Що особливого зимою трапляється?

Матеріал до освітнього проекту для дошкільнят та учнів молодших класів

Под голубыми небесами

Великолепными коврами,

Блестя на солнце, снег лежит;

Прозрачный лес один чернеет,

И ель сквозь иней зеленеет,

И речка подо льдом блестит.

Александр Пушкин

Кожний знає, що рік складається з 12 місяців: по три місяці кожної пори року — зима, весна, літо, осінь. Кожна пора року приходить до нас по черзі. А чи завжди ми помічаємо, коли закінчує гостювати у нас одна пора року і приходить інша? Адже не завжди буває так, щоб за ніч все навколо змінилось і настала інша пора року. Іноді пори року приходять не за календарем, а іноді нібито пробуючи свої сили, як в казці «Дванадцять місяців», приходять на кілька днів, а потім — йдуть. Як пори року змінюють одна одну? Саме над цим зараз і замислились друзі Джмелика — Книжечка, Нотка і Пензлик.

Книжечка: прикмети зими

У бібліотеці Книжечки є багато книжок про все на світі, тож вона вирішила дібрати історії та вірші про зиму: адже в них йдеться про прикмети зими, а зараз — зима, тож можна перевірити все, що написано в книжках. Саме прикмети допомагають нам визначити, коли настає та чи інша пора року. Тож визначимо прикмети зими.

Книжечка знайшла історію про маленьку дівчинку, яка дуже чекала приходу зими: щодня відмічала в календарі дні, дивилась у віконечко, шукала прикмети зими на вулиці… Тато і мама дівчинки дотепно розповідала їй про зимові прикмети і всі разом їх перевіряли.

Читайте історію «Коли починається зима? Бесіда для дорослих і дітей: прикмети пори року» за посиланням

• Поміркуймо, який колір у зими? (Білий.) весни? (зелений.) літа? (жовтий, блакитний, зелений.) осені? (помаранчевий, жовтий, червоний.)

• Чому у пір року саме такі кольори?

Олександр Єгорнов. Зима у лісі

Віктор Янов. Російська зима

Євгеній Щербань. Весна прийшла

Богдан Панчішин

Ісаак Левітан. Весна в Італії

Міхаіл Іваненко. Місток до літа

Ісаак Левітан

Carolyn Blish

Васілій Полєнов. Золота осінь

Володимир Усянов

Васілій Полєнов. Осінь на Окє поблизу Таруси

• На якій картині яка пора року зображена? Чому ви так вирішили?

— Поглянемо за віконечко, послухаймо вірші про зиму. Джмелик запропонував цікавий віршик. Він назвав його чарівним. Як ви вважаєте, чи бувають вірші чарівними? Що таке чарівний вірш? Чарівні вірші легко і весело читати, вчити напам’ять, розповідати разом, обговорювати, придумувати щось цікаве за змістом вірша. Чарівний вірш нібито дає старт нашій фантазії, і потім ми знаходимо незвичайне у довкіллі, фантазуємо, придумуємо яскраві слова, щоб описати побачене, малюємо, танцюємо тощо.

Більше про чарівний віршик Лесі Пронь «Білі гості» читайте за посиланням

Прочитати вірші про зиму та показати дітям яскраві ілюстрації до них можна, скориставшись презентаціями у електронному додатку дожурналу «Джміль» (2014, № 6) — «Чом так швидко я скотився?», «Довговуха зима», «Гра у сніжки», «Перший сніг», «Взимку», «Зима у місті», «Якого кольору сніг?». Подивитись як можна працювати з презентацією Вам допоможе таке відео

Зробити чарівним можна кожний віршик, і Джмелик з друзями вирішили зробити чарівними вірші з журналу «Джміль» (див. рубрику Літстудія). Ось які запитання придумали вони, знайдіть відповіді на запитання Джмелика та його друзів, спробуйте доповнити ці запитання.

• Дивлячись тільки на ілюстрацію, поміркуйте про що буде вірш.

• Розкажіть свою історію за ілюстрацією.

• Доберіть картинку для кожного віршика або намалюйте її.

• Що цікавого у віршах?

• З чим поети порівнюють зиму? мороз?

• Який вірш сподобався найбільше? Чому?

• А яку ілюстрацію до вірша ви вважаєте найкращою? Що саме сподобалося?

• За ілюстраціями до віршів складіть власну історію про зиму, прикмети зими, зимові забави та пори року.

Дід Мороз великий витівник: він завжди хоче, щоб все навколо було красивим, все виблискувало на сонечку, тому й придумує усілякі дива. Йому дуже приємно нас тішити.

• Як Дід Мороз прикрашає вулиці?

• Які явища природи ми можемо спостерігати зимою? Чи красиві вони? Чому ви так вважаєте? Чи можна ці явища побачити в інші пори року?

• Чим радує нас Дід Мороз?

• Які зимові ігри та забави ви знаєте?

• Чим вам подобається зима?

• Що зимою добре? А що погано?

• Як зробити так, щоб поганого зимою було якомога менше?

Пензлик: веселі зимові картини

Пензлик пригадав, що обкладинка журналу «Джміль» завжди незвичайна: кожна обкладинка — це сюжетна картина, справжні витвір мистецтва. Над нею працює художник, редактор (розповідає художнику що і як він хотів би зобразити на картині), автор бесіди про цю картину. У кожного своя справа і виходить картина не тільки красива та ще й цікава дітлахам, а ще й пізнавальною стає картина. На ній завжди зображено те, що ми можемо побачити у повсякденному житті, тільки все якесь святкове, у житті нібито не зовсім так яскраво все видно. Такі картини дають змогу побачити те, що часто не помічається у такому швидкому повсякденні. Друзі розглядають сюжетну картину та читають бесіду за нею.

Бесіду за сюжетною картиною Ви можете прочитати у журналі «Джміль» (№ 6, 2014) або на сайті журналу за посиланням. Інтерактивну пізнавальну презентацію за сюжетною картиною Ви можете знайти у електронному додатку до журналу «Джміль» (№ 6, 2014). Зараз Ви можете подивитись відео про цю презентацію.

Запитання до сюжетної картини, які придумали Джмелик, Книжечка, Пензлик і Нотка

• Що у цій картині незвичайного?

• Знайдіть на картині персонажів казок, історій, віршів, які приходять до нас зимою. Як звуть персонажів картини? Чому саме так?

• Який настрій у всіх на картині? Як ви думаєте, чому?

• Чи може бути у картини настрій? Спробуйте визначити настрій цієї картини і придумати її назву.

• Подивіться, які незвичайні дерева зображені на картині. Про що вони розмовляють? Що кажуть діткам? Про що розповідають? Чи подобається їм сніг? Чому ви так вважаєте?

• Подивіться, які незвичайні білі птахи на картині. На що вони схожі? Чому вони летять за велетнем? Як цих птахів можна назвати? Чому? А чи улітають білі птахи, коли настає весна? Чи можна їх побачити в інші пори року? Які вони весною (влітку, восени)? З ким вони тоді товаришують?

• Які віршики та загадки можна знайти на сюжетній картині?

У галереї Пензлика є чудові картини Роберта Дункана про зиму, дитинство, радість… Кожна картина — сцена дитячого безтурботного життя. Вони світлі, життєрадісні, кожна по-своєму цікава.

Зазирнути до картинної галереї Джмелика Вам допоможе презентація у електронному додатку до журналу «Джміль» (2014, № 6).

Запитання для бесіди з дітьми

• Які прикмети зими ви побачили на картинах?

• Яких барв на картинах більше всього? Чому?

• Як художник змальовує сніг? сніжинки?

• Як ви вважаєте, чи глибокий сніг на картинах? Чому?

• Чи є на картинах вітер? Як можна побачити вітер на картинах?

• Які зимові прикмети не можна намалювати? Як ці прикмети можна помітити? (Наприклад, не можна намалювати холод, але ми бачимо, що діти вдягнені тепло і можемо зробити висновок.)

• Як вдягнені діти? Чому?

• Розкажіть, які заняття придумали діти. Чи подобаються вони їм? Чому?

• Який настрій у дітей на картинах? Чому?

• Як ви думаєте, чи подобається дітям зима?

• Що особливого ви побачили на картинах?

• Що зміниться на картинах, коли діти підуть у свої домівки? (Уявіть, що діти закінчили грати, пішли до домівок, а сніг все йде, йде… засипає все навкруги.)

• Зазирніть за картину. Що було до того, як діти вийшли на подвір’я грати? (Не забудьте розглянути з дітьми і що робили діти, і що у цей час могло бути на подвір’ї.)

• Крім дітей на картинах є й інші персонажі. Хто вони? Чи дружать з ними діти? Чи холодно їм? Чому?

• Що на картинах роблять тварини? Чи подобається їм зима? Чому?

• Пригадайте, що ви з друзями робите взимку. Які ваші улюблені забави?

• Які вірші до яких картин підходять більше? Чому?

• Намалюйте свою картину про зиму. (Можна об’єднати всі картини дітей у єдину композицію, а можна й разом на великому аркуші намалювати спільну картину.)

• Яких барв на вашій картині буде більше всього? Чому?

Нотка: чи буває музика зимовою

Нотка завжди знаходить щось цікаве про музику. Тож і зараз друзі попросили її пошукати зимову музику. Та чи буває вона?

Є особлива музика: її створюють без нот, її неможливо перекласти на ноти, її не може створити навіть найдосвідченіший композитор, її найкращий виконавець не відтворить на найдосконаліших музичних інструментах.

Прислухайтесь: ми чуємо її щодня, але не завжди помічаємо і прислухаємося до неї, а без цієї музики наше життя збідніє, наші враження будуть неповними.

Це звуки, які нас оточують, без яких ми не уявляємо свого життя. Серед них — неперевершена музика звуків природи. Її дуже важко (навіть майже неможливо) повторити. Адже як повторити веселий, мелодійний дзвін крапельок дощу, таємничий шум вітру, шелест хвиль, які розбиваються о берег, а спів пташок, розмову тварин із своїми дитинчатами. Це неперевершений оркестр, де є свої солісти, перші скрипки, ударні, клавішні, духові, струнні…

Прислухаймося до зимового оркестру.

• Як рипить сніг під ногами? На що схожі ці звуки? Які вони?

• А чи завжди однаково шумить вітер?

• Як танцюють сніжинки під музику вітру?

• Пригадаймо звуки зимового ранку (зимового вечора)? Чи однакові вони? Хто є солістом у цю пору дня?

• Які звуки приєднуються до оркестру природи вдень? Чи змінюються солісти?

• Які звуки ви найчастіше чуєте?

• Які звуки вам найбільше подобаються?

Музичні образи створюються за допомогою звуків музичних інструментів.

• Які музичні інструменти обрали б ви, щоб спробувати відтворити зимові звуки природи?

А тепер послухаймо музику, створену композиторами.

• Які музичні інструмент ви чуєте?

• Які звуки природи ви у ній чуєте?

• Які музичні інструменти які звуки природи створюють?

• Що уявляєте під цю музику?

• Музика яка?

• Затанцюйте під музику. Створіть за допомогою рухів той музичний персонаж, який ви уявляте.

П. І. Чайковський «Зимовий ранок»

Завантажити п’єсу П. І. Чайковського «Зимовий ранок» можна за посиланням

Спробуймо описати ранок, який побачив композитор і передав нам у звуках.

• Як ви вважаєте, чому в п’єсі гучність звуку весь час змінюється?

Уявімо, сонечко прокидається і перші його промінці по черзі, несміливо визирають з-за хмаринки, оглядають землю, передають сонечку свої враження: мелодія звучить голосніше, промінець визирнув; мелодія стає тихіше, промінець заховався. Промінці ще несміливі, сонечко позіхає… Ще рано, промінців прокинулося небагато… Тому в кінці мелодія звучить тихіше: сонечко радиться з промінцями «Чи варто прокидатися? Можливо ще рано і можна ще поспати?»

Тихо, все вкрито снігом, який іскриться у перших сонячних промінцях. П. І. Чайковський народився у маленькому містечку. Можливо, у п’єсі «Зимовий ранок» він зобразив власні дитячі враження: малюк вранці визирнув у вікно і з подивом побачив засипану снігом вулицю, вікна в домі навпроти, що замерзли. Ще вечором тут росли кущі, а зараз їх не видно, все біле від снігу. Куди поділись кущі? Куди поділися звичні барви? Куди все заховалося? Як дивовижно незвично виглядає все навкруги! Як яскраво блищить сніг! Як він рипить на морозі. Скільки нового трапилося тільки за одну ніч!

Зимнее утро (фрагмент)

Морозит. Снег хрустит. Туманы над полями.

Из хижин ранний дым разносится клубами

В янтарном зареве пылающих небес.

В раздумии глядит на обнаженный лес,

На домы, крытые ковром младого снега,

На зеркало реки, застынувшей у брега,

Светила дневного кровавое ядро.

Отливом пурпурным блестит снегов сребро;

Иглистым инеем, как будто пухом белым,

Унизана кора по ветвям помертвелым.

Люблю я сквозь стекла блистательный узор

Картиной новою увеселять свой взор…

                                                  Аполлон Майков

                                   1839, Санкт-Петербург

От як почув цю п’єсу Віктор Лунін (до кожної п’єси «Дитячого альбому» П. І. Чайковського він написав вірш).

Зимнее утро

Вьюга стонет, тучи гонит

К озеру близькому

По небу низкому.

Тропки скрыло, побелило

Кружево нежное,

Легкое, снежное.

А воробушек, пташка малая,

Пташка малая, неразумная,

От метелюшки хочет спрятаться,

Хочет спрятаться, да не знает, как.

И кружит его ветер по небу,

И несет его в чисто полюшко,

С косогора, в сумрак бора…

Горюшко горькое, Бедная пташечка!

Вьюга стонет, тучи гонит

— Спрятала все пути, Чтоб не пройти.

Все кругом бело — снегом замело,

Снегом замело все кругом…

                                     Виктор Лунин

П. І. Чайковський «Зимовий ранок» (виконує — камерний оркестр «Гнесинські віртуози», диригент — Міхаіл Хохлов)

• А як почули цю п’єсу ви? Що побачили? Що відчули?

• Можливо, ви знайдете картину, до якої підходить ця музика.

• Доберіть слова до почутої музики. (Музика (яка?))

Антоніо Вівальді «Зима» (з циклу «Пори року»)

П. И. Чайковский «Вальс снежных хлопьев» (из балета «Щелкунчик»)

Зверніть увагу, наскільки по-різному можна почути одну й ту саму музику. Композитор і виконавець передають у музиці свої думки, настрій, роздуми, враження, почуття, але у нас свій досвід, свої міркування і одне й те саме ми можемо почути інакше. І це добре! А от чи буває таке з картинами? Віршами? Як ви вважаєте, чому?

Подивіться, як по-різному можуть розповідати нам картини, поезія, музика. Іноді вони доповнюють одне одне, іноді — передають нам різне. Тож потрібно вчити дітей розуміти мову всіх видів мистецтва, міркувати, складати своє враження, бути самостійними і розкутими в поглядах.

Джмелик-дослідник

Джмелик запропонував друзям уважно роздивитися сніг. Нібито ми звикли, що взимку все має бути вкрите снігом, і не завжди помічаємо як сніг прикрашає все навкруги, як все за одну ніч може змінитися завдяки снігу. Цікаво, з чого складається сніг? Як падають сніжинки? Які вони? Сніг складається з міліардів малюсіньких сніжиночок. Кожну з них розглядіти дуже важко: такі вони маленькі, нібито непомітні. Одна сніжинка не може суттєво змінити навіть маленький кущик: ми її просто не помітимо. А от коли збирається разом багато сніжинок… виходить отака краса!

Джмелик з друзями вирішили дізнатися якомога більше про сніжинок. Вони знайшли фотографії з атласу сніжинок, який вже багато років складають вчені зі всього світу (вони фотографують сніжинки під мікроскопом, порівнюють їх, знаходять спільне і відмінне, класифікують). Деякі вчені навіть зробили карту сніжинок: виявляється у різних місцях світу сніжинки дуже відрізняються — десь вони більш тендітні, ніжні, а є області зі сніжинками схожими на крихітки льоду.

Розглянемо сніжинки ближче. Зверніть увагу: всі сніжинки різні, немає жодної однакової. Вони неповторні, тендітні, ніжні…

• Порівняйте сніжинки. Що у всіх них спільного?

• З яких елементів складається їх візерунок?

• Знайдіть у сніжинках різні геометричні фігури. Яких геометричних фігур найбільше?

• Як рухаються сніжинки? Чому саме так?

• Чи є голос у сніжинок? Коли ми його чуємо?

• Якого кольору сніжинки? Чому саме такого?

• Які слова допомагають описати сніжинок? Сніжинки які? Сніжинки що роблять? Сніжинки куди летять?

• На що сніжинки схожі?

• Що трапляється, коли сніжинок багато у повітрі?

• Що трапляється зі сніжинками на землі?

• Уявіть інопланетянина, який ніколи не бачив снігу. Розкажіть йому про сніг, сніжинок, зиму, лід.

• Складіть казку або історію про сніг, сніжинки, мороз.

По новому подивитись на зимові явища Вам допоможе презентація електронного додатку до журналу «Джміль» (№ 6, 2014). Подивіться, як вона працює

З енциклопедії друзі дізналися, що сніжинки — це кристали льоду. Результати свого дослідження друзі записали як історію про Діда Мороза і Господарку Мідної Гори.

— Дід Мороз дружить з Господаркою Мідної гори. У її царстві він побачив красиве каміння — кристали. Подивіться, які кристали різні.

• Опишіть кристали. Які вони? Чим особливі?

— Визначимо основні властивості кристалів. Кристали тверді; зазвичай блискучі; багато кристалів прозорі; мають правильну форму, схожу на знайомі вам геометричні фігури (у кристалів пласка поверхня — як грані багатокутника).

• На які геометричні фігури у просторі схожі кристали?

• Порівняйте з дітьми поверхню звичайного каменя та кристалів. (У кристалів, як і у багатогранників — куба, паралелепіпеда, піраміда тощо — чітко виділяться вершини, ребра і грані. Такої природної поверхні немає у звичайних каменів: їх треба обробляти, щоб вони мали форму багатогранників.)

Кристали нібито хтось ретельно випилював, шліфував, полірував. Вони бувають різної величини (від зовсім маленьких, що їх розглянути можна лише через мікроскоп, і до великих, іноді по кілька десятків кілограмів — важать більше, ніж дошкільнятко); кольору; форми.

Маленькі кристалики прозорі. З них, як з деталей конструктора, збираються великі (іноді величезні!) кристали. Коли кристалів багато, їх поверхні (грані) спрямовані під різними кутами до променів світла. Завдяки цьому промені світла, які відбиваються від них, також спрямовані у різних напрямках. Є промінці світла, які проходять крізь кристали (промінці світла то проходять поряд, то зустрічаються один з одним). В результаті такої взаємодії променів великий кристал може стати непрозорим, але від цього він не втратить свою красу.

— У кристалів є ще така цікава властивість — кристали здатні самі себе огранувати: якщо зробити з кристала кульку і помістити у середовище, де він може рости, за певний час його поверхня знову стає пласкою.

— Господарка Мідної гори розповіла Діду Морозу про те, що кристали можна виростити власноруч. Тож він поміркував і й досі використовує кристали для прикрашання природи взимку. Тільки кристали Діда Мороза тануть, коли стає тепло.

Про сніжинки та інші кристали взимку читайте за посиланням

Зима-чарівниця вміє творити справжні дива. Нещодавно Зима влаштувала виставку квітів. Але ж узимку на морозі квіти не цвітуть! Вона створила квіткові композиції в прозорих брилах льоду. Прочитати про цю виставку та побачити фоторепортаж можна у статті за посиланням

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко