Курчатко Сонечко продовжує пізнавати навколишній світ: «Город. Дивовижний ПОМІДОР»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 

Початок подорожі Курчатка читайте тут

Отже, подорожі допитливого Курчатка Сонечка продовжуються. Це заняття  особливе тим, що діти порівнюють здавалося б зовсім несхожі об’єкти — яблуко і помідор. Схоже: колір (жовті), форма (схожі на кулю), чіпляються до рослини маленькою гілочкою (плодоніжкою), яка розташована зверху плоду, тощо. Відмінне: яблуко твердіше, ніж помідор; в середині яблучко білого кольору, а помідор — жовтого; насіння у яблука в самій серединці, коричневе, а у помідора — по всьому плоду, біленьке; різний смак; яблука зріють на дереві (дуже високо), а помідори — на невеличкому кущику (їх неважко дістати) тощо.

Але це заняття особливе й тим, що подружки Соні захворіли і заняття миттєво перетворилося у театр одного актора. Тож, ми швидко переставили акценти (відповідно віку дитини): закріплення знання основних кольорів і геометричних фігур. До Соні був справді індивідуальний підхід і дитинка розкрилася ще з однієї сторони: вона дуже добре, емоційно відповідала на запитання, уважно стежила за пригодами Курчатка Сонечка. Навіть разом з педагогом дійшла до висновку, що зелені помідори висять дуже високо. (Поняття «високий — низький» — середній та старший дошкільний вік. Звичайно, до повного розуміння такого складного для дітей поняття ще далеко, але початок вдалий.)

Тепер про моделі: наконструювали величезну купу — помідор, кошик для нього, опудало, город з ще одним опудалом.

Помідор — складна модель: треба класти цеглинки навскіс, тому треба притримувати. Звичайно у такому складному місці допомагав педагог, але Соня зрозуміла в чому складність і навіть допомагала педагогу допомагати собі. Значить, дитина може передбачати складні місця і розуміє, що треба робити. Молодчинка!

Кошик — нібито і не складна модель, але й там є родзинка — він розширюється доверху, як справжній кошик, тому треба нестандартно класти цеглинки. І тут Соня (правда не з першого разу) зрозуміла, що треба робити і швидко завершила конструкцію. Кошик ще й цікавий для дітей тим, що у нього вміщується весь побудований врожай! Тож, його можна понести дорослому й показати сюрприз.

Опудало — не дуже складна, просто цікава модель, тому і його побудували без особливих проблем.

Ну і город, остання на занятті модель, — він великий, але Соня все-таки зрозуміла принцип чергування цеглинок у парканчику. І це теж великий «плюс»: закономірність знайдена, а це вже завдання на розвиток логічного мислення. Хтось скаже, що це дуже просто, але дитинці лише 2 роки і 3 місяці.

Дуже цікаво Соня грала: вона витягнула з коробки всіх тваринок (спочатку з педагогом вона вибирала лише тих, хто міг би на цей город прийти, — українських свійських тваринок — але потім з’явилися гості з далеких країн — слон, жирафа тощо). Тож, навчальна частина заняття закінчилася і розпочалася гра: Соня ретельно акуратно виставляла тварин на городі, а потім незграбна корова розвалила паркан. Ну, так буває…

І, насамкінець, двовимірне конструювання. Я вирішила ускладнити завдання і просто в безладі поклала частини будиночка і дерева. Педагог запитував малятко про те, яку фігуру треба взяти для побудови даху, крони, віконечок тощо, а Соня вже вибирала. Молодець: все вибрано правильно! А це вже був майже кінець заняття: це означає, що інтерес є і дитина не втомилась, а ще просто умнічка.

Оплески! Оплески дитині та педагогу-конструктору всіх наших моделей! Дякую! Тож, індивідуальний підхід себе цілком виправдав і соло вийшло вдалим. Помідор вийшов насправді ДИВОВИЖНИМ!

Далі буде…

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Курчатко Сонечко продовжує пізнавати навколишній світ: «Хто де живе. ПЕСИК»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 

Початок подорожі Курчатка читайте тут

Це заняття продовжує подорожі допитливого Курчатка Сонечка: спочатку бесіда з дітьми про те, де хто живе; потім — ознайомлення з домівками песиків. На заняті закріплюються знання про те, де живуть песики, діти отримують нові знання — вперше ми надаємо основи інженерних знань про конструкцію конури (чому конура без віконечок, чому двері не зачиняються).

Також на занятті ми поговорили з дітками про те, що песики бувають різними: наприклад, великими і маленькими. Великі песики можуть охороняти нас і наші домівки, а маленькі песики (такі маленькі, що їх самих охороняти потрібно) — це наші маленькі друзі, з ними можна пограти, погуляти, з ними весело і приємно проводити час. У великих песиків — велика конура (іноді вони живуть на вулиці), у маленьких — маленька (вони можуть жити з нами в одній кімнаті).

Будиночки для песиків вийшли дуже нарядними: одразу видно, що будували дівчатка. Вони прикрасили їх квітами, зробили нарядні дахи. Подивіться, які конструкції вийшли цього разу: програма мінімум — все до даху (конструювання за показом педагога, який, як і завжди, показував тільки принцип), дах з наданих педагогом деталей дівчатка придумували самостійно.

Соня (найменшенька, їй всього трохи більше 2-х років) побудувала невисокий будиночок, але побачивши вежі на даху будиночка Лізи, придумала й собі, але розмістила їх інакше. Тож, це не плагіат, а творче втілення ідеї старшого товариша. Тільки Соня побудувала поріг (все як вдома). Для свого віку Сонічка — справжній чемпіон: молодчинка: не тільки повторює за зразком, а й придумує.

Ліза, як і завжди, побудувала креативний будинок: придумала вежу (їй взагалі подобається, коли конструкції виростають вверх), прикрасила дах ще й багатоповерховою квіточкою. А ще вона сама придумала поставити скоси навпаки (щоб вийшла трикутна ямочка): дуже оригінально і творчо. Молодчинка!

Ще сьогодні була незвичайна поробка з паперу: не аплікація, а іграшка — кумедний песик, який може стати господарем щойно побудованого будиночка. Як і завжди, песик у кожного вийшов трохи різним. Він міг з комфортом розміститися у святковому будиночку! Це дуже порадувало діток: вперше у нас на занятті вони побудували іграшку з паперу, якою можна гратися.

А от як дівчатка показують свої конструкції мамам

Тож, далі буде…

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Навіщо рослинам квіти?

Бесіда з дорослими і дітьми

Сьогодні погожий осінній день, з дачі ми привезли багато квітів — і морозки, і кілька різних хризантем, а на дачі ще троянди цвітуть — і пригадалося літо, і моя давнішня літня пригода… Ось почитайте!

Зазвичай багато хто з нас вважає, що квіти насамперед, прикрашають наше життя, на них приємно подивитися…

Я теж маленькою так вважала, із захопленням на прогулянках роздивлялась квіти, ретельно вибирала їх для букетів. Рідко коли приходила з прогулянки з порожніми руками, тому у нас у квартирі завжди було багато різних букетів і у великих, і у маленьких вазочках.

Одного разу ми поїхали до наших знайомих на дачу. Там я побачила безліч нових чудових квітів. Вони росли скрізь, і на клумбах, і довгими рядками так само як і овочі на городі. Доки дорослі розмовляли і не звертали на мене уваги, я займалась улюбленою справою — складала букети.

Один букет я зібрала із чудових білих квіточок з п’ятьма пелюстками, другий — з дрібних жовтих квіток, які росли на китицях довгих стебел огірків. Таких чудернацьких квітів я ще ніколи не бачила! Букети я прикрасила листячком з різних трав. Задоволена роботою, я понесла дарувати букети мамі.

Та, коли їх побачила господиня дачі, то мало не впала від несподіванки. Виявилося, що я понівечила увесь урожай полуниць, а з жовтих квіточок мали вирости гарненькі огірочки. Та я цього не знала! Всі зрозуміли, що я зробила шкоду ненавмисно, і розказали мені, а потім і показали, як бджілки запилюють квіточки, а потім з них  виростають чудові смачні плоди. Виходить квіти не лише прикрашають наші домівки, а ще й годують нас.

В публікації використано фото автора блогу.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Подорожі Курчатка Сонечка продовжуються: «Фруктовий сад», «Де живе КОРОВА»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 

Початок подорожі Курчатка читайте тут

Сьогодні хочу зупинитися на одній з особливостей курсу «Пізнавальне конструювання»: навіть коли діти конструюють за зразком (за показом вихователя), педагог там, де це можливо, показує принцип побудови конструкції, зрозумівши принцип, діти будують задану конструкцію. Побудувати задану конструкцію — це програма-мінімум, її виконують всі дітки. Далі педагог пропонує побудувати додаткові конструкції за основною темою заняття або добудувати вже зроблену конструкцію так, як діти уявляють, як їм хочеться. Це вільне конструювання. (Звичайно, педагог під час вільного конструювання радить, допомагає, консультує, підтримує дітей.)

Таким чином вихователь передає дітям технологію побудови конструкцій, вчить користуватися інструментарієм (це те ж саме, що дати не рибу, а вудочку, щоб зловити рибу). З часом діти, засвоївши основні принципи конструювання, зможуть самостійно будувати те, що хочуть, так, як хочуть. Фактично зможуть самі проектувати конструкцію та відтворювати її, а потім експериментувати з нею, удосконалювати та розвивати її.

Така технологія сприяє розвитку творчих здібностей, винахідливості, інженерного мислення. Діти отримують задоволення від конструювання як процесу, від побудованої конструкції (результату діяльності), від краси інженерних рішень. І найголовніше, діти з часом зможуть самі виділяти такі принципи і в інших видах діяльності, стануть самостійнішими та розкутішими у творчості, навчаться самостійно досліджувати та отримувати нові знання.

Так само педагог працює і на двовимірному конструюванні (коли діти створюють аплікації). Саме тому кожна дитина виконує конструкцію на задану тему по-своєму і виходять різні індивідуальні роботи, а не відтворення зразків-близнюків.

Найяскравіше цю особливість діяльності дітей видно на прикладі аплікації черв’ячка та додаткових конструкцій дітей на попередньому занятті:

Тепер поясню це на прикладі занять, які пройшли на цьому тижні.

Ці заняття продовжують подорожі допитливого Курчатка Сонечка: він ознайомлюється з фруктовим садом та йде в гості до Корови і Телятка (ознайомлюється з їхнім будиночком).

Під час подорожі Курчатка малята виконують завдання на розвиток образного (яке яблучко? на що воно схоже? на що схоже курчатко? яку вже знайому тваринку нагадує гусениця? тощо) та логічного мислення (чому гусені не видно на листочку? що побачило Курчатко? тощо).

Діти також закріплюють знання кольорів та геометричних фігур, вчаться рахувати, засвоюють поняття «один», «багато» (в корівнику живе багато корів, а у кожної по одному теляткові, одне телятко живе у будиночку для дитинчат корівок).

На занятті «Фруктовий сад» діти будують яблучка, дерево та причеп для перевезення врожаю. Це обов’язкова програма.

Далі діти розвивають побудовану конструкцію: діти вирішили перевозити не тільки врожай, а ще й дерево (по принципу один розпочав, всі захотіли) та тварин. Подивіться, якими різними вийшли конструкції: у кожній простежується індивідуальність дитини. Думаю, кожний зрозуміє, яку конструкцію будувала дівчинка.

Це конструкція Лізи — сама нарядна, прямо святкова, подивіться, як стоять двома поверхами квіточки.

Це конструювала Соня — вона найменша (їй трохи більше 2-х років), все виконано дуже охайно (потім вона ще трохи прикрасила причеп квітами), але в основному дитина захопилася грою.

А це будував хлопчик Боря — він вперше прийшов на заняття, єдиний вирішив використовувати по максимуму причеп (перевозив і яблучко, і дерево, і тварин), зробив все дуже акуратно і міцно: справжній господар.

А от і аплікації: у всіх різні яблуньки вийшли!

На наступне заняття «Де живе КОРОВА» прийшла різновікова група — старшому, Нікіті, 5 років, а найменшенькій, Соні, трохи більше 2-х років, а Лізі майже 4 роки, тому ми розділили дітей під час конструювання — Нікіта будував залізну дорогу та потяг, який перевозитиме тварин до корівників, які будували дівчатка.

Нікіта побудував довжелезну залізну дорогу, багато різних вагонів у потягу (потім потяг розділили, щоб кожний міг побути машиністом). 

Також Нікіта побудував будиночки для охоронців, які охоронятимуть залізну дорогу: всі будиночки вийшли різними, тому була нагода закріпити зміст понять «вищий — нижчий», порахувати кількість поверхів у будиночках, вагонів у потягу тощо. 

А ще у Нікіти вийшов просто неперевершений хмарочос: це його власна придумка — дуже оригінально, красиво і неочікувано, а ще поверхів дуже багато — справжній хмарочос стояв там, куди потяги приїздили.

Соня дуже красиво прикрасила свій корівник багатоповерховою квіточкою — тваринам має бути дуже приємно у такий будиночок заходити.

Як і завжди здивувала Ліза: у неї корівки можуть гуляти під аркою на даху. Здорово!

А от аплікації корівників вийшли майже однаковими: так і завдання ставилося інакше — закріпити знання частин будиночків, порахувати їх, поставити все на правильні місця.

Далі буде…

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

В гостях у дощового черв’ячка

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм»

Кожний науковець мріє бачити результати своєї праці, мріє, щоб його розробки творчо використовували практики, мріє, щоб результати його роботи подобалися всім, заради кого він працює. Я науковець-практик, працюю у дошкільній та початковій освіті, тому прагну, щоб мої задуми творчо втілювали педагоги, а заняття подобалися діткам та їхнім батькам.

Я щасливий науковець: бачила вже багато разів результати своєї праці у різних куточках нашої країни, отримувала відгуки в інших країнах. І от зараз у мене знову є можливість бачити не тільки результат, а й процес, брати участь у ньому, спілкуватися з педагогами і батьками, творити, пробувати, імпровізувати…

18 вересня 2015 року Інститут обдарованої дитини НАПН України відкрив Дошкільну академію Центру розвитку особистості «УнікУм». Про це я вже розповідала у попередній статті. Сьогодні розповідаю про одне з перших занять курсу «Пізнавальне конструювання» для дітей молодшого дошкільного віку (3–4 років). Тема заняття — «Курчатко знаходить друзів на подвір’ї. ЧЕРВ’ЯЧОК».

Спочатку — чому саме ПІЗНАВАЛЬНЕ конструювання, а не просто конструювання? Заняття з конструювання — це ознайомлення з навколишнім світом, поглиблення знань про довкілля, експериментування, дослідження, розвиток мислення та мовлення, навчання розмірковувати, робити висновки, доводити власну точку зору, брати участь у діалозі. Тому спочатку педагог розповідає дітям, що саме ми маємо конструювати, чому конструкція має виглядати саме так, а вже потім конструює з дітьми, а далі малята експериментують і вивчають конструкцію.

На заняттях для дітей молодшого віку бесіда проводиться у формі інтерактивної пізнавальної казки. Слово «інтерактивний» означає, що дошкільнята приймають активну участь у розповіданні казки: радять як діяти персонажам казки, продовжують розповідь педагога, доповнюють казку, нагадують персонажам про певні дії… Інтерактивна пізнавальна казка зацікавлює і мотивує дітей, створює емоційне тло заняття, допомагає об’єднати кілька занять.

І ще одне: навчаючи дітей, ми маємо не тільки дбати про міцність знань, а й думати про те, як учні використають їх у майбутньому. Адже використовувати знання діти мають для добрих справ: дбати, щоб їхні розробки допомагали людям, а не вбивали й не руйнували довкілля. Тому пізнавальна казка допомагає виховувати малят доброзичливими, чуйними, толерантними, привітними, розповідати їм про довкілля і необхідність бережного, гуманного ставлення до нього.

А тепер безпосередньо про заняття. Це заняття-подорож: вже знайоме діткам курчатко Сонечко продовжує пізнавати навколишній світ.

Хороброму, відважному курчатку Сонечку все цікаво. Він першим дослідив всі куточки гніздечка, у якому він народився з братиками і сестричками, першим дослідив всі куточки сарайчика, першим вийшов на подвір’я.

Цього разу Курчатко хоче подивитися, що цікавого є там, де травичка закінчується. І зустрічає на скопаній землі нового друга — дощового черв’ячка. Казка ознайомлює дітей із незвичайною твариною — черв’ячком, розповідає, яку користь він приносить.

Паралельно з розповіддю про черв’ячка закріплюємо знання дітей про основні кольори, про свійських тварин, вчимо бачити незвичайне у звичайному, навчаємо дітей рахувати.

45 хвилин — це багато чи мало?

Якщо все робити весело й цікаво виходить — це дуже багато часу. Подивіться, саме за такий час ми встигли:

• розповісти з дітьми інтерактивну пізнавальну казку про дощового черв’ячка;

• виконати обов’язкову програму — сконструювати дощового черв’ячка;

• вільне конструювання — будиночок для дощового черв’ячка, галявинка для черв’ячка та свійських тварин, квітуче дерево;

• сюжетно-рольова гра — куди мандрують черв’ячки;

• двовимірне конструювання-аплікація — черв’ячок з кружечків;

• а ще ми потанцювали та пострибали як курчатка.

А тепер зазирнемо на заняття і подивимося, що побудували малята.

Наталочка хоч і прийшла перший раз на заняття з конструювання (попереднього досвіду такого конструювання у неї не було) конструювала впевнено, дуже акуратно, все встигла зробити: вона побудувала оригінальної форми дерево, красиво прикрасила будиночок «двоповерховими» квітами (сама придумала!). Наталочка розповідала, що в гостях у черв’ячка качечка, собачка та двоє дівчаток. Окрему квітучу галявинку дівчинка побудувала для корівки.

У Лізи вийшов найоригінальніший будиночок для черв’ячка: вона назвала його фермою, поселила туди цілу купу свійських тварин, а щоб під сонечком їм не було спекотно, побудувала велику парасольку. Також у Лізи вийшла чудова галявинка з квітучим деревом, де із задоволенням гуляли тварини.

Наймолодша Софійка (їй трохи більше 2-х років) побудувала невеличкий симпатичний будиночок, дуже ретельно добирала кольори квіточок, які прикрашали будиночок. А на невисокому дереві у Софійки влаштувався бешкетник-хлопчик (напевно квіти збирав). На жаль, ми не встигли сфотографувати будиночок цілим: Софійка випадково наступила на нього і будиночок розвалився.

От які симпатичні черв’ячки дітки побудували наприкінці заняття: всі різні, всі яскраві та своєрідні. Педагог показував принцип, дітки робили аплікацію самостійно, домальовували елементи, яких не вистачало.

Звичайно: педагог допомагав діткам (неможливо не допомагати малятам, які тільки роблять перші кроки у конструюванні), але задум «диктували» діти.

Мені дуже подобається, що дітки прагнуть створити щось своє, придумують, із захопленням творять, прагнуть бути самостійними і виходить у кожного прекрасно!

Дякую педагогу, який нестандартно втілює мої задуми з пізнавального конструювання, працює творчо і натхненно, імпровізує, дослухається до дітей, чує та відчуває їх бажання і прагнення, але не йде на поводу у малят, а м’яко веде за собою, добивається результату, працює з малятами і заради них.

Далі буде…

Більше про Дошкільну академію  «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії  «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко