неділю, 30 жовтня 2016 р.

Перехід кількості в якість

Просто про складне


І знову хочу «вставити свої п’ять копійок» про розвантаження програм, яке не може бути на користь: від нього і мотивація дітей не стане вищою, і якість знань, а які у майбутньому стануть фахівці навіть уявити моторошно. Адже ми маємо навчати малят сучасних технологій, давати їм інформацію, яка стане у пригоді у сучасному житті, а при нинішніх темпах вивчення матеріалу у школах, до сучасної математики за моїми підрахунками ми як раз дійдемо на пенсії…

Отже, треба не програми розвантажувати, а міркувати над тим, як розповідати дітям просто, цікаво і дотепно, навіть про складні для них поняття, які зустрічаються їм у повсякденні. Тож сьогодні поговоримо про перехід кількості у якість.



Відомо багато ситуацій, коли кількість переростає в якість: краплинка до краплинки — море; цеглинка до цеглинки — будинок; травинка поряд з травинкою — степ, луг; камінчик до камінчика — гора… Зверніть увагу, таких властивостей, як у великої кількості складових, немає у жодних окремих складових. (Назвіть разом з дітьми ці властивості, порівнявши новий об’єкт і його складові.) Тобто з’являється саме новий об’єкт.
Отже, у всіх цих зовсім різних випадках спільне те, що кількість перетворюється на щось нове. У цьому новому є властивості, яких немає у окремих складових. Тобто з кількості з’являється нова якість.
Але як же про це розповісти дітям. Допоможе ось такий дотепний веселий конструктор із братиків-зайчиків.
Один зайчик — просто цікава іграшка.





А от якщо на галявині з’являється його братик, виходить ось така акробатична піраміда. Зайчики — справжні циркові артисти.




А якщо зайчиків ще більше…






Діти самостійно можуть влаштовувати циркові вистави з такими майстерними артистами.





А тепер уявимо, що зайчик — це одиниця інформації. І ще раз подивимося виступ зайчиків. Виходить, що й коли інформація збільшується, з’являється нова якість. Отже, відбувається не просто нагромадження інформації, а з’являється нова якість. А чому? А тому що зайчики (одиниці інформації) взаємодіють.

ЕМЕРЖЕНТНІСТЬ інформації — це властивість інформації, яка породжується взаємодією її одиниць і не спостерігається в жодній з одиниць, якщо вони розглядаються окремо. Тобто сукупність одиниць інформації (система) більше суми своїх складових.

Запитання для роздумів
• Прокоментуйте анекдот про Чебурашку:
«Прийшов Чебурашка до магазину і запитує продавця:
— Скільки коштує крапелька молока?
— Ніскільки, — відповів продавець.
— Тоді, будь ласка, накапайте мені літрову баночку! — попросив Чебурашка.»
• Наведіть приклади переростання кількості у якість. Яких властивостей не було у складових? Яка нова якість з’явилася?

А ще сюрприз від зайчиків-побігайчиків :))





Чудових артистів-зайчиків та ще багато цікавих розвивальних іграшок Ви можете придбати у компанії «Фактор розвитку»factor-r.com.ua



науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділю, 23 жовтня 2016 р.

З чого розпочинається винахідництво?

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України


Коли ми уявляємо винахідника, то уявляємо людину-інженера, яка створює чи удосконалює якісь механізми, придумує незвичайні машини та прилади… А чи можуть бути винахідниками маленькі дітки — дошкільнята чи діти раннього віку? Звичайно, можуть: адже вони досліджують світ, весь час знаходять щось нове для себе і цікаве. Це так. Але це не винахідництво, а дослідницька діяльність. А от винахідниками малята можуть бути?

Я вирішила замислитися над цим питанням і ще раз уважно і прискіпливо придивилася до робіт дітей на заняттях з конструювання у Дошкільній академії «УнікУм». Давайте роздивимося їх разом на прикладі лише одного заняття про котика.


Це заняття-місток до наступного розділу «Місто», кошенята допомагають Курчатку Сонечку ознайомитися з житлом людей. Обговорюємо з малятами навіщо потрібна кухня, які меблі можна побачити у цій кімнаті.
А далі розпочинаємо конструювати — сьогодні обов’язковою конструкцією є фігурка кошенятка: під час конструювання діти рахують скільки у киці лапок, оченят, вушок, ротиків, хвостиків… Конструкція незвичайна: малята раннього та молодшого віку ще не звикли до прийому перевертання основи і додавання кубиків «виступами вниз» (ставлять кубики «догори дриґом» — це дуже незвично), педагог розповідає та показує що і як потрібно зробити, діти діють за заданим алгоритмом.

Малята раннього віку будують кошенятко. Малючкам дуже подобається будувати тварин: під час конструювання вони ставлять кицю на лапки, крутять, гладять, уважно роздивляються на всі боки, час від часу ще недобудована киця у них бігає по столу. Кошенятко діткам дуже подобається!

Завдання для діток молодшого дошкільного віку складніше: вони будують кошенятко не за показом вихователя, а слухаючи його інструкцію, тільки голівку дітки будують за показом педагога (це найскладніша частина конструкції). А от мисочку для кошенятка малята будують самостійно, слухаючи поради педагога, якщо не можуть збагнути що і як потрібно будувати. Всі дітки перевіряють чи зручна висота стінок мисочки: якщо мисочка буде надто високою, кошеняткові буде незручно їсти з неї.
А далі — сюжетно-рольова гра “Годуємо кицю”: спочатку педагог з’ясувала з дітками, що їсть киця, потім дала їм кубиків — корм.

Найскладніше завдання було у діток різновікової групи (середній і старший вік): педагог нічого не будувала сама, а тільки натякала і давала поради, як треба діяти (тільки коли будували голівку кошенятка, інструкції стали детальнішими), малята самостійно придумували, як побудувати ніжки, хвостик та вушка кошенятка (вихователь тільки дала потрібні ЛЕГО-цеглинки та інші деталі конструктора). Я навіть уявити не могла, що малята так блискуче виконають це завдання! Всі кошенятка вийшли трохи різними: і це, напевно, найбільший успіх.
Вже досвідчений винахідник Ксюша перебудовувала ніжки кошенятка кілька разів доки вони їй не сподобалися, а Лука швидше всіх впорався із завданням і «приміряв» по кілька варіантів продовження конструкції.
Другу конструкцію — мисочку — діти будували самостійно: педагог тільки дала основу і поставила мисочку з кубиками. Малята дуже старалися зробити мисочки такими, щоб і кошеняткам зручно було їсти, і щоб вони не були голодними (їжі побільше у мисочку має влазити).






Трохи погравшись, малята придумали зробити іграшки кошеняткові, адже воно маленьке, ще дитинка, тож як і всім діткам йому подобається гратися. Подивіться, які яскраві та незвичайні іграшки у них вийшли.




А ще Ліза дуже цікаво розповіла, як іграшками треба гратися: в одній іграшці треба називати всі кольори, друга іграшка — гримить, як брязкальце для маленької дитинки, третя іграшка — тихенько пищить.

Ну от тепер поміркуймо чи були малята винахідниками. Я думаю, що БУЛИ!!! Адже вони винайшли НОВІ для себе прийоми будування, самостійно міркували, розглядали різні варіанти, вибирали на свій погляд кращий, придумували НОВІ для себе конструкції, їх властивості та розповідали як їх треба використовувати. Звичайно, ці дитячі винаходи ще не винаходи дорослих винахідників, але ж у малят все попереду і хтозна, чи не стануть ці поки що іграшкові конструкції початком величезних винаходів…
І ще: вкотре переконуюсь, що всі ці розмови про перенавантаження програм, які весь час спрощують, і скоро педагоги вже почнуть працювати на грані примітивізму, не завжди мають ґрунт.
Якщо уважно придивлятися до дітей, відчувати їхні можливості і зону найближчого розвитку, якщо обережно їх спрямовувати, можна робити дивовижні речі, малятам буде цікаво, складність буде тільки додавати азарту і цікавинок у роботу, працюватиме на користь розвитку малят.
У Дошкільній академії «УнікУм» ми працюємо із звичайними дітьми (до речі, далеко не всі вони цікавилися конструюванням до наших занять) і подивіться, яких результатів досягаємо не перенавантажуючи їх. Думаю, що можливо ми і розкриваємо обдарованість: показуємо малятам і їхнім батькам справжні здібності діток.
Вже давно кажу, що ми маємо поважати дітей і не топтатися на місці там, де можемо йти вперед. Ми маємо вірити в дітей, відчувати їхні можливості (які на справді у багатьох програмах штучно занижені): адже небажано не тільки прискорювати розвиток (про це сьогодні так багато пишуть), а й гальмувати його. І я не знаю, що насправді страшніше — гальмувати чи штучно прискорювати.

Тож маємо довіряти педагогам, які працюють з малятами, і шукати цікаві та нестандартні підходи у викладанні матеріалу малятам: тільки так, а не спрощуючи програми, ми можемо виховати майбутніх фахівців.


Вітаю всіх маленьких винахідників з ЧУДОВИМИ відкриттями!!! Вітаю їхніх батьків!!! Мої величезні вітання ПЕДАГОГУ, яка творчо втілює мої задуми і імпровізує!!! Ми всі величезні МОЛОДЦІ!!!! Тож вперед до нових вершин! Дякую всім!


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

Алгоритми: будуємо дерева за правилами (закінчення)

Інформатика без комп’ютера


Початок читайте тут


Добре, якщо малята не тільки будують дерева за вже створеними правилами, а можуть й самі створити правило за зразком дерева, а ще краще придумати дерево і створити коректне правило. Тобто розв’язувати не тільки пряме (за правилом побудувати дерево), а й зворотне завдання (за намальованим деревом вивести правило). Для цього потрібно навчити дітей аналізувати правила побудови дерев і вже побудовані гілочки.


Завдання 3

Уважно подивися на гілочки дерева. Спробуй добудувати правило, за яким я побудував це дерево.



Уважно роздивимося дерево на малюнку. З якої геометричної фігури починаються всі гілочки дерева? «Всі гілочки дерева починаються з круга.» Зафарбуємо його червоним кольором на малюнку з правилом.



Тепер можна починати малювати стрілочки в правилі. Розгляньмо першу гілочку (вона розташована ліворуч). Після круга на ній намальовано прямокутник, тому ми маємо в правилі намалювати стрілочку, яка спрямована від круга до прямокутника. Третя геометрична фігура на гілочці — квадрат (він намальований після прямокутника), тому нам треба в правилі намалювати стрілочку, яка спрямована від прямокутника до квадрата. Квадрат — остання геометрична фігура на першій гілочці, тому ми вже намалювали всі лінії зі стрілочками в правилі для побудови першої гілочки дерева (див. малюнок нижче).



Тепер ми будуємо усі стрілочки для побудови інших гілочок дерева. У результаті рішення цього завдання ми отримали таке правило:



Тепер варто перевірити, чи дійсно правильно побудоване правило: побудуйте дерево за знайденим правилом, не дивлячись на малюнок в умові завдання. Порівняйте дерево в умові завдання і щойно побудоване дерево. Чи однакові гілочки на цих деревах? Гілочки на них можуть розташовуватися у різному порядку, але вони мають починатися з однакових геометричних фігур, і геометричні фігури на гілочках мають розміщуватися в однаковому порядку на обох деревах. Якщо дерева вийшли однаковими, завдання розв’язане правильно. Якщо гілочки на деревах вийшли все-таки різними, то слід ще раз перевірити правило, знайти і виправити помилку, а потім ще раз спробувати побудувати дерево за знайденим правилом.

Завдання 4

Придумай своє правило і побудуй за ним дерево.

Перед розв’язуванням таких завдань слід нагадати малятам, що на гілочці не може бути двох (або більше) однакових геометричних фігур. Усі геометричні фігури на гілочці мають відрізнятися одна від одної типом, формою, або розміром (колір геометричних фігур в правилах не використовується, тому діти можуть зафарбувати геометричні фігури як завгодно).
Якщо дитині складно одразу придумати правило побудови дерева, можна малювати гілочки і одночасно будувати правило.
Почнемо будувати дерево. З якої геометричної фігури починатимуться всі гілочки дерева? «Усі гілочки нашого дерева починатимуться з трикутника.» Одразу намалюємо його на дереві. Тепер можна вигадати і намалювати першу гілочку дерева. Одразу малюємо відповідні геометричні фігури і стрілочки в правилі побудови дерева.



Друга гілочка дерева також починатиметься з трикутника. Намалюємо її і одразу ж намалюємо відповідні геометричні фігури і стрілочки в правилі.



Тепер малюємо наступні гілочки і відповідно домальовуємо правило. Потрібно обов’язково стежити, щоб наступні гілочки не змінювали попередні й у правилі не з’являлися цикли.



Третя гілочка на дереві (див. малюнок вище) такою бути не може, тому що в цьому випадку друга гілочка закінчуватиметься не ромбом, а прямокутним трикутником (з’явилася стрілочка, спрямована від ромба до прямокутного трикутника). У цьому випадку потрібно або домалювати відповідно до змін у правилі другу гілочку, або перемалювати третю гілочку (вона має закінчуватися ромбом). На малюнку нижче роздивіться намальоване дерево і правило його побудови.



Перевіримо, чи всі гілочки на дереві відповідають правилу і чи не можна побудувати за правилом на дереві ще гілочок. Ще раз уважно розглянемо правило. Неважко помітити: на дереві не намальовані ще дві гілочки (на малюнку нижче вони зафарбовані іншим кольором), у правилі вказані стрілочки, які відповідають цим гілочкам.



Нарешті ми повністю намалювали дерево і правило його побудови.

Вважаю, що доцільно доручати одній дитині побудувати дерево за правилом, яке вигадала інша. А потім малята самостійно порівнюють свої відповіді і визначають, наскільки правильно розв’язане завдання.

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

понеділок, 17 жовтня 2016 р.

Алгоритми: будуємо дерева за правилами (продовження)

Інформатика без комп’ютера


Початок читайте тут


При побудові дерев за правилами майбутні школярики вивчають таке поняття, як «цикл» (підкреслю, поняття «цикл» у технології «Логіки світу» не вводиться, діти вивчають його несвідомо, на інтуїтивному рівні); вчаться знаходити цикли в написаних правилах; виправляють помилки, спричинені неправильним використанням циклів.

У завданнях на побудову дерев за правилами наслідком використання циклів є порушення властивості «кінцевість» алгоритму. Ми ніяк не можемо закінчити будувати гілочку дерева: вона не має ані початку, ані кінця.


Завдання 2

Спробуй побудувати дерево за правилом.
Подивись уважно! Чому деякі гілочки дерева на мають початку і кінця? Виправи помилки в правилі побудови дерева. Побудуй дерево сам.



Завдання на побудову дерев за правилами, які використовують цикл, завжди мають кілька варіантів розв’язку. Важливо навчити дітей дивитися на завдання з різних позицій і знаходити кілька варіантів рішення.
У правилі, наведеному в цьому завданні, навіть складно знайти геометричну фігуру, з якої починаються гілочки на дереві. Спробуємо знайти таку геометричну фігуру. Чи може дерево починатись з ромба? «Звичайно ні, тому що від ромба не спрямована жодна стрілочка, всі стрілочки в правилі спрямовані на ромб.» Так з якої ж геометричної фігури починаються гілочки дерева? «Мабуть з круга або квадрату: від них спрямована найбільша кількість стрілочок — дві.» А може гілочки будуть починатися з трикутника? «Ні: одна стрілочка спрямована до нього, а одна — від нього. Від круга і квадрата спрямовано більше стрілочок.» Тоді може гілочки дерева починаються з прямокутника, адже від нього спрямовані дві стрілочки? «Здається ні, тому що аж дві гілочки спрямовані до прямокутника (до круга і квадрата спрямовано лише по одній стрілочці).»
Так яку ж геометричну фігуру потрібно обрати для початку гілочок дерева? «Такою геометричною фігурою може бути круг або квадрат, тому що більшість стрілочок навколо цих фігур спрямовані на інші геометричні фігури, є тільки одна стрілочка, спрямована у протилежний бік. Можна вибрати будь-яку з цих геометричних фігур. Нехай всі гілочки дерева починаються з КРУГА.» Зафарбуємо його червоним кольором в правилі. Тепер можна побудувати дві гілочки дерева:



Виявляється, що дві інші гілочки на дереві не мають початку і кінця, обведемо їх у правилі. В правилі утворилися два цикли. Щоб цикли у правилі було краще видно, намалюємо гілочки з циклами окремо (див. малюнок нижче).



Уважно роздивимося правило побудови дерева. Спробуймо розібратися, якою стрілочкою закінчується кожна з цих гілочок? «Кожна з цих гілочок закінчується стрілочкою, яка спрямована від прямокутника до круга.» Спробуємо закреслити цю стрілочку. Що в нас вийшло? «Без цієї стрілочки гілочки будуть побудовані правильно: кожна гілочка закінчуватиметься ромбом, тому що від прямокутника стрілочка спрямована до ромба.» Ми знайшли і виправили помилку в правилі побудови дерева. В результаті ми побудували дерево з трьома гілочками. Цей варіант відповіді зображений на малюнку нижче.



Це не єдиний варіант відповіді. Помилку в правилі побудови дерева можна виправити і так: змінити напрямок стрілочки, спрямованої від прямокутника до кола (див. малюнок нижче). Тепер дерево, побудоване за нашим правилом, має вже чотири гілочки.



Спробуйте знайти інші варіанти відповіді цього завдання.
Діти наочно бачать, що від способу виправлення помилки, пов’язаної з використанням в правилах циклів, залежить не тільки розміщення геометричних фігур на гілочках дерева, а й кількість гілочок на ньому.
Діти також мають навчитись аналізувати правила побудови дерев і вже побудовані гілочки. Для них корисно розв’язувати не тільки пряме (за правилом побудувати дерево), а й зворотне завдання (за намальованим деревом вивести правило).

У наступній публікації ми розглянемо задачі, де за намальованим деревом діти складатимуть правило його побудови.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

неділю, 9 жовтня 2016 р.

Алгоритми: будуємо дерева за правилами

Інформатика без комп’ютера


Алгоритм — одне з основних понять інформатики. Ми звикли його вивчати напередодні навчання програмуванню. Але ж ми навіть і не помічаємо наскільки багато у повсякденному житті ми використовуємо алгоритми — рецепт виготовлення страв, інструкція по роботі з електроприладом тощо. Та й у дитячому садку можна ознайомлювати дітей з алгоритмами (звичайно термін ми не називаємо, але навчаємо діяти за алгоритмами та записувати їх). Але ж з алгоритмами можна познайомити дітей у звичному для них середовищі і працювати із вже давно знайомими геометричними фігурами. Почнімо!


Згадаємо у яких завданнях ми використовували геометричні фігури. Що ми з них будували? Спочатку з геометричних фігур ми будували яскраві візерунки, композиції силуетів тварин, людей, машин, рослин тощо; потім — геометричні фігури більшого розміру; малювали карти руху геометричних фігур доріжками міста. Сьогодні я розповім як будувати з геометричних фігур дерева за правилами. Тільки листочки у цих дерев незвичайні — їх утворюють різнобарвні геометричні фігури.
Ці задачі можна розв’язувати і з молодшими школярами: сподіваюсь, що таке ознайомлення з алгоритмами не буде складним ані малятам, ані вчителям.

Правила для побудови дерев записуються у вигляді направлених графів. Кожне дерево будується за своїм правилом. Завдання на побудову дерев мають тільки один розв’язок: за кожним правилом можна побудувати тільки одне дерево.
Ці завдання у технології «Логіки світу» пропонуються для старших дошкільників та першокласників. Дерева з геометричних фігур можна малювати на папері або будувати з геометричних фігур з набору (див. попередні статті), з’єднуючи їх паличками для рахування.
У правилах побудови дерев не визначений колір геометричних фігур, тому немає жодних обмежень зафарбування геометричних фігур на гілочках. Кожна дитина може зафарбувати геометричні фігури на гілочках так, як їй заманеться.
Завдання на побудову дерев за правилами (алгоритмами) є ще одним прикладом завдань з використанням алгоритмів. Розв’язуючи їх, діти вивчають такі основні властивості алгоритмів:
однозначність (кожний крок алгоритму має бути чітко визначеним; кожна людина, виконуючи алгоритм, однаково виконуватиме усі кроки алгоритму) — всі люди, які користуються одним і тим самим правилом, завжди побудують дерева з однаковими гілочками;
дискретність (алгоритм складається із кроків, які виконуються у чітко визначеній послідовності) — ми будуємо гілочки на дереві поступово, кожна стрілочка в правилі — це крок до побудови всього дерева, напрямок стрілочок визначає послідовність кроків побудови дерева;
результативність (виконання алгоритму завжди має приводити до результату) — якщо правило написано правильно, ми завжди побудуємо за ним дерево;
кінцевість (результат виконання алгоритму досягається через кінцеву кількість кроків) — якщо правило написано правильно, ми побудуємо дерево, зробивши обмежену кількість кроків.
У цих завданнях використовується графічний спосіб задання алгоритмів. Кожна стрілочка в правилі побудови дерева — це окремий крок алгоритму.
Розглянемо деякі завдання цього типу.

Задача 1

Побудуй дерево за правилом.



Усі гілочки дерева починаються з однієї геометричної фігури. Насамперед нам потрібно її знайти: у правилі побудови дерева всі стрілочки йдуть від цієї геометричної фігури до інших геометричних фігур, а не навпаки. Знайдем таку геометричну фігуру в правилі. У цьому правилі усі гілочки починатимуться з квадрата. Виділимо його, зафарбувавши іншим кольором (наприклад, червоним).



Тепер можна починати будувати дерево. Біля стовбура намалюємо квадрат і почнемо будувати першу гілочку. Якою буде наступна геометрична фігура на цій гілочці? Стежимо за стрілочками у правилі: одна з стрілочок біля квадрата вказує на круг. Таким чином, круг буде другою геометричною фігурою на цій гілочці.



Далі стежимо за стрілочками в правилі і будуємо першу гілочку дерева. Де ж закінчується ця гілочка? Від прямокутника до інших геометричних фігур не спрямована жодна стрілочка в правилі, тому на ньому закінчується перша гілочка.
Щоб діти краще орієнтувалися під час пошуку фігур для гілочок на дереві, можна стрілочки, які відповідають в правилі знайденій гілочці, обводити кольоровим олівцем. Малюк вибере для кожної гілочки дерева свій колір. Таким самим кольором можна зафарбовувати геометричні фігури — вийде дерево, в якого кожна гілочка матиме свій колір. Таким чином, малюнок стане більш наочним.
Побудуємо другу гілочку дерева. Від квадрата друга стрілочка в правилі йде до трикутника. Тому другою геометричною фігурою на цій гілочці буде трикутник. Від трикутника стрілочка йде до прямокутника. Прямокутник — остання геометрична фігура на гілочці.
Ми пройшли всіма можливими шляхами за стрілочками у правилі. Зараз ми не можемо побудувати жодної гілочки на дереві, яка б відрізнялася від уже побудованих гілочок. Результатом рішення задачі є дерево, зображене на малюнку нижче.



При побудові дерев за правилами майбутні школярики вивчають таке поняття, як «цикл» (підкреслю, поняття «цикл» у технології «Логіки світу» не вводиться, діти вивчають його несвідомо, на інтуїтивному рівні); вчаться знаходити цикли в написаних правилах; виправляють помилки, спричинені неправильним використанням циклів.
У завданнях на побудову дерев за правилами наслідком використання циклів є порушення властивості «кінцевість» алгоритму. Ми ніяк не можемо закінчити будувати гілочку дерева: вона не має ані початку, ані кінця.

У наступній публікації ми розглянемо задачі, де в правилі використовується цикл.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко