Слова замість гармат

Інформаційна війна: історія, сучасність, правила поведінки…

Частина 2

Початок публікації читайте тут

Солдати інформаційної війни

В інформаційній війні за великим рахунком немає військовозобов’язаних і непридатних (хіба що маленькі діти або ті, хто втратив здатність критично мислити, — це вже постраждалі). Тож кожен має зважити всі «за» і «проти» і відповідально вирішити, чи дивитиметься на все, що діється, як сторонній спостерігач, чи візьме посильну участь у зменшенні лавини брехні, розповсюдженні правдивої інформації, посиленні її дії, поліпшенні настрою і піднесенні бойового духу своїх товаришів і незнайомих людей.

Що насамперед потрібно робити:

• обмежувати доступ до небажаних ресурсів;

• інформувати інших про ресурс, який містить небажану інформацію;

• викривати хибні позиції певних статей;

• розповсюджувати бажану інформацію (правду та інформацію, яка підносить настрій і бойовий дух людей).

Тепер коротко про кожну позицію в переліку.

Як можна обмежити доступ до небажаних ресурсів

Основна роль тут відводиться професіоналам, але кожен може ЗВЕРНУТИ УВАГУ на інформаційну провокацію і ЗМЕНШИТИ її НАСЛІДКИ.

Ви можете залишити повідомлення про певну статтю на офіційному ресурсі, розповісти про це друзям і знайомим, написати пост у соціальних мережах, допомогти забанити користувача (для цього треба написати на нього скаргу власникові ресурсу).

Кожне Ваше звернення має бути чітким, точним, виваженим, написаним спокійним урівноваженим тоном, бажано з викладом Вашої позиції, цитуванням джерела тощо.

Примітка. Відомо, що слово «бан» перекладається як «заборона» або «оголошення поза законом». Це відомий в Інтернеті спосіб контролю за різними діями користувачів, їхньою поведінкою.

Що значить забанити? Як правило, якщо забанити користувача, то він позбудеться якихось прав або буде обмежений у правах. Це може бути заборона на створення нових повідомлень, нових тем на форумі. Також користувачеві можуть заборонити відправляти повідомлення в чаті.

Така можливість була введена саме з метою захисту інтернет-ресурсів від різних «тролів» і спамерів, вандалів, інших осіб, чиї повідомлення шкодять продуктивній роботі певного ресурсу.

Ми маємо усвідомлювати, що поширюючи інформацію через інтернет-ресурси, ми фактично стаємо неофіційними ЗМІ, тому маємо:

•  спочатку міркувати, потім діяти;

•  не діяти під впливом емоцій — вгамувати перше роздратування й обурення, знайти найприйнятніший, найефективніший, найшвидший шлях відповідно до ситуації і тільки потім діяти;

• перевагу віддавати фактам, а не коментарям — хоч коментарі часом бувають дуже слушними і дотепними. Тут важлива особиста позиція і авторитет та порядність того, хто коментує;

•  перед розповсюдженням інформації спрогнозувати, до чого це може призвести — якщо у Вас є хоча б маленька підозра, що розповсюдження інформації може призвести до паніки, накоїти більше лиха, ніж принести користі, не розповсюджуйте інформацію на широкий загал (якщо вважаєте інформацію важливою, передайте її добре знайомим людям і попросіть не поширювати — їхня реакція допоможе підтвердити чи спростувати Ваш прогноз).

Кожен не тільки може, а й МАЄ ПРИБРАТИ небажану новину зі своїх життєписів, профілів, ресурсів тощо, тобто з усіх джерел, які переглядають Ваші знайомі, щоб не дати її розповсюдити.

Не розповсюджуйте новину «ДЛЯ ПРИКОЛУ» в надії, що всі сприймуть її як гумор: хтось із Ваших друзів зрозуміє й оцінить гумор, відповідно і передасть новину далі, а хтось сприйме її всерйоз, можливо, злякається, налякає інших, і це може дати імпульс хвилі дезінформації, а то й паніки.

ДАЛІ — про те, як повідомити інших про ресурс, який містить небажану інформацію.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко