понеділок, 15 вересня 2014 р.

Інформатика — місток між предметами


Думки про те, як підніматися з дітьми сходинками до інформатики у 3-му класі


Усе у світі взаємопов’язане: спеціалісти на усіх континентах працюють разом на стику різних наук. Часто те чи інше відкриття стає результатом пошуку одразу в кількох наукових галузях. А от у школі ми штучно розділяємо навчальні дисципліни і рідко розкриваємо дітям міжпредметні зв’язки. Тому в них формується неповна картина навколишнього світу. Але тільки цілісний світогляд, сприйняття довкілля як єдиної системи в усіх її взаємозв’язках є передумовою справді екологічної, природодоцільної поведінки і діяльності людини. Діяльність людини за інших умов може призвести до глобальних екологічних катастроф.

Формування саме такого світогляду є завданням сучасної освіти, і його розв’язанню значною мірою сприяє активне використання міжпредметних зв’язків. На мою думку, саме інформатика є тим предметом, який може стати містком між різними шкільними дисциплінами. Чому?

По-­перше, уявлення, знання і вміння, що формуються під час опанування курсу інформатики, можна застосовувати на уроках з інших предметів і у повсякденному житті. Завдання педагога — навчити цього дітей.

По­-друге, міжпредметна взаємодія гармонійно вбудовується майже в кожний урок інформатики. Тож педагог отримує унікальну можливість показати зв’язок різних наук, зробити кожний урок несподіваним і яскравим.

Поміркуємо над тим, як краще використати ці переваги предмета “Інформатика” у початковій школі.


Знання заради знань — не потрібні


Нині для фахівця у будь­якій галузі важливо добре орієнтуватися в інформаційному просторі: розуміти, яка саме інформація потрібна для розв’язання проблеми, вміти швидко знайти її, проаналізувати, оцінити її достовірність, ефективно використати, зокрема й для отримання знань.
Навчаючи дітей, педагоги мають не тільки дбати про міцність знань, а й думати про те, як учні використають їх у майбутньому. Адже використовувати знання діти мають для добрих справ: дбати, щоб їхні розробки допомагали людям, а не вбивали й не руйнували довкілля. Для цього вже у початковій школі необхідно не тільки ознайомлювати дітей з технологіями отримання знань, а й виховувати їх доброзичливими, чуйними, толерантними, привітними, розповідати їм про довкілля і необхідність бережного, гуманного ставлення до нього. І це треба робити на уроках з різних предметів.
Надаючи учням різнобічні відомості про об’єкти навколишнього світу, позитивні й негативні впливи різних явищ і процесів, під час викладання курсу “Інформатика” (“Сходинки до інформатики”) педагог має насамперед формувати у них вдумливе, критичне ставлення до інформації.

Форми роботи з дітьми


На активне пізнання навколишнього світу спрямовані такі форми роботи з дітьми: бесіда за відкритими запитаннями, розв’язування відкритих і розвивальних задач, мозковий штурм, творча пізнавальна й проектна діяльність, дослідження, спостереження та ін. Ці форми роботи сприяють:
• формуванню вміння самостійно знаходити й опрацьовувати необхідну інформацію;
• одночасному розширенню і поглибленню знань школярів;
• підвищенню мотивації до навчальної діяльності;
• формуванню уявлення про взаємозв’язки між науками;
• розвитку мислення, зокрема критичного, творчої уяви, уваги, пам’яті тощо.
У результаті освітній процес стає сучасним, гнучким, цікавим і для учнів, і для педагогів, діти навчаються самостійно здобувати знання, отримують радість від відкриття таємниць навколишнього світу, бачать зв’язок науки й практики, способи використання набутих знань і вмінь у повсякденному житті.
Важливою формою роботи, яка допомагає мотивувати дітей, показати зв’язок навчання з повсякденним життям, є проектна діяльність. Під час вивчення курсу “Інформатика” цей вид діяльності дає можливість показати учням різні способи використання засобів ІКТ, довести їхню ефективність, окреслити межі застосування, навчити з їх допомогою розв’язувати актуальні завдання.
Діяльнісний підхід, що лежить в основі проектної діяльності, передбачає формування знань про істотні, внутрішні властивості предметів чи явищ навколишнього світу. Процес формування таких знань невіддільний від формування способів дій з предметами, що відкривають їх істотні властивості, які учень може засвоїти тільки опосередковано, за допомогою певних предметно-перетворювальних дій. Формування таких способів дій ґрунтується на процесі мислення, яке, у свою чергу, в цих предметних способах і формується, і проявляється. (І. Бех, Л. Зайцева. Курс на діяльнісно-компетентнісний підхід. / Дошкільне виховання. — 2013. — № 1. — С. 2–5.)
Проектна діяльність сприяє:
• забезпеченню цілісності освітнього процесу — єдності гармонійного розвитку, навчання і виховання;
• розвитку творчих здібностей, самостійності, вміння ставити і розв’язувати завдання;
• формуванню вміння співпрацювати, вести діалог;
• набуттю вміння працювати з різними джерелами інформації, зіставляти інформацію, отриману з різних джерел, оцінювати якість джерел інформації;
• розвитку здатності самостійно рухатися в інформаційних полях, перевіряти повноту і достовірність отриманої інформації;
• формуванню вміння досліджувати, зрозуміло та цікаво розповідати про свої знахідки зрозуміло та цікаво, передавати й презентувати набуті знання і досвід;
• забезпеченню пізнавальної мотивації (діти бачать кінцевий результат діяльності, мають змогу діяти самостійно, розкуто, проявити свої знання, вміння, особистісні якості).

Особливості навчання у 3­-му класі


Програма предмета “Інформатика” побудована за лінійно­концентричним принципом. Навчальний матеріал подається відповідно до вікових особливостей дітей, з ­урахуванням їхньої готовності до сприйняття та використання понять. Поступово зміст цих понять розширюється і доповнюється: діти дізнаються про нові властивості об’єктів, сфери їх застосування у житті людей.
Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріп­лення, що сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей і опанування способів діяльності на вищому рівні узагальнення.
Тож у 3-­му класі педагог має організувати навчальний процес таким чином, щоб на основі вже набутих знань і вмінь, життєвого досвіду дітей активізувати їхню пізнавальну діяльність для здійснення переходу на наступний виток спіралі розуміння змісту. Учні мають глибше зрозуміти зміст уже відомих понять інформатики — “інформація”, “інформаційні процеси”, “комп’ютерні мережі”, “інформаційна безпека” тощо; розширити свої знання; ефективно і доречно використовувати їх у повсякденній діяльності.
Педагог може досягти цього, приділяючи більше часу дослідницькій та проектній діяльності, розвитку критичного мислення учнів, навчаючи їх працювати самостійно і в колективі, ставити запитання й самостійно шукати відповіді на них. Починаючи з 3­го класу програма курсу інформатики передбачає відведення часу на проектну діяльність: набуті знання і досвід дітей дають змогу вчителю розгорнути цікаві комплексні проекти, обережно спрямовуючи самостійну роботу дітей. Проектна діяльність допомагає гармонійно поєднувати різні форми роботи, спрямовує на активне пізнання навколишнього світу, тому саме на ній варто зробити акцент.
Завдання педагога — надати учням більшу самостійність, вчасно допомагати(але лише тоді, коли допомога справді потрібна), підтримувати, сприяти оволодінню технологіями здобуття знань, підтримувати інтерес до творчої діяльності, самостійних відкриттів, пошуку, показати зв’язки між науками.
З огляду на це пропоную змістові лінії “Алгоритми і виконавці”, “Створення проектів” зробити наскрізними лініями курсу інформатики, а матеріал змістових ліній “Робота з презентаціями”, “Інформаційні процеси і комп’ютер” та “Пошук даних в Інтернеті” — активніше використовувати під час роботи на уроках з інших предметів: алгоритми використовують на уроках з інших предметів і у повсякденному житті, вміння шукати й опрацьовувати інформацію робить більш ефективним опанування інших дисциплін, набуття вміння розробляти презентації дасть можливість вивести проектну діяльність учнів на новий рівень.
З третьокласниками варто провести бесіди за відкритими запитаннями, які пропонувалися для розгляду у 2­-му класі (Сходинки до інформатики. Конспекти уроків для 2-го класу : метод. посіб. / О. О. Андрусич (упор. та заг. ред.). — К. : Світич, 2013. — Ч. 1 — 84 с. : іл.). Це може стати гарним приводом з’ясувати, наскільки глибше діти розуміють зміст основних понять інформатики, у якій мірі вони здатні творчо підійти до використання вже набутих знань у навчальній діяльності та пов­сякденному житті, поглянути на вже знайоме під іншим кутом зору, відкрити в ньому нові цікаві грані.
Розглядаючи кожну тему, варто запропонувати учням виконати творчу пізнавальну роботу, результати якої стануть підсумком її вивчення. Під час підсумкової бесіди учні мають можливість презентувати свої знахідки, ознайомитися з роботою інших, поглибити набуті знання, обговорити результати діяльності, навчитися доводити власну точку зору, поважаючи погляди інших.
Творча, зокрема проектна, діяльність цінна тим, що учень робить спроби самостійно про щось дізнатися, переживає задоволення від відкриття нового, вчиться поважати працю інших. Усе це неможливо і не потрібно оцінювати звичними оцінками. Саме тому знання з курсу інформатики оцінюють вербально. Тож педагог має знайти для кожної дитини приємні слова, відзначити те, що в неї вийшло особливо вдало, показати напрям подальшої роботи. Тоді в учнів “виростуть крила”, і наступну роботу вони виконають ще краще.

Бесіди за відкритими запитаннями


Тема “Що може комп’ютер”
— Як допомагають комп’ютери у роботі бібліотекарів (інженерів, науковців, видавців, дизайнерів тощо)?
— Пригадайте, як комп’ютери використовують у вашій школі.
— Що ви можете додати про використання комп’ютерів?
— Чи можете знайти фахівця, якому комп’ютер зовсім не потрібний? Наведіть приклад.
— Як ваші батьки використовують комп’ютер у своїй роботі?
— У кого вдома є комп’ютер? Як його використовують?
— Чи завжди використання комп’ютера доречне? Чому?
— Ваші рідні завжди працюють з комп’ютером поодинці чи іноді разом шукають потрібну інформацію, разом її обговорюють?
— Які цікаві спільні справи може допомогти робити комп’ютер?
— Розкажіть, як продаються квитки на поїзд. Як ви вважаєте, чому, хоча квитки продають одночасно у різних касах, на одне місце завжди продається тільки один квиток?
— Наведіть приклади випадків, коли комп’ютери варто об’єднувати в мережу.
— Чи використовують у вашій родині Інтернет? Якщо так, то для чого?
— Чи бувають випадки, коли комп’ютери використовувати не варто? Коли саме? Чому?

Маємо підвести дітей до думки, що комп’ютер слід використовувати тільки тоді, коли це дійсно ефективно (не варто “стріляти з гармати по горобцях”). Разом з дітьми наведіть приклади із повсякденного життя, коли комп’ютер використовувати недоречно (наприклад, дізнаватися через Інтернет, яка погода за вікном).
Придумайте з дітьми спільні родинні справи, для яких варто використовувати комп’ютер. Наприклад, знаходити цікаві екскурсії, відстежувати події, завчасно планувати перегляд і обговорення пізнавальних телепередач тощо.
Поступово діти все більше дізнаються про можливості комп’ютера та різноманітних пристроїв. Наше завдання — навчити їх спостерігати, оцінювати ефективність використання комп’ютерної або іншої техніки, розпізнавати ситуації, коли техніку використовувати доцільно, а коли ні.

Тема “Комп’ютери бувають різні”
— Чому комп’ютери називають персональними? Як ви вважаєте, навіщо вони потрібні?
— Які комп’ютери називають стаціонарними? Де ви їх бачили? Чому вони використовуються саме там?
— Які комп’ютери називають портативними? Якими вони бувають? Де їх краще використовувати? Поясніть свою думку.
— Які комп’ютери використовують у школі і у вашій родині? Навіщо вони потрібні?
— Який комп’ютер ви взяли б із собою у подорож? Чому саме такий?
— Коли у повсякденному житті ми обчислюємо?
— Люди яких професій здійснюють розрахунки найчастіше? Які пристрої допомагають їм у цьому?
— Люди яких професій працюють з текстами (зображеннями)? Які пристрої вони використовують?
— Коли ми передаємо інформацію? Люди яких професій допомагають нам у цьому? Які пристрої потрібні для передавання інформації?
— Які повідомлення варто передавати за допомогою комп’ютера? Які — ні? Чому ви так вважаєте?
Які пристрої схожі на комп’ютери? Чим саме?
— Як ви вважаєте, у яких ще пристроях варто використовувати процесор? Для чого він потрібний?
— Пригадайте, у яких казкових предметах міг би бути процесор?
— Як ви вважаєте, чи може бути пристрій з процесором без пам’яті? пристрій з пам’яттю без процесора?
— Чим комп’ютер відрізняється від цифрових пристроїв?
— Коли потрібний комп’ютер, а коли — цифрові пристрої? Чому?
— Якими цифровими пристроями у твоїй родині користуються найчастіше? Чому?

Сучасне суспільство називають техногенним, підкреслюючи велику роль науки, техніки, технологій у навколишньому житті. Справді, нам важко уявити сьогоднішнє життя без техніки. Люди багатьох професій мають вміти грамотно використовувати різні пристрої: дотримуватися правил безпеки, знати стандартні позначення для кнопок, роз’ємів тощо. Тому в курсі “Сходинки до інформатики” увагу приділяють не тільки комп’ютеру, а й іншим пристроям, які використовуються у повсякденному житті. Ознайомлюємо дітей з цифровими пристроями, тобто такими, до складу яких входять процесор і пам’ять, навчаємо їх розпізнавати такі пристрої за їх зовнішніми та функціональними ознаками.

Сподіваюся, розв’язати окреслені завдання допоможе розгорнуте поурочне планування, фрагмент якого подаю за посиланням. Повністю воно опубліковане в журналі «Учитель початкової школи» (2014, № 9). Планування можна використовувати з будь-яким з альтернативних підручників, але у таблиці вказані сторінки підручника (Сходинки до інформатики : підруч. для 3 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко, Й. Я. Ривкінд, Ф. М. Рівкінд. — К. : Видавничий дім “Освіта”, 2013. — 160 с.) та робочого зошита (Сходинки до інформатики. Робочий зошит для 3-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К. : Світич, 2014. — 36 с. : іл.).

На прохання видавництва «Світич» надаю контакти для замовлення робочих зошитів «Сходинки до інформатики».
Тел.: (044) 486-91-14
(067) 504-50-22

Офіційний сайт проекту «Сходинки до інформатики»  http://dvsvit.com.ua/cx

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко

1 коментар: