Дива за вікном

Де шукати? Як спостерігати? Чому так відбувається?

Загадки природи... Ми про них дізнаємося по радіо, з телепередач. Адже побачити дивовижне можна не тільки за тридев’ять морів чи за тридев’ять земель. Дива навколо нас, достатньо простягнути руку... Вийдіть зимової пори на вулицю: з неба сиплються лапаті, візерунчасті сніжинки. Ви в захопленні вигукуєте: «Оце так диво!». Тож ніколи не переставайте дивуватися, спостерігати, показувати незвичайне дітям у здавалося б буденному житті і обов’язково намагайтеся їм це пояснювати. Не бійтеся: від цього диво не стане звичайним, а перед дітьми поступово відкриються загадки природи. Малюки дізнаються про досі невідомі їм таємниці, навчаться слухати, спостерігати, дивитися, робити для себе висновки.

Отже, ми зараз вирушаємо в мандри до таємниць Діда Мороза: обов’язково з дітьми…

Незвичайні камінці

Природа дивує нас яскравими знахідками. Іноді в землі знаходять камінці такої форми, нібито їх хтось ретельно випилював, шліфував, полірував. Їх називають кристалами. Переважна частина дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння — топаз, алмаз, беріл, кварц, смарагд, аметист, гірський кришталь, рубін, сапфір — це кристали. Вони прозорі; бувають різної величини (від зовсім маленьких, що їх розглянути можна лише через мікроскоп, і до великих, іноді по кілька десятків кілограмів); кольору; форми. Люди давно зацікавилися неповторними і дивовижними властивостями кристалів. Недарма про них створено так багато легенд, казок (П. Бажов «Малахитовая шкатулка»), поетичних збірок.

Щодня кристали навколо нас

Кристали можна побачити щодня, особливо взимку. Згадайте: ми прокинулися, визирнули у вікно і побачили, як траву, дерева, все довкола вкрив іній. Яскраво світить сонечко і виграє, переливається райдужним блиском «льодяна трава».

А візерунки Діда Мороза на вікнах? І маленьке диво — сніжинка. Навіть слово «кристал» походить від грецького «крюсталлос» — лід. Вийдіть на вулицю, коли падає сніг, спіймайте сніжинку на рукавичку, уважно розгляньте її (обов’язково прихопіть із собою лупу). Які ж вони красиві! І всі різні! Кожна сніжинка має свій візерунок, нібито диво-майстер виточував їх.

Льод — це кристал замерзлої води. Великі льодинки складаються з кількох великих кристалів, які схожі на шестигранні олівці (їх дуже важко побачити).

Ми вже спостерігали, скільки шкоди завдають рослинам весняні та осінні заморозки. Температура ґрунту і повітря падає нижче нуля, вода в ґрунті й соки рослин замерзають, утворюючи голочки кристаликів льоду. Ці гострі голки рвуть ніжні рослини, листочки зморщуються, чорніють, стебла і коріння руйнуються, рослина гине.

Фабрика кристалів Діда Мороза

Отже, візерунки на вікнах — це кристали води. Саме завдяки особливій структурі кристалів вони так яскраво переливаються на сонці.

Звідки ж береться матеріал для «будівництва кристалів», адже у звичайному для нас вигляді води у повітрі взимку немає? Виявляється, вода у повітрі все ж таки є у вигляді пари, от тільки побачити її дуже складно.

Звернімо увагу на прогнози погоди. В них завжди зазначається вологість повітря. І коли вона близько 100 %, може випадати сніг, а коли морозу немає — надворі туман — маленькі крапельки води у повітрі. У такі дні після прогулянки верхній одяг стає вологим.

Ви помічали, що візерунки з льодяних кристаликів часто утворюються на внутрішній стороні скла на вікні? Згадайте, як у морозяні дні у транспорті ви зішкрябуєте з вікна іній, щоб побачити вулицю.

Вікна холодніші, ніж водяна пара у повітрі. Отже, коли пара торкається поверхні скла, вона швидко охолоджується, перетворюється на крапельки води, які дуже швидко замерзають (надворі ж мороз!) і стають кристаликами льоду. Цей процес можна побачити, коли пари води, потрапляючи на холоднішу поверхню або кришку чайника чи каструлі, утворюють крапельки води, а також під час випадіння роси, але роса вмить замерзає.

Мою бесіду з дітьми про сніжинки з ілюстраціями читайте також у журналі «Джміль» (№ 6, 2014) до статті у електронному додатку до цього випуску журналу є яскраві презентації.

Далі буде :))))

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко