Моя участь в школі медіаосвіти на Кінбурні професора Ганни Онкович
Я не розумію тих, хто прагне будь-що відпочити за кордоном тому, що там зовсім не так, як в Україні (гарний сервіс, пляжі, море…), але зовсім не знає своєї рідної країни, краси України. А я сумую за Кримом: морем (такого смарагдово-блакитного доброго моря мабуть немає ніде в світі), дикими спокійними пляжами, такими різними горами, казковими водоспадами, неприступними каньонами, незвичайними лісами, таємничими печерами, просторими степами, невеличкими кримськими містечками… І як тільки випадає можливість намагаюсь виїжджати у куточки України, де ще не була.
Цього
року Ганна Володимирівна Онкович несподівано запросила мене в Школу медіаосвіти
на Кінбурні. До того я познайомилась з неї у FaceBook, була учасником
її груп — Медіашкола
професора Ганни Онкович та Школа
медіаосвіти на Кінбурні. Іноді кажуть, що друзі в соцмережах віртуальні,
але я абсолютно впевнена, що друзі там СПРАВЖНІ тільки треба вміти їх шукати,
довіряти, запитувати, спілкуватися…
Тож
моя подорож на Кінбурнську косу насправді розпочалась з реальної участі у віртуальних
заходах Школи, потім був виступ «Використання інтернет-ресурсів для неперервної
освіти вихователів та вчителів початкових класів» на ІХ Міжнародному круглому
столі «Медіаосвітні технології у навчальному процесі», який проводився в межах
ХХV Міжнародної
конференції «Мова і культура» імені проф. Дмитра Бураго (організатор —
Миколаївськимй інститут післядипломної педагогічної освіти), запрошення до
Школи і ВІДПУСТКА!!!!!!
До
тих пір я взагалі майже нічого не знала про заповідник на Кінбурнській косі —
тільки знала, що там чудове море, за яким вже скучила, ліс, степ… Тож ця
подорож стала для мене справжнім відкриттям України.
Приїхала
до Миколаєва, сіла на автобус і … пересадка в Геройську. У Києві я якось не
надала цьому факту належного значення… Пересадка була … майже на всюдихід, адже
саме у Геройському дороги закінчувалися і починалася … подорож стежинками, «потоптаними»
машинами по піску. Здорово! Несподівано! Я й гадки не мала, що таке може бути!
Кінбурнська
коса — місце, де зустрічається Дніпро та Чорне море.
Це прозоре
безкрає море з рибками біля берега,
красивими майже цілими мушлями, рачками, маленькими скатиками, граційними різнобарвними
медузами, крабами, які в усі боки розбігаються коли заходиш у море, дельфінами…
Це степ з духмяним різнотрав’ям, яскравими
квітами, травою по пояс, щебетом птахів, кониками, метеликами, неосяжними просторами
і несподіванками…
Місцями
пейзаж дуже схожий на справжнісіньку пустелю,
але заселену цікавими рослинами та тваринами. Подивіться!
А ще
серед несподіванок — ліс Геродота —
як дивний оазис-казка, справжній реліктовий недоторканий ліс ніби у іншу країну
потрапляєш, майже як Аліса у країну Чудес, навіть несподівано сам для себе
переходиш на шепіт…
Там чудеса: там
леший бродит,
Русалка на ветвях
сидит;
Там на неведомых
дорожках
Следы невиданных
зверей;
Избушка там на
курьих ножках
Стоит без окон,
без дверей…
А. С. Пушкин
Щоправда
хатинку я не бачила, а можливо просто не дійшла до неї, адже перед моїм
приїздом йшли дощі і через болото не було стежинки… тож іншим разом…
А
вечорами у нас був прекрасні концерти, які малеча дуже ретельно готувала.
Подивіться!
До
речі, зверніть увагу які пісні співають дітки: чи такі пісні у нас у програмах?
Це пісні нашого часу, вони стали близькими та зрозумілими людям не тільки у
нашій країні. А чи справді так можна сказати про пісні у програмах школи та
дитячого садка? Думаю є над чим замислитися…
Відпочинок
відпочинком, але було ще цікаве спілкування з Ганною Володимирівною, учителями
Кінбурнської ЗОШ, запрошеними господаркою фахівцями, які використовують засоби медіа
у своїй роботі.
Я
розповіла про підсумки першого року роботи у Дошкільній академії «УнікУм»
Інституту обдарованої дитини НАПН України з ЛЕГО-конструювання,
як образи у картинах, словах і звуках можуть допомогти пізнавати навколишній
світ (стаття
«Народження дня» про світанки в природі та мистецтві).
А ще
був і незвичайний семінар, адже провести його допомагали мені мої головні
замовники — МАЛЯТА. Настя та Соломія зацікавилися заняттями з конструювання: їм
дуже сподобалися мої пізнавальні інтерактивні казки та історії, що проводяться
перед конструюванням. Я показала їм різні інтерактивні презентації, мультики,
розповіла казки та історії з різних розділів програми «Пізнавальне
конструювання»… Настя сама запропонувала показати всім пізнавальну частину заняття
з конструювання, сама вибрала теми, сама навчилася працювати з моїми презентаціями.
У нас вийшов ЧУДОВИЙ дует!
Щиро
дякую, Настюша! Такі семінари для мене НАЙБІЛЬША винагорода, адже я працюю саме
для діток і завжди дуже сподіваюсь на їх підтримку, увагу та усміхнені личка
після занять, завжди скеровую свою роботу відповідно їхнім потребам та
інтересам.
Тож перший
науково-практичний акорд — знайомство — вийшов вдалим, а спілкування
продовжується! Трішечки відчути душевну, доброзичливу, зацікавлену атмосферу Школи
медіаосвіти на Кінбурні може кожний з Вас, завітавши до групи. Ласкаво
просимо!
Дякую Ганні Володимирівні! Дякую всім учасникам Школи! До наступних зустрічей!
науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних
технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років
Немає коментарів:
Дописати коментар