пʼятницю, 24 листопада 2017 р.

Комп’ютерна графіка навколо

Розповідаємо про 2D- та 3D-графіку малятам



Здавалося б не так і давно комп’ютери увірвалися у наше життя, а ми вже і не уявляємо світ без них. Тільки недавно лічені художники малювали за допомогою комп’ютера, а нині відбуваються виставки 3D-графіки, комп’ютер допомагає створювати мультики та фільми…



Дійсно, комп’ютер відкрив людям неймовірні можливості створювання найнеймовірніших зображень засобами комп’ютерної графіки. Нині найпопулярнішим вважається формат зображень 3D.

Тож поговоримо з малятами про комп’ютерну графіку, пошукаємо її у нашому повсякденному житті, спробуємо себе у ролі комп’ютерних художників. Далі наведу план розповіді та приклади завдань.




БЕСІДА “Що таке комп’ютерна графіка”
Розкажіть дітям про дивовижні можливості комп’ютера у створенні зображень, чим комп’ютерна графіка відрізняється від звичайної роботи художників, де використовується.
Подорож у минуле: як люди створювали зображення


Покажіть малятам де саме ми бачимо комп’ютерну графіку, розкажіть навіщо такі зображення потрібні фахівцям різних спеціальностей.
Комп’ютерна графіка навколо


ГРА-ДОСЛІДЖЕННЯ “Шукаємо комп’ютерні зображення”
Порівняйте з малятами картини, створені за допомогою олівця чи пензлика з комп’ютерною графікою, покажіть дітям комп’ютерні ефекти, які складно або й неможливо створити звичайними засобами.
Порівнюємо комп’ютерну графіку з іншими зображеннями (з дошкільнятами краще порівнювати комп’ютерну графіку з картинами, а для молодших школярів — додати ще фотографії)




ДОСЛІДЖЕННЯ “Як створюється комп’ютерна графіка”
Покажіть дітям як можна створювати зображення за допомогою комп’ютерного редактора, які ефекти там можна використовувати, дослідіть, які ефекти можна створити пензликом, фарбами та олівцями, а які — ні. покажіть малятам як працюють графічні редактори, дайте їм спробувати себе в ролі комп’ютерного дизайнера.
ДОСЛІДЖЕННЯ “Чи однаково мультфільми створювалися?”
Покажіть дітям різні мультфільми. Як вони створювалися? Які мультфільми допомагав створювати комп’ютер, а які створювали художники за допомогою пензлика?
Завтра буде завтра (38 папуг)


Їжачок в тумані


Капітошка


Барашек Шон


Які комп’ютерні мультфільми ви знаєте? Чи всі вони однакові?
Смішарики


iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="270" src="https://www.youtube.com/embed/jf6ZVXsaF9U" width="480">


ОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ “Малюємо — порівнюємо”
Об’єднайте дітей у команди (має бути парна кількість команд), одна команда малює картинку без використання комп’ютера (вибирає фарби, олівці, фломастери тощо), друга малює картинку на ту ж тему у графічному редакторі, потім команди, порівнюють зображення, обговорюють чим вони відрізняються.
Знайдіть спільне у мультиках


ДОСЛІДЖЕННЯ “Якими бувають мультфільми?”
Діти пригадують різні мультфільми, порівнюють зображення, розмірковують в чому різниця, висувають гіпотезу як вони створювалися, педагог допомагає дітям підтвердити або спростувати гіпотезу.
Такі різні мультфільми


2D та 3D мультики


Пазли: шукаємо різні способи створення мультфільмів


ДОСЛІДЖЕННЯ “Як створюються 3D-мультики”


Діти обговорюють процес створення мультфільму, роздивляються ілюстрації, розмірковують які етапи треба змінити, якщо створювати комп’ютерний мультфільм, який спосіб допомагає швидше створити мультфільми.



СТВОРЕННЯ мультфільму.
ДІАЛОГ-ПІДСУМОК “Що може комп’ютерна графіка, а що їй не під силу”.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ мультфільму.

Збірочка завдань про комп’ютерну графіку


3 грудня — Всесвітній день комп’ютерної графіки дізнатися більше про це свято можна на сайті журналу «Джміль» у рубриці «Свято щодня».


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

Інтеграція в дії (частина 2)

Послідовність тем

Зараз про інтеграцію багато розмов, всі її хочуть використовувати якомога більше, у педагогічній пресі з’являється велика кількість інтегрованих форм роботи з дітьми. Але чи можна все заінтегрувати? Як варто діяти — проводити тільки інтегровані заняття (уроки) чи інакше? І взагалі чи можна так робити? Спробуймо відповісти на ці запитання.


Чи завжди потрібна інтеграція?

Інтеграція — це взаємопроникнення різних наук. Кожна наука одна одній допомагає вирішувати проблеми, але все-таки існують проблеми в межах однієї науки (тому й є спеціалізація, тому й науки різні). Тому й інтеграція не може бути суцільною.
Якщо розглядати інтеграцію протягом довгого періоду (рік, місяць тощо), то особливо складно інтегруються науки, вивчення яких відбувається за принципом піраміди, — не можна поміняти порядок вивчення окремих тем. А це всі точні та природничі науки — математика, фізика, хімія тощо. Тож під час розробки інтегрованої діяльності з малятами варто дотримуватися таких правил.
Основні аксіоми реалізації інтеграції
1. Все зінтегрувати неможливо.
2. Не варто притягувати «за вуха».
3. Інтеграція прийде у потрібний час: пізніше та яскравіше.
4. Інтеграція має бути красивою і гармонійною.
5. Найкраща інтеграція та, яку не видно: тобто інтеграція настільки щільна, що ми не помічаємо її.
6. Найцінніша інтеграція — міжпредметна.



Плануємо інтегровані теми

Вибираємо цікаві дітям теми, актуальні саме у цей період. Наприклад, подорожуючи з малятами морями та океанами ми досліджуємо їх тваринний і рослинний світ, розповідаємо як тварини пристосовуються до життя у воді, чим прісна вода відрізняється від солоної, досліджуємо властивості води. Діти ознайомлюються з водним транспортом, його особливостями, пов’язаними з водним середовищем, законом Архімеда, конструюємо діючу модель вітрильника, випробовуємо її в різних умовах.
Переглядаючи з малятами мультфільми про море, ознайомлюємо з поняттям «глибина», вимірюємо глибину калюж та зіставляючи її з висотою взуття робимо висновок чи можна йти по такій калюжі чи необхідно обійти її, щоб не набрати води у чоботи. Також цікаво, проводячи екскурсію портом, який побудували на занятті з конструювання, розв’язати задачі про розвантаження кораблів, вирішуємо як оптимізувати цю роботу тощо.







Теми тижнів плануємо так, щоб по можливості забезпечити плавний перехід від однієї теми до іншої, але розуміємо, що це не завжди можливо. Так, спочатку ми вивчаємо літаки, а потім подорожуємо на них світом — африканськими саванами, південно американськими тропіками, пустелями, а потім будуємо кораблі, щоб подорожувати океанами, побувати в Антарктиді та в Арктиці… Врешті решт ми повертаємося в Україну. Вкотре переконуємося, що в гостях добре, а вдома ще краще, милуємося просторами нашої Батьківщини, дізнаємося більше про неї.
Звісно, не завжди можна забезпечити такий плавний перехід, але іноді й потрібні несподіванки — різка зміна теми. Таким чином освітній процес виходить динамічним і несподіваним, пригодницьким, дослідницьким…




Переваги тематичного планування

· Системно і всебічно розкриває суть процесів і явищ навколишнього світу.
· Допомагає уникнути фрагментарності знань.
· Створює динамічний пізнавальний процес, структурні елементи якого тісно пов’язані.
· Надає змогу дитині побачити і пізнати об’єкт чи явище з різних сторін, у системі взаємозв’язків та залежностей;
· Взаємообумовлені переходи між різними видами діяльності.
· Системне накопичення знань: від простого до складного, від близького до далекого — діти приходять на заняття вже з певними знаннями, налаштовані на дослідницьку діяльність.
· Місток між теорією та практико будуємо практично на кожній діяльності.
· Відбуваються плавні переходи між різними діяльностями.
· Діти приходять на заняття вже з певними знаннями, налаштовані на дослідницьку діяльність.
· Підтримує пізнавальний інтерес до предметів і явищ навколишнього, стимулює самостійну пізнавальну активність — і дітям, і педагогам цікаво і захопливо.





Таїсія Грицишина,
старший науковий співробітник Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України;
науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

четвер, 16 листопада 2017 р.

Кому потрібна STREAM-освіта?

ПІЗНАВАЛЬНІ ІГРИ та ОБҐРУНТУВАННЯ необхідності переходу від STEM-освіти до STREAM-освіти в дошкільному та молодшому шкільному віці


STREAM-освіта — сучасний напрям освіти. Її можна і варто використовувати і в дитячому садочку, і в школі. А чому так? Відповідаю на це запитання у статті. А ще ця стаття втілює погляди одразу трьох фахівців — інженера-математика, науковця-практика та педагога (працювала з дітьми від 3 до 17 років — дитячий садок, початкова, середня та старша звичайна та профільна школа — бачу як працюють за моєю технологією «Логіки світу» в різних куточках нашої країни).

Це незвичайна стаття: щоб мої читачі краще розібралися у STREAM-освіті я розробила пізнавальні ігри для педагогів, які розмістила по ходу статті. Ігри можна також використовувати під час обговорення впровадження нового напряму освіти з колегами.


Ми живемо у високотехнологічному суспільстві: у ньому дуже велике значення має техніка та технології. Озирніться навколо: коли ми використовуємо техніку, що ми можемо зробити і без техніки, а що без техніки зробити неможливо, чесно дайте відповідь на запитання «Чи комфортно мені без техніки?». А ще техніка змінюється не просто швидко, а стрімко. Порівняймо: до 1999 року мобільний телефон був в одиниць — на початок року в Україні було близько 150 тис. абонентів стільникового зв’язку — населення на той час було майже 50 млн — а у 2015 році кількість абонентів перевищила 62 млн. А порахуйте кількість техніки у вас в квартирі…

Інженер — звучить гордо


Нині техніка полегшує наше життя, те, що ми робили вчора дуже багато часу або взагалі не мали можливості зробити, зараз можемо зробити за мить. Але техніка має і зворотний бік — іноді вона виходить з-під контролю людини і може стати причиною техногенної катастрофи. Тому важливо навчити людей грамотно користуватися технікою, знати і виконувати правила техніки безпеки, вміти чітко і зрозуміло розповісти іншим правила безпечного використання технічного пристрою, знати ознаки неправильної роботи технічного пристрою та де можна його полагодити. Тобто володіти основами інженерних знань, а ще бути трішечки винахідником та дослідником.




Нині культура користування технікою поступово стає важливою складовою загальної культури людини: людина має знати як ефективно, оптимально і доцільно використовувати техніку, не шкодячи ані собі, ані іншим людям. Тож змалку навчаємо дітей безпечно користуватися технікою.
І вже не йдеться про фахівців певної галузі: сьогодні такими знаннями має володіти кожний з нас, адже техніка є у кожній домівці і часто від того, наскільки грамотно вона використовується залежить безпека (а іноді і життя) не одної людини.



Тож з одного боку професія «інженер» стає однією з найбільш запитуваних: інженери не тільки розробляють та удосконалюють технічні пристрої, а й використовують їх у своїй діяльності, інженери зараз потрібні майже в усіх сферах діяльності людини.
Часто ми помічаємо фахівців, які забезпечують роботу технічних пристроїв тільки тоді, коли щось ламається. А якщо все працює? Тоді інженери перетворюються на невидимок.
Цей кросворд допоможе побачити деяких невидимок-інженерів, ознайомитися з інженерними спеціальностями, фахівці з яких допомагають нам щодня, отримати початкову інформацію для розповіді дітям.



Як виховати інженера?


Ми часто розмірковуємо, як виховати художника, танцівника, співака, навчити грати на різних музичних інструментах… Для цього існує багато відповідних гуртків та студій для дітей різного віку. А от як виховати інженерів? На що потрібно звертати увагу, щоб помітити таку обдарованість? І коли у дитинки з’являється інтерес до техніки? Коли можна говорити, що росте майбутній інженер? Тут більше запитань, ніж відповідей. Та й не так і багато гуртків є сьогодні, які ознайомлюють дітей зі світом техніки та технологій.
І вже давно залишилося поза увагою педагогів, що ТРВЗ (теорія розв’язування винахідницьких задач) заснована інженером, винахідником, письменником-фантастом Г. С. Альтшуллером для розробки методів розв’язування інженерних задач, дослідження закономірностей розвитку технічних систем, виявлення та використання законів, закономірностей та тенденцій розвитку технічних систем.
Зараз відповісти на запитання «Як виховати інженерів та науковців, що працюватимуть у галузі природничих наук, та математиків?» можуть допомогти нові напрями освіти — STEM, STEAM, STREAM. Розберімося докладно, що вони означають, яка у них різниця і для дітей якого віку підходять.




Що таке STREAM?


STEM = Science, Technology, Engineering, Mathematics — акронім слів — природничі науки, технологія, інжинірінг, математика.
STEAM = Science, Technology, Engineering, Arts and Mathematics — акронім слів — природничі науки, технологія, інжинірінг, мистецтво, математика.
STREAM = Science, Technology, Reading + Writing, Engineering, Arts and Mathematics — акронім слів — природничі науки, технологія, читання + письмо, інжинірінг, мистецтво, математика.



Природничі науки: астрономія (наука про Всесвіт), фізика (наука про склад і структуру матерії, а також про основні явища в неживій природі), хімія (наука про будову й перетворення речовин), біологія (наука про живу природу), науки про Землю (географія, геофізика й геологія), медицина (наука про людське тіло та його хвороби).
Технології: формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами; розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки  матеріалів (папір, дерево, глина тощо); ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями, ґаджетами; експериментування.



Читання і письмо: акцент на розумінні дітьми змісту тексту, пропедевтичний (вступний) курс навчання грамоти, розвиток моторики, підготовка руки до письма.
Інжиніринг: проектування, наочне моделювання, конструювання.



Мистецтво: просторові мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн); часові мистецтва (музика, література); просторово-часові (кіномистецтво, театр, танець).
Математика: кількісні відношення та просторові форми, логіка.



З огляду на визначення напрямів освіти можна зробити висновок:
· STREAM — дошкільники та учні молодших класів;
· STEAM — середня та старша школа;
· STEM — профільна та вища освіта.


Відповіді на запитання кросворду: 1 — будівельник, 2 — дизайнер, 3 — монтажник, 4 — енергетик, 5 — конструктор, 6 — телекомунікацій, 7 — програміст, 8 — звукозапису, 9 — техніки безпеки (за правилами кросвордів проміжки не враховуються), 10 — акустик, 11 — зварювальник, 12 — математик, 13 — оптик 14 — технолог, 15 — космонавт.


Література
1. Катерина Крутій, Таїсія Грицишина. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 3–7.
2. Парамонова Л. Творческое конструирование: психологические и педагогические основы его формирования // Дошкольное воспитание. — 2000. — № 11. — С. 58.
3. Стеценко І. Конструюємо математичні казки // Дошкільне виховання. — 2015. — № 9. — С. 13–15.
4. Стеценко І. Світанки у природі та мистецтві // Дошкільне виховання. — 2015. — № 12. — С. 14–17.

5. Стеценко І. Фрактали: математика, мистецтво, винахідництво // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 8–9.

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

суботу, 11 листопада 2017 р.

Інтеграція в дії (частина 1)

Тематичне планування цілий рік



Усе в світі пов’язано і часто дуже складно досліджуючи певну тему відділити один предмет від іншого. Та чи потрібно це? Адже є інтегровані форми діяльності — заняття, урок, квест, кейс, освітні проекти, дослідження, інтегровані бесіди, дні, тижні… Саме на них зустрічаються різні науки і працюють дружною командою.

Що таке інтегрована діяльність? Це радість здивування. Це захопливі цікавинки, сюрпризи, незвичайні досліди… Така діяльність подобається всім — і дітям, і педагогам!


Щоб реалізувати ідею щільної інтеграції Дошкільна академія Інституту обдарованої дитини НАПН України перейшла на тематичне планування, працюючи як STREAM-центр. Вся робота з дітьми розгортається навколо провідної теми тижня.



Чому ми так вирішили? Тематичне планування дає нам змогу:
· зацікавити малят певною темою, здивувати їх;
· стимулювати фантазію, «занурити в тему», включити на повну силу емоції;
· поглибити знання з різних предметів, показати взаємодію різних наук;
· провести цікаву багатоденну мандрівку, неспішно розглянути всі властивості й деталі;
· показати практичне використання отриманих знань, відповісти на всі запитання, актуалізувати власний досвід дитини;





· продемонструвати всі цікавинки;
· створити для малят яскраву картинку, поєднуючи нові й вже давно отримані знання в єдине ціле, створивши цілісний багатоплановий образ об’єкта;
· вийти за межі звичайного спостереження, висунути гіпотези, дослідити тему з усіх боків відповідно віку, показати міжпредметні зв’язки;
· навчити дітей висловлювати припущення, відстоювати свою думку, брати участь у діалозі;
· сформувати цілісний багатоплановий образ об’єкта чи явища;
· дослідити тему з усіх боків відповідно віку.







Інтеграцію необхідно відрізняти від інших типів діяльності, адже можна проводити й комплексні форми роботи.
Комплексна робота ідейно простіша: необхідно придумати цікаву тему і навколо неї вже розгортати різну роботу з малятами, яка пов’язана в ціле тільки темою. Наприклад, житло — розглядаємо будинки для людей, гніздечка, нірки, вулик, малюємо житло, конструюємо житло…
А от якщо нас потрібна інтеграція, то ми взаємопов’язуємо різні види діяльності, різні науки. Завдяки цьому у дітей складається цілісна системна картинка (як мозаїка з частинок) — прибери частинку і картинка вже не буде такою цільною і красивою. Наприклад, будуємо з малятами гараж для певної машинки — перед конструюванням необхідно виміряти машинку, щоб вона потім влізла в гараж.




Приклад інтегрованої бесіди-дослідження «Мистецтво і пізнання світу: ПТАШКА-КРИХІТКА» читайте у мене на блозі за посиланням


Детальніше про інтегровану діяльність читайте у статті Катерини Крутій «Інтеґрація в дошкільній освіті як інноваційне явище, або що треба знати про інтеґрацію?»








Таїсія Грицишина,
старший науковий співробітник Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України;
науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко