пʼятниця, 25 березня 2016 р.

Подорож Україною: «Стриб-скок, та не білочка: ЗАЙЧИК»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм»


Сьогодні Петрик і Марійка з татом пішли до лісу, щоб побачити дуже таємничого звірка. Чому він таємничий? Цей звірок дуже полохливий, сторожко прислухається до кожного шемріту в лісі і як тільки щось його насторожить мерщій тікати. Тож цього звіра дуже важко роздивитися.
На занятті ближче знайомимось із зайчиком. Знову ми йдемо зимовим лісом. Там тихо-тихо і нібито нікого немає. Як нам знати зайчика? Ми пригадуємо з малятами, що на снігу завжди чітко видно сліди. Граємо у слідопитів — розпізнаємо сліди людини, песика, пташки, показуємо сліди зайчика. Міркуємо з малятами, чому зайчика важко помітити в зимовому лісі — він білого кольору і дуже полохливий. Розповідаємо діткам, чому зайчик так швидко бігає, де живе.
Всі разом рахували скільки у зайчика вушок, ніжок, оченят. Це насправді не так просто, адже на фотографії не все видно добре, а око у зайчика видно тільки одне. Тож потрібно поміркувати, доуявляти зайчика.
Малята визначають, що відрізняє зайчика від інших звірів в лісі — довгі вуха, зміна кольору шубки, прудкі ноги, довгі стрибки.

Основна конструкція на занятті — зайчик. Таку конструкцію побудувати непросто, тому дітки все робили за показом вихователя. Насамкінець будували вуха — вони мали бути однакової довжини. У кожного був свій спосіб — Ксюша одразу розділила кубики на дві однакові купки, маленька Улянка (ранній вік) чекали допомоги педагога, хтось вирішив не ризикувати і класти цеглинки одразу у два стовпчики, а потім порівняти висоту майбутніх вушок. Першою приставила вушка зайчику Ксюша: подивилася критично — щось вушка зайчика не такі вже й довгі — і швиденько перебудувала. Тож Ксюшин зайка вийшов самим довговухим. Ось стільки зайчиків у нашому лісі!



Кожний взяв додому подаруночок — свого зайчика. Педагог розповідала, які геометричні фігури варто взяти для вушок та лапок зайчика, а от приклеював кожний сам. Тому у кожного вийшов свій зайчик-побігайчик.



Насамкінець заняття вільне конструювання — ліс для зайчика. Це перша спроба побудувати зовсім самому без підказок-порад вихователя. Важко! Ксюша намагалася побудувати високе-високе дерево дуже цікавої форми, крона якого то розширювалася, то звужувалася. Задумка дуже цікава, але третій ярус дерева не вийшов: дерево розвалилося. Нічого, все буває! У інших діток були не такі цікаві задумки, тож дерева вийшли низенькими, але стояли добре.

Перша самостійна невдача — не катастрофа, а поштовх до міркувань. Тож вчимося на власних помилках і рухаймося вперед!
До наступних занять!

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «Дошкільна академія “УнікУм”».

Сайт Дошкільної академії «УнікУм» — unikum.org.ua
Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

Немає коментарів:

Дописати коментар