Розвиток мислення — основа опанування дітьми інформаційних технологій

Бесіда з дорослими

Інформаційна культура вже давно є невід’ємною частиною загальної і спеціальної освіти, адже без інформаційної культури не може бути повноцінної всебічної безперервної освіти. Тому змалку ми маємо виховувати культуру мислення, культуру діалогу, культуру аргументації, використання техніки і засобів зв’язку тощо. Лише спільні зусилля науковців, педагогів і співробітників ЗМІ можуть привести до бажаного результату.

Сьогодні вкрай важливо, щоб діти під час навчання в дитячому садку і школі отримали глибокі знання, стали всебічно розвиненими особистостями. Але паралельно постає й інша проблема: зробити навчання дітей нешкідливим (не зашкодити психічному та фізіологічному розвитку дитини, зберегти здоров’я малят, що дала їм природа).

Отже, наразі перед педагогами постало завдання — надати дітям основи інформаційної культури, а перед ученими — дати визначення цих понять і основних критеріїв опанування ними стосовно дітей різного віку.

Навіщо потрібні інформаційні технології?

Але чи можна добитися інформаційної культури лише завдяки вивченню питань, пов’язаних з інформаційними технологіями напряму? Чи будуть при цьому глибокими знання у дітей? І чи не залишаться ці знання не використаними під час навчання й у повсякденному житті? Адже зараз насправді інформаційні технології потрібні людям будь-якої професії: вони дають змогу постійно отримувати нову інформацію, вільну комунікацію, дистанційне навчання, це вивільняє час від рутинної роботи, прискорює та поліпшує роботу з інформацією, виводить її на якісно новий рівень тощо.

Розглянемо таке важливе питання, як активне використання інформаційних технологій не лише під час навчання (за завданням педагога), а і за власною потребою (самонавчання, повсякденне життя тощо). Ця потреба неодмінно виникне, якщо дитині буде цікаво пізнавати навколишній світ, якщо вона здатна самостійно здобувати знання, якщо прагнення до знань підтримає оточення. І для цього не потрібні жодні технічні засоби, а необхідні (серед інших умов) розвинене мислення, здатність до нестандартних рішень, прагнення знаходити різні варіанти, аналізувати їх, слухати і чути інших тощо.

Обережно: інформація

Щойно виникає потреба у використанні інформаційних технологій, одразу постає питання грамотного використання інформаційних технологій і технічних засобів, проблема безпеки. Адже не лише технічні засоби, а й інформація може стати небезпечною — недостовірна інформація сприяє виникненню паніки, неадекватному ставленню до подій, людина приймає неправильні рішення, нездатна контролювати ситуацію; неправильне ставлення до інформації може призвести навіть до комп’ютерної залежності, психічних розладів тощо. Саме тому кожна людина обов’язково має вміти перевіряти інформацію на достовірність, захищати, аналізувати і зберігати її. Це все складові інформаційної культури. Отже, людина має бути здатною до критичного мислення. Грамотне ж використання інформації буде лише за наявності широкого світогляду.

Технічні засоби — не об’єкти вивчення дошкільника (та й учня початкових класів), а помічники у пізнанні навколишнього світу. І використовувати їх краще або коли це пришвидшує і полегшує доступ до інформації, або коли іншими способами інформацію отримати взагалі неможливо. Паралельно з таким використанням технічних засобів дошкільник буде їх вивчати, але лише в тому обсязі, який потрібен йому саме зараз для розв’язання задач. Інформаційні технології не обов’язково пов’язані з використанням комп’ютерів. Тому комп’ютер має стати засобом, що допомагає оперативно працювати з інформацією, обґрунтовувати свої думки, знаходити нестандартні методи розв’язання задач, позбутися великої кількості рутинної роботи. Саме такий підхід до використання комп’ютера і допомагає сформувати основи інформаційної культури і комп’ютерної грамотності у дітей.

Теорія навчання дошкільників нагромадила багатющий досвід методик розвитку мислення дітей, на який раціонально спиратися вже сьогодні.

Комп’ютерні поняття без… комп’ютера

На звичайних заняттях можна вивчати з дітьми теми, пов’язані з комп’ютером: будувати алгоритми, вивчати алгебру висловлювань, множини... Діти вчаться орієнтуватися в інформаційному просторі: тобто розбиратися, яка саме інформація їм потрібна, швидко знаходити її, оцінювати на достовірність, самостійно аналізувати і використовувати, зокрема, і для набуття нових знань. Діти починають з допомогою дорослого наводити власні приклади джерел інформації, розуміти, навіщо вона існує, як допомагатиме вирішувати проблеми. Малюки оволодівають основами піктографічної «грамотності» — вчаться придумувати і використовувати знаки та малюнки для занотовування власних думок.

Діти на простих наочних прикладах вивчають зміст основних понять інформатики (алгоритм, логічна операція, інформація, множина, висловлювання, система числення тощо), їх основні властивості, вчаться активно і коректно ними користуватися. Звичайно, не всі з означених понять подають дітям за схемою — визначення, ознаки, правила використання. Нові поняття одразу їм зрозуміти важко, тому ці поняття вводять поступово і пояснюють настільки, наскільки знання про них потрібні дітям саме зараз і відповідно готовності дітей до їх сприйняття. Спочатку малюки вчаться використовувати нові поняття, хоча терміни, що їх позначають, ще не вводять. Поступово під час розв’язування задач діти дедалі більше дізнаються про ці поняття і терміни.

Знання дітей весь час поглиблюються, щоразу малюки дізнаються про нові властивості понять, їх використання в житті людей. Нові знання лише уточнюють ту інформацію, яка дітям вже відома: в жодному разі нові знання не перекреслюють ті, що вже є у дитини. Отже, у дітей поступово формуються нові знання відповідно до їхніх потреб і готовності до сприйняття, не лякаючи незрозумілими визначеннями. У результаті у майбутньому діти можуть спиратися на вже знайомий матеріал і швидше опановувати нові поняття.

Логіки світу + ІТ

У навчальному розвивальному курсі «Логіки світу» для дошкільнят і учнів початкових класів саме розвитку мислення приділяють значну увагу. Задачі курсу допомагають навчити дітей самостійно і нестандартно міркувати, грамотно обґрунтовувати свою думку, самостійно приймати рішення, не боятися задач із багатьма варіантами розв’язку, розвивають дивергентне мислення, уяву, творчі здібності, здібність до дослідницької діяльності, гнучкість та оригінальність мислення. Під час розв’язання задач формується вміння дітей знаходити, аналізувати та використовувати інформацію, вони вчаться самостійно набувати знань і використовувати їх.
Задача (для дітей 5–7-ми років). Дітям пропонують уважно розглянути малюнок і визначити, у якому порядку намальовано ялинки, а відтак завершити цей ланцюжок.

Розв’язуючи цю задачу, діти запропонували варіанти рішення, наведені на наступному рисунку. Іноді діти у першому варіанті розв’язку не малюють останньої (найменшої) ялинку, деякі — малюють пеньок або обводять олівцем порожнє місце (це лише посіяна ялинка і її ще не видно). Третій розв’язок діти пояснюють, скажімо, так: «Уявіть, що ялинки намальовані на дуже тонкому аркуші. Перегорнувши його, ми отримаємо намальований ряд ялинок».

Аналогічну задачу діти розв’язують із кружечками.

Цікавий варіант розв’язку задачі з кружечками подано на наступному рисунку. Діти у 6 років образно розташували від’ємні числа.

Задачі з використанням алгоритмів дошкільники можуть розв’язувати вже з 4-х років. Діти вчаться правильно розуміти алгоритми й виконувати означені дії. На заняттях використовується графічний спосіб запису алгоритмів. Спочатку діти будують силуети з геометричних фігур, що є в наборі, за різноманітними зразками. Алгоритми побудови силуетів показують, які геометричні фігури слід взяти і як їх розташувати, щоб скласти певний силует.

Пізніше (з 5–6-ти років) діти ознайомлюються з алгоритмами знаходження будинків для геометричних фігур. Цей алгоритм намальований у вигляді карти міста, де «живуть» геометричні фігури. Правила руху геометричних фігур доріжками міста вказують, як знайти будинок для кожної геометричної фігури. Діти не лише вчаться користуватися алгоритмом, а й роблять перші спроби намалювати власний алгоритм, придумати власні правила руху геометричних фігур.

Далі (6 років) діти ознайомлюються з алгоритмом побудови дерев із геометричних фігур. Ці дерева незвичайні: всі листочки в них — геометричні фігури. А побудувати їх дітям допоможе правило побудови дерева. Для кожного дерева воно своє. Спочатку вони будують дерева за правилами («читають» алгоритми і виконують дії, записані в них), потім — складають власні правила побудови дерев.

Отже, спочатку діти вчилися користуватися алгоритмами, потім складали власні алгоритми, навіть не вживаючи поняття «алгоритм» і не ознайомлюючись з його основними властивостями.
Також із шести років починається ознайомлення дітей з поняттям «множина», «універсальна множина», «об’єднання множин», «перетин множин».

Зараз, коли у нашій країні йде війна, інформація може стати зброєю. Про це читайте

Слова замість гармат. Інформаційна війна: історія, сучасність, правила поведінки…

• Частина 1

• Частина 2

• Частина 3

• Частина 4

• Частина 5

Мовчати не можна! Думки про важливе

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко