Балет невилуплених пташенят, або Музична історія, підслухана композитором

Слухання та обговорення п’єси «Балет невилуплених пташенят (Балет невылупившихся птенцов)» М. Мусоргського

Розповідаємо малятам історію про курчаток і слухаємо фрагменти музики. Виходить розповідь-обговорення під музичний супровід.

Весна. Ласкаві промінці сонечка задивляються на землю, несуть тепло і світло. Хмаринки причепурилися, зробили собі нову зачіску. Сонечку подобається весна, вмита чиста квітуча земля… Воно усміхається.

Одного такого весняного радісного дня мама-квочка висиджувала свою малечу. Їй так хотілося побачити своїх діток, почути їхнє «пі-пі-пі…», пригорнути їх до себе, обійняти.

• Чому цей день радісний? Подивіться за вікно чи схожий день сьогодні на той, про який ми зараз говоримо?

• А музика яка? (Також радісна!)

Раптом квочка почула «Тук-тук-тук…» (педагог тихенько стукає по столу). Спочатку тихенько, потім все голосніше і голосніше (дітки разом з педагогом відтворюють стук). Нарешті одне яйце у гніздечку заворушилося і … викотилося на підлогу.

— Мабуть це вилупляється найнепосидючіше курчатко, — вирішила квочка.

Тріщинка у шкаралупці все більшала і ось показалося пустотливе очко, за ним малюсінька лапка… Курчаткові кортіло вилупитися, тому воно швиденько випростало другу лапку і почало вчитися ходити, точніше бігати.

— Кво-кво-кво, — зраділа мама-квочка. (Дітки повторюють голос мами-квочки.)

Вона все хотіла допомогти курчаткові, але воно все ніяк не хотіло зупинитися.

• Як непосидюче курчатко вітало маму?

• А як вона звернулася до нього?

• Покажіть рухи непосидючого курчатка. А як рухається мама-квочка?

Аж ось заворушилися у яєчках його братики й сестрички. Залунало дружне «Пі-пі-пі-…» (малята відтворюють звук).

Перше курчатко вже майже повністю вилізло із шкаралупи, почало роздивлятися. Побачило лапки та голівки братиків й сестричок і зраділо:

— Ура!!!! Яка ж у мене велика родина! Буде з ким гратися і пустувати! — запіпікало воно.

За першим курчатком сонечко побачили і його братики і сестрички. Курчатка тільки-тільки вилупилися, розглядають все навколо, знайомляться.

— Тут тепло, світло, радісно, і нас багато! — подумали вони і аж застрибали.

• Як мама-квочка розмовляє зі своїми дітками? Як вона квокче лагідно? Стурбовано? Налякано? Сердито? Як кличе курчат?

• А як дітки відповідають мамі? Чи завжди одразу вони її розуміють? (Педагог відтворює різні інтонації мами-квочки, діти розповідають про її стан.)

Курчатка почули лагідне квоктання (лунає квоктання — діти або педагог відтворюють інтонації квочки) і додали:

— І у нас чудова турботлива матуся! Все добре! Світ такий привітний! — курчатка знову застрибали один до одного, знайомлячись ближче.

А тепер послухаємо музику ще раз, подивимося мультфільм.

• Уявімо, що ми курчата. Потанцюймо! Пострибаймо!

• Як курчата змахують крильцями?

• Як вітаються один з одним?

• Як показують один одному свій новий пухнастий одяг з усіх боків?

• Чому курчатам радісно?

• Хто всміхається курчатам?

• Як курчата розмовляють?

• Музика яка?

• Як стрибають курчата? Як ходять? Швидко чи повільно?

• В кінці музика тихіша. Чому? (Мабуть курчата втомилися і пострибали у гніздечко відпочивати або їх покликала матуся, пригорнула до себе, накрила крилами, щоб її малючкам було затишно.)

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко