Відкриваємо невідому Україну: Кінбурнська коса

Моя участь в школі медіаосвіти на Кінбурні професора Ганни Онкович

Я не розумію тих, хто прагне будь-що відпочити за кордоном тому, що там зовсім не так, як в Україні (гарний сервіс, пляжі, море…), але зовсім не знає своєї рідної країни, краси України. А я сумую за Кримом: морем (такого смарагдово-блакитного доброго моря мабуть немає ніде в світі), дикими спокійними пляжами, такими різними горами, казковими водоспадами, неприступними каньонами, незвичайними лісами, таємничими печерами, просторими степами, невеличкими кримськими містечками… І як тільки випадає можливість намагаюсь виїжджати у куточки України, де ще не була.

Цього року Ганна Володимирівна Онкович несподівано запросила мене в Школу медіаосвіти на Кінбурні. До того я познайомилась з неї у FaceBook, була учасником її груп — Медіашкола професора Ганни Онкович та Школа медіаосвіти на Кінбурні. Іноді кажуть, що друзі в соцмережах віртуальні, але я абсолютно впевнена, що друзі там СПРАВЖНІ тільки треба вміти їх шукати, довіряти, запитувати, спілкуватися…

Тож моя подорож на Кінбурнську косу насправді розпочалась з реальної участі у віртуальних заходах Школи, потім був виступ «Використання інтернет-ресурсів для неперервної освіти вихователів та вчителів початкових класів» на ІХ Міжнародному круглому столі «Медіаосвітні технології у навчальному процесі», який проводився в межах ХХV Міжнародної конференції «Мова і культура» імені проф. Дмитра Бураго (організатор — Миколаївськимй інститут післядипломної педагогічної освіти), запрошення до Школи і ВІДПУСТКА!!!!!!

До тих пір я взагалі майже нічого не знала про заповідник на Кінбурнській косі — тільки знала, що там чудове море, за яким вже скучила, ліс, степ… Тож ця подорож стала для мене справжнім відкриттям України.

Приїхала до Миколаєва, сіла на автобус і … пересадка в Геройську. У Києві я якось не надала цьому факту належного значення… Пересадка була … майже на всюдихід, адже саме у Геройському дороги закінчувалися і починалася … подорож стежинками, «потоптаними» машинами по піску. Здорово! Несподівано! Я й гадки не мала, що таке може бути!

Кінбурнська коса — місце, де зустрічається Дніпро та Чорне море.

Це прозоре безкрає море з рибками біля берега, красивими майже цілими мушлями, рачками, маленькими скатиками, граційними різнобарвними медузами, крабами, які в усі боки розбігаються коли заходиш у море, дельфінами…

Це степ з духмяним різнотрав’ям, яскравими квітами, травою по пояс, щебетом птахів, кониками, метеликами, неосяжними просторами і несподіванками…

Місцями пейзаж дуже схожий на справжнісіньку пустелю, але заселену цікавими рослинами та тваринами. Подивіться!

А ще серед несподіванок — ліс Геродота — як дивний оазис-казка, справжній реліктовий недоторканий ліс ніби у іншу країну потрапляєш, майже як Аліса у країну Чудес, навіть несподівано сам для себе переходиш на шепіт…

Там чудеса: там леший бродит,

Русалка на ветвях сидит;

Там на неведомых дорожках

Следы невиданных зверей;

Избушка там на курьих ножках

Стоит без окон, без дверей…

                                          А. С. Пушкин

Щоправда хатинку я не бачила, а можливо просто не дійшла до неї, адже перед моїм приїздом йшли дощі і через болото не було стежинки… тож іншим разом…

А вечорами у нас був прекрасні концерти, які малеча дуже ретельно готувала. Подивіться!

До речі, зверніть увагу які пісні співають дітки: чи такі пісні у нас у програмах? Це пісні нашого часу, вони стали близькими та зрозумілими людям не тільки у нашій країні. А чи справді так можна сказати про пісні у програмах школи та дитячого садка? Думаю є над чим замислитися…

Відпочинок відпочинком, але було ще цікаве спілкування з Ганною Володимирівною, учителями Кінбурнської ЗОШ, запрошеними господаркою фахівцями, які використовують засоби медіа у своїй роботі.

Я розповіла про підсумки першого року роботи у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України з ЛЕГО-конструювання, як образи у картинах, словах і звуках можуть допомогти пізнавати навколишній світ (стаття «Народження дня» про світанки в природі та мистецтві).

А ще був і незвичайний семінар, адже провести його допомагали мені мої головні замовники — МАЛЯТА. Настя та Соломія зацікавилися заняттями з конструювання: їм дуже сподобалися мої пізнавальні інтерактивні казки та історії, що проводяться перед конструюванням. Я показала їм різні інтерактивні презентації, мультики, розповіла казки та історії з різних розділів програми «Пізнавальне конструювання»… Настя сама запропонувала показати всім пізнавальну частину заняття з конструювання, сама вибрала теми, сама навчилася працювати з моїми презентаціями. У нас вийшов ЧУДОВИЙ дует!

Щиро дякую, Настюша! Такі семінари для мене НАЙБІЛЬША винагорода, адже я працюю саме для діток і завжди дуже сподіваюсь на їх підтримку, увагу та усміхнені личка після занять, завжди скеровую свою роботу відповідно їхнім потребам та інтересам.

Тож перший науково-практичний акорд — знайомство — вийшов вдалим, а спілкування продовжується! Трішечки відчути душевну, доброзичливу, зацікавлену атмосферу Школи медіаосвіти на Кінбурні може кожний з Вас, завітавши до групи. Ласкаво просимо!

Дякую Ганні Володимирівні! Дякую всім учасникам Школи! До наступних зустрічей!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Моя група «Логіки світу»

Шановні колеги!

Запрошую Вас у мою спільноту «Логіки світу» — технологія розвитку дітей 3–12 років. Навчаймо дітей НОВИМ ТЕХНОЛОГІЯМ цікаво, зрозуміло, з усмішкою!

Пройдемо разом пізнавальними стежинками, навчаймо малят запитувати і знаходити відповіді, досліджувати, спілкуватися, сперечатися!

Група «Логіки світу» у FaceBook https://www.facebook.com/groups/LogikiSvity/

Група «Логіки світу» у Google+ https://plus.google.com/u/0/communities/113238661952117667102

Моя спільнота для всіх, хто навчає або хоче вчити дітей мислити, хто не боїться нового, хто розуміє, що можна і необхідно пояснювати малятам навіть складні речі просто, зрозуміло, дотепно, з усмішкою і так, щоб вони могли використати це у повсякденному житті.

Для тих, хто прагне не на словах, а на ділі зробити освіту новою, навчати малят новим, а не вчорашнім технологіям, міркує, аналізує, докопується до глибини, шукає, знаходить, а потім використовує знайдене і примножує його. Хто прагне самостійно учитися і творити. Для вдумливих і винахідливих, а також для тих, хто хоче таким бути.

Для тих, хто живе за девізом роману Веніаміна Каверіна «Два капітани» — БОРОТЬСЯ И ИСКАТЬ, НАЙТИ И НЕ СДАВАТЬСЯ.

Тут немає істин в останній інстанції. Зате є інформація для роздумів, поштовх для власних висновків, усвідомлених дій, місце для обміну думками зацікавлених людей, пошуку істини разом.

З повагою, Ірина Стеценко, автор «Логіки світу», та Переганяйко

Пізнавальне конструювання: підсумки першого року роботи

Заняття у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України

Ось і пройшов перший рік роботи за курсом «Пізнавальне конструювання». Це багато чи мало? Підведемо перші підсумки і поміркуймо.

Цього навчального року до Дошкільної академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України прийшли малючки — дітки переважно раннього та молодшого дошкільного віку. Ми поміркували, зважили все і …. ризикнули: взяли ранній вік на ЛЕГО-конструювання. Такого ніхто не робить! І у нас блискуче вийшло! Тож вкотре бачу, що ризик — справа благородна! Тільки потрібно думати і діяти дуже обачливо і обережно.

Цього року ми з малятами разом з Курчатком Сонечком познайомилися з мешканцями двору та ставка, завітали до них в гості, а також були на городі, лузі та в саду… Потім поїхали в місто разом з Петриком та Марійкою — буди в парку, зоопарку, цирку, відпочивали в кафе, ознайомилися з міським транспортом і машинами, що нам допомагають… А далі ми подорожували разом з батьками діток, які працюють біологами, — в Африку, океаном та Україною. Ми не тільки мандрували, а й святкували — День Святого Миколая, Новий рік, 8 березня, День посмішки, Великдень Закінчуємо навчальний рік святами щодня та мультиками з казочками — динозаврики, подорож на казкову галявинку числа «три»…

Для малят цей рік став не тільки знайомством з новою діяльністю, а й призвичаюванням до обов’язковості занять, до поведінки на них, до педагогів. Тож, ставили собі такі завдання:

• познайомитися (з педагогом, з одне одним, з приміщенням, іграшками…);

• м’яко згуртувати дітей, підтягнути дисципліну, щоб все, що запланували на заняттях виконувалося;

• розговорити малят: адже діяльність у нас інтерактивна, тому діти беруть участь у пізнавальній казці, відповідають на запитання, підказують персонажам як діяти, спілкуються;

• навчити основним прийомам з’єднання деталей конструктора;

• спонукати дітей до розвитку конструкцій та до сюжетної гри;

• виконувати не тільки обов’язкову програму, а й конструювати за уявою.

Малята молодці — всі завдання виконали і навіть перевиконали. Ми з педагогом, яка веде заняття, навіть не мріяли про такі чудові результати! А тепер по порядку.

Спочатку суто КОНСТРУЮВАННЯ

• Ми почали працювати з дітьми раннього віку і у нас чудово вийшло: дуже рідко заняття з ЛЕГО-конструювання проводять з такими малючками.

• Діти дізналися багато нового з різних галузей знань: природознавство, українознавство, свійські тварини, мешканці Африки, океану тощо. Усі заняття були інтегрованими! Діти побачили реальні, а не «рафіновані» знання, зв’язок між різними галузями знань.

• Тож цього року ми відійшли від традиційної концепції заняття, вивели конструювання за межі одного предмета, зробили помічником в активному пізнанні світу, спробували інтеграцію з різними предметами і діяльностями.

• Ми закріплювали знання дітей і з інших предметів — математика, логіка, розвиток мовлення тощо.

• Діти залюбки гралися з конструкціями.

• Малята не тільки будували за зразком, а ще й дообмірковували, розвивали свою конструкцію.

• Наші заняття з конструювання подобаються і хлопчикам, і дівчаткам.

• Ми спробували протягом року використовувати нову форму роботи з малятами — інтерактивні пізнавальні казочки та історії: у нас чудово вийшло, дітям було цікаво, вони брали активну участь у створенні казочки.

• Діти прагнуть конструювати самостійно, вдома. Батьки розповідають, що їхні домашні конструкції стали суттєво кращими.

• Протягом року ми відчули наскільки самостійнішими і вправнішими стали дітки.

• Малята прагнуть будувати не тільки більше, а й міцніше. Вони вчаться на своїх помилках, запам’ятовують поради вихователя, враховують все досягнуте надалі.

• Діти використовують у самостійному конструюванні показані педагогом прийоми (більше про прийоми можна дізнатися з програми курсу).

• В другій половині року діти почали грати в сюжетну гру по двоє, по троє, обговорювати з іншими малятами та батьками свої конструкції.

• Були вже у нас і колективні роботи: для молодшого віку це дуже складно.

• Вибір кольорів кубиків — складна тема на заняттях, особливо коли дітей на заняттях багато. Але діти вже навчаються домовлятися (поки що з педагогом), йдуть на компроміс.

• На заняттях діти розмовляють, беруть участь у інтерактивній казці або історії, відповідають на запитання педагога.

• Діти досліджують конструкцію у грі, перевіряють її функціональність (наприклад, колодязь), схожість на оригінал, зіставляють розміри окремих конструкцій (наприклад, чи заїде машина в гараж).

• Малята (і хлопчики, і дівчатка) придумують цікаві удосконалення конструкцій — вентилятор, прискорювач, другий поверх і мансарду в будиночках.

• Діткам подобаються заняття, вони з радістю очікують їх.

• Ми почали використовувати елементи ЛЕГО-конструювання на інших заняттях — ознайомлення з природою (ліс), математика (лабіринти) тощо.

На заняття ми ще й закріплювали МАТЕМАТИЧНІ ПОНЯТТЯ:

• дітки повторили / закріпили знання основних кольорів, геометричних фігур та рахунок в межах 10;

• почали вивчення понять «більше» — «менше»;

• формуємо уявлення про цікавий спосіб «рахунку без підрахунку» — встановлення взаємооднозначної відповідності між двома множинами;

• розв’язуємо завдання з елементами логіки;

• розвиваємо просторове мислення;

• закріплюємо знання, виконуючим кумедні аплікації з геометричних фігур: діти збирають зображення за уявою, педагог показує тільки принцип створення зображення, а ще діти самі визначають з якого елемента краще створити дах будиночка, віконечко, дерево тощо.

Дякую всім!

Батькам та бабусям, дідусям за довіру, цікавість до нашої діяльності, підтримку малят, терпіння та витримку.

Дякую діткам за усмішки, щирість, старанність і відвертість.

Дякую педагогу, який нестандартно втілює мої задуми, працює творчо і натхненно, імпровізує, дослухається до дітей, чує та відчуває їх бажання і прагнення, але не йде на поводу у малят, а м’яко веде за собою, добивається результату, працює з малятами і заради них. А ще дякую за творчість та наукову сміливість, бажання працювати заради дітей!

Дякую керівнику Дошкільної академії Таїсії Іванівні Грицишиній за віру в нас, повну підтримку, довір’я, щирість, відданість Дошкіллю, мудрість та усміхненість!

Таким чином, конструювання вийшло насправді пізнавальним та творчим: ми не тільки конструюємо, а й закріплюємо знання з математики, логіки, пізнаємо довкілля, робимо знання дітей глибшими, міцнішими.

Тож багато ми встигли чи мало? Здається, що старт впевнений і цікавий.

Далі буде .... 

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «Дошкільна академія “УнікУм”», «пізнавальне конструювання».

Сайт Дошкільної академії «УнікУм» — unikum.org.ua

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко