Серія книжок із STREAM-освіти

понеділок, 5 листопада 2018 р.

Вільна гра дітей, або День без іграшок

Досвід дитячого садка «Дивосвіт» Досвід дитячого садка «Дивосвіт» — впровадження технології «Логіки світу» та й не тільки


У жовтні за пропозицією доктора наук, професора Катерини Леонідівни Крутій багато дитячих садочків України провели День без іграшок. Попри всі застереження, цей день і для дітей, і для дорослих став святом свободи творчості, винахідництва і дитинства. Я б сказала, що це справжнє свято STREAM. Адже саме розвиток винахідництва і технічної творчості є однією з цілей технології.


Розробляючи річне планування за програмою «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт» для дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку я саме це й вкладала — відштовхуємося від теми тижня (або місяця): вивчаємо те, що вже придумали люди; конструюємо; граємо, випробовуючи іграшку; міркуємо чого нам не вистачає; доробляємо (фантазуємо, вкладаємо власні ідеї) і знову граємо.



Вдячна педагогам за те, що підтримали ідею Катерини Леонідівни, за те, що творчо реалізуєте мої власні ідеї. Сьогодні публікую досвід проведення Дня без іграшок педагогів ЗДО № 4 «Дивосвіт» Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпровської області (вихователь-методист садочка Алла Ситенко, директор Наталя Тільна).
Зверніть увагу, як педагоги обережно ненав’язливо спрямували дії малят — діти не тільки грали, отримували задоволення, а й зробили гарну поробку і віддячили тим, хто працює заради них. Браво!





Слово педагогам ЗДО № 4 «Дивосвіт».

Все сталося вранці 22 жовтня. Діти прийшли до дошкільного закладу і помітили, що полички, де зазвичай стоять їхні іграшки, порожні.
Порожні полиці, столи, шафи у груповій кімнаті виглядали незвично. Але як багато у цьому вільному просторі закладено можливостей, ідей та задумів, які ще попереду!




Наші педагоги заздалегідь розпочали підготовку до цього заходу, який в стінах «Дивосвіту» проходить вперше. До організації проведення флешмобу із задоволенням долучились відповідальні та зацікавлені батьки наших вихованців: діти були забезпечені коробками, ковдрами, природним матеріалом, тканинами, клеєм, скотчем, папером, плівкою, тощо.
Усе почалося з того, що діти почали досліджувати новий простір, відкривати коробочки, мішечки, розглядати кошики і намагалися використати їх у своїй вільній грі. Деяким дітям подобалося працювати наодинці, а інші прагнули поділитися своїми знахідками, враженнями, ідеями та охоче грали у команді. Діти вчилися спілкуватися, взаємодіяти, домовлятися та разом раділи своїм перемогам. Не тільки власним, а й колективним.
Наприклад, використовуючи пластикові одноразові стаканчики, діти побудували чудові піраміди та маяк, потім із дощечок спорудили башту, а хтось — хмарочоса. З прищіпок та спеціально заготовлених сірників вийшов класний конструктор. 





З каштанів, жолудів, шишок викладали гарне панно, а з солоного тіста ліпили тістечка та пиріжки. Буде чим пригостити ляльок, коли вони повернуться знову до групи.







Використовуючи картонні трубки з-під паперових рушників, хлоп’ята представляли їх обладунками лицарів на руках у сюжетно-рольових іграх. А ще з’явилась ідея конструювання із картонних трубок. Спочатку збудували стіл та перевіряли, скільки книжок він витримає, але умить він перетворився на казковий будинок, який дівчата прикрашали листям, шишками, скляними камінчиками, а хлопчики контролювали стійкість конструкції.






У декількох групах діти змайстрували справжню халабуду. У їх новому будиночку міста вистачило всім.




На прогулянці спробували разом вперше створити лендарт (від англ. land —земля, та англ. art — мистецтво), використовуючи природні матеріали: гілочки сосни, шишки, сухі квіти та листя. Комусь вистачило тільки подивитися, а хтось із дітей активно приєднувався до багатогранної творчої роботи.






А ще на прогулянці намагались відшукати зниклі іграшки за допомогою планшета і встановленої на ньому спеціальної програми 2gis (офлайн-навігатор). І групі «Чарівники» це вдалося. Діти прямували у вказаному напрямку за стрілкою, що рухалася на планшеті, і знайшли частину своїх іграшок, які заховались  у березовому гайку в яскравій коробці.




Ще одну коробку дорослі занесли у групу і поцікавились у дітей, чи не їхня вона? Коробка була незнайома, і зверху закрита кришкою. Спільно вирішили поцікавитися, можливо в ній заховалася частина іграшок? Але знявши кришку, побачили, що вона доверху наповнена поліетиленовими пакетами. Пакети і все… Замість іграшок… Інші б діти засмутились, але не наші. Вихованці «Дивосвіту» миттєво розпочали гру «Вмій радіти», якій їх навчила вихователь (джерело —фільм Елінор Портер «Поліанна»). Просто дивовижними були дитячі ідеї!.. З них можна зробити іграшки: будинок, корабель, парашут, парус, нібито снігові кульки…
А також після розпочатого в цьому навчальному році курсу «Логіки світу» діти помітили, що кожний  пакет — це сукупність геометричних фігур: квадрата та двох прямокутників, а також побачили зображений круг.
Потім, виконавши геометричний диктант за вказівкою педагога (…квадрат складаємо навпіл…, …трикутник наліво, трикутник вверх, трикутник направо…, …кінчики ховаємо між слоями), наш великий пакет-квадрат перетворився на зовсім маленький, охайно складений пакетик-трикутничок.






До речі, діти, складаючи їх знову у велику коробку, зразу ж помітили, як мало місця вони стали займати. І дійшли висновку, що так само, граючись, вони можуть допомогти мамі вдома їх впорядкувати.


Отже, результатом роботи цього дня стало те, що діти та вихователь стали ближчими, краще пізнали один одного через створення світу фантазії, творчості, мрій, де їм було комфортно, цікаво та життєрадісно!





Автор: Ірина Стеценко

2 коментарі:

  1. Творчий вихователь завжди знайде чим зацікавити дітей, або легенько наштовхнути на захоплюючу ідею гри, якщо іграшок немає зовсім!

    ВідповістиВидалити