пʼятниця, 9 жовтня 2015 р.

Курчатко Сонечко продовжує пізнавати навколишній світ: «Город. Дивовижний ПОМІДОР»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 


Початок подорожі Курчатка читайте тут


Отже, подорожі допитливого Курчатка Сонечка продовжуються. Це заняття  особливе тим, що діти порівнюють здавалося б зовсім несхожі об’єкти — яблуко і помідор. Схоже: колір (жовті), форма (схожі на кулю), чіпляються до рослини маленькою гілочкою (плодоніжкою), яка розташована зверху плоду, тощо. Відмінне: яблуко твердіше, ніж помідор; в середині яблучко білого кольору, а помідор — жовтого; насіння у яблука в самій серединці, коричневе, а у помідора — по всьому плоду, біленьке; різний смак; яблука зріють на дереві (дуже високо), а помідори — на невеличкому кущику (їх неважко дістати) тощо.
Але це заняття особливе й тим, що подружки Соні захворіли і заняття миттєво перетворилося у театр одного актора. Тож, ми швидко переставили акценти (відповідно віку дитини): закріплення знання основних кольорів і геометричних фігур. До Соні був справді індивідуальний підхід і дитинка розкрилася ще з однієї сторони: вона дуже добре, емоційно відповідала на запитання, уважно стежила за пригодами Курчатка Сонечка. Навіть разом з педагогом дійшла до висновку, що зелені помідори висять дуже високо. (Поняття «високий — низький» — середній та старший дошкільний вік. Звичайно, до повного розуміння такого складного для дітей поняття ще далеко, але початок вдалий.)
Тепер про моделі: наконструювали величезну купу — помідор, кошик для нього, опудало, город з ще одним опудалом.



Помідор — складна модель: треба класти цеглинки навскіс, тому треба притримувати. Звичайно у такому складному місці допомагав педагог, але Соня зрозуміла в чому складність і навіть допомагала педагогу допомагати собі. Значить, дитина може передбачати складні місця і розуміє, що треба робити. Молодчинка!




Кошик — нібито і не складна модель, але й там є родзинка — він розширюється доверху, як справжній кошик, тому треба нестандартно класти цеглинки. І тут Соня (правда не з першого разу) зрозуміла, що треба робити і швидко завершила конструкцію. Кошик ще й цікавий для дітей тим, що у нього вміщується весь побудований врожай! Тож, його можна понести дорослому й показати сюрприз.




Опудало — не дуже складна, просто цікава модель, тому і його побудували без особливих проблем.




Ну і город, остання на занятті модель, — він великий, але Соня все-таки зрозуміла принцип чергування цеглинок у парканчику. І це теж великий «плюс»: закономірність знайдена, а це вже завдання на розвиток логічного мислення. Хтось скаже, що це дуже просто, але дитинці лише 2 роки і 3 місяці.





Дуже цікаво Соня грала: вона витягнула з коробки всіх тваринок (спочатку з педагогом вона вибирала лише тих, хто міг би на цей город прийти, — українських свійських тваринок — але потім з’явилися гості з далеких країн — слон, жирафа тощо). Тож, навчальна частина заняття закінчилася і розпочалася гра: Соня ретельно акуратно виставляла тварин на городі, а потім незграбна корова розвалила паркан. Ну, так буває…

І, насамкінець, двовимірне конструювання. Я вирішила ускладнити завдання і просто в безладі поклала частини будиночка і дерева. Педагог запитував малятко про те, яку фігуру треба взяти для побудови даху, крони, віконечок тощо, а Соня вже вибирала. Молодець: все вибрано правильно! А це вже був майже кінець заняття: це означає, що інтерес є і дитина не втомилась, а ще просто умнічка.





Оплески! Оплески дитині та педагогу-конструктору всіх наших моделей! Дякую! Тож, індивідуальний підхід себе цілком виправдав і соло вийшло вдалим. Помідор вийшов насправді ДИВОВИЖНИМ!


Далі буде

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

2 коментарі:

  1. Здорово! А я зовсім не забула про нашу розмову, а часу для занурення в "процес" просто не знаходжу)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я знаю :))) Все терпить стільки, скільки буде потрібно :))) Я знаю, що Ви все пам'ятате. Щасти!

      Видалити