понеділок, 29 червня 2015 р.

Звичайні кристали і незвичайних місцях

Диво поряд з нами


Кристали та світ живої природи


У тканинах рослин — стеблах, листках і плодах — постійно зустрічаються красиво грановані кристали. Вони настільки маленькі, що їх важко помітити навіть за допомогою мікроскопа. У плодах картоплі — кристали білків, у деяких водоростях — кристали гіпсу.
Деякі живі організми — справжні «фабрики» кристалів. Корали, наприклад, утворюють цілі острови, складені з мікроскопічних дрібних кристалів.
Перлина теж складається з дрібних кристалів, які виробляє молюск — перловаскойка. Якщо в мушлю перловаскойки потрапляє піщинка або камінчик, то молюск починає відкладати перламутр навколо прибулиці. Шар за шаром наростає на піщинці перламутр, що створює кульки перлів.



В Японії навіть є фабрики перлів. Там у затишних бухтах, подалі від морських бурь, «працюють» молюски, вирощуючи перли «на замовлення» людини. Мушлі опускають у море у великих дротяних клітках. У кожній клітці може бути близько сотні перловаскойок. Їх витягують раз-двічі на рік. У кожну мушлю дуже обережно людина вкладає маленьку перламутрову кульку — зародок майбутньої перлини. Молюск відкладає шари перламутру навколо кульки й за 7—10 років перлина готова.





Рослини можуть перетворюватися на кристали. Стовбури й листя давніх дерев, які мільйони років пролежали в землі, часто поступово заповнюються вельми дрібними, невиразними навіть за допомогою мікроскопа, кристалами. Говорять ще, що рослини «каменіють». У таких скам’янілих рослинах добре видно всі жилки, всі гілочки, як на «живому дереві». Скам’яніле дерево тверде, як камінь. Величезні скам’янілі стовбури з коренями й гілками нерідко зустрічаються на схилах гір. Люди називають їх «чортовим дубом».
У США в Арізоні є заповідник скам’янілого лісу. У заповіднику є маленький музей, де скам’янілі дерева розпилюють і полірують. Поверхня зрізу, зберігаючи всі лінії дерева, починає виблискувати червоними, синіми і жовтими жилками. Немає таких мармурів і малахіту, які могли б змагатися в красі з відполірованим окам’янілим деревом. Цим деревам по 150 млн років.






«Колючі» таємниці


Учені вже давно заздрять морським їжакам, які вирощують свої довгі голки з кристалів. Тепер вони дізналися таємницю колючих істот і зробили відкриття, яке сприятиме розвитку нових зубних і кісткових трансплантантів.
Кожна голка морського їжака зроблена з єдиного кристала кальциту. У їжаків голки-кристали можуть сягати довжини кілька сантиметрів, а кристали кальциту, вирощені в лабораторії, набувають ромбоподібної форми з шістьма площинами.






Щоб дізнатися, як морські істоти «ліплять» свої екзотичні кристали, дослідники вивчили, як їжаки відновлюють зламані колючки. З’ясувалося, що голки формуються під час двохетапного процесу. Їжаки «упаковують» спеціальний склад у «сумці» з живих кліток перш, ніж він кристалізується. У цьому «конверті» склад, який насправді може набути будь-якої форми, вишиковується в правильну колючку — стійкий кристал.
Біологи з’ясували, що морські їжаки, які живуть у Червоному морі, схоже, практично безсмертні. Їх вбивають хижаки, деякі хвороби або рибаки, але навіть тоді в них не виявляється ознак віку. Сторічний їжак здатний жити так само, як і десятирічний.
Дослідники виявили, що їжаки фактично не мають віку. Усе доволі просто: що вони більші, то старші. Морські їжаки ніколи не припиняють росту. Одні з найбільших сягають 19 см упоперек. Їм років 200 або більше.


Далі буде :)))


Використана література
1. Шаскольская М. П. Кристаллы М.: Наука, 1985. — 208 с.
2. Матеріали науково-популярного Інтернет-журналу MEMBRANA: www.membrana.ru

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко