Подорож Україною: «Моя Україна — моя Батьківщина»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 

Закінчити подорож Україною нам хотілося особливим заняттям. Дуже хотілось зробити незвичайну конструкцію, захопити дітей дивами нашої країни, показати те, що не всі бачили. Дуже хочеться, щоб малята гордилися тим, що живуть в Україні, що українці, любили природу рідної землі, її співочу мову, танці, звичаї… Були сумніви: а чи зможемо з молодшими дошкільнятами і дітками раннього віку побудувати конструкцію, яка вразить і захопить, якою можна буде грати, про яку вони потім розповідатимуть у родині. Одразу скажу, що у нас вийшло!

Сьогодні ми розповідали дітям про український народний танець — гопак, український народний одяг — вишиванку, журавля — птаха, якого особливо люблять у нашій країні. Ми порівнюємо журавля з колодязем-журавлем, пояснюємо діткам, чому колодязь так назвали.

Заняття вийшло трішечки святковим, настрій піднесеним можливо ще й тому, що весна, яскраве сонечко, а на початку заняття діти слухали веселу бадьору мелодію гопака і трішечки підтанцьовували. Адже чи можна всидіти на місці почувши гопак?

Гопак у виконанні всесвітньо відомого ансамблю Ігоря Моісеєва

Не знаю, якою була сьогодні основна конструкція… Думаю, що їх було дві — українська хатинка та колодязь-журавель. Якщо хатинок діти вже побудували багатенько і тому конструкція не викликала особливих складнощів: педагог тільки розповіла ідею старшим дітям, а малючкам показала трішечки більше. То колодязь-журавель став особливою конструкцією: діти не тільки будували, а й вивчали принцип його роботи, експериментували, а потім досліджували це диво у грі.

Складними були два етапи: перший — побудувати опори колодязя (вони мають бути однакової висоти. З таким завданням діти вже справлялися, тож досвід допоміг :)))), другий — побудувати головну деталь колодязя (саме вона і витягає відро з водою) так, щоб колодязем зручно було користуватися (діткам раннього віку відрегулювати довжину «журавля» допомогла вихователь, а от старші дітки спробували це зробити самостійно — справжні дослідники-винахідники).

Вийшло чудово! Дітки справді захопилися, із задоволенням грали та експериментували. Приємно, що захопилися не тільки малята, а й батьки, яким дітки з гордістю презентували свої конструкції.

А для мене це було ще одне підтвердження: немає тем для маленьких і для дорослих, просто потрібно вміти розповідати цікаво і захопливо для ВСІХ. І якщо ти сама захоплюєшся темою, то і педагог, і маленькі вихованці, і батьки тебе неодмінно зрозуміють! Дякую всім! До зустрічі в Африці!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко