Мітки

активне пізнання світу алгоритм арифметика на камінчиках балет бесіди з дітьми бесіди з дорослими бесіди з дорослими і дітьми бесіди з дорослими і дітьми бесіди за картинами Весна відкриті запитання відкриття вітаю гармонійний розвиток особистості джерело інформації досвід колег досвід роботи дослідження Дошкільна академія Дошкільна академія "УнікУм" дошкільна освіта дошкільники друдли дуже відкриті задачі електронні додатки журнал "Джміль" інтерактивна пізнавальна казка інтерв'ю інформатика інформаційна безпека інформаційні технології інформація Ірина Стеценко комп'ютер конструювання літня школа для дорослих Логіки світу Майдан математика музика навчання за допомогою комп'ютера науки у повсякденному житті науковець новини Одесса освітній проект освітня подорож осінь патріот патріотизм педагог пізнавальне конструювання пісня події подія початкова освіта природничі науки розвиток творчих здібностей розвиток фантазії розробки уроків святкові заняття Соцмережа Sl8 Сходинки до інформатики учні початкових класів Фактор розвитку фізика фрактали цікавинки навколишнього світу STREAM

понеділок, 29 червня 2015 р.

Звичайні кристали у незвичайних місцях

Диво поряд з нами


Кристали та світ живої природи


У тканинах рослин — стеблах, листках і плодах — постійно зустрічаються красиво грановані кристали. Вони настільки маленькі, що їх важко помітити навіть за допомогою мікроскопа. У плодах картоплі — кристали білків, у деяких водоростях — кристали гіпсу.
Деякі живі організми — справжні «фабрики» кристалів. Корали, наприклад, утворюють цілі острови, складені з мікроскопічних дрібних кристалів.
Перлина теж складається з дрібних кристалів, які виробляє молюск — перловаскойка. Якщо в мушлю перловаскойки потрапляє піщинка або камінчик, то молюск починає відкладати перламутр навколо прибулиці. Шар за шаром наростає на піщинці перламутр, що створює кульки перлів.



В Японії навіть є фабрики перлів. Там у затишних бухтах, подалі від морських бурь, «працюють» молюски, вирощуючи перли «на замовлення» людини. Мушлі опускають у море у великих дротяних клітках. У кожній клітці може бути близько сотні перловаскойок. Їх витягують раз-двічі на рік. У кожну мушлю дуже обережно людина вкладає маленьку перламутрову кульку — зародок майбутньої перлини. Молюск відкладає шари перламутру навколо кульки й за 7—10 років перлина готова.





Рослини можуть перетворюватися на кристали. Стовбури й листя давніх дерев, які мільйони років пролежали в землі, часто поступово заповнюються вельми дрібними, невиразними навіть за допомогою мікроскопа, кристалами. Говорять ще, що рослини «каменіють». У таких скам’янілих рослинах добре видно всі жилки, всі гілочки, як на «живому дереві». Скам’яніле дерево тверде, як камінь. Величезні скам’янілі стовбури з коренями й гілками нерідко зустрічаються на схилах гір. Люди називають їх «чортовим дубом».
У США в Арізоні є заповідник скам’янілого лісу. У заповіднику є маленький музей, де скам’янілі дерева розпилюють і полірують. Поверхня зрізу, зберігаючи всі лінії дерева, починає виблискувати червоними, синіми і жовтими жилками. Немає таких мармурів і малахіту, які могли б змагатися в красі з відполірованим окам’янілим деревом. Цим деревам по 150 млн років.






«Колючі» таємниці


Учені вже давно заздрять морським їжакам, які вирощують свої довгі голки з кристалів. Тепер вони дізналися таємницю колючих істот і зробили відкриття, яке сприятиме розвитку нових зубних і кісткових трансплантантів.
Кожна голка морського їжака зроблена з єдиного кристала кальциту. У їжаків голки-кристали можуть сягати довжини кілька сантиметрів, а кристали кальциту, вирощені в лабораторії, набувають ромбоподібної форми з шістьма площинами.






Щоб дізнатися, як морські істоти «ліплять» свої екзотичні кристали, дослідники вивчили, як їжаки відновлюють зламані колючки. З’ясувалося, що голки формуються під час двохетапного процесу. Їжаки «упаковують» спеціальний склад у «сумці» з живих кліток перш, ніж він кристалізується. У цьому «конверті» склад, який насправді може набути будь-якої форми, вишиковується в правильну колючку — стійкий кристал.
Біологи з’ясували, що морські їжаки, які живуть у Червоному морі, схоже, практично безсмертні. Їх вбивають хижаки, деякі хвороби або рибаки, але навіть тоді в них не виявляється ознак віку. Сторічний їжак здатний жити так само, як і десятирічний.
Дослідники виявили, що їжаки фактично не мають віку. Усе доволі просто: що вони більші, то старші. Морські їжаки ніколи не припиняють росту. Одні з найбільших сягають 19 см упоперек. Їм років 200 або більше.


Далі буде :)))


Використана література
1. Шаскольская М. П. Кристаллы — М.: Наука, 1985. — 208 с.
2. Матеріали науково-популярного Інтернет-журналу MEMBRANA: www.membrana.ru

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

Немає коментарів:

Дописати коментар