понеділок, 4 травня 2015 р.

Наступність дошкільної і початкової освіти: актуальна проблема сучасності

День за днем: події, факти, коментарі…


У наш час, коли техніка та технології стрімко змінюються, навчитися всьому заздалегідь неможливо. Тому освіта стає безперервною: у кожний віковий період людина отримує освіту у певній формі — домашня освіта (ранній вік), дошкільна освіта, початкова освіта, середня та старша шкільна освіта, вища, післядипломна освіта… Виходять своєрідні освітні сходинки. Чи рівної вони висоти? Чи комфортно людині крокувати ними? Хто веде її сходинками?..


Репортаж з міського науково-практичного семінару





Про перехід між двома освітніми сходинками — дошкільна та початкова освіта — відбулася розмова у Київському міському Будинку вчителя 20 квітня 2015 року. Науковців, методистів, вихователів, вчителів початкової школи, директорів ДНЗ, ШДС, НВК, викладачів та студентів зібрали представники кафедри дошкільної освіти і кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту КУ імені Бориса Грінченка.
Розмова пройшла у формі ділової гри, де кожний міг висловити свою точку зору. Відчуємо атмосферу дискусії та долучимось до неї у своїх колективах, на сторінках наших видань.

У нашій освіті й досі існує думка, що дошкільний період є підготовкою до школи, а не самостійний віковий період, який має свої цілі та завдання розвитку дитини, не пов’язані з підготовкою малюка до іншої освітньої сходинки. Тому й не дитячий садок має дати випускника, готового до навчання у школі, а школа має зустріти вчорашнього дошкільнятка, забезпечити комфортні умови перебування у закладі, які відповідають віку дитини.
Вже скоро початкова школа стане п’ятирічною, а це кардинально змінить завдання і вчителя початкової школи. Чи спроможна наша освіта врахувати потреби сучасних дітей, гнучко перебудовуватися та змінювати акценти відповідно змінам у суспільстві, у світі? Поміркуймо на цим.




Ми не можемо підігнати всіх дітей під стандарт: потрібно зберігати індивідуальність кожної дитини, але й пам’ятати, що дитина є членом соціуму і повинна жити за правилами, прийнятими у суспільстві. Тож, як зазначила Наталія Гавриш (доктор пед. наук, старший науковий співробітник лабораторії дошкільного виховання, Інститут проблем виховання НАПНУ), дитина і не така як всі і одночасно така як всі. Рівновагу між цими двома важелями мають спільно знайти педагоги і батьки.

Світлана Ладивір, (канд. психол. наук, провідний науковий співробітник лабораторії психології дошкільника, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України), запропонувала дорослим усіх ланок освіти адаптуватися до дитини, яка до них приходить, змінюватися самим дорослим: зберегти індивідуальність дитини і водночас продумати, як прищепити їй соціально-значимі цінності, зробити так, щоб вона їх прийняла.

Особистісно орієнтованому підходу мають відповідати і посібники у дитячому садку, і підручники у молодшій школі. Нагальною потребою сучасності стає формування такого способу життя, який забезпечить сталий розвиток суспільства. Для цього потрібно виховувати дітей так, щоб кожний думав про майбутнє своїх нащадків, своєї країни, нашої планети Земля. Про це говорила Ірина Стеценко (науковий співробітник, Міжнародний науково-навчальний центр ІТтаС НАНУ та МОНУ).
Дітей потрібно вчити прогнозувати наслідки власних вчинків та вчинків інших, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, бачити систему, її підсистеми, взаємозв’язок між ними. Цим задачам має відповідати й підхід до навчання у школі — треба розвивати критичне, системне, функціональне мислення; використовувати тематичний виклад матеріалу; запроваджувати довготривалі форми роботи тощо. До такої освіти треба готувати дитину вже з дитячого садка. А сьогодні творчий педагог веде заняття творчо, звертає увагу на ці речі, а от нетворчий?





Кожний етап освіти має виконувати свої завдання. Марина Машовець (канд. пед. наук, заступник директора з науково-методичної та навчальної роботи, Педагогічний інститут КУ імені Бориса Грінченка), наголосила на тому, що до п’ятого року життя величезна увага має приділятися навчанню дітей творчо співпрацювати, засвоїти правила співжиття, розуміти поведінку та стан іншої людини. Якщо ми пропустимо цей момент, жити з такими дітьми іншим буде дуже важко.
Дитина живе у родині, поряд з рідними людьми, які мають величезний вплив на формування її особистості, відповідають за її розвиток, тому педагогів треба вчити якомога тісніше співпрацювати з батьками вихованців — консультувати, навчати, наголошувати на відповідальності, змінювати свідомість батьків.


Олена Таран (викладач кафедри методики та психології дошкільної та початкової освіти, ІППО КУ імені Бориса Грінченка), підкреслила, що часто батьки, які вважають дитину не готовою до навчання у школі змушені віддавати її до школи, бо у дитячих садках немає умов для освіти шестирічних дітей. Підготовчих груп у дитсадках немає і шестирічна дитина має другий рік ходити у старшу групу, а це вкрай негативно впливає на динаміку її розвитку і насправді є педагогічним злочином.


Батьки і педагоги разом мають подолати стереотипи, що існують у сучасних дошкільнят. Які стереотипи зараз існують? Про результати такого дослідження й розповіла Наталія Гавриш. Вона виділила найбільш розповсюджені: 1) підеш в школу, тебе навчать; 2) в школі тільки навчають. Перший з них формує споживацьке ставлення до освіти, але ж кожен має в решті решт докладати власні зусилля, щоб чомусь навчитися, і бере стільки, скільки може взяти. Другий стереотип формує викривлене ставлення до шкільного навчання — чи навчає школа дружити, допомагати один одному, чи ці речі треба робити так, щоб вчитель не бачив (можливо звідсіля і пішла шкільна «традиція» списування уроків, а не допомоги іншому вивчити їх).




Підсумовуючи дискусію Віктор Юрченко (канд. психол. наук, директор, Педагогічний інститут КУ імені Бориса Грінченка), зауважив, що напевно буде краще, якщо дошкільна та початкова освіта працюватимуть в парі, як одне ціле. Тоді і зникне трамплін між цими двома ланками освіти. Один з кроків до такої співпраці робить Педагогічний інститут: студенти, які готуються працювати у дошкільній освіті, можуть вибрати спеціалізацію “Початкова освіта”, а студенти, які працюватимуть у початковій школі, можуть вибрати спеціалізацію “Дошкільна освіта”. Таким чином педагоги знатимуть особливості найближчої освітньої сходинки.

Дошкільна та початкова освіти рівні, але місія у них одна: доторкуючись до дитинства, педагог багато в чому визначає долю дитини, формує базові основи особистості, розвиває її здібності. Тож заради забезпечення дитині щасливого дитинства педагоги обох ланок освіти мають злагоджено діяти разом.




науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

4 коментарі:

  1. Доброго дня, пані Ірино. Я працюю вихователем 9 років. За цей час зіткнулася з всіма проблемами які описані у даній статті. Дуже тішить, що ви працюєте над їх вирішенням. Вихователям, дуже потрібна ваша підтримка, бо на сьогоднішній день складається враження, що про нас забули всі на світі. Батькам, справді, важко пояснити, що підготовка до школи це не вміння читати писати і рахувати. Проблема в тому, що з садочків забрали підготовчу групу. Тому батьки часто запитують (саме вихователів, не вчителів) "А де ми за літо маємо навчитися читати і писати?( бо в школу "першачок" має йти вже з цими знаннями).
    "Особистісно орієнтованому підходу мають відповідати і посібники у дитячому садку, і підручники у молодшій школі". Відчувається брак підтримки держави. Немає забезпечення методичною і навчальною літературою дошкільних закладів. Багато вихователів працюють ще за радянськими посібниками ( де розписане кожне заняття ) - це в кращому випадку. Більшість купляє посібники видані не фахівцями лише тому, що вони доступні. Ці посібники не мають нічого спільного з "Базовим компонентом". Тому, я дуже прошу наших науковців-дошкільників : створіть посібники, щоб вихователь мав розписане кожне заняття, роздатковий і демонстраційний матеріал. Зрозумійте, це потрібно не для того, щоб зрівняти всіх під один шаблон. В дошкільній освіті ( як і всюди) працюють різні люди. Якщо будуть такі посібники, то творчий вихователь знайде спосіб урізноманітнити заняття, підлаштувати його під себе, під дітей, тому, що в нього буде основ від якої можна відштовхнутися. А людина яка, прийшла в дошкільну освіту випадково, "щоб відпрацювати і піти", принаймі не нашкодить, якщо буде виконувати тільке те, що є в посібнику.
    Дякую за увагу. Сподіваюсь на розуміння і підтримку.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за коментар. Зараз дуже важко видавати книжки, але я все-таки почала готувати до видання зошити з "Логік світу" для дітей молодшого, середнього та старшого дошкідбного віку. Мабуть тому і так ретельно поповнюю свій блог, створюю електронні додтаки до журналу "Джміль" з методичним забезпеченням. Будемо намагатися удосконалювати цю роботу й надалі. Але зрозумійте: не всякий науковець може писати конспекти занять: він дає напрям проведення занять, послідовність використання завдань, розставляє акценти, а от конспекти краще писати педагогам (так вони будуть ближче до їхніх вихованців), адже якщо брати мої статті, то часто конспект від статті відрізняється тільки "Доброго дня....", "До побачення" та фізкультхвилинкою та деякими іграми. Тож дякую за творчість! Успіхів!

      Видалити
    2. Дякую, за відповідь. Дякую за блог. У повсякденній роботі з дітьми працюю над розвитком логічного мислення дітей, тому з нетерпінням чекатиму на зошити.

      Видалити
    3. Дякую і Вам, Ірино. Про зошити повідомлю обов'язково. Рада Вас бачити у спільноті Джмелика. Беріть все, що там є (презентації, методику....) і користуйтеся. Буду вдячна за зворотний зв'язок. Успіхів!

      Видалити