понеділок, 20 травня 2013 р.

Дуже відкриті задачі чи відкриті запитання



Нестандартні задачі з усмішкою для дітей і дорослих


Початок читайте тут

Задачі відкритого типу допомагають виховувати гнучкість, оригінальність, нестандартність мислення, вміння швидко орієнтуватися у довкіллі, що часто-густо змінюється; самостійно з’ясовувати, яка інформація для розв’язку задачі необхідна; навчатися шукати та перевіряти її достовірність, досліджувати; знаходити багато варіантів розв’язків; всебічно бачити проблему; відстоювати власні погляди; вести діалог. Такі задачі часто використовуються у технології «Логіки світу».

Чи помічали ви що не тільки задачі бувають відкритими, а відкритими можуть бути ще й запитання (а далі я наведу ще й казку про геометричні фігури з відкритими запитаннями). Різниця між відкритими запитаннями і задачами може бути дуже умовною. В основному відкриті запитання короткі, тому у них немає такої розгорнутої інформації як в умові задач. Сьогодні пропоную короткі відкриті задачі або відкриті запитання. Це вже кому як подобається.


Задача 31. Скільки прямокутників у кубику, коробці, зошиті, газеті, книзі? Де їх найбільше? Чому ти так вирішив?

Задача 32. Скільки квадратів заховалося в кубику?
Скільки у циліндрі кругів?
Скільки прямокутників у коробці, цеглинці?
Скільки прямокутників заховалося в аркуші паперу?
Скільки кругів у кулі?
Скільки в циліндрі прямокутників?
Скільки в конусі трикутників?

Відповіді на деякі з цих запитань несподівані і дивні для дітей. Порахувати грані кубика нескладно — їх шість. Так само нескладно полічити і круги в циліндрі, прямокутники в коробці, цеглинці, аркуші паперу. Хоча різниця між аркушем паперу та іншими названими предметами добре помітна дітям.
А от як порахувати круги в кулі? Як її не повертай з усіх сторін, — вона кругла. Неможливо полічити, скільки кругів у кулі — їх дуже багато. Така ж ситуація виникає і під час підрахунку прямокутників у циліндрі і трикутників у конусі. Це незвично для дітей.
Тому важливо, щоб вони зрозуміли, чим відрізняється підрахунок квадратів у кубі від підрахунку кругів у кулі. Добре, якщо діти зможуть навести власні приклади незвичайних ситуацій.
Коли діти шукають предмети, схожі на геометричні фігури, у них з’являються цікаві приклади. На яку геометричну фігуру схожий лимон? Мабуть, на овал? А діти відповідають, що на круг (якщо лимон порізати, кожна часточка вийде точнісінько така, як круг).
Спробуйте знайти круг у яйці. Діти придумали два способи: зробити яєчню і зварити яйце (якщо його потім почистити, усередині ми знайдемо круглий жовток).
Загляньмо у власну кишеню. Там нескладно знайти круги, прямокутники і навіть квадрат. А от чи можна там знайти трикутник і трапецію? З’ясувалося, так. Щоб у кишені можна було знайти трикутник, діти пропонують просто скласти по діагоналі носову хустинку. А на трапецію стала схожою зім’ята коробочка з-під сірників.

У наступних задачах дітям потрібно придумати, як доступним способом змінити предмет, щоб у ньому з’явилися нові геометричні фігури. Наприклад, заточити олівець, порізати лимон, розкрити парасольку тощо.

Задача 33. Чи можна в зошиті або у блокноті знайти круги?

Задача 34. Що потрібно зробити з олівцем, щоб у ньому з’явився трикутник?

Підсумуємо все, що сказано досі про відкриті задачі.
Відкриті задачі це:
  • задачі з багатьма варіантами розв’язку, тому потрібно вміти аналізувати різні варіанти розв’язку і вибирати найкращий;
  • задачі з нестандартними ситуаціями, тому для їх розв’язку необхідно використовувати нестандартні підходи, мати сміливість висловити власну думку, вміти відійти від шаблонів, відстоювати власну думку, мислення має бути гнучким і розкутим;
  • задачі, умова яких зрозуміла дітям, у ній описано цікаві дітям ситуації з повсякденного життя (при потребі умову задачі неважко змоделювати), тому задачі цікаво розв’язувати, вони не відірвані від життя, не вважаються суто «теоретичними».


Спробуйте продовжити мої думки!











Використано фотографії поробок Lisa Rodden (http://www.lisarodden.com/)


Ще про дуже відкриті задачі про лінії читайте тут.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко