратися, яка саме інформація їм потрібна, швидко знаходити її, оцінювати на достовірність, самостійно аналізувати і використовувати, зокрема, і для набуття нових знань. Діти починають з допомогою дорослого наводити власні приклади джерел інформації, розуміти, навіщо вона існує, як допомагатиме вирішувати проблеми. Малюки оволодівають основами піктографічної «грамотності» — вчаться придумувати і використовувати знаки та малюнки для занотовування власних думок.
Діти на простих наочних прикладах вивчають зміст основних понять інформатики (алгоритм, логічна операція, інформація, множина, висловлювання, система числення тощо), їх основні властивості, вчаться активно і коректно ними користуватися. Звичайно, не всі з означених понять подають дітям за схемою — визначення, ознаки, правила використання. Нові поняття одразу їм зрозуміти важко, тому ці поняття вводять поступово і пояснюють настільки, наскільки знання про них потрібні дітям саме зараз і відповідно готовності дітей до їх сприйняття. Спочатку малюки вчаться використовувати нові поняття, хоча терміни, що їх позначають, ще не вводять. Поступово під час розв’язування задач діти дедалі більше дізнаються про ці поняття і терміни.
Знання дітей весь час поглиблюються, щоразу малюки дізнаються про нові властивості понять, їх використання в житті людей. Нові знання лише уточнюють ту інформацію, яка дітям вже відома: в жодному разі нові знання не перекреслюють ті, що вже є у дитини. Отже, у дітей поступово формуються нові знання відповідно до їхніх потреб і готовності до сприйняття, не лякаючи незрозумілими визначеннями. У результаті у майбутньому діти можуть спиратися на вже знайомий матеріал і швидше опановувати нові поняття.

Логіки світу + ІТ



У навчальному розвивальному курсі «Логіки світу» для дошкільнят і учнів початкових класів саме розвитку мислення приділяють значну увагу. Задачі курсу допомагають навчити дітей самостійно і нестандартно міркувати, грамотно обґрунтовувати свою думку, самостійно приймати рішення, не боятися задач із багатьма варіантами розв’язку, розвивають дивергентне мислення, уяву, творчі здібності, здібність до дослідницької діяльності, гнучкість та оригінальність мислення. Під час розв’язання задач формується вміння дітей знаходити, аналізувати та використовувати інформацію, вони вчаться самостійно набувати знань і використовувати їх.
Задача (для дітей 5–7-ми років). Дітям пропонують уважно розглянути малюнок і визначити, у якому порядку намальовано ялинки, а відтак завершити цей ланцюжок.



Розв’язуючи цю задачу, діти запропонували варіанти рішення, наведені на наступному рисунку. Іноді діти у першому варіанті розв’язку не малюють останньої (найменшої) ялинку, деякі — малюють пеньок або обводять олівцем порожнє місце (це лише посіяна ялинка і її ще не видно). Третій розв’язок діти пояснюють, скажімо, так: «Уявіть, що ялинки намальовані на дуже тонкому аркуші. Перегорнувши його, ми отримаємо намальований ряд ялинок».





Аналогічну задачу діти розв’язують із кружечками.




Цікавий варіант розв’язку задачі з кружечками подано на наступному рисунку. Діти у 6 років образно розташували від’ємні числа.






Задачі з використанням алгоритмів дошкільники можуть розв’язувати вже з 4-х років. Діти вчаться правильно розуміти алгоритми й виконувати означені дії. На заняттях використовується графічний спосіб запису алгоритмів. Спочатку діти будують силуети з геометричних фігур, що є в наборі, за різноманітними зразками. Алгоритми побудови силуетів показують, які геометричні фігури слід взяти і як їх розташувати, щоб скласти певний силует.




Пізніше (з 5–6-ти років) діти ознайомлюються з алгоритмами знаходження будинків для геометричних фігур. Цей алгоритм намальований у вигляді карти міста, де «живуть» геометричні фігури. Правила руху геометричних фігур доріжками міста вказують, як знайти будинок для кожної геометричної фігури. Діти не лише вчаться користуватися алгоритмом, а й роблять перші спроби намалювати власний алгоритм, придумати власні правила руху геометричних фігур.



Далі (6 років) діти ознайомлюються з алгоритмом побудови дерев із геометричних фігур. Ці дерева незвичайні: всі листочки в них — геометричні фігури. А побудувати їх дітям допоможе правило побудови дерева. Для кожного дерева воно своє. Спочатку вони будують дерева за правилами («читають» алгоритми і виконують дії, записані в них), потім — складають власні правила побудови дерев.


Отже, спочатку діти вчилися користуватися алгоритмами, потім складали власні алгоритми, навіть не вживаючи поняття «алгоритм» і не ознайомлюючись з його основними властивостями.
Також із шести років починається ознайомлення дітей з поняттям «множина», «універсальна множина», «об’єднання множин», «перетин множин».



Зараз, коли у нашій країні йде війна, інформація може стати зброєю. Про це читайте

Слова замість гармат. Інформаційна війна: історія, сучасність, правила поведінки…


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко


пʼятницю, 9 жовтня 2015 р.

Курчатко Сонечко продовжує пізнавати навколишній світ: «Город. Дивовижний ПОМІДОР»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 


Початок подорожі Курчатка читайте тут


Отже, подорожі допитливого Курчатка Сонечка продовжуються. Це заняття  особливе тим, що діти порівнюють здавалося б зовсім несхожі об’єкти — яблуко і помідор. Схоже: колір (жовті), форма (схожі на кулю), чіпляються до рослини маленькою гілочкою (плодоніжкою), яка розташована зверху плоду, тощо. Відмінне: яблуко твердіше, ніж помідор; в середині яблучко білого кольору, а помідор — жовтого; насіння у яблука в самій серединці, коричневе, а у помідора — по всьому плоду, біленьке; різний смак; яблука зріють на дереві (дуже високо), а помідори — на невеличкому кущику (їх неважко дістати) тощо.
Але це заняття особливе й тим, що подружки Соні захворіли і заняття миттєво перетворилося у театр одного актора. Тож, ми швидко переставили акценти (відповідно віку дитини): закріплення знання основних кольорів і геометричних фігур. До Соні був справді індивідуальний підхід і дитинка розкрилася ще з однієї сторони: вона дуже добре, емоційно відповідала на запитання, уважно стежила за пригодами Курчатка Сонечка. Навіть разом з педагогом дійшла до висновку, що зелені помідори висять дуже високо. (Поняття «високий — низький» — середній та старший дошкільний вік. Звичайно, до повного розуміння такого складного для дітей поняття ще далеко, але початок вдалий.)
Тепер про моделі: наконструювали величезну купу — помідор, кошик для нього, опудало, город з ще одним опудалом.



Помідор — складна модель: треба класти цеглинки навскіс, тому треба притримувати. Звичайно у такому складному місці допомагав педагог, але Соня зрозуміла в чому складність і навіть допомагала педагогу допомагати собі. Значить, дитина може передбачати складні місця і розуміє, що треба робити. Молодчинка!




Кошик — нібито і не складна модель, але й там є родзинка — він розширюється доверху, як справжній кошик, тому треба нестандартно класти цеглинки. І тут Соня (правда не з першого разу) зрозуміла, що треба робити і швидко завершила конструкцію. Кошик ще й цікавий для дітей тим, що у нього вміщується весь побудований врожай! Тож, його можна понести дорослому й показати сюрприз.




Опудало — не дуже складна, просто цікава модель, тому і його побудували без особливих проблем.




Ну і город, остання на занятті модель, — він великий, але Соня все-таки зрозуміла принцип чергування цеглинок у парканчику. І це теж великий «плюс»: закономірність знайдена, а це вже завдання на розвиток логічного мислення. Хтось скаже, що це дуже просто, але дитинці лише 2 роки і 3 місяці.





Дуже цікаво Соня грала: вона витягнула з коробки всіх тваринок (спочатку з педагогом вона вибирала лише тих, хто міг би на цей город прийти, — українських свійських тваринок — але потім з’явилися гості з далеких країн — слон, жирафа тощо). Тож, навчальна частина заняття закінчилася і розпочалася гра: Соня ретельно акуратно виставляла тварин на городі, а потім незграбна корова розвалила паркан. Ну, так буває…

І, насамкінець, двовимірне конструювання. Я вирішила ускладнити завдання і просто в безладі поклала частини будиночка і дерева. Педагог запитував малятко про те, яку фігуру треба взяти для побудови даху, крони, віконечок тощо, а Соня вже вибирала. Молодець: все вибрано правильно! А це вже був майже кінець заняття: це означає, що інтерес є і дитина не втомилась, а ще просто умнічка.





Оплески! Оплески дитині та педагогу-конструктору всіх наших моделей! Дякую! Тож, індивідуальний підхід себе цілком виправдав і соло вийшло вдалим. Помідор вийшов насправді ДИВОВИЖНИМ!


Далі буде

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко