Мітки

активне пізнання світу алгоритм арифметика на камінчиках балет бесіди з дітьми бесіди з дорослими бесіди з дорослими і дітьми бесіди з дорослими і дітьми бесіди за картинами Весна відкриті запитання відкриття вітаю гармонійний розвиток особистості джерело інформації досвід колег досвід роботи дослідження Дошкільна академія Дошкільна академія "УнікУм" дошкільна освіта дошкільники друдли дуже відкриті задачі електронні додатки журнал "Джміль" інтерактивна пізнавальна казка інтерв'ю інформатика інформаційна безпека інформаційні технології інформація Ірина Стеценко комп'ютер конструювання літня школа для дорослих Логіки світу Майдан математика музика навчання за допомогою комп'ютера науки у повсякденному житті науковець новини Одесса освітній проект освітня подорож осінь патріот патріотизм педагог пізнавальне конструювання пісня події подія початкова освіта природничі науки розвиток творчих здібностей розвиток фантазії розробки уроків святкові заняття Соцмережа Sl8 Сходинки до інформатики учні початкових класів Фактор розвитку фізика фрактали цікавинки навколишнього світу STREAM

неділя, 19 жовтня 2014 р.

Такі різні спогади…

Бесіда з дорослими


Як зробити так, щоб діти з радістю йшли до дитячого садка, щоб було менше сліз під час розставання з мамою і татом, щоб лагідна і винахідлива вихователька запам’яталася на все життя, і щоб спогади про дитячий садок були тільки приємними? Напевно, перше про що ми говоримо — про вихователів. Але ж насправді відповідальні за хороший настрій кожної дитинки є всі працівники дитячого садка. Поміркуйте про це, будь ласка!




У дитячому садочку найчастіше я бачила вихователів: вони щодня зустрічали мене вранці, саме з ними я проводила цілий день, з ними я прощалася щовечора.
Іноді я бачила завідувачку — господиню дитячого садка, як моя мама вдома. Її справа — подбати, аби у дитячому садочку було затишно, цікаво, смачно годували, було де гратися і діти не сумували за мамою і татом.
Я ніяк не могла вирішити, яка ж вона — добра чи погана? Адже мої зустрічі з нею були такими різними.




Якось ми прийшли з прогулянки, почали роздягатися. Я потягнула не за той кінець зав’язочок до шапочки і утворився вузол. Що робити? Адже я і шапочку зняти не можу, і невідомо як її потім надягати. А вихователька зайнята. І тут зайшла вона, господиня садочка, і одразу побачила, що у мене проблема. Не сварила, що я така недотепа, а акуратно і обережно допомогла розв’язати шапочку. Спасибі. Виходить, що ця людина така уважна і добра!



А цей випадок стався на прогулянці восени. По боках доріжки росли довгі клумби з височенними квітами. Так цікаво стрибати через них! Не думайте: ми намагалися стрибати обережно і топтали клумбу лише у крайніх випадках. Та й квіти вже майже не цвіли, їх все одно скоро мали вирвати з корінням. І тут ми побачили завідувачку. Звідки тільки вона з’явилася? Як же вона нас сварила! І, головне, ми так і не зрозуміли, за що саме. Адже квіти ми майже зовсім не потоптали.



Одного разу ми загралися у групі: кричали, повалили горщик з квітами. Нас вихователька покарала: наказала стояти з піднятими вгору руками, аж поки вона не дозволить їх опустити. Так сумно і образливо стояти, і руки дуже болять. А тут як раз зайшла завідувачка і дозволила нам тихенько посидіти на стільцях. Це теж покарання, але не таке образливе — ми ж заслужили…



А як було приємно, коли на новорічному святі за виконання ролі снігоруньки, завідувачка подякувала мені при всіх!

Хотілося б щоб дитячі спогади були приємнішими…









науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

Немає коментарів:

Дописати коментар