Місток між наукою та практикою

День за днем: події, факти, коментарі…

Як підняти якість освіти? Одним з напрямів дій має бути налагодження взаємозв’яку між наукою і практикою. Адже науковці та практики роблять спільну справу, тому між ними має бути неперервний зв’язок, обмін думками, обговорення результатів діяльності. Від цього у великій мірі залежить якість результату їхньої діяльності, і врешті решт, наскільки вихованими і обізнаними будуть наступні покоління.

Таким місточком між науковцями і практиками можуть бути науково-практичні конференції. Одна з таких конференцій відбулась 9–10 квітня цього року — IV Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Проблеми діагностики та проектування розвитку обдарованості дошкільників».

Конференцію проведено завдяки співдружності одразу кількох організацій — Національної академії педагогічних наук України, Інституту обдарованої дитини НАПН України, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка, НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППО КУ імені Бориса Грінченка, ВГО “Асоціація працівників дошкільної освіти”.

Її учасниками стали науковці, керівники та педагоги ДНЗ, викладачі та студенти вишів, психологи, методисти різних рівнів, працівники дитячих навчальних і розвивальних центрів з різних регіонів України. Поспілкуватися учасники конференції мали змогу під час проведення майстер-класів, тренінгів, проблемних діалогів, тематичної дискусії.

Учасники пленарного засідання обговорили питання визначення теоретичних і методичних засад виявлення та проектування розвитку обдарованості дошкільників. Зазирнемо на пленарне засідання конференції.

Діалог на пленарному засіданні

“Особистість починається з любові”, — зазначив Сергій Максименко, дійсний член (академік) НАПНУ, доктор психологічних наук, професор, директор Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Початком народження особистості є думка про дитину двох людей — мами і тата, а потім протягом всього розвитку дитини потрібно дуже бережно, уважно, з любов’ю ставитися до неї, тоді дитинка виросте доброю, щирою, всебічно розвиненою, всі її здібності реалізуються повною мірою.

Здібність полягає у процесі розв’язування задач, а не у результатах розв’язку, адже, у житті, як правило, немає задач з один варіантом розв’язку, тому дуже важливо яким саме шляхом йшла людина до отримання результату, чи самостійно знайшла цей шлях, чи привласнила спосіб розв’язування задачі. Тож цінність розв’язування задач полягає у двох важливих аспектах: перший, розв’язуючи задачу суб’єкт змінює себе, це і є момент розвитку, другий, привласнивши спосіб розв’язування задачі дитина стає носієм певної здібності. Таким чином, дитина розвивається у діяльності.

Ніна Омельяненко, голова правління ВСО “Асоціація працівників дошкільної освіти”, говорила про недопустимість різного тлумачення одного й того самого поняття в освітніх документах, всі визначення мають бути зрозумілими і науковцям, і практикам. Важливо, щоб до перегляду змісту понять долучилися і науковці, і практики, адже наука і практика мають діяти разом, бо тільки практика перевіряє наукові розробки і тільки наука дає практиці напрям дій.

Про індивідуальні особливості розвитку обдарованості дошкільника як основи створення індивідуальної освітньої програми розповідала Віра Кузьменко, доктор психологічних наук, професор кафедри теоретичної та консультативної психології Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій НПУ імені М. П. Драгоманова. Навчаючи обдаровану дитину, педагоги діють на основі звичайних програм розвитку дитини дошкільного віку, але з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.

“Індивідуальний підхід є циклічним процесом, постійним моніторингом, виявленням динаміки розвитку, притаманної кожній дитині”, — продовжила Віра Ульянівна. Педагог має уважно спостерігати за розвитком кожної дитини, щоб вчасно виявити обдаровання дитини, допомогти їй реалізувати свій потенціал.

Перш за все, щоб виявити обдаровану дитину педагог має звертати увагу на такі риси малюка: активність, креативність, научуваність, емоційно-позитивне ставлення до певного виду діяльності, результативність діяльності дитини (займається певною діяльністю постійно, має багато яскравих результатів діяльності).

Не всі добре розвинені діти є обдарованими: педагог має спостерігати за дітьми і уважно аналізувати, яким чином вони досягають високих результатів у певних видах діяльності. Компетентна у певній галузі знань дитина досягає таких результатів в основному за рахунок цілеспрямованості та працелюбності, а от обдарована дитина досягає яскравих результатів невимушено, легко, із зацікавленням, проявляє ініціативу.

Світлана Науменко, кандидат психологічних наук, професор кафедри гри на музичних інструментах Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова, та Людмила Шульга, старший викладач кафедри дошкільної освіти КЗ “ЗОІППО” ЗОР, підкреслили, що потрібно дати дитині залишатися дитиною, дати їй змогу емоційно сприймати музику та живопис. “Музичне мистецтво звуко-образне, тому педагог має навчити дитину сприймати музику, адже можна чути і не мати музичної інформації. Дитина має переживати, відчувати музику, імпровізувати, вміти раніше, ніж знати”, — зазначила Світлана Іванівна.

Знайомимось ближче: майстер-класи

Майстер-класи та розмова за круглим столом на другий день конференції допомогли науковцям і практикам ознайомитися із спрямуванням робіт одне одного.

В Інституті обдарованої дитини НАПНУ створено розвивальні групи для дошкільнят, які не можуть ходити у дитячий садок, де під керівництвом науковців заняття ведуть студенти Педагогічного інституту КУ імені Бориса Грінченка. Таким чином ми побачили і зв’язок поколінь, і наступність, і зв’язок науки і практики в дії.

До наступних зустрічей!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко