Курчатко Сонечко підсумовує: «Фермерське подвір’я»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 

Початок подорожі Курчатка читайте тут

Це наше перше підсумкове заняття. Допитливе Курчатко познайомилося майже з усіма мешканцями подвір’я, вже багато знає про все навколо. Тому на занятті Курчатко пригадує, де було, що бачило, з ким познайомилося… Тож поступово ми будуємо в уяві та на екрані фермерське подвір’я, визначаємо хто де живе. Таким чином закріплюємо та систематизуємо вивчене. Діти пригадували хто живе на фермерському подвір’ї та який у нього будиночок, розповідали, що цікавого на подвір’ї бачило Курчатко.

Ліза була майже на всіх заняттях, тому й пригадала найбільше. Вона дуже артистично та емоційно «говорила» за різних тварин, передаючи голосом вже дорослі вони чи ще дитинчатка.

Цього разу обов’язковою програмою було конструювання будиночка для качечок та гніздечка — це теж підсумок: закріплення навичок конструювання стін будиночка, закріплення стін кубиками більшого розміру, конструювання даху. Будиночок вийшов з двома великими віконечками та двома входами. І Ліза, і Боря справилися з конструюванням будиночка і гніздечка, от тільки Борі було важче, адже це лише його друге заняття. Але для другого заняття Боря справився на «п’ять з плюсом»: він зрозумів принцип побудови стін і зміг сам продовжувати їх. Молодчинка!

А далі розпочалася сюжетно-рольова гра у фермерів. Організатором гри була педагог. Спочатку до качечок прийшли їхні друзі — свійські тварини (курочка, песик, корова з телятком…), а потім всі разом з’ясували, що у свійських тварин прибирає фермер і одразу у грі з’явилися люди, фермер та його помічники. А потім ще й водій на тракторі приїхав в гості. Потім в гості прямо в будиночок качечок заходили великі тварини — корова та кінь, дітки приміряли чи зможуть такі великі тварини попасти у будиночок. Поки що гра була у кожної дитинки своя, хоч і поєднана персонажами та діями. Наприклад, дуже цікаво малятам було прибирати у будиночку для качечок «справжніми» вилами та лопатою.

А ще наприкінці заняття, коли Ліза з гордістю показувала мамі зроблене, вона раптом зупинилася і сказала: «Я ще не закінчила!». Взяла одне віконечко, поставила на дах, сказала, що це чердак буде. Потім критично оглянула зроблене і додала ще два віконечка — вийшов справжній відкритий другий поверх з балконом, на якому приємно було гуляти чоловічкам. От такий заключний імпровізований акорд! Браво!

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «пізнавальне конструювання».

Сайт Дошкільної академії «УнікУм» — unikum.org.ua

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Курчатко Сонечко знайомиться з навколишнім світом: «Перша велика подорож Курчатка. ЛІС»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 

Початок подорожі Курчатка читайте тут

Діти разом з Курчатком Сонечком ознайомлюються з навколишньою природою, вчаться бути обачливими і спостережливими. Також ми закріплюємо спосіб «рахунку без підрахунку» — встановлюємо взаємооднозначну відповідність між двома множинами — множиною курчаток і множиною жолудів.

Мама розповіла курчаткам, що наступного дня вони нарешті підуть у велику подорож до лісу. Курчата вже давно бачать цю величезну стіну дерев вдалині і мріють побачити лісові цікавинки: у такому далекому величезному лісі не може не бути цікавинок. І курчата мріяли про ліс уві сні.

От і ліс. Курчата із захопленням дивляться на дерева, які здіймаються аж до неба, а крізь їх листя проглядало сонечко. Навіть сонечку було важко пробитися через таку могутню крону, тому в лісі і в спекотний день прохолодно і трохи темно. Але з мамою було зовсім не страшно і курчата хоробро прямували за мамою, уважно роздивляючись навкруги, щоб помітити всі цікавинки.

У лісі курчата знайомляться з білочкою (педагог разом з малятами розбираються, де білочка живе, що любить їсти, визначають чим вона відрізняється від інших тварин лісу). Далі разом з білочкою курчата прямують до галявини, де багато різних грибів, і самий красивий, яскравий — мухомор. Діти з’ясовують, що не всі гриби їстівні, і найяскравіший гриб також небезпечний. Наступна галявина з квітами: гуляючи на ній малята з’ясовують, які квіти ростуть в лісі, які — у саду біля будиночка, де живуть люди, які — на лузі. На згадку про першу зустріч білочка подарувала кожному курчатку великий жолудь.

Тепер про конструювання: обов’язкова програма — білочка: конструюючи малята повторюють (з’ясовують) скільки у білочки лапок (дітки говорять — дві ручки, дві ніжки :)))), оченят, вушок, хвостиків, якого вона кольору…

У Лізи і Каті вийшли дві симпатичні білочки-сестрички — у Лізи червона білочка, у Каті — жовта. Каті тільки 2,4 роки, але досвід конструювання у неї вже є, тому вона добре впоралася із завданням (а конструкція — непроста: потрібно деякі кубики ставити симетрично, десь притримувати тощо, тому, звичайно, впоратися з усіма труднощами допомагав педагог).

Далі педагог дала ідею, як зробити грибочки, їстівні та неїстівні, та ялинку. Тож на галявинках швидко виросли гриби та ялинки — кожна дівчинка впоралася з цим завданням по-своєму. У Лізи мухомор став найвищим, найпомітнішим грибом, а у Каті неїстівні гриби причаїлися — тільки кольором шапочок відрізняються від їстівних. Кожна дівчинка прикрасила галявинку квіточками.

І розпочалася історія — поки-що у кожного своя. У Лізи на галявинку прийшли дівчата квіточки збирати та родина ведмедиків — мама-ведмідь і дівчинка-ведмежатко, а тато гуляє сам. Потім прибігли інші лісові мешканці — їх було чимало і всі вони жили в злагоді. Головними персонажами у Каті були олені — мама-олень і пустотливі дитинчатка (подивіться — навіть на грибочок один вскочив), дівчатка-лялечки трималися подалі від тварин: напевно, перший раз у лісі і трохи злякалися.

За мотивами подорожі курчаток були й аплікації: цього разу ми їх збирали з геометричних фігур, такий собі двовимірний конструктор. У Каті вийшло два грибочки, їстівний і неїстівний, Курчатко дивиться на сонечко і на їстівний грибочок з ялинкою. А от Ліза не захотіла робити два грибочки — одного, їстівного, достатньо, Курчатко весело підстрибнуло і кудись поспішає (нові пригоди шукає). Ліза дуже самостійна дівчинка, тому оченятка у Курчатка намалювала сама: нікому не довірила таку важливу справу.

Мені дуже подобається самостійність та прагнення зробити по-своєму, так, як сама це бачить, наших маленьких учениць. От якби ці риси залишилися надалі! Молодці!

А далі курчатка кілька занять уважно вивчатимуть будиночок, де живуть люди, і у нас з’являться нові персонажі. Тож чекаємо наступних пригод допитливих курчаток…

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «пізнавальне конструювання».

Сайт Дошкільної академії «УнікУм» — unikum.org.ua

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Курчатко Сонечко знайомиться з навколишнім світом: «Курчатко на ставку. ЖАБЕНЯТКА»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 

Початок подорожі Курчатка читайте тут

На занятті ми продовжуємо розповідати дітям про ставок, тварин і рослин, які можна там побачити. Минулого разу Курчатко Сонечко знайшло на ставку нових друзів — каченяток, а ще там ростуть незвичайні водяні квіти, плавають рибки під водою, що підпливають близько до берега, нібито хочуть побавитися з Курчатком і каченятками. А ще у ставку є равлики, дивовижні жучків-плавунців, які можуть плавати під водою, незвичайні жучки-водомірки (вони такі легенькі, що можуть ходити по плівочці на поверхні води, тому вони не плавають, а бігають по воді, а точніше на поверхні води).

— Ставок такий великий і дивовижний: він схожий на небо з хмаринками тільки знаходиться не вверху, а внизу. Мабуть, не можна все побачити за один день? — міркувало Курчатко. — Треба піти до каченят і попросити ще щось цікаве показати, одразу і луг побачу: там така краса, — вирішило Курчатко і побігло вже знайомою стежинкою до ставка.

Цього разу каченята познайомили Курчатка з жабками: розповідаємо діткам, як пуголовки з’являються з ікринок, а потім перетворюються на жабеняток.

Ліза почала вводити в активний словник порівняння за величиною: «Зараз покажу вам найменшу жабку», — запропонувала вона. А потім правильно знайшла жабку. Розвиток жабок так вразив дитинку, що педагог спочатку розповідала все від ікринок до дорослої жабки, а потім ще «на біс» навпаки. Звичайно, дивно — як пуголовка, так несхожа на дорослу тварину, поступово стає жабкою.

Обов’язковою програмою конструювання цього разу було створення жабки: вона майже доросла, тому що хвостик у неї вже зовсім маленький.

Звичайно, жабенятку треба десь жити, тож будуємо ставок, а посередині — головну прикрасу — водяну лілію. Тут педагог тільки керувала, а будувала Ліза. Вже кілька разів будуємо симетричні конструкції, звертаємо увагу дітей на те, що кубики вони мають поставити так, як вже стоїть певний кубик, тільки з іншого боку. Так поступово формуємо уявлення про симетрію.

Цього разу у нас вийшов розкішний вітрильник — намагаємося привчити Лізу ставити щільно кубики — один кубик біля одного, тому й конструкції такі, де виробляється і ця навичка, і виходить цікаво і необтяжливо.

А далі — імпровізація — вільне конструювання: навколо ставка виростає галявина квітів, тепер можна і глядачів звати на жаб’ячий концерт — приходять дівчатка, підлітають качки, навіть, півники раптово навчилися плавати і не лякаючись води вирішили освіжитися. От така історія у нас сьогодні побудувалася. Ліза дуже ретельно розставляє персонажів: їх має бути багато і всі мають не тільки чути, а й бачити концерт.

Сьогодні ми вирішили вперше ознайомити Лізу з мистецтвом оригамі — склали жабку, яка до того ж вміє стрибати, а ще Ліза її розфарбувала так, як бачила у природі: вийшло схоже.

А далі наступна подорож невгамовних курчаток: вони йдуть до величезного лісу. Тож читайте у наступній статті про нові пригоди допитливих курчаток…

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «пізнавальне конструювання».

Сайт Дошкільної академії «УнікУм» — unikum.org.ua/uk

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Японські кросворди: розвага і школа мислення

Бесіда з дорослими і дітьми

Подивіться навколо себе. Часто їдучи в транспорті, чекаючи когось на вулиці, а то й просто на прогулянці або й на пляжі люди із захопленням розгадують кросворди. Які? Найрізноманітніші — сканворди, чайнворди, ребуси, японські кросворди... Іноді люди до цього заняття відносяться серйозно (їх мета — виграти цікавий приз, знайти рішення якнайшвидше, розгадати якомога більше важких слів...), іноді — легковажно, як до цікавого заняття, що дає змогу згаяти час.

Але кросворди можуть стати не тільки розвагою! Розв’язуючи різноманітні японські кросворди, діти стають уважнішими, спостережливішими, вчаться зосереджуватись, робити логічні висновки, правдоподібні припущення, перевіряти власні висновки. Дітей приваблює цікава відповідь японських кросвордів — малюнок з квадратиків, як на візерунках для вишивання хрестиком, тому від їх рішення діти отримують і естетичне задоволення. Згодом діти будуть із захопленням придумувати власні японські кросворди й пропонувати їх товаришам. В кого малюнок оригінальніший? Спробуйте порозгадувати з дошкільнятами і молодшими школярами такі кросворди.

Звісно, я підібрала найпростіші японські кросворди. При знаходженні їх рішення основна увага приділяється логічним висновкам, припущення або зовсім не потрібно робити або потрібно робити в самому кінці рішення, коли їх робити набагато легше, вже видно основні контури майбутнього силуету (в цьому випадку припущення робити значно легше, іноді діти можуть і самостійно закінчити силует, використовуючи набутий досвід, власну фантазію і числа-підказки, розташовані збоку кросворду). Я вибрала (а деякі кросворди й самостійно намалювала) так кросворди тому, що вважаю необхідним основний акцент при рішенні як японських кросвордів, так й інших задач, робити на логічних висновках. При рішенні задач технології «Логіки світу» діти обов’язково мають навчитися їх робити, а от чи зможуть вони робити припущення при рішенні японських кросвордів залежить і від індивідуальних рис характеру дітей, наприклад, здібності до малювання, ступеню розвиненості фантазії, здібності бачити в стилізованому силуеті (а саме такі силуети й малюють в японських кросвордах) реальний предмет або живу істоту.

Ці риси дітей теж потрібно розвивати, вони й розвинуться поступово, але їх розвиток не є головною задачею технології «Логіки світу», ці риси, на мій погляд більш вдало, розвивають інші предмети. Звичайно, перші японські кросворди — найлегші (вони складаються з невеликої кількості клітинок, рішення знаходиться досить швидко за допомогою 1-2 правильних висновків). У них основна увага приділяється не самостійному розгадуванню, а навчанню: діти за допомогою Капітошки ознайомлюються із структурою японських кросвордів, роблять свої перші висновки, виходячи з послідовності чисел у них, навчаються їх розгадувати.

Ось один з найпростіших японських кросвордів. Зверніть увагу, він маленький — 7 х 9 квадратів. Діти не втомляться, розгадуючи його (адже це їх перший кросворд, їм треба дізнатися багато нового), але в процесі рішення цього кросворду діти вчаться робити правильні логічні висновки на підставі аналізу структури кросворду.

Зверніть увагу дітей: на сірому фоні будь-якого кросворду є числа, які вказують скільки квадратиків ми маємо зафарбувати у стовпчику або рядку. Якщо вказано декілька чисел, то у цьому рядку (або стовпчику) є декілька зафарбованих смужок, між ними повинна бути хоча б одна незафарбована клітинка. Наприклад, у стовпчику зафарбовані клітинки можуть розташовуватись так:

А так зафарбовані клітинки розташовуватись не можуть:

Чому? Запропонуйте дітям поміркувати і самостійно дати відповідь.

Спробуємо знайти в кросворді такі стовпчики і рядки, де точно можна сказати, які клітинки зафарбовано, а які — ні. Зафарбовувати клітинки японського кросворда краще простим олівцем. Якщо дитина помилиться, за допомогою гумки завжди можна легко виправити помилку.

Спочатку варто порахувати скільки в кросворді стовпчиків і скільки рядків (потрібно рахувати тільки ті клітинки, де розташовується малюнок, на малюнку їх зафарбовано білим кольором). У цьому кросворді 7 стовпчиків і 9 рядків. Уважно роздивившись стовпчики кросворду, діти обов’язково знайдуть два стовпчики, в яких всі клітинки зафарбовані.

Для того щоб діти не пасивно слухали розповідь педагога про способи розв’язання японських кросвордів, під час розповіді потрібно спонукати їх до міркувань, самостійних дій. Тому на малюнку я зафарбувала лише один стовпчик, інший діти мають знайти і розфарбувати самостійно. Так дітям легше сприймати новий матеріал, вони краще засвоюють нові способи рішення.

Варто після знайдення кожної нової розфарбованої клітинки ще раз уважно переглядати незакінчені стовпчики і рядки кросворду. Цього разу звернем увагу на перший рядок: в ньому є всього одна смужка із зафарбованих клітинок, дві з цих клітинок ми вже розфарбували. Тепер неважко зафарбувати і третю клітинку. Зафарбуємо її (спочатку запитайте дітей, можливо цю клітинку вони знайдуть самостійно), намалюємо хрестики в усіх інших клітинках першого рядка — ці клітинки точно не потрібно зафарбовувати. Чому ми точно знаємо, що ці клітинки зафарбовувати не треба? На це запитання діти вже мають відповідати самостійно.

Запропонуйте дітям роздивитись інші рядки кросворду. В якому ще рядку точно відомо, які клітинки зафарбовані, а які — ні?
Тепер роздивимось стовпчики кросворду.

Ми точно не знаємо, де в ньому розташовуються зафарбовані клітинки. В цьому стовпчику клітинки можна розфарбовувати з самого низу, а можна розфарбовувати і з самого верху, а ще можна розфарбувати клітинки і всередині стовпчика.

Але ми можемо знайти клітинки, які ми обов’язково розфарбуємо як би не розташовувалась смужка зафарбованих клітинок у стовпчику (запропонуйте дітям обов’язково перевірити практикою цей висновок):

Навіть якщо ми почнемо зафарбовувати смужку з самого верху або з самого низу ці клітинки ми обов’язково зафарбуємо. Тепер можна точно сказати, які клітинки будуть зафарбованими і залишаться порожніми в деяких рядках. Сподіваюсь, діти зможуть ці рядки знайти самостійно і пояснити свій висновок. Враховуючи попередній досвід, діти закінчують рішення цього кросворду. Який малюнок вийшов? Виявляється вийшла літера «А» (див. малюнок-відповідь).

Для закріплення знань про способи рішення японських кросвордів, пропоную дітям самостійно розв’язати ще два аналогічних за складністю кросворда. Розв’язавши їх, діти знаходять ще дві літери.

• Які слова можна скласти використовуючи тільки ці три літери?

• Хто знайде більше слів?

Далі я навела приклади японських кросвордів, які пропонуються дітям на сторінках посібників технології «Логіки світу».

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Курчатко Сонечко знаходить двоюрідних братиків та сестричок: «Курчатко на ставку. КАЧЕНЯТКА»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 

Початок подорожі Курчатка читайте тут

Цього разу Курчатко вирішило піти до ставка, який нагадує блакитне дзеркало. Там він чув «Кря-кря-кря». Хто ж це? На ставку Курчатко познайомилося з каченятками і їхньою мамою качечкою. Виявилося, що курчатка та каченятка дуже схожі один на одного, а от мами у них зовсім різні.

Порівняймо каченят і курчат. Розглядаємо уважно зовнішність — лапки, дзьобики, колір тощо… У каченят лапки добре пристосовані для плавання, а от ходити вони не можуть так вправно, як курчата. Розповідаємо, що каченятам такі широкі лапки допомагають швидко плавати: вони ними відштовхуються від води, ніби веслами, лапки також допомагають каченяткам вправно пірнати (вони швидко плавають під водою, відштовхуючись від води лапками-веслами).

Звертаємо увагу дітей на дзьобики дитинчат: у каченятка плаский широкий дзьобик, таким дзьобиком у м’якому мулі на дні водойм зручно знаходити смачненьке; а от у курчатка гострий тоненький дзьобик, таким дзьобиком зручно клювати насіння, брати маленькі шматочки їжі, розламувати щось тверде.

На занятті продовжуємо вивчати (закріплюємо) спосіб «рахунку без підрахунку» — встановлюємо взаємооднозначну відповідність між двома множинами — множиною каченяток і множиною квіточок. Також діти закріплюють знання свійських тварин, називають дорослих тварин і їхніх дитинчаток, ознайомлюються з тваринами, що можна побачити на водоймах.

Ліза жваво реагувала на пригоди Курчатка, їй дуже сподобалася фотографія з озером «Краса!». А порівнюючи каченяток з Курчатком, Ліза одразу сказала, що вони обоє, як сонечки.

Обов’язковою програмою конструювання була побудова каченятка. Тепер у Лізи вже був невеличкий досвід побудови конструкцій підвищеного рівня складності: вона була дуже самостійною і впевненою, що все вийде, допомоги не просила, педагог бачила, коли допомога дійсно потрібна і вчасно вступала. Ліза придумала новий прийом: коли треба було доставити кубик знизу, вона акуратно перевертала конструкцію — це вже потроху з’являється досвід і проявляється винахідливість.

Звичайно, каченяткові треба десь плавати, тому ми розпочали будувати нову історію про ставок і його мешканців. Це вже вільне конструювання. Не дуже цікаво будувати воду ставка, але «хто катається, той і санчата везе» — Ліза і з цим завданням впоралася, потім з’явився невеличкий пагорб з деревом: дерево вище високої водяної квіточки, яка розквітла на ставку.

Цього разу було неважко нагодувати двох качечок, адже і мисочок було теж дві. Прилетіли й інші качечки поплавати. А ще на ставку може плавати кораблик: ідею конструювання кораблика Лізі підказала педагог, а от будиночок на ньому — це вже придумка дівчинки, тут підказка була лише під час побудови віконечок (педагог показала прозорі кубики), а ще у Лізи вийшов дуже оригінальний дах. Така цікава конструкція у дівчинки теж з’являється вже не вперше. Тож поступово вимальовується власний стиль.

Ліза довго вибирала капітана корабля, нарешті вибір зупинився на качечці, а от інше звірятко стало пасажиром. Вражена дзеркальними кубиками, Ліза побудувала за власною конструкцією будинок для занять спортом: біля нього дівчатка стоять у черзі, чекають свого часу для занять.

Історія вийшла такою великою і насиченою подіями, що ми вже не відволікали Лізу від конструювання, тому аплікація вийшла невеличкою: багато часу пішло на виклеювання латаття з ліліями та комишів.

Тож, сьогодні конструювання вийшло не тільки пізнавальним, а й розповідним. Цікаво, що придумає Ліза наступного разу: адже Курчатко на ставку зустріне… Далі буде…

Щоб прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові слова «пізнавальне конструювання».

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко