Якого кольору осінь

Бесіди з дорослими і дітьми. Лірична сторіночка

Якою ми уявляємо осінь? Якого кольору її вбрання? З чого воно пошите? Який у осені голос? Зазвичай ми уявляємо, такі осінні кольори: трохи зеленого, багато жовтого, червоного… Забудемо всі наші попередні враження і поїдемо за місто… Дуже добре, якщо таку прогулянку ми здійснімо усією родиною...

Осінь... Тихо-тихо... Небо високе, білі хмаринки. Вночі та ранком таємничі тумани (ну як же без них восени?) і нарядна паморозь, як мереживо. А от коли сонечко пригріває, туман і паморозь відступають, усе навкруги осінь прикрашає маленькими зірочками: так блищать на сонечку краплинки води.

Погляньмо навколо: скільки квітів зараз на дачі — морозки всіх кольорів, хризантеми, рози, маленькі тендітні ромашки, кульбабка не хоче прощатися з літом… Усі кольори навколо! Тож, які кольори в осені? 

Мені здається, що осінні квіти допомагають нам крізь майбутні морози і завірюхи зазирнути у весну і літо наступного року.

Прислухаймося до тиші: навколо не так вже й тихо.

— Який голос у дощика? Чи завжди він однаковий?

— Яким буває дощик? Спробуймо дібрати якомога більше епітетів.

— Як можна назвати дощик? Дощило, дощище, дощичок, краплепад…

— Чи є голоси у квітів і дерев? Як вони розмовляють з нами? Які голоси у квітів? Які у дерев? Чим відрізняються ці голоси?

— Про що можуть розповісти нам квіти і дерева?

— Які квіти і дерева навколо? А якого кольору травичка?

— Що незвичайного ми бачимо навкруги?

— Які ще голоси почули?

— Чи можна всі ці звуки назвати музикою осені?

— Яку осінню музику ми знаємо? Чому ми вважаємо її осінньою?

— Яка музика в осені?

— Тож яка осінь?

Пошукайте всі разом ДИВО. І ви його обов’язково знайдете. Тільки спробуйте, будь ласка.

Сподіваюсь, що налаштуватись на майбутню прогулянку Вам допоможуть пісні Юрія Візбора. Порівняйте свої враження з його.

Какие слова у дождя

Какие слова у дождя? — Никаких.

Он тихо на старую землю ложится,

И вот на земле уж ничто не пылится,

Ничто не болит и не давят долги.

Какие слова у меня? — Тишина.

Немая луна всю пустыню заполнит

И так сторожит эту белую полночь,

Что только тобой эта полночь полна.

Какие слова у тебя? — Красота.

Ты белое платье по миру проносиш

И запахи ливней в ладонях приносишь,

И льет на пустыни мои доброта.

Какие слова у дорог? — Торжество.

Мы мчимся по ливням, любовь постигая.

И редкие звезды сквозь тучи мигают,

И капли дрожат на стекле ветровом.

Какие слова у дождя? — Никаких.

Он тихо на старую землю ложится,

И вот на земле уж ничто не пылится,

Ничто не болит и не давят долги.

                                               Юрий Визбор, 1974

Завантажити пісню Юрія Візбора можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3

Переглянути відео можна за посиланням

Здравствуй, осень!

Снова просеки костром горят.

Здравствуй, осень, милая моя, —

Полустанки и полутона,

Заплутавшие во снах.

В легкой грустности твоих шагов,

В ожидании твоих снегов,

Ветром сорванные облака

На моих лежат руках.

Понимаешь ли, в глаза гляжу.

Понимаешь ли, такая жуть.

У лесного черного ручья

О любви поют друзья.

В этом свет какой-то заключен,

Я касаюсь до луны плечом,

Я плащом черпаю синеву,

Звезды падают в траву.

Дорогая осень, ты сама

Покажи свои нам закрома,

Золотые сундуки зари

Перед нами отвори.

За опушку спрячь ты облака,

За опушкой погаси закат.

За опушкой, где живет луна,

Ходит девочка — весна.

                               Юрий Визбор, 1959

Завантажити пісню Юрія Візбора можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3
Переглянути відео можна за посиланням

Песня об осени

Кончилось лето жаркое,

Шхельда белым, бела.

Осень, дождями шаркая,

В гости ко мне пришла.

Снова туманы вижу я,

Свесились с гор крутых.

Осень, девчонка рыжая,

Ясная, словно ты.

Что ты так смотришь пристально,

Толком я не пойму.

Мне словно зимней пристани,

Маяться одному.

Тихие зори праздновать,

Молча встречать рассвет.

Наши дороги разные,

И перекрёстков нет.

Ты ж ведь большая умница,

Вытри с лица слезу.

Горы снегами пудрятся

Вот и сидим внизу.

Снова дожди тоскливые,

А на верху метёт.

Песни, как вёрсты длинные,

Парень один поёт.

                              Юрий Визбор, 1964

Завантажити пісню Юрія Візбора можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3

Переглянути відео можна за посиланням 

Перегляньте чудові кліпи про осінь за посиланнями

У статті використані фотографії автора блогу.

Читайте бесіди з дорослими і дітьми

Три ложки супу

Чи є некрасиві квіти?

Слово про математику

Коли втрачається натхнення?

Як сплять рибки?

Любов буває різною

Квіточка, повернись до сонечка

Як росте картопелька?

Чи завжди те, чого робити не можна — шкода?

Як ми ділили оладки

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Дослідження по-дорослому (продовження)

Сходинки маленького дослідника: як однакове зробити різним

Початок статті про дослідження читайте за посиланням

Ці задачі я розроблювала для дітей 4–5 років і ми розв’язували їх для закріплення уявлень дошкільнят про властивості геометричних фігур та об’єктів навколишнього світу, а також про можливі зміни значення цих властивостей.

Уважно переглянула ці задачі ще раз вже зараз і зрозуміла, що їх можна використовувати на уроках «Сходинки до інформатики» у 2-му класі під час вивчення теми «Об’єкти та їх властивості», адже геометричні фігури ми можемо розглядати як об’єкти, їх властивості другокласники вже добре знають, а от задачі про зміну значення цих властивостей у нестандартних ситуаціях можуть цікавити учнів початкових класів.

Задача 2

На малюнку ти бачиш 5 однакових трикутників. Зроби так, щоб вони відрізнялись один від одного.

Отже завдання дослідження зрозуміле. Його результат також. Необхідно розібратися у проблемі докладніше. Які властивості є у геометричних фігур? Тип, форма, величина, колір. Щоб трикутники стали різними необхідно змінити значення будь-якої властивості. Значення яких властивостей ми можемо змінити, а яких — ні? Чому? Одразу дітям важко відповісти на ці запитання, тому розглянемо кожну властивість окремо.

На малюнку зображені геометричні фігури однакового типу і форми. Значення цих властивостей можна змінити тільки перемалювавши зображення, але ж ми не можемо нічого витирати з малюнка не попсувавши його. Тому тип і форму трикутників на малюнку змінити неможна. Те саме можна сказати і про величину трикутників. Таким чином з усіх властивостей залишається лише колір геометричних фігур. Як його змінити? Далі гіпотези дітей залежать від кількості різнокольорових олівців, що є у них, та фантазії дошкільнят.

Можна кожний трикутник зафарбувати іншим кольором, тоді всі вони відрізнятимуться кольором. Це можна зробити, використавши кольорові олівці, фломастери, фарби, маркери тощо. Від вибору інструмента ідея рішення не змінюється.

А якщо різнокольорових олівців менше, ніж трикутників на малюнку? Можна по-різному діяти в цьому випадку. Якщо не вистачає лише одного кольору, один трикутник можна залишити незафарбованим (він буде білого кольору). Якщо не вистачає більшої кількості кольорів, можна малювати в середині трикутників різноманітні візерунки: різнокольорові рисочки, кружечки тощо. Тут все залежить від винахідливості та фантазії дітей. Цікаво, що задача має рішення навіть, якщо у нашому розпорядженні є лише один кольоровий олівець.

Таким чином гіпотез висунуто багато. Всі вони привели до бажаного результату. Час проаналізувати їх. Чим вони відрізняються? Що у них спільного? Яка гіпотеза найкраща? Чому? Коли? У кожному варіанті рішення ми змінювали значення однієї й тієї самої властивості трикутників — кольору (а точніше способу розфарбування). Вибір гіпотези залежить від олівців, які є у нас, і нашого смаку. Кожна дитина може розфарбувати трикутники так, як їй подобається найбільше.

Задача 3

Намалюй 7 різних прямокутників.

Під час рішення цієї задачі можна змінювати значення будь-якої властивості прямокутників: форми, величини, кольору. Тому і правильних відповідей буде набагато більше. Яку вибрати? Кожен вирішує сам.

Задача 4

На зображенні ти бачиш 7 квадратів. Які з них однакові, а які різні? Чим вони відрізняються один від одного?

Зроби так, щоб всі квадрати відрізнялися один від одного, використавши 4 кольори.

Спробуй знайти кілька варіантів розв’язування задачі.

Задача 5

Уважно розглянь зображення. Які геометричні фігури на ньому однакові, а які відрізняються одна від одної? Чим саме?

Зроби так, щоб на зображенні не було однакових геометричних фігур.

Спробуй знайти кілька варіантів розв’язування задачі.

Поміркуй, яку найменшу кількість олівців різного кольору потрібно використати для розв’язку цієї задачі?

Задача 6

Розфарбуй фігури так, щоб на кожному зображенні не було однакових фігур.

Поміркуй, яку найменшу кількість олівців різного кольору потрібно використати для розв’язку цієї задачі?

У наступних статтях блогу я продовжу розповідь про розв’язування задач за допомогою дослідження.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Будуємо власні «Сходинки до інформатики»

Відкриті запитання як необхідний компонент уроку

Початок циклу статей про те, 
яким має бути сучасний урок «Сходинки до інформатики» читайте тут

Зробити наступний урок гармонійним продовженням попереднього можуть відкриті запитання, які учитель пропонує для обговорення з батьками в кінці кожного уроку. Вони допомагають підготувати учня до сприйняття нового матеріалу, зацікавлюють його, спонукають досліджувати, міркувати, спостерігати, робити власні висновки. Такі запитання розвивають у школярів критичне мислення, вчать самостійно отримувати знання, допомагають глибше зрозуміти матеріал. Шукаючи відповіді діти уважно розглядають довкілля, міркують, порівнюють різні ситуації повсякденного життя, де використовується певний інформаційний процес, пов’язують теоретичний матеріал курсу з повсякденним життям. 

Щоб проілюструвати свої думки, наведу фрагмент ланцюжка відкритих запитань з конспектів уроків з посібника для вчителя «Сходинки до інформатики, 2 клас» (видавництво «Світич»), у складі авторського колективу якого працювала і я.

Скріншот програми "Сходинки до інформатики Плюс: Як поводитися з комп'ютером"

Урок 1. Тема «У комп’ютерному класі»

Відкрите запитання: «Дізнайтеся, як ваші батьки використовують комп’ютер у своїй роботі.»

Урок 2. Тема «Що може комп’ютер»

Відкриті запитання: «Роздивіться комп’ютер разом з батьками. Які складові ви можете виділити? Де ви бачили схожі пристрої? Навіщо вони потрібні?

Запитайте у батьків що таке принтер. Для чого він потрібний. Чи всі принтери однакові? Якими вони бувають?»

Урок 3. Тема «З чого складається комп’ютер» (Системний блок, пристрої введення-виведення, миша.)

Відкрите запитання: «Поміркуйте, чи всі складові комп’ютера ми розглянули на уроці. Де ще вони можуть ховатися?»

Урок 4. Тема «Ще про складові комп’ютера» (Пам’ять, процесор.)

Відкрите запитання: «Поміркуйте, які пристрої можна використовувати для обчислень, передавання інформації, друку тощо.»

Урок 5. Тема «Комп’ютери бувають різні»

…

Скріншот програми "Сходинки до інформатики Плюс: Де використовують комп'ютер"

Бесіди, в основу яких покладено відкриті запитання, перетворюються у справжній диспут, діалог, де вчитель і учні стають партнерами, кожен може висунути цікаву ідею, спробувати довести її правильність, прислухатися до різних точок зору, при необхідності змінити свою, знайти несподіваний напрям подальших міркувань.

Так на уроці 21 з теми «Як людина отримує інформацію» ми розширюємо знання дітей про джерела інформації. Варто звернути увагу школярів на те, як багато важливої інформації ми отримуємо за допомогою запаху, смаку, жестів, виразу обличчя тощо. Причому ця інформація майже не дублюється іншими джерелами.

Але такі джерела інформації мають свою специфіку: зазвичай вони допомагають нам отримати суб’єктивну інформацію, яку кожна людина може інтерпретувати по-своєму. Тож відповідно до цієї інформації потрібно і ставитися.

Далі навожу бесіду з учнями за темою уроку 21.

Учитель об’єднує дітей у дві групи. Одна група учнів заплющує очі, решта дітей може грати, годувати рибок, накривати на стіл… Через деякий час педагог пропонує дітям, які заплющували очі, розповісти що відбувалося у кімнаті.

Можна вивести дітей в коридор, ближче до кухні та запропонувати їм здогадатися, що буде на обід. Можна дати дитині, у якої заплющені очі, іграшку (або пригостити її чимось тощо) і запропонувати розповісти про неї якомога більше.

— Уявіть, що ви знаходитесь у темній кімнаті: абсолютно нічого не видно. Що ви можете розповісти про кімнату? Що допомагає вам отримувати інформацію?

— Яку інформацію можна почути (відчути, побачити, понюхати)? Наведіть приклади.

— Згадайте як тварини дізнаються, де знайти їжу, яка небезпека їм загрожує, де можна погрітися, де їхнім дитинчатам можна грати, а де — ні. Про що треба знати пташці, жучку, домашнім і диким тваринам, щоб нормально жити?

— Як ви дізнаєтеся про настрій товариша (мами, тата, вихователя, вчителя…)?

— Пригадайте, як ви отримуєте інформацію. Визначте, чи вся інформація однаково надійна: коли і якій інформації ми довіряємо більше і чому.

— У якому вигляді ви отримуєте інформацію за допомогою органів чуття. Коли для нас така інформація особливо важлива?

Варіанти бесід з дітьми за відкритими запитаннями Ви можете також знайти за посиланням

Скріншот програми "Сходинки до інформатики Плюс: Лісова галявина"

Учням початкових класів важко сприймати строгі визначення, суто теоретичний матеріал, багато разів повторювати одну й ту саму дію, формуючи відповідну навичку. Набагато цікавіше відчувати себе героями цікавої історії, разом з її персонажами ознайомлюватися з новими поняттями, шукати вихід із складних ситуацій: гуляти з кумедними персонажами на галявині, збираючи гриби і ягоди, тощо. Такі історії можуть допомогти поєднати теоретичний матеріал з практичним, активізувати дитячу фантазію, спонукати подивитися на звичні події під іншим кутом зору, надати новий напрям думкам.

Скріншот програми "Сходинки до інформатики Плюс: Стрільці по яблуках"

Спам’ятаймо відомий вислів О. В. Суворова «Теорія без практики мертва» і поміркуймо. На уроці нема місця «теорії заради теорії»: ми маємо показати учням як на практиці використати отримані знання. Тоді у дітей буде інтерес до предмета, зовсім інше ставлення до знань, які вони отримують, вони захочуть дізнатися про щось самостійно.

Так на уроці 3 з теми «З чого складається комп’ютер» ми звертаємо увагу учнів на те, що пристрої, які вони бачать у комп’ютерному класі, можна часто зустріти у повсякденному житті. Монітори та клавіатури бачимо у банкоматах, автоматизованих довідниках тощо.

Схожі на складові комп’ютера пристрої використовують люди різних професій. Наприклад, касири у магазинах друкують чеки на придбані товари. Тож сфера застосування комп’ютерів та їх складових набагато ширше, ніж здається на перший погляд.

Далі я навела приклад бесіди за темою уроку 3.

— Покажіть монітор. Для чого він потрібний?

— Де ви ще бачили монітори? Для чого їх використовують?

— Які побутові прилади, що є у вас вдома, мають складові, схожі на монітор? Як ви вважаєте, навіщо у цих приладах потрібні «монітори»?

— Як називається пристрій, за допомогою якого в комп’ютер можна вводити тексти?

— Пригадайте, які ще ви знаєте прилади, що мають клавіатуру (клавіші)?

— Який пристрій, окрім клавіатури, дає змогу керувати комп’ютером?

— За допомогою якого пристрою можна роздрукувати текст і малюнки на папері?

— Де у повсякденному житті ви бачили пристрої для друку текстів та зображень? Для чого такі пристрої застосовують?

— Люди яких професій часто використовують пристрої для друку? З якою метою?

— Як ви вважаєте, яке зображення краще сприймається — чорно-біле чи кольорове? А яке простіше відтворити на папері? Чому?

— Коли краще використовувати чорно-білий друк? Коли кольоровий?

— Який пристрій допоможе ввести в комп’ютер зображення з паперової фотографії або малюнка?

— Покажіть, де розташований «мозок» комп’ютера. Як цей блок називається?

— Як ви вважаєте, чому саме до системного блоку приєднані всі інші пристрої?

— Які із цих пристроїв називають пристроями введення?

— Які пристрої використовують для виведення інформації?

— За допомогою якого пристрою комп’ютер під’єднують до телефонної лінії, щоб обмінятися даними з іншими комп’ютерами, які знаходяться далеко?

Скріншот програми "Сходинки до інформатики Плюс: Курчата"

Скачати приклади розробок уроків «Сходинки до інформатики» для 2-го класу за новою програмою можна на офіційній веб-сторінці проекту

Уроки побудовані так, щоб учителю було комфортно працювати в умовах, коли клас неможливо поділити на групи: в той час як половина учнів працює з комп’ютерами, інші розв’язують розвивальні завдання.

Звичайно, неможливо вести предмет «Сходинки до інформатики» без комп’ютерів, але, на жаль, таке зараз трапляється. Тож у такому випадку допомогти провести урок допоможуть бесіди з дітьми за відкритими запитаннями, які є у розробці кожного уроку: вчитель разом з учнями може їх розширити на свій розсуд.

Скріншот програми "Сходинки до інформатики Плюс: Дорога до школи"

Враження і пропозиції, розповіді про свій досвід впровадження курсу «Сходинки до інформатики» Ви можете надсилати на електронну пошту  irina.altair@gmail.com

На прохання видавництва «Світич» повідомляю, що замовити посібник з конспектами уроків «Сходинки до інформатики» для 2-го класу Ви можете за телефонами (044) 486-91-14, (067) 504-50-22, (050) 761-72-59 або надіславши лист на електронну пошту cx@inet.ua.

Веб-сайт проекту «Сходинки до інформатики»: http://dvsvit.com.ua/cx

У статті використані скріншоти пакету програм «Сходинки до інформатики Плюс: Комплекс навчально-розвивальних ігрових програм» (К. : Світич, 2013), який було створено спеціально для курсу «Сходинки до інформатики».

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко