Кристали у Космосі

Новини науки

Початок публікації про кристали читайте за посиланням

Алмазні планети

Астроном Марк Кучнер з університету Прінстона порахував, що деякі зірки в нашому Чумацькому Шляху можуть мати алмазні планети. У Сонячній системі такої немає, але інші зірки в нашій Галактиці могли б мати достатньо вуглецю, щоб сформувати такі планети.

У газі, який є в протопланетному диску молодої зірки, велика кількість вуглецю разом із невеликою кількістю кисню могли б сформувати вуглецеві склади, такі як карбіди та графіт. А будь-який стиснений графіт має перетворитися на алмаз під високим тиском у надрах вуглецевих планет, потенційно формуючи алмазні шари багато кілометрів завтовшки.

Отже, припущення зроблено. Є й кандидати в алмазні планети. Залишилося лише їх знайти й перевірити неймовірну (але реальну!) теорію.

Матір усіх алмазів

Астрономи з Центру астрофізики в Гарварді знайшли на відстані 50 світлових років від Землі незвичайного білого карлика діаметром 4000 км, що майже повністю складається з кристалічного вуглецю. За надзвичайного тяжіння зірки — це саме алмаз (при великому тиску й температурі вуглець перетворюється на алмаз). Лідер групи, що знайшла алмазну зірку, астроном Тревіс Меткалф називає її «матір’ю всіх алмазів».

Цікаво, що цей мега-алмаз ще і дзвонить як гонг — його поверхня пульсує. І хоча звук у Космосі не розповсюджується — пульс цей можна вивчити, аналізуючи випромінювання зірки. Саме такий аналіз показав незвичайну внутрішню будову карлика.

Використана література

Матеріали науково-популярного Інтернет-журналу MEMBRANA: www.membrana.ru

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко