Дитині треба дати змогу спробувати ВСЕ!

ПІЗНАВАЛЬНІ ІГРИ та ОБҐРУНТУВАННЯ необхідності переходу від STEM-освіти до STREAM-освіти в дошкільному та молодшому шкільному віці

Першу частину «Кому потрібна STREAM-освіта?» читайте за посиланням

У попередній публікації ми говорили мозок дитини дозріває нерівномірно, тому у різному віці можуть яскраво проявлятися ті чи інші здібності. Тому їй треба дати спробувати все, тоді вже у старших класів дитина зможе зробити свідомий вибрів майбутньої професії.

Також ми розглядали роль компонентів STREAM у пізнанні довкілля. Давайте виконаємо вправу, щоб пригадати попередні статті та поглибити знання.

Чому справжньої фізики без лірики не буває?

Чим раніше дитина пізнає світ мистецтва, тим кращими будуть результати (незалежно від того, якою діяльністю вона займатиметься у майбутньому). У старшому віці надолужити те, що втрачено у дошкільному, НЕМОЖЛИВО. Адже фізика і лірика часто доповнюють одна одну: «Математик, який не є трохи поетом, ніколи не буде справжнім математиком» (Карл Вейєрштрасс).

Без фантазії, наукової творчості та сміливості, впевненості у власних силах, самостійності, цілеспрямованості, умінні доводити свою думку ніколи не буде справжніх відкриттів. А ще відкриття починаються з ІНТУЇЦІЇ, а інтуїція починається ЗМАЛКУ на заняттях різного спрямування:

• діти вчаться порівнювати не тільки кількісно, а і якісно (порівнювати не рахуючи точну кількість предметів у множинах, не зіставляючи множини, а тільки прикидаючи «на око» де елементів більше, а де — менше);

• висувають гіпотези і придумують експерименти для перевірки їх правильності;

• будують перші хмарочоси, методом проб і помилок навчаються забезпечувати міцність та стійкість конструкції;

• вчаться прикрашати свої роботи, вчасно зупиняючись, прислухаючись до почуття міри;

• придумують цікаві прийоми з’єднання елементів у поробках та цікаві назви геометричним формам, яскраві порівняння з об’єктами довкілля; тощо.

Мозаїка компонентів STREAM

Переваги STREAM-освіти

• Навчання за темами, а не за предметами: дитина бачить зв’язок між науками, навчання стає насправді системним.

• Інтеграція за темами, формами діяльності, міжпредметна.

• Використання знань у повсякденному житті.

• Розвиток критичного мислення та вміння вирішувати проблеми.

• Надання впевненості у власних силах.

• Комунікація та командна робота.

• Розвиток інтересу до технічних дисциплін.

• Креативні та інноваційні підходи до проектної та дизайн- діяльності.

• Підготовка дитини до технологічних інновацій у житті.

…

А тепер колекція вправ для зручності розповідання колегам.

Щасти! Успіхів!

Література

1. Катерина Крутій, Таїсія Грицишина. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 3–7.

2. Парамонова Л. Творческое конструирование: психологические и педагогические основы его формирования // Дошкольное воспитание. — 2000. — № 11. — С. 58.

3. Стеценко І. Конструюємо математичні казки // Дошкільне виховання. — 2015. — № 9. — С. 13–15.

4. Стеценко І. Світанки у природі та мистецтві // Дошкільне виховання. — 2015. — № 12. — С. 14–17.

5. Стеценко І. Фрактали: математика, мистецтво, винахідництво // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 8–9.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Чому саме STREAM, а не STEAM чи STEM?

ПІЗНАВАЛЬНІ ІГРИ та ОБҐРУНТУВАННЯ необхідності переходу від STEM-освіти до STREAM-освіти в дошкільному та молодшому шкільному віці

Першу частину «Кому потрібна STREAM-освіта?» читайте за посиланням

Здібності, талант чи…????

Сергій В’ячеславовіч САВЕЛЬЄВ, доктор біологічних наук, професор, завідувач лабораторії розвитку нервової системи Інституту морфології людини РАН, акцентує увагу на нерівномірності дозрівання мозку дитини.

Тому у малюка можуть яскраво проявлятися ті чи інші здібності — наприклад, до малювання, музики, танцю, математики тощо — але це не означає, що дитина має справжній талант у певній галузі і потрібно терміново розвивати здібності дитини у цьому напрямі. Нічого певного про здібності дитини до закінчення розвитку мозку дитини сказати не можна!

Вікторія Кирдій

Чи існує насправді гендерний розрив, що впливає на математичні здібності?

Згідно з дослідженням, проведеним в Університеті Міссурі, у 70 % країн дівчатка успішніші в математиці і точних науках, ніж хлопчики. Враховувалися результати стандартизованих іспитів, оцінки й дані PISA. Але у дорослому житті професію математика дійсно вибирають більше чоловіки: на такий вибір дівчаток здебільшого впливає навчання у дитячому садку та молодших класах — педагоги, які самі «бояться» математики підсвідомо навчають з насторогою ставитися до математики дівчаток та й часто не можуть розповідати цікаво дівчаткам про нецікаві для них самих речі.

Вікторія Кирдій

Тому потрібно надати дитині змогу спробувати себе у різних галузях — дати побути співаком, артистом, балериною, музикантом, науковцем, винахідником… При цьому потрібно уважно стежити за тим, що дитині найбільше подобається, що виходить краще, що надає малюку найбільшого задоволення, чим він займається самостійно.

Дитина «мислить образами, барвами, звуками»

Наочно-образне мислення, пов’язане з уявленням ситуацій та зміненням їх, домінує у старшому дошкільному віці. Воно здійснюється на основі перетворення образів-сприйняття в образи-уявлення, подальшої зміни, перетворення і узагальнення предметного змісту уявлень, що формують відображення реальності в образно-концептуальній формі.

Важливою особливістю наочно-образного мислення є встановлення незвичних, «неймовірних» поєднань предметів і їх властивостей, тому психологи зазначають що саме цей вид мислення тісно пов’язано з творчою уявою. Складні образи та уявлення передають і відображують суттєві властивості та відношення об’єктивної реальності.

Наочно-образне мислення є основою логічного мислення, пов’язаного з використанням і перетворенням понять, засвоєння дошкільниками узагальнених знань; тісно пов’язане з розв’язком мисленнєвих задач та з практичним мисленням; дає змогу відтворити всі фактичні характеристики об’єкту, встановити незвичні поєднання предметів і їх властивостей; образ збагачує інтелект (Ж. Піаже, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін, М. М. Поддьяков та інш.). Наочно-образне мислення є важливим видом мислення протягом всього життя, а для деяких професій (письменник, модельєр, дизайнер, архітектор тощо) є провідним, жоден науковець, конструктор, інженер не зможе плідно працювати без розвиненого наочно-образного мислення.

Вікторія Кирдій

Наочно-образне мислення дає змогу людині не лише споглядати і пізнавати, а й змінювати світ, мати користь з явищ природи, створювати нові предмети, і при цьому не зашкодити навколишньому середовищу.

Тож дитина «мислить образами, барвами, звуками», тому варто використовувати образне мислення дитини для гармонійного пізнання навколишнього світу, активізації творчих можливості дітей, бо у подальшому житті надолужити втрачене буде практично неможливо.

Малятко «живе у світі емоцій», тому варто активізувати їх, здивувати дитину, налаштувати на милування довкіллям. Адже здивування часто стає першою сходинкою до активного зацікавленого пізнання світу, дослідження явища, експериментування. Подив є одним з важливих мотивів до пізнання нового, невідомого, відкриття цікавих властивостей об’єктів, подальшого використання їх з власною метою.

Форми роботи з малятами: впроваджуємо STREAM

Розглянемо роль компонентів STREAM-освіти для пізнання світу:

• Science, Technology, Engineering, Mathematics — формування цілісної наукової картини світу;

• Reading + Writing — опрацювання змісту тексту (його глибшого розуміння), підготовка руки до письма;

• Arts — дає змогу від милування об’єктом перейти до його пізнання, допомагає вразити, здивувати, задіяти емоції, створити зрозумілі дітям образи, активізувати наочно-образне мислення.

Вікторія Кирдій

Тож,

ARTs забезпечує

• Гармонійний та ВСЕБІЧНИЙ розвиток дитини.

• Активізацію ТВОРЧИХ здібностей.

• Розвиток ЕМОЦІЙ малюка.

• Впливає на МОТИВАЦІЮ дитини до пізнання світу.

Reading + Writing забезпечує

• Розвиток МИСЛЕННЯ, зокрема критичного.

• Вміння вести ДІАЛОГ.

• Наукову сміливість та вміння доводити власну думку.

• Вміння опрацьовувати інформацією: аналізувати, систематизувати, класифікувати, робити висновки.

• Вміння говорити із співбесідником однією мовою.

Своєрідними сходинками пізнання світу дитиною дошкільного віку у STREAM-освіті можуть бути такі:

• створюємо емоційний образ об’єкту за допомогою живопису, музики, танцю, літератури;

• взаємодоповнюємо та порівнюємо враження, активізуємо власний досвід дитини;

• переходимо від емоційного образу об’єкту до наукового.

Збираємо сходинки пізнання світу

То чи можна відкинути хоча б один компонент STREAM-освіти? Ми маємо забезпечити дитині право вибору, а для цього їй потрібно спробувати себе у різних галузях знань, щоб самостійно вирішити що більше подобається, чим насправді хочеться займатися у дорослому житті. А чи може подобатися те, чого не спробував? чого не знаєш? Тож головне дитину не примушувати робити щось через силу, через «не хочу, не можу, не буду», тоді і результати будуть відповідними, і у дитина буде впевнена у власних силах, відчуватиме, що її поважають, до неї прислухаються.

Далі буде...

Література

1. Катерина Крутій, Таїсія Грицишина. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 3–7.

2. Парамонова Л. Творческое конструирование: психологические и педагогические основы его формирования // Дошкольное воспитание. — 2000. — № 11. — С. 58.

3. Стеценко І. Конструюємо математичні казки // Дошкільне виховання. — 2015. — № 9. — С. 13–15.

4. Стеценко І. Світанки у природі та мистецтві // Дошкільне виховання. — 2015. — № 12. — С. 14–17.

5. Стеценко І. Фрактали: математика, мистецтво, винахідництво // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 8–9.

Вікторія Кирдій

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Кому потрібна STREAM-освіта?

ПІЗНАВАЛЬНІ ІГРИ та ОБҐРУНТУВАННЯ необхідності переходу від STEM-освіти до STREAM-освіти в дошкільному та молодшому шкільному віці

STREAM-освіта — сучасний напрям освіти. Її можна і варто використовувати і в дитячому садочку, і в школі. А чому так? Відповідаю на це запитання у статті. А ще ця стаття втілює погляди одразу трьох фахівців — інженера-математика, науковця-практика та педагога (працювала з дітьми від 3 до 17 років — дитячий садок, початкова, середня та старша звичайна та профільна школа — бачу як працюють за моєю технологією «Логіки світу» в різних куточках нашої країни).

Це незвичайна стаття: щоб мої читачі краще розібралися у STREAM-освіті я розробила пізнавальні ігри для педагогів, які розмістила по ходу статті. Ігри можна також використовувати під час обговорення впровадження нового напряму освіти з колегами.

Ми живемо у високотехнологічному суспільстві: у ньому дуже велике значення має техніка та технології. Озирніться навколо: коли ми використовуємо техніку, що ми можемо зробити і без техніки, а що без техніки зробити неможливо, чесно дайте відповідь на запитання «Чи комфортно мені без техніки?». А ще техніка змінюється не просто швидко, а стрімко. Порівняймо: до 1999 року мобільний телефон був в одиниць — на початок року в Україні було близько 150 тис. абонентів стільникового зв’язку — населення на той час було майже 50 млн — а у 2015 році кількість абонентів перевищила 62 млн. А порахуйте кількість техніки у вас в квартирі…

Інженер — звучить гордо

Нині техніка полегшує наше життя, те, що ми робили вчора дуже багато часу або взагалі не мали можливості зробити, зараз можемо зробити за мить. Але техніка має і зворотний бік — іноді вона виходить з-під контролю людини і може стати причиною техногенної катастрофи. Тому важливо навчити людей грамотно користуватися технікою, знати і виконувати правила техніки безпеки, вміти чітко і зрозуміло розповісти іншим правила безпечного використання технічного пристрою, знати ознаки неправильної роботи технічного пристрою та де можна його полагодити. Тобто володіти основами інженерних знань, а ще бути трішечки винахідником та дослідником.

Нині культура користування технікою поступово стає важливою складовою загальної культури людини: людина має знати як ефективно, оптимально і доцільно використовувати техніку, не шкодячи ані собі, ані іншим людям. Тож змалку навчаємо дітей безпечно користуватися технікою.

І вже не йдеться про фахівців певної галузі: сьогодні такими знаннями має володіти кожний з нас, адже техніка є у кожній домівці і часто від того, наскільки грамотно вона використовується залежить безпека (а іноді і життя) не одної людини.

Тож з одного боку професія «інженер» стає однією з найбільш запитуваних: інженери не тільки розробляють та удосконалюють технічні пристрої, а й використовують їх у своїй діяльності, інженери зараз потрібні майже в усіх сферах діяльності людини.

Часто ми помічаємо фахівців, які забезпечують роботу технічних пристроїв тільки тоді, коли щось ламається. А якщо все працює? Тоді інженери перетворюються на невидимок.

Цей кросворд допоможе побачити деяких невидимок-інженерів, ознайомитися з інженерними спеціальностями, фахівці з яких допомагають нам щодня, отримати початкову інформацію для розповіді дітям.

Як виховати інженера?

Ми часто розмірковуємо, як виховати художника, танцівника, співака, навчити грати на різних музичних інструментах… Для цього існує багато відповідних гуртків та студій для дітей різного віку. А от як виховати інженерів? На що потрібно звертати увагу, щоб помітити таку обдарованість? І коли у дитинки з’являється інтерес до техніки? Коли можна говорити, що росте майбутній інженер? Тут більше запитань, ніж відповідей. Та й не так і багато гуртків є сьогодні, які ознайомлюють дітей зі світом техніки та технологій.

І вже давно залишилося поза увагою педагогів, що ТРВЗ (теорія розв’язування винахідницьких задач) заснована інженером, винахідником, письменником-фантастом Г. С. Альтшуллером для розробки методів розв’язування інженерних задач, дослідження закономірностей розвитку технічних систем, виявлення та використання законів, закономірностей та тенденцій розвитку технічних систем.

Зараз відповісти на запитання «Як виховати інженерів та науковців, що працюватимуть у галузі природничих наук, та математиків?» можуть допомогти нові напрями освіти — STEM, STEAM, STREAM. Розберімося докладно, що вони означають, яка у них різниця і для дітей якого віку підходять.

Що таке STREAM?

STEM = Science, Technology, Engineering, Mathematics — акронім слів — природничі науки, технологія, інжинірінг, математика.

STEAM = Science, Technology, Engineering, Arts and Mathematics — акронім слів — природничі науки, технологія, інжинірінг, мистецтво, математика.

STREAM = Science, Technology, Reading + Writing, Engineering, Arts and Mathematics — акронім слів — природничі науки, технологія, читання + письмо, інжинірінг, мистецтво, математика.

Природничі науки: астрономія (наука про Всесвіт), фізика (наука про склад і структуру матерії, а також про основні явища в неживій природі), хімія (наука про будову й перетворення речовин), біологія (наука про живу природу), науки про Землю (географія, геофізика й геологія), медицина (наука про людське тіло та його хвороби).

Технології: формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами; розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки  матеріалів (папір, дерево, глина тощо); ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями, ґаджетами; експериментування.

Читання і письмо: акцент на розумінні дітьми змісту тексту, пропедевтичний (вступний) курс навчання грамоти, розвиток моторики, підготовка руки до письма.

Інжиніринг: проектування, наочне моделювання, конструювання.

Мистецтво: просторові мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн); часові мистецтва (музика, література); просторово-часові (кіномистецтво, театр, танець).

Математика: кількісні відношення та просторові форми, логіка.

З огляду на визначення напрямів освіти можна зробити висновок:

· STREAM — дошкільники та учні молодших класів;

· STEAM — середня та старша школа;

· STEM — профільна та вища освіта.

Далі буде…

Відповіді на запитання кросворду: 1 — будівельник, 2 — дизайнер, 3 — монтажник, 4 — енергетик, 5 — конструктор, 6 — телекомунікацій, 7 — програміст, 8 — звукозапису, 9 — техніки безпеки (за правилами кросвордів проміжки не враховуються), 10 — акустик, 11 — зварювальник, 12 — математик, 13 — оптик 14 — технолог, 15 — космонавт.

Література

1. Катерина Крутій, Таїсія Грицишина. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 3–7.

2. Парамонова Л. Творческое конструирование: психологические и педагогические основы его формирования // Дошкольное воспитание. — 2000. — № 11. — С. 58.

3. Стеценко І. Конструюємо математичні казки // Дошкільне виховання. — 2015. — № 9. — С. 13–15.

4. Стеценко І. Світанки у природі та мистецтві // Дошкільне виховання. — 2015. — № 12. — С. 14–17.

5. Стеценко І. Фрактали: математика, мистецтво, винахідництво // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 8–9.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Інформаційна культура та інформаційна грамотність: розберемося зі містом понять (продовження)

Від науки до практики: складові інформаційної культури та інформаційної грамотності для педагогів дошкільної та початкової освіти та їхніх вихованців

Початок публікації тут

Розгляд пов’язаних понять

З інформаційною культурою пов’язані культура мислення, культура діалогу, культура аргументації, культура користування технікою та засобами зв’язку. Розглянемо детальніше ці поняття.

Культура мислення:

• уміння ставити пізнавальні запитання (запитання, що починаються зі слів «як?», «що?», «де?», «звідки?», «коли?») й самостійно аргументовано відповідати на них;

• уміння відповідати на запитання «для чого я це роблю?», «для кого я це роблю?» («хто саме користуватиметься моїми результатами?»);

уміння виділяти суттєві та несуттєві ознаки об’єктів для вирішення певної задачі;

• уміння порівнювати (знаходити спільні й відмінні ознаки об’єктів, визначати критерії порівняння відповідно умови задачі, вміло користуватися ними, аналізувати та використовувати отриману інформацію);

• уміння бачити задачі, розбивати їх на підзадачі, відрізняти задачі від проблем і від завдань;

• уміти точно і зрозуміло формулювати задачі (постановка проблеми);

• уміти розібратися в умові задачі (що треба знайти (або зробити), які дані є для цього, які обмеження існують), робити схему, таблицю або креслення, яке допомагає розібратися в умові задачі; коротко записувати умову задачі;

• уміти прогнозувати вигляд результату розв’язку задачі, оцінювати порядок його величини (або інші параметри) з прийнятною похибкою;

• уміння образно уявити ситуацію, описану в умові задачі;

• уміння аналізувати умову задачі на повноту даних, оцінити чи є кілька варіантів її розв’язку;

• уміння розробляти план розв’язання задачі і коригувати його відповідно ходу розв’язання;

• уміння наглядно представити умову і процес розв’язку задачі за допомогою малюнка, іграшок, театралізації тощо;

• володіти технологіями розв’язку задач, отримання нових знань (дослідження, інформаційні технології, комп’ютерні технології тощо);

• уміти пояснити й обґрунтувати знайдені розв’язки задачі;

• уміння висловлювати припущення, відкидати другорядне;

• уміння знаходити, аналізувати і виправляти помилки;

• уміння користуватися досягненнями інших;

• уміння діяти нешаблонно, але коректно і доречно користуватися шаблонами;

• уміння користуватися алгоритмами, розробляти їх, знати їх основні властивості;

• уміння знаходити кілька рішень, вибирати з них найкраще (найоптимальніше для даної ситуації);

• уміння зрозуміло записувати результати розв’язання задачі й шлях до нього;

• уміння перевірити знайдений розв’язок;

• уміння формулювати умовиводи, класифікувати та формулювати висновки;

• уміння доводити розв’язок задачі до кінця, перевіряти вихідні та поточні дані та результат розв’язку на несуперечливість і правильність;

• уміння відрізняти нові ідеї від варіювання вже отриманих рішень.

Це пов’язано з тим, що діалог (людина — людина, людина — машина, людина — машина — людина) став необхідним і, мабуть, одним з основних засобів отримання і аналізування інформації. З розширенням засобів підтримки комунікацій (мобільний зв’язок, комунікаційні засоби Інтернету — електронне листування, чат, форум; Skype, відеоконференцзв’язок, IP-телефонія) та підвищенням їх доступності, зросли вимоги до культури діалогу (очного і заочного) та необхідність їх дотримання.

Таким чином діти навчаються грамотно, зв’язно, зрозуміло викладати свої думки, передавати знання іншим, пояснювати, знаходити влучні порівняння, орієнтуватися на знання та вміння інших. Тобто паралельно вирішується задача навчання дітей зв’язному мовленню, що закладає основи майбутньої писемної грамотності дітей.

Культура діалогу:

• грамотно і чітко вимовляти слова, правильно будувати речення;

• використовувати доброзичливі інтонації мовлення;

• добре знати мову, на якій ведеться діалог, уникати слів іншомовного походження (якщо це можливо);

• використовувати у мовлені яскраві порівняння, висловлюватися точно, чітко, грамотно і лаконічно;

• уважно слухати співрозмовників;

• точно і зрозуміло висловлювати власну думку;

• уміти ставити запитання так, щоб їх розуміли інші учасники діалогу, та аргументовано, зрозуміло відповідати на них;

• вживати поняття, які розуміють співрозмовники, якщо це неможливо, зрозуміло пояснювати їх;

• не уникати відповіді на запитання, відповідати чітко, без зайвої несуттєвої інформації;

• уміти аналізувати пропозицію іншого, прислухатися до думки іншої людини, сприймати думку іншого, поважати погляди інших;

• коригувати власні погляди відповідно до думок інших, зміни зовнішньої ситуації, зміни та ступеню досягнення очікуваного результату;

• визнавати власні помилки, вчитися на помилках, виправляти помилки та уникати їх надалі;

• уміти доводити власну думку, не ображаючи оточуючих;

• уміти знаходити дотепні порівняння, факти і переконливі аргументи, вчасно і доречно вживати їх у розмові;

• володіти основами алгебри висловлювань: правильно будувати речення, вживати «і», «або», «не», формулювати твердження;

• уміти висловлюватися стисло і переконливо, добирати яскраві епітети.

Культура аргументації:

• не використовувати неперевірених фактів або фактів з джерел, яким не довіряєте (а якщо без цього неможливо обійтися, обов’язково попереджати про це);

• надавати аргументи у чіткій логічній послідовності;

• уміти аналізувати факти і представляти результати аналізу у зрозумілому іншим вигляді;

• уміти класифікувати дані відповідно умові задачі, користуватися результатами класифікації;

• уміти коментувати схеми, рисунки, таблиці та діаграми, побудовані для наочного представлення інформації;

• уміння складати план і презентацію виступу, текст повідомлення тощо;

• уміти представляти інформацію якісно і кількісно, якщо обидва способи можливі, добирати спосіб представлення інформації відповідно мети.

Культура користування технікою і засобами зв’язку:

• знати про можливості технічних пристроїв і ефективно використовувати всі їх;

• уміти оцінювати потреби у технічних пристроях і знаходити відповідний оптимальний варіант;

• уміти налагоджувати технічні пристрої відповідно до власних потреб (на рівні користувача);

• використовувати технічні засоби за призначенням;

• створювати умови для оптимальної роботи технічних засобів, уникати збоїв у роботі та пошкодження техніки;

• вчасна профілактика збоїв і неполадок, уміння самостійно виправляти помилки у роботі технічних засобів;

• уміння прогнозувати можливі збої у роботі технічних засобів і по можливості уникати їх;

• знання про те, як і де найшвидше і якісніше полагодити технічні засоби та купити розходні матеріали;

• уміння робити вчасний і оптимальний upgrate технічних засобів;

• використовувати технічні засоби для оптимізації власної роботи, підвищення її ефективності, зменшення частки рутинної роботи;

• уміння діяти за алгоритмами (інструкціями);

• використовувати технічні пристрої у першу чергу для отримання інформації, у другу — дозвілля, ігри тощо;

• уміти за допомогою технічних пристроїв надавати інформацію у такому вигляді, щоб іншим було зручно користуватися нею;

• користуватися технічними пристроями так, щоб вони не зашкодили вашому здоров’ю та здоров’ю оточуючих;

• вчасно вживати заходів, щоб технічні пристрої не заважали іншим.

Висновки або як поєднати теорію з практикою

Формувати інформаційну культуру треба поступово, тому вже з дитячого садка необхідно приділяти увагу пропедевтиці інформаційної культури, формуванню інформаційного світогляду. Дбати, щоб знання діти у теперішньому та майбутньому використовували на добрі справи: дбали про безпеку людей і їх фізичний та психологічний комфорт, безпеку навколишнього, екологію, прогнозували довгострокові наслідки своїх дій тощо. Для цього вже зараз, у дитячих садках, ми маємо не тільки надавати дітям необхідні знання, навчати дітей технологіям їх отримання, а й виховувати дітей доброзичливими, чуйними, привітними, розповідати про довкілля і обережне, гуманне ставлення до нього.

На заняттях можна навчати дітей будувати алгоритми, вивчати з ними алгебру висловлювань, множини... Поступово діти навчаються орієнтуватися у інформаційному просторі: вчаться розбиратися, яка саме інформація їм потрібна, швидко знаходити її, оцінювати її достовірність, самостійно аналізувати інформацію і використовувати, в тому числі для отримання нових знань. Діти навчаються наводити власні приклади джерел інформації, розуміють навіщо вона існує, як вона допомагатиме вирішувати проблеми. Малюки оволодівають основами піктографічної «грамотності» — вчаться придумувати і використовувати знаки і малюнки для занотовування власних думок. (Як саме це можна зробити читайте у моїй книзі «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ — ДЛЯ ВСІХ. Інформація: від пошуку першоджерела до зберігання».)

Звичайно, не всі з означених понять даються дітям за схемою — визначення, ознаки, правила використання. Нові поняття одразу дітям зрозуміти важко, тому вводяться поступово і пояснюються дітям настільки, наскільки знання про ці поняття потрібні саме зараз і діти готові до їх сприйняття. Спочатку вони вчаться використовувати нові поняття, хоч терміни, що їх позначають ще не вводяться. Поступово під час розв’язування задач діти все більше і більше дізнаються про них.

Використана література

1. Гриценко В. И. Информационно-коммуникационые технологии в рамках программ ЮНЕСКО. — К.: ВД «Академпериодика» НАН Украины, 2010. — 26 с.

2. http://www.ifapcom.ru/355/356/

3. users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/rus/iol/culture.htm

4. Кравец В. А., Кухаренко В .Н. Вопросы формирования информационной культуры // http://www.e-joe.ru/sod/00/4_00/ku.html

5. Хангельдиева И. Г. О понятии «информационная культура» // Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее: Междунар. науч. конф., Краснодар — Новороссийск, 23-25 сент. 1993 г.: Тезисов. докл. — Краснодар 1993. — С. 2.

6. Соснина Т. Н., Гончуков П. Н. Словарь трактовка понятия "Информация".-1997.-С.48

7. Гриценко В. И. Фундаментальные проблемы е-обучения. — К.: ВД «Академпериодика» НАН Украины, 2008. — 38 с.

8. Н. Р. Нурмеева. Формирование информационной культуры как отражение современных требований информационного общества // http://ifets.ieee.org/russian/depository/v11_i4/html/11.htm Educational Technology & Society 11(4), 2008

9. bse.sci-lib.com/article076909.html

Мій зошит «Логіки світу» для роботи з дітьми 3–4 років за комплексною освітньою програмою «Дитина в дошкільні роки» допомагає від теорії перейти до практики. Адже виконання дитиною завдань із зошита сприяє активізації фантазії, розвитку кмітливості та винахідливості, навчає знаходити кілька варіантів розв’язування та порівнювати їх.

Зошит містить завдання, які відповідають освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» (розвиток логіко-математичних уявлень), а також допомагають закріпити знання про геометричні фігури, зміст понять «більше — менше», розвивають творчі здібності та критичне мислення малят.

Зошит адресовано педагогам дошкільних навчальних закладів, гувернерам, студентам педагогічних вишів і коледжів, які навчаються за спеціальністю «Дошкільна освіта», батькам.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко