неділя, 1 грудня 2013 р.

Як віртуальне стає реальним

Озирнутись назад, щоб йти вперед


Сьогодні перший день зими. Напередодні зимових свят мені хочеться зробити щось незвичайне. Тож першою зимовою публікацією будуть мої роздуми про те, як блог вплинув на моє життя як науковця-практика, автора технології «Логіки світу».

Здається тільки вчора вирішила створити блог, придумала про що він буде, написала перші статті, дібрала дизайн і… перша публікація, перший читач, перший вдалий пошуковий запит, перший коментар… Озирнутися не встигла як блогу виповнилося 7 місяців — вже з’явилися постійні читачі, опубліковано 55 статей, щодня його відвідують понад 100 читачів. Тож є перший привід підбити підсумки: стандартних і легких шляхів, як Ви напевно вже зрозуміли, я не шукаю, тому вирішила взяти сама в себе інтерв’ю.




— Завжди варто знати навіщо ти робиш певний крок і намагатися реалізувати мету якнайкраще. Тож, навіщо мені блог?
Кожному хочеться, щоб про його доробки знали колеги і люди, для яких ти працюєш, хочеться знати як інші використовують розробки у власній роботі.
Для науковця зв’язок з практиками особливо важливий, тому що він не може з’являтися щодня у дитячих садках та школах (а якщо у науковця і є така можливість, він бачить один заклад, а для якісної роботи цього недостатньо), бачити на власні очі як сьогоднішні діти розв’язують його завдання, як педагог зрозумів і втілює у практику своєї роботи його ідеї. Тому важко скоригувати напрями наукової роботи, виправляти власні помилки, планувати тощо.
Я завжди є і буду науковцем-практиком: багато спілкуюсь з педагогами, веду семінари, придумую нові задачі… і для мене неперервний зв’язок з практиками особливо важливий, а Інтернет-простір допомагає розповісти про свої розробки одразу багатьом людям у різних куточках Землі та отримати від них пораду.
Сьогодні блог — мій науковий компас. Він показує чи вдалий напрям я вибрала, які теми цікавлять педагогів, а які — ні, куди і як рухатися далі.




— Щоб рухатися вперед варто озирнутися назад і проаналізувати, що вдалося, а що — ні. Отже, мої досягнення.
За 7 місяців на блозі з’явилося 54 статті, за цей час його переглянули понад 10 000 раз. Я мала змогу згадати про свої давно забуті розробки, оновити давнішні статті, звернулася до тем, на які раніше майже не писала («Друзям. Лірична сторіночка», «З Днем Науки!», «Сонячне місто. Лірична сторіночка», «Про незвичайний “Учебник ОДЕССОЛЮБИЯ”, або Емоції в знаннях і знання в емоціях. Міркування про те, що найбільше вразило», бесіди з дорослими — «Три ложки супу», «Якого кольору осінь», «Чи є некрасиві квіти?», «Слово про математику», «Коли втрачається натхнення?»…), нарешті опублікувала власні фотографії («Весна! Лірична сторіночка», «Квітень продовжується! Лірична сторіночка», «Якого кольору осінь. Лірична сторіночка»…)
За ці місяці я відчула, що моїми розробками користуються інші, моя робота потрібна. У блога з’явилися постійні читачі, прихильники, я отримую листи з цікавими коментарями, порадами, проханнями.
По багатьом пошуковим запитам блог на перших сторінках Google, блог визнають інші пошуковики — Yandex, Ask.com, Mail.ru тощо. На блозі публікуються тільки оригінальні авторські матеріали та статті про події, які мене вразили, які я вважаю потрібним підтримати.




— Чому саме блог, а не інший спосіб спілкування з читачами? Переваги блогу.
  • Оперативність.
  • Між автором і читачем немає посередників.
  • Все робиш сама, як вважаєш потрібним.
  • Немає обмеження сторінками, тому набагато ширші можливості проілюструвати статтю.
  • На блозі можна розмістити те, що неможливо відобразити на паперових сторінках — відео, статті в форматі PDF, презентації тощо.
  • Сторінки блогу можуть читати одразу багато людей на багатьох мовах у різних куточках Землі.
  • Мій блог постійно переглядають люди у різних країнах — Україна, Росія, США, Німеччина, Польща, Великобританія, Нідерланди, Франція, Бєларусь, Естонія, Канада…




— Мої невдачі та плани.
Вкотре розумію, що неможливо осягнути неосяжне. Але це не означає, що ми не маємо намагатися зробити це. От і я щодня сподіваюсь зробити якомога більше, але не все в моїх силах.
Тож ще так і не написала про слухання музики (але у статті «Подорож до країни друдлів. Авангард. Друдли власноруч», яка вийшла вчора, вже є глава про слухання музики), своє рідне місто, загальмувала проект із студентами. Ці проекти і статті так і залишилися в моїх планах. Творчі проекти завжди важко планувати: було натхнення написати статті на інші теми, одразу ж так і зробила, тому деякі плани, так планами і залишилися.
Тож чекайте виконання і перевиконання планів. Не все встигаю вчасно, але помаленьку всі плани втілюю.
Залишайтесь моїми читачами і далі: буде цікаво і несподівано.




— Хто мене підтримує у науковій роботі.
По-перше, Ви, шановні читачі, адже я працюю для Вас і Ваша увага є великим стимулом для моєї праці. Мене підтримують й інші науковці: їхня критика, поради, підтримка для мене не менш важлива, адже все це є поштовхом для руху вперед.
По-друге, труднощі, які трапляються. Науковець часто йде «проти вітру», доводить свої думки, помиляється, виправляє помилки, змінює напрям роботи і все-таки йде тільки йому відомим шляхом.
По-третє, всі видання, з якими я співпрацюю. Можливості Інтернету дуже великі, але не все у ньому можливо: не у всіх читачів є доступ до Інтернет, великі статті важко сприймаються з екрана, їх важко розбивати на пости блогу, тому важливі статті спочатку публікую, як і всі науковці, у паперових виданнях — науково-практичному журналі «Дошкільна освіта», науково-методичних журналах «Дошкільне виховання», «Палітра педагога», «Джміль», «Учитель початкової школи», наукових виданнях. Тож, щоб і далі мати можливість читати мої статті в різних виданнях, слідкувати за новинками колег, підтримайте всі видання передплатою і у Вас буде можливість вибирати те, що для Вас важливіше. Погодьтеся, мати вибір у наш час — дуже важливо, адже це також і свобода нашої творчості.
Підтримати журнали можете і Ви: розмістіть інформацію про журнали на своїх Інтернет-ресурсах, розкажіть про ці видання друзям, станьте їх постійними читачами (інформацію про видання завантажте за посиланнями — «Дошкільна освіта», «Дошкільне виховання», «Палітра педагога», «Джміль», «Учитель початкової школи»).




— Побажання читачам, теперішнім і майбутнім.
Бажаю всім бути в душі науковцем, дослідником, адже без постійного пошуку нових шляхів неможливо рухатися вперед і бути справжнім професіоналом. Сьогодні, «нужно бежать со всех ног, чтобы только оставаться на месте, а чтобы куда-то попасть, надо бежать как минимум вдвое быстрее!» (Льюис Кэрролл «Алиса в Стране чудес. Алиса в Зазеркалье»).

Мрійте і обов’язково намагайтеся втілити мрії у життя, тоді вони обов’язково стануть реальністю!




До зустрічі на блозі «Інформація і МИ» і на сторінках журналів!
Творчості і натхнення!







Автор: Ірина Стеценко

Немає коментарів:

Дописати коментар