Коли починається зима?

Бесіда для дорослих і дітей: прикмети пори року

Спостереження, якщо спостерігати з розумом — аналізувати отриману інформацію, робити висновки, запам’ятовувати їх, перевіряти, знову міркувати, за потреби робити нові висновки … — ефективний спосіб пізнання довкілля. Такі спостереження дають змогу поєднати знання одразу кількох наук — математики, біології, географії, фізики, хімії... І хоч дошкільнята і молодші школярі навіть назв таких ще не знають, це не заважає їм поки що несвідомо ознайомлюватися з основами наук, починати розуміти взаємозв’язок різних процесів у природі.

Навколишнє життя дає нам багато різних тем для розмірковування і спостереження. Іноді здавалося б теми вже давно зрозумілі, як математики кажуть тривіальні. Наприклад, коли приходить зима. То звичайно, 1 грудня. А от чи завжди це так? Коли насправді приходить нова пора року і коли вона закінчується? Поміркуймо разом з дітьми.

У дитинстві я завжди з нетерпінням чекала приходу нової пори року. Адже це завжди приємні зміни: кожна пора року радує по-своєму. І зиму ми також очікуємо: хочеться нового, одне й те саме за три місяці набридає (хоч кожний місяць і відрізняється від попереднього).

Тож коли вже вивчила всі цифри і почала розуміти як з цифр складається запис числа, я щодня вранці бігла до календаря, відмічала, який сьогодні день: треба не заплутатися, адже не всі числа я знала. Я точно знала, що у тижні 7 днів — 5 робочих (мама і тато йдуть на роботу, і я на свою роботу — у дитячий садок), 2 вихідних — субота і неділя (ці дні позначаються червоним кольором). У вихідні ми всією родиною весь день разом: йдемо у магазин, на прогулянку, буде щось цікаве, незвичайне… Вихідні я особливо любила!

Так я рахувала день за днем і чекала зими: тато обіцяв, що ми знову будемо на лижах їздити у дальній ліс і кататися з великої гірки. За рік я підросла, тому вже можу спробувати кататися майже з самого верху!

Я рахувала дні, а мама говорила зі мною про те, що зима не завжди чекає своїх днів за календарем: іноді приходить раніше, іноді — запізнюється. А тато розповів, що є люди, які можуть передбачати погоду — синоптики. Вони дивляться на Землю з Космосу, бачать як розподіляється холодне і тепле повітря, куди дме вітер. Тож можуть передбачити принесе вітер тепло чи холод. А ще погода у нас залежить від погоди на Північному і Південному полюсах. Це для мене було самим дивовижним, бо ці полюси дуже далеко від нас. А ще Південний полюс Землі холодніший за Північний!

Тож я уважно стежила і за прикметами зими: чи холодно на дворі (батьки показали на термометрі як визначати температуру — від’ємна температура є однією з основних прикмет зими, коли така температура у калюжах вода перетворюється на лід, вже потихеньку у повітрі літають сніжинки), чи ховаються пташки від холоду, чи облетіло все листя з дерев, вдягаються люди у теплі шубки чи йдуть з парасольками…

Тато особливо детально розповідав про ті прикмети, які не залежали від певних людей (адже всі люди різні і по-різному відчувають тепло і холод): температуру, калюжі, листя на деревах, сніг… Можливо хтось вдягаючись на вулицю не подивився за віконечко, а потім не повернувся додому перевдягтися, хтось вважає, що рано ще вдягатися тепло (я ж шапочку вдягаю, а тато ще без шапочки ходить, бо великі не так мерзнуть чомусь).

Якось виглядаю я у віконечко: земля вся біла, дерева у білі сукні вдягнені… Краса! Це вже зима постаралась! А на календарі ще листопад… От і довіряй календарю: все відносно. Цікаво: а весна також прийде раніше? Чекатиму…

З першим снігом! Веселої приємної зими!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко