пʼятницю, 27 березня 2015 р.

Далекий близький Космос

Освітній проект для дошкільників і учнів початкових класів

Частина 5

Початок читайте за посиланням

Космічна подорож


— А чи можна побачити космос ще ближче? — запитали друзі у Джмелика.
— Ближче побачити космос можуть тільки космонавти. Можливо, коли ми виростемо, хтось із нас стане космонавтом і полетить у космос. А поки що ми можемо здійснити уявну подорож у космічну далечінь. На старт!




Конструювання ракети


Що потрібно, аби ракета з космонавтами полетіла в космос? Щоб з’ясувати це, Джмелик з друзями пішли до конструкторського бюро. Адже шлях ракети та супутників до незвіданої далечини космосу починається… на папері. Саме за допомогою креслень конструктори та інженери розповідають один одному, якою буде ракета, як її треба обладнати, як зробити перебування в ракеті для космонавтів безпечним і комфортним. (Адже в космосі їм буде важко допомогти: щось порадять працівники центру управління польотами, чимось підсоблять екіпажі інших ракет, але ракет у космосі не так уже й багато, тож розраховувати треба насамперед на власні сили). Разом вони знову і знову перевіряють правильність своїх висновків, вносять правки у креслення.
Створювати ракети конструкторам та інженерам допомагають науковці й фахівці з різних галузей — лікарі, біологи, технологи, хіміки, математики та інші. Адже потрібно дібрати необхідні для побудови ракети матеріали, здатні витримати несприятливі космічні умови, спроектувати й побудувати всю систему життєзабезпечення космічного корабля (адже космонавти перебувають у космосі багато місяців), створити лабораторії, винайти таке паливо для двигуна ракети, щоб вона могла подолати силу земного тяжіння і злетіти у космос, а потім успішно приземлитися. А ще космонавтам треба забезпечити можливість ходити один до одного в гості (з одного космічного корабля на інший), вести дослідження, підтримувати зв’язок із Землею…
У кожного фахівця своє завдання, і всі працюють у команді задля спільного результату.

• Поміркуйте, що має бути в космічній ракеті, аби космонавти могли там жити.



• Чим більша ракета, тим важче їй злетіти (відірватися від Землі заважає сила тяжіння). Тож якою має бути ракета? Якою має бути ракета всередині?
• Як ви вважаєте, які пристрої будуть потрібні космонавтам під час перебування в космосі? (Зверніть увагу дітей на те, що космонавти під час польоту живуть, працюють, розважаються...)
• Уявіть, якими маленькими мають бути ці пристрої, поміркуйте, як космонавти мають їх розміщувати.

Від завода до космодрома


Отже, науковці, конструктори та інженери придумали ракету, а потім на заводі разом з робочими її побудували.



• Як ви вважаєте, що потрібно зробити тепер? (Ретельно перевірити роботу всіх приладів ракети).

Доки спеціалісти випробовують ракету, космонавти теж готуються до польоту.





• Як ви гадаєте, яким чином космонавти готуються до польоту? Що вони роблять? (Ознайомлюються з усіма пристроями ракети, вчаться ними керувати, з’ясовують, що і як можна полагодити в космосі, як підтримувати зв’язок із Землею, планують разом з науковцями, які дослідження виконуватимуть під час польоту, тощо).

Коли всі випробування ракети проведені, її обережно доправляють на космодром (аеропорт для ракет). У цей час космонавти вже завершують свою підготовку до польоту і також вирушають на космодром.




Ракета злітає вертикально вгору, у такому положенні її підтримують спеціальні опори, схожі на драбинки. Під час злету, коли ракета поступово відривається від землі, опори розходяться в сторони, що дає ракеті змогу вільно злетіти.
Щоб злетіти, ракета має подолати силу земного тяжіння (ця сила допомагає нам триматися на поверхні Землі, завдяки цій силі всі предмети падають на Землю, а не літають навколо неї). Тож ракета злітає дуже швидко, потужні двигуни розганяють її до величезної швидкості. З такою швидкістю не може рухатися жодна машина, навіть найшвидші літаки летять повільніше.

Останні приготування, перевірка роботи всіх систем… Екіпаж займає свої місця… П’ять, чотири, три, два, один! Пуск!



Політ


Дуже високо, у відкритому космосі, сила земного тяжіння вже не відчувається, і ракета переходить на політ по орбіті: вона кружляє навколо Землі, як природний супутник будь-якої планети. У космонавтів є можливість розглянути Землю з усіх боків. Так ракета літатиме доти, доки не настане час повертатися на Землю. Так літають усі штучні супутники Землі, космічні станції…
• Чому ракета літає круг Землі по колу?
— Рухаючись по прямій, ракета все більше віддалятиметься від Землі, втратить контакт з нею, і космонавтам буде важко повернутися додому. До таких далеких польотів ми ще не готові.

В ракеті космонавти перебувають у спеціальній одежі — скафандрах.






• Подивіться уважно на скафандр. Порівняйте його з нашим повсякденним одягом. Що у них спільного? Чим вони відрізняються? Чому?
• Яким має бути скафандр, щоб перебування у космічній ракеті було комфортним для людини?
• Чи тільки космонавтам потрібні скафандри? У яких випадках людина одягає спеціальний одяг, схожий на скафандр? (Скафандри потрібні також водолазам, льотчикам, пожежникам тощо.)
Скафандр (спочатку його називали “човнолюдина”) — спеціальне спорядження, призначене для ізоляції людини від впливів зовнішнього середовища.
На відміну від нашого звичайного одягу, скафандри обладнані ще й системами життєзабезпечення — вони захищають від холоду, радіації, мають балони з киснем, а ще у скафандрах можна спілкуватися за допомогою рації.
Спочатку космонавти вдягають скафандри з підвищеним захистом, після виведення ракети на орбіту перевдягаються в інші скафандри.




• Порівняйте скафандри. Чим вони відрізняються? (Зверніть увагу дітей на те, що у скафандрі з підвищеним захистом важко рухатися, зате він забезпечує надійний захист від багатьох несприятливих умов середовища.)

У космосі невагомість: це такий стан, коли космонавти не відчувають вагу свого тіла. Все літає у повітрі, як наші повітряні кульки.
Невагомість не тільки у космосі, вона і всередині корабля. Уявіть, що ви поклали предмет на стіл, а він полетів по всій кімнаті. Здорово?! Космонавти з вами не погодилися б. Адже жоден предмет не хоче залишатися на своєму місці!




• Що у такій ситуації доброго? (Це цікаво, незвично; всі предмети невагомі — можна завиграшки пересунути навіть важку шафу).
• Що у такій ситуації поганого? (Створюється безлад, нічого не можна знайти; важко навіть написати щось на аркуші паперу; їсти взагалі незрозуміло як — треба весь час міцно тримати тарілку, а суп взагалі може “втекти”…)
• Що робити? (Прив’язати всі речі, їдять космонавти не з тарілок, а з тюбиків — видавлюють борщ, як ми зубну пасту.)

Нинішні космонавти проводять у космосі не дні, не місяці, а роки, живуть на просторих, за космічними мірками, орбітальних станціях: вони складаються з кількох модулів, пов’язаних один з одним (виходить ніби багатокімнатна квартира).
Космонавти можуть тепер виходити у відкритий космос, перебувати ззовні ракети.



Люди навчилися навіть працювати за межами корабля. Наприклад, встановлювати додаткові прилади ззовні ракети, збирати з окремих блоків космічні станції, за необхідності можуть щось полагодити…
• Як ви вважаєте, легко чи важко працювати космонавтам у відкритому космосі? (Нелегко: у скафандрі важко рухатись, треба весь час стежити, щоб нічого не випало з рук, щоб не відірватися від космічного корабля… Легко: важке у космосі стає легким).
• Подивіться на фотографії. Які особливості перебування космонавтів у відкритому космосі ви помітили? Із чим вони пов’язані? (У космосі невагомість, тому космонавти міцно прив’язані до корпусу космічного корабля; у космосі немає повітря, яким дихають люди, там дуже холодно, від цих несприятливих чинників людей захищають скафандри).

Приземлення


От і настав час повертатися на Землю, додому.
• Що потрібно зробити космонавтам, аби повернутися на Землю?
Як це не дивно, космонавтам потрібно загальмувати. І от уже ракета летить усе ближче до Землі... Наприкінці від ракети відділяється маленька капсула з зоряними мандрівниками, розкривається парашут, і космонавти приземляються.



Вітаємо на Землі!



Наша космічна подорож закінчується. До наступних зустрічей!

У Джмелика, Книжечки, Нотки та Пензлика з’явилися нові спільноти «Джміль — живопис, музика, література дітям», знайти їх можна на Google+ та FaceBook. Ласкаво просимо приєднатися до нашої команди в Джмелика!


Увага! Зібравши презентації електронних додатків до журналів “Джміль” № 4, 2014; № 1, 2, 2015 ви можете розгорнути цікавий освітній проект з дошкільнятами та учнями початкових класів “Далекий близький Космос”.


Зробити проект яскравим та цікавим для дітей допоможуть електронні додатки до журналу:
Проведення тренування перед космічною мандрівкою: розкажіть дітям, як народжується космічний корабель та здійснює політ у космос, як вдягаються космонавти, що вони відчувають під час мандрівки
Спробуйте себе в ролі дослідників космічного простору, разом з дітьми станьте екіпажем справжнісінького космічного корабля і подорожуйте Сонячною системою
Виберіть рослини для космічного корабля

Успішного польоту!

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

суботу, 14 березня 2015 р.

Сімейка фіалок

Бесіда за картиною Гелени Павленко

Весняна картина української художниці Гелени Павленко «Сімейка фіалок» допоможе нам розповісти дітям чому ці весняні квіти ростуть такими симпатичними галявинками.

Часто весняні квіти ростуть не поодинці, а галявинками — одна біля одної. Вітер ніжно колихає їхні пелюсточки і вони розповідають одна одній історії: що помітили нового навколо себе, що почули, які новини приніс вітер, що наснилося взимку знайомому павучку і мурахам…

Гелена Павленко. Сімейка фіалок


• Що цікавого ви помітили на картині?
• Опишіть квіти на картині. На що вони схожі? Якого кольору? Які у них пелюсточки? Чим ці квіти цікаві?
• Поміркуйте з дітьми, про що можуть розповідати одна одній квіточки.
• На що схожа ця галявинка? (На хмаринку, лісове озерце…)
• Як ви вважаєте, чому весняні квіти ростуть одна біля одної?
• Які ще рослини так ростуть? (Гриби…)
• Художниця назвала цю картину «Сімейка фіалок». Як ви думаєте, чому?
• Який настрій у картини? Чому ви так вважаєте?

Часто весняні квіти розмножуються цибулинками або відростками від кореня (корінь у фіалок називають кореневищем). Звичайно, і цибулинки, і кореневище не можуть рости дуже далеко від основної, материнської, рослини. Насінням вони розмножуються не дуже швидко, та й насіння сходить не все. Тому ростуть рослинки одна біля одної і з’являються такі маленькі галявинки.

Ця весела весняна картина може стати початком розповіді про велику родину фіалок — кімнатні рослини, братик і сестричка, садові фіалки… — інші весняні квіти.
Провести цікаве інтегроване заняття про весняні з квіти, порівняти їх з іншими квітами, знайти яскраві асоціації допоможуть презентації електронного додатка до журналу «Джміль» (2014, № 2). Більше про е-додаток читайте за посиланням.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділю, 8 березня 2015 р.

Із святом Весни!


Щиро вітаю із святом Весни!

Сонечка, тепла, весняного настрою! Сонечка і Весни в душі!





Сонця, щастя і квітів
Чути вже весни прихід,
На річках розтанув лід,
Видно скрізь її знаки —
Розпускаються бруньки.
В березні є гарне свято,
Сонце, квітів так багато,
Весело пташки співають,
З восьмим березня вітають.
                                    Єлена Ерато


Завжди з Вами



Автор: Ірина Стеценко

суботу, 7 березня 2015 р.

Далекий близький Космос

Освітній проект для дошкільників і учнів початкових класів

Частина 4


Початок читайте за посиланням


Як знайти свою зірку?


Люди здавна дивилися на небо і мріяли полетіти: спочатку, як птахи, потім (коли з’явились повітряні кулі, дирижаблі та перші літаки) люди мріяли полетіти вище птахів, побачити Космос.
Ми вже багато знаємо про планети Сонячної системи, навіть про рідну Землю дізналися багато нового. Тепер хочеться ближче, власними очима побачити зірки і планети.
Це можна зробити за допомогою телескопу (він схожий на лупу, збільшуване скло, через яке можна побачити об’єкти на небі). Величезні телескопи, які допомагають нам побачити навіть далекі зірки, встановлюють в обсерваторіях. Вчені всього світу за допомогою телескопів спостерігають за небесними тілами, їх взаємодією, вивчають вплив процесів у Космосі на життя на Землі, можуть передбачити деякі зміни погоди на Землі.





У ясну ніч, коли небо без хмар, добре видно зірки на небі, можна побачити і планети, якщо знати як і де їх знайти. Нотці і Пензлику особливо подобається дивитися на зоряне небо, адже там так багато цікавого. Пензлик намалював кілька картин на космічну тему, а Нотка написала особливу, космічну, музику. Тепер у планах друзів зробити мультфільм про зорі.
Подивимось на зоряне небо і ми. Звернімо увагу, як розташовані зірки, чи однакового вони кольору і величини, чи змінюють своє положення відносно Землі, чи однаково яскраво світять зорі.
Книжечка знайшла атлас зірок на небі і друзі побачили, що зірки розташовані у певному порядку — у сузір’ях. Люди з давніх давен придумали назву сузір’ям і навчилися їх знаходити на небосхилі. Тепер ми, коли дивимося на зоряне небо, можемо знайти там родину ведмедиків, лебідь, близнюків, дельфіна, голуба, стрілця, діву… Знання сузір’їв допомагає нам шукати зірки.







Що таке сузір’я? Щоб легше було орієнтуватися на небосхилі (адже зірки виглядають з Землі дуже схожими) ще у давнину люди перенесли розташування зірок на великий аркуш паперу, об’єднали їх лініями у контури, схожі на знайомі їм тварини, предмети, інші об’єкти. З тих пір на небі гуляють завжди поряд ведмедиця з ведмежатком, летить лебідь, лізе рак, летить возничий, є, навіть, свій дракон… Ми звикли до таких сузір’їв і, хто добре їх знає, швидко орієнтується по зіркам, мандруючи по землі. Адже зірки у ясну ніч видно і у долинах, і у горах, і в океані.
Зірки ковшів сузір’їв великої ведмедиці та маленького ведмедика допомагають знайти Полярну зірку. Це дуже яскрава зірка, вона завжди допомагає мандрівникам знаходити Північ. Саме завдяки ній вони збиваються з шляху (Полярна зірка допомагає орієнтуватися на місцевості — правильно знайти всі сторони горизонту). Полярну зірку часто називають дороговказівною. Знайти її особливо важливо для морських мандрівників, адже у безкрайньому морі зовсім небагато інших орієнтирів (порівняйте морські простори з лісом, полем, горами, навіть з пустелею, а у місті напевно найбільше різних орієнтирів).

Hubble Ultra-Deep Field (HUDF) — зображення порівняно невеликого регіону Космоса, складене з даних, отриманим космічним телескопом «Хаббл» за 11 діб. Це одне з найзначиміших досягнень людства!
Зображення охоплює ділянку неба, яка складає приблизно 1/13,000,000 від всієї площини неба і містить приблизно 10 000 галактик. Галактики різних розмірів, форми, забарвлення, віку. Фактично кожна точка на фото — галактика. Найменші і найчервоніші галактики (їх на фото приблизно 10 000) — найвіддаленіші, які коли-небудь зафіксовані оптичним телескопом.






Фотографії телескопу Hubble Ви можете побачити за посиланням

У Джмелика, Книжечки, Нотки та Пензлика з’явилася нова спільнота «Джміль — живопис, музика, література дітям» знайти її можна за посиланням. Ласкаво просимо приєднатися до нашої команди в Google+!


Наступного разу Джмелик з друзями здійснять космічну подорож, тож збирають охочих у команду. Не пропустіть старт ракети Джмелика!


Увага! Зібравши презентації електронних додатків до журналів “Джміль” № 4, 2014; № 1, 2, 2015 ви можете розгорнути цікавий освітній проект з дошкільнятами та учнями початкових класів “Далекий близький Космос”.


Зробити проект яскравим та цікавим для дітей допоможуть електронні додатки до журналу:
Проведення тренування перед космічною мандрівкою: розкажіть дітям, як народжується космічний корабель та здійснює політ у космос, як вдягаються космонавти, що вони відчувають під час мандрівки
Спробуйте себе в ролі дослідників космічного простору, разом з дітьми станьте екіпажем справжнісінького космічного корабля і подорожуйте Сонячною системою
Виберіть рослини для космічного корабля

Успішного польоту!


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

понеділок, 2 березня 2015 р.

Далекий близький Космос

Освітній проект для дошкільників і учнів початкових класів

Частина 3


Початок читайте за посиланням


Планети-гіганти


Юпітер — найбільша планета Сонячної системи, її ще називають газовим гігантом. Якщо представити Сонце розміром з вхідні двері, то Земля буде розміром з монетку, а Юпітер — з баскетбольний м’яч. Доба на Юпітері триває всього лише 10 земних годин.
Це дуже незвичайна планета — такі звичні на Землі атмосферні явища як шторми, блискавки, полярне сяяння на Юпітері набагато масштабніші. У таких складних умовах життя на Юпітері немає. Тим не менш деякі супутники цієї планет мають океани під поверхнею, де і може бути життя.
Велика Червона Пляма на Юпітері (її розміри досягають двох третин Землі) — це гігантський шторм і буяє він вже століття.

Так виглядають відносні розміри Землі, Венери, Марса, Меркурія, Плутона.




А ось так виглядають розміри Землі, Венери, Марс, Меркурія, Плутона порівняно з величиною Юпітеру, Сатурну, Урану, Нептуну.




А так виглядають планети сонячної системи порівняно з розмірами Сонця.




А цей малюнок дає змогу порівняти розміри Юпітеру, Сатурну, Урану та Нептуну один з одним.




Сатурн — друга за розміром планета Сонячної системи після Юпітера, це ще один газовий гігант. Сатурн має найзахопливішу систему кілець з усіх планет Сонячної системи. Кілець у Сатурна аж сім. Доба на Сатурні триває всього лише трохи більше 10 земних годин, а от рік триває цілих 29 земних років. Жовті та золоті смуги в атмосфері Сатурна є результатом дії супершвидких вітрів (їх швидкість 1 800 км/год).
Життя на Сатурні немає. Тим не менш деякі супутники цієї планет мають умови, у яких життя може існувати.

Нептун — найвіддаленіша від Сонця і третя за масою (в 17,2 рази більше маси Землі) планета Сонячної системи. Це один з найменших газових гігантів. Тривалість доби на Нептуні приблизно 16 земних годин, а от рік — триває цілих 165 земних років, адже планета дуже далеко від Сонця. Нептун має шість кілець.
На Нептуні буяють найсильніші вітри (2 100 км/год) серед всіх планет Сонячної системи, а температура поверхні цієї планети — −220 °C.
Іноді Нептун, як і Уран, називають льодяним гігантом: у складі цієї планети багато льодяної води.
Тож за таких суворих умов життя на Нептуні немає.

Уран — сьома за віддаленістю від Сонця планета Сонячної системи, дуже красивий синьо-зелений велетень. Тож саме Уран є по-справжньому блакитною планетою! Ця планета трохи менша свого найближчого сусіда — Сатурна, навколо неї тонкі, невеликі, практично невидимі кільця. Планету знайшли за допомогою телескопа вже у наші часи, а не у далекому минулому. Хоч Уран і велика планета, але вона настільки віддалена від Землі, що побачити її можна лише за допомогою спеціальних приладів, наприклад телескопа.
Уран — одна з найзагадковіших планет.
День на Урані триває приблизно 17 земних годин, а от рік триває аж 84 земних роки (тільки уявіть: кожна пора року триває цілий 21 земний рік).
Уран отримує майже в 400 разів менше світла, ніж наша планета. Для чутливого людського ока це відповідає освітленості на Землі одразу після заходу Сонця, на початку сутінків.
Вчені кажуть, що це сама невиразна планета: на ній, як у інших газових гігантів, немає хмарних смуг та атмосферних штормів, хоч на планеті дме доволі сильний (порівняно з іншими планетами) вітер — його швидкість досягає 900 км/год. Тільки недавно вдалося розрізнити сезонні зміни погоди на Урані.
На полюсах і на екваторі зміна пір року відбувається зовсім по-різному. На екваторі урановий рік включає 2 літа і 2 зими, тривалість цих сезонів відповідає майже 21 земному року. А от на полюсах буває лише по одному літу і одній зимі зате тривають вони там удвічі довше, ніж на екваторі, — по 42 земних роки.
Ще одна загадка Урану: планета обертається на боку: по горизонталі, а не по вертикалі як всі планети. Тому рух Урану навколо Сонця особливий — він котиться уздовж своєї орбіти, перевертаючись з боку на бік, подібно колобку.
Уран, як і Нептун, називають льодяним гігантом: у складі цієї планети багато льодяної води. В Урана найхолодніша атмосфера — найменша температура −224 °C.
Теплове випромінювання Урана виділяє його з ряду інших планет-гігантів. Тепло з гарячих надр планет-гігантів поступово проникає крізь атмосферу і випромінюється в Космос. Вимірювання показують, що тепловий потік від планет-гігантів в 2–2,5 рази більше одержуваного від Сонця за одним винятком: Уран віддає лише трохи більше, ніж отримує. Куди поділося тепло поки-що ніхто пояснити не може…
На Урані не може бути життя, принаймні у тому вигляді, як ми знаємо.

Найвіддаленіша планета


Плутон найвіддаленіша від Сонця планета Сонячної системи — намагатися побачити Плутон з Землі те ж саме, що намагатися розглядати волоський горіх з відстані 50 км. На Плутоні наскільки темно, що людина мала б можливість бачити зірки з його поверхні цілий день. Навіть Сонце з його поверхні здається невеликою точкою на небі.
Плутон ще називають карликовою планетою Сонячної системи. Це єдина така планета, яка раніше стояла в ряду основних планет. Якщо масу планети Земля розділити на п’ять однакових частин, то маса Плутона буде менше однієї такої частини.
Відстань Плутона від Сонця може значно змінюватися. Коли планета наближається до Сонця, льод на її поверхні починає танути, атмосфера стає значно більшою. Коли планета починає віддалюватися від Сонця, вода знову замерзає, атмосфера планети значно зменшується. Відповідно й температура поверхні коливається від –218 °C до –240 °C.
Плутон настільки віддалений від Сонця, що йому потрібно цілих 248 земних років, щоб здійснити один виток. Тож, рік на Плутоні триває аж 248 земних років! А от день на Плутоні триває цілих 6 земних днів.
На планеті наскільки мала сила тяжіння, що людина, що важить на Землі 45 кг, на Плутоні важитиме лише 2 кг.

Презентація про сонячну систему з електронного додатка до журналу «Джміль» (2015, № 1) дає змогу ознайомити дітей зі всіма планетами Сонячної системи, надати наочний матеріал для порівняння планет, проілюструвати розповідь про планети. Подивитись фрагмент роботи е-додатка Ви можете на відео.



Ви вже багато знаєте про планети Сонячної системи, тож тепер можете розповісти про них іншим діткам.

Користуючись отриманою інформацією

• Складіть історію про планету Сонячної системи, спробуйте проілюструвати її.
• Намалюйте поверхню планети.
• Порівняйте її з іншою планетою. Знайдіть їй сестричку та саму несхожу на неї планету.
• Спробуйте розподілити всі планети Сонячної системи по материкам Землі: «холодні» планети — окремо, «гарячі» — окремо. На які материки Землі які планети схожі? Чому?

Запитання для обговорення з дітьми

• Порівняйте фотографії з Космосу планет Сонячної системи і Землі. Що спільного? Чим планети відрізняються?
• Якого кольору Земля? Чому саме такого?
• Що означають кольори нашої планети?
• Чи є схожого на Землю забарвлення планета Сонячної системи?
• Наша планета сама … (продовжте думку)
• Якого кольору Землю ми можемо побачити там, де зима? осінь? весна? літо? Чому?


У Джмелика, Книжечки, Нотки та Пензлика з’явилася нова спільнота «Джміль — живопис, музика, література дітям» знайти її можна за посиланням. Ласкаво просимо приєднатися до нашої команди в Google+! 


Про те, як знайти свою Зірку на небі, як побачити Зірки та Планети із Землі, які сузір’я є на небі, а також як здійснюються зараз космічні подорожі читайте у наступних статтях.


Увага! Зібравши презентації електронних додатків до журналів “Джміль” № 4, 2014; № 1, 2, 2015 ви можете розгорнути цікавий освітній проект з дошкільнятами та учнями початкових класів “Далекий близький Космос”.


Зробити проект яскравим та цікавим для дітей допоможуть електронні додатки до журналу:
Проведення тренування перед космічною мандрівкою: розкажіть дітям, як народжується космічний корабель та здійснює політ у космос, як вдягаються космонавти, що вони відчувають під час мандрівки
Спробуйте себе в ролі дослідників космічного простору, разом з дітьми станьте екіпажем справжнісінького космічного корабля і подорожуйте Сонячною системою
Виберіть рослини для космічного корабля

Успішного польоту!



науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко