вівторок, 3 червня 2014 р.

Пташиний театр (третя дія)

Відкрите товариство


Увертюру та першу дію пташиного театру ви можете прочитати тут
Другу дію читайте за посиланням




Як горобчики-неуміхи у майстрів перетворилися

З часом найздібніші горобчики навчилися вибирати найкращі крихти з годівнички. Почалося змагання: хто першим захопить годівничку — синички чи горобчики.
Одного разу горобчик прилетів до годівнички, а крихт там вже небагато залишилося. Занурився він у надра годівнички і мерщій вибирати найбільші шматочки. Так захопився, що впав прямо у годівничку. Стався маленький «годівничкотрус». Злякався горобчик! А коли оговтався, збагнув, що справжній клондайк знайшов: можна у затишку не поспішаючи крихти вибирати, з комфортом їсти та ще й конкурентів відганяти. От здорово!




Взаємодопомога

Радіють вправні горобчики: тепер можна у VIP-їдальні харчуватися, а не по смітникам їжу відшукувати. Але радість не справжня, коли поруч сумний товариш: адже не всі горобчики-братики навчилися вправно з годівнички крихти вибирати. Як влаштувати свято всім братикам?
Кмітливий горобчик поміркував, підлетів до годівнички і одразу в неї вліз. Звичайно, спочатку сам поласував, а потім почав крихти кидати на підвіконня, де голодні братики вже чекали.
Я побачила справжнє горобчине товариство! Тож, і птахи вміють допомагати одне одному.



Життя-буття пташиного товариства

Вже не перший день харчуються братики-горобчики всі разом. Із синичками-сестричками у них дружні стосунки налагодилися: не сваряться, по черзі до годівнички підлітають, дають місце одне одному, навіть часто разом з годівнички ласують.
Їжі всім вистачає: це вже наша робота вчасно у годівничку їжу підсипати. А якщо забаримося, чуємо нетерплячий стукіт по вікну: «Де ж ви? Подивіться: нам їсти хочеться!»
Так неспішно дні за днями проходили: у нас сніданок і пташки снідають, обід також у нас з ними разом, а от вечеряємо ми, коли надворі вже темно, пташки у цей час сплять. З ранку все спочатку починається…



Непрохані гості

Сніданок горобчиків і синичок був у самому розпалі: одні з годівнички харчувалися і кидали крихти на підвіконня, решта — підбирали крихти з підвіконня, а дехто брали їжу «на винос» і влаштовували собі індивідуальний стіл на гілочках дерев. Усі задоволені, весело щебечуть.
Раптом усі маленькі пташки в мить улетіли хто куди. Що сталося? Підійшла я тихенько до підвіконня: там голуби сидять, і їм хочеться приєднатися до спільного сніданку. Дійсно, голуби акуратно підібрали всі крихти, спокійно посиділи, перепочили і улетіли: вони ж великі й годівничка не для них. Як тільки непрохані гості улетіли, маленькі пташки почали зліталися знову, і через деякий час сніданок відновився.
Голуби звикли прилітати до годівнички, ласувати крихтами. А от горобчики і синички так до них і не звикли: лякалися, кидали крихти, улітали і поверталися тільки тоді, коди не було голубів. Так і не прийняли їх до свого товариства, хоч голуби мирні птахи, нікого не чіпали. Тільки найсміливіші горобчики прилітали до годівнички, коли на підвіконні голуби харчувалися. Вони навіть крихти їм кидали, але ніколи маленькі пташки на підвіконня разом з голубами не сідали. Можливо з часом і звикли б, та весна прийшла…



У пташиному театрі ніколи не опускається завіса, як у звичайному театрі в кінці вистави. Адже немає кінця пташиним витівкам. А теплі пори року — антракт. У цей час можна досхочу помилуватися життям птахів у парках, лісах, на вулицях, помітити багато неочікуваного. Тож, читайте далі… Із задоволенням прочитаю і Ваші нотатки про життя невгамовних тваринок.

Цікавих спостережень, дивовижних відкриттів!


Щоб про пташиний театр Вам було легше розповісти дітям і дорослим, пропоную скористатися моєю презентацією завантажте її за посиланням.






науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років



Автор: Ірина Стеценко