Бесіди з дорослими і дітьми
Весна — пора року, коли пробуджується природа. Все навколо змінюється кожного тижня (та що тижня, зміни часто відбуваються протягом дня): розквітають рослини, земля вкривається зеленою ковдрою трав, на деревах з’являються перші листочки…
Сьогодні ми здійснимо подорож на квіткольоті в просторі й часі: пригадаємо прикмети весни, ознаки різних квітів, ознайомимося зі значенням нових слів. Електронні додатки до журналу «Джміль» (2014, № 2) допоможуть зробити нашу подорож ще цікавішою. Отже, збираймося у путь.
Збираємося у путь
Джмелик, Пензлик, Нотка і Книжечка вирішили помандрувати. Який транспортний
засіб для цього краще підходить? Як взагалі вибирають транспорт для мандрівок? На
що передусім звертають увагу? Що беруть в дорогу? Можливо для різних
транспортних засобів варто брати різні речі? Які саме? Чому? Транспорт для
мандрівок має бути швидким, зручним для всіх (у кожного свої бажання),
красивим, незвичайним… Друзі порадилися і побудували квітколіт.
— Як ви уявляєте цей транспортний засіб? Що у нього має бути особливого?
— Подивіться на малюнок. На що схожий квітколіт? З чого побудований? На що
схожий?
— Як можна визначити, у якому місяці весни мандрували друзі?
— З яких квіток друзі будували б квітколіт у березні? У квітні? У травні?
Дати правильну відповідь допоможе гра «Весняні квіти»: спочатку роздивимося
весняні квіти, потім розв’яжемо задачі про їх час цвітіння (див. електронний додаток до журналу «Джміль» (2014, № 2)).
— Назвіть квіти, які цвітуть і весною, і літом, і восени.
— Які квіти цвітуть тільки весною? Тільки восени? Тільки літом?
Цікаве заняття — кожному
Зазирнемо у майбутні картини
Пензлика
Квітколіт зручний тим, що кожен з друзів знайшов цікаве заняття. Пензлик
розфарбовує хмаринки і роздивляється навкруги: шукає сюжети для своїх картин.
— Які сюжети знайшов Пензлик? Що він може побачити у цю пору року?
— Як йому краще запам’ятовувати побачене? Які пристрої для цього потрібні?
— Як можна занотувати побачене без пристроїв?
— Назвіть переваги і недоліки кожного названого способу.
— Який спосіб вибрали б ви? Чому?
— Поділіться з Пензликом ідеями картин: пригадайте, які пригоди трапилися з
вами весною.
— Уважно роздивіться картину. Які рослини цвітуть? У якому місяці дерева і
квіти можуть бути такими? Чому ви так вважаєте?
— Які ще квіти розквітають у цей час?
— Що треба змінити на малюнку, якщо б друзі подорожували у березні? У
квітні? Літом? Восени?
Чому Книжечка стала штурманом
Мандрівникам якими б досвідченими вони не були потрібен штурман — людина,
яка прокладає по мапі правильний шлях (тобто такий шлях, який проведе
мандрівників всіма запланованими місцями швидко і зручно) і звіряє з реальним
шляхом (чи правильним шляхом пересуваються мандрівники, чи не відхилилися від
прокладеного по мапі). Якщо реальний шлях з певних причин не співпадає із
запланованим (розмита дорога чи є якась перепона) або мандрівникам потрібно
змінити шлях, штурман прокладає новий шлях і допомагає мандрівникам його
дотримуватися. Тож Книжечка стала штурманом: адже у неї є атлас з мапами і вона
вміє їм користуватися. А ще Книжечка шукає цікаві будинки, щоб написати про них
в енциклопедії.
— Як Книжечка звіряє шлях зі шляхом на мапі? Які прилади їй для цього
потрібні? Чи може Книжечка обійтися без приладів? Як саме? Чому?
— Над яким містом летять друзі? Що вони можуть побачити? Де побувати?
— Як ви вважаєте, як називається енциклопедія Книжечки? Чому саме так?
— Які споруди вона бачить зараз? Які архітектурні пам’ятки Книжечка ще може
побачити у цьому місті?
— Запросіть Книжечку до свого міста: розкажіть їй про його цікавинки.
— Створіть разом зі своїми друзями енциклопедію рідного міста.
Джмелик-квіткопілот
Джмелик керує квіткольотом і точно виконує всі поради Книжечки: змінює курс
квіткольоту, регулює висоту та швидкість.
— Як ви вважаєте, чи складно керувати квіткольотом? Чим керувати складніше
літаком чи квіткольотом? Чому?
— Які знання потрібні Джмелику для керування квіткольотом?
— Як пілот квіткольоту орієнтується в повітрі? Які прилади йому для цього
потрібні? Коли він може обійтися без приладів, а коли — ні? Чому?
— За якими показниками він має стежити?
— Чи може вітер вплинути на політ квіткольоту? Як саме? Чому?
— Коли ми вживаємо слово «водій», а коли — пілот? Якими транспортними
засобами керують водії, якими — пілоти?
— Які ще транспортні засоби ви знаєте? Порівняйте їх з квіткольотом.
Назвіть переваги і недоліки кожного засобу.
— Як ви вважаєте, краще пересуватися в повітрі, по воді чи по землі? Чому?
— Чи можуть повністю замінити засоби пересування по воді транспорт в
повітрі та на дорогах? Чому?
— Чи існує транспортний засіб, який може перевезти куди завгодно, яким
завгодно шляхом? Поясніть свою думку.
— Придумайте незвичайні засоби для пересування в повітрі. Порівняйте їх.
Назвіть переваги і недоліки кожного засобу.
Ноткіна музика
Нотка прислухається до музики природи і міста.
— Як ви вважаєте, з яких звуків складається музика природи? Музика міста?
Яка музика вам більше подобається? Чому?
— Що може почути Нотка?
— Нотка хоче зафіксувати все почуте, щоб потім розповісти всім своїм
знайомим. Що їй для цього потрібно?
— Які пристрої Нотці знадобляться для супроводження розповіді про
мандрівку?
— Що складніше записати звуки чи потім відтворити їх?
— Прислухайтеся до звуків на картині. Які звуки чують друзі? Які ще звуки у
цьому місті можуть почути? Де саме?
— Розкажіть про звуки свого міста. Які звуки чути особливо приємно?
Як ростуть квіти
Джмелик пригадав, що є квіти, які ми бачимо тільки весною, а потім вони
«ховаються» аж до наступного року.
— Які квіти так розвиваються?
— Чи повністю вони засинають до наступної весни? Чому?
— Які корені у цих квітів? Що особливого у будові кореня?
Щоб відповісти на ці запитання, Книжечка запропонувала пригадати будову
рослин, порівняти різні рослини, що ростуть весною. Зробити це допоможе
електронний додаток до журналу «Джміль» (2014, № 2) «Задачки про весняні
квіти». Спочатку ми пригадуємо будову рослин, потім — розв’язуємо цікаві
задачі: так ми перевіряємо наші знання та більше дізнаємося про рослини.
— Подивіться, яке різне коріння у рослин. Чому?
— Як ви вважаєте, звідки цибулинкові квіти беруть поживні речовини?
— Що роблять ці рослини у період спокою? Чому іншим рослинам цибулинки не
потрібні?
— Як розмножуються рослини з різним корінням?
На що схожі квіти
Друзі з квіткольоту бачили дивовижно красиві куточки міста, під час зупинок
мали змогу роздивитися кожну рослину. Книжечка і Нотка першими помітили, що
кожна квіточка нагадує певний предмет — парашут, дзвіночок, цукерку і, навіть,
морозиво…
Пензлик сфотографував квіти. А після закінчення подорожі Джмелик, використавши
фотографії Пензлика, зробив на комп’ютері цікаву гру «На що схожа квіточка?».
Книжечці й Нотці дуже сподобалася гра: потрібно не тільки вказати на що схожа
кожна квіточка, а ще й розповісти чому ми так вважаємо.
Друзям сподобалося, що у грі всі відповіді правильні: головне, дотепно і
зрозуміло пояснити чому вибрано саме таку асоціацію. А ще можна пограти в
«асоціації навпаки»: один учасник гри вибирає предмет, інший — розповідає чим
саме квіточка в середині малюнка схожа на цей предмет. Якщо гравцю важко
відповісти, відповідає той, хто вказував на предмет.
Пограти у цю гру вам допоможе електронний додаток до журналу «Джміль»
(2014, № 2) «Задачки про весняні квіти».
Ось і закінчилася наша подорож у просторі і часі. Сподіваюсь, вам було цікаво. Запропонуйте дітям розповісти про свої подорожі, заплануйте разом нові яскраві подорожі.
Щасливих мандрівок! До зустрічі!
Увага! Триває АКЦІЯ: «Джміль» дарує електронну наочність. Ви можете безоплатно завантажувати електронні додатки на сайті журналу «Джміль» — jmil.com.ua
ЗАВАНТАЖТЕ е-додатки про весняні квіти за посиланням
Більше дізнатися про електронні додатки до журналу «Джміль» (2014, № 1)
Ви можете за
посиланням
Дізнатися про електронний додаток «Скоромовки навколо» (журнал «Джміль», 2014,
№ 2) Ви можете за посиланням
Дізнатися про електронний додаток «Фонтани» (журнал «Джміль», 2014, № 2)
Ви можете за
посиланням
Дізнатися про електронний додаток «Як зберігати музику» (журнал
«Джміль», 2013, № 1) Ви можете за
посиланням
науковий співробітник Міжнародного науково-навчального
центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років
Немає коментарів:
Дописати коментар