Пташиний театр (третя дія)

Відкрите товариство

Увертюру та першу дію пташиного театру ви можете прочитати тут

Другу дію читайте за посиланням

Як горобчики-неуміхи у майстрів перетворилися

З часом найздібніші горобчики навчилися вибирати найкращі крихти з годівнички. Почалося змагання: хто першим захопить годівничку — синички чи горобчики.

Одного разу горобчик прилетів до годівнички, а крихт там вже небагато залишилося. Занурився він у надра годівнички і мерщій вибирати найбільші шматочки. Так захопився, що впав прямо у годівничку. Стався маленький «годівничкотрус». Злякався горобчик! А коли оговтався, збагнув, що справжній клондайк знайшов: можна у затишку не поспішаючи крихти вибирати, з комфортом їсти та ще й конкурентів відганяти. От здорово!

Взаємодопомога

Радіють вправні горобчики: тепер можна у VIP-їдальні харчуватися, а не по смітникам їжу відшукувати. Але радість не справжня, коли поруч сумний товариш: адже не всі горобчики-братики навчилися вправно з годівнички крихти вибирати. Як влаштувати свято всім братикам?

Кмітливий горобчик поміркував, підлетів до годівнички і одразу в неї вліз. Звичайно, спочатку сам поласував, а потім почав крихти кидати на підвіконня, де голодні братики вже чекали.

Я побачила справжнє горобчине товариство! Тож, і птахи вміють допомагати одне одному.

Життя-буття пташиного товариства

Вже не перший день харчуються братики-горобчики всі разом. Із синичками-сестричками у них дружні стосунки налагодилися: не сваряться, по черзі до годівнички підлітають, дають місце одне одному, навіть часто разом з годівнички ласують.

Їжі всім вистачає: це вже наша робота вчасно у годівничку їжу підсипати. А якщо забаримося, чуємо нетерплячий стукіт по вікну: «Де ж ви? Подивіться: нам їсти хочеться!»

Так неспішно дні за днями проходили: у нас сніданок і пташки снідають, обід також у нас з ними разом, а от вечеряємо ми, коли надворі вже темно, пташки у цей час сплять. З ранку все спочатку починається…

Непрохані гості

Сніданок горобчиків і синичок був у самому розпалі: одні з годівнички харчувалися і кидали крихти на підвіконня, решта — підбирали крихти з підвіконня, а дехто брали їжу «на винос» і влаштовували собі індивідуальний стіл на гілочках дерев. Усі задоволені, весело щебечуть.

Раптом усі маленькі пташки в мить улетіли хто куди. Що сталося? Підійшла я тихенько до підвіконня: там голуби сидять, і їм хочеться приєднатися до спільного сніданку. Дійсно, голуби акуратно підібрали всі крихти, спокійно посиділи, перепочили і улетіли: вони ж великі й годівничка не для них. Як тільки непрохані гості улетіли, маленькі пташки почали зліталися знову, і через деякий час сніданок відновився.

Голуби звикли прилітати до годівнички, ласувати крихтами. А от горобчики і синички так до них і не звикли: лякалися, кидали крихти, улітали і поверталися тільки тоді, коди не було голубів. Так і не прийняли їх до свого товариства, хоч голуби мирні птахи, нікого не чіпали. Тільки найсміливіші горобчики прилітали до годівнички, коли на підвіконні голуби харчувалися. Вони навіть крихти їм кидали, але ніколи маленькі пташки на підвіконня разом з голубами не сідали. Можливо з часом і звикли б, та весна прийшла…

У пташиному театрі ніколи не опускається завіса, як у звичайному театрі в кінці вистави. Адже немає кінця пташиним витівкам. А теплі пори року — антракт. У цей час можна досхочу помилуватися життям птахів у парках, лісах, на вулицях, помітити багато неочікуваного. Тож, читайте далі… Із задоволенням прочитаю і Ваші нотатки про життя невгамовних тваринок.

Цікавих спостережень, дивовижних відкриттів!

Щоб про пташиний театр Вам було легше розповісти дітям і дорослим, пропоную скористатися моєю презентацією — завантажте її за посиланням.

Дякую авторам сайтів — liveinternet.ru — journalshowcomments, liveinternet.ru — damilanik, 4gazon.ru, ИДЕИ для детской площадки для дачи и сада, Деревянные фантазии, GreenSector.ru, Живи здорово!, Блог учителя ручного труда Ковылиной Е. К., Дача своими руками — за цікаві ідеї годівничок для птахів, дбайливе ставлення до природи, увагу до інших!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Навіщо потрібні числа

Бесіди з дорослими і дітьми або Математичні пригоди у світі чисел

Геометрія наповнена пригодами,
тому що за кожною задачею ховається пригода думки.
Вирішити задачу — означає пережити пригоду.

В. Проізволов

На запитання «Що вивчає математика?» більшість людей відповість — «Цифри, формули, геометричні фігури…» — навіть не помітивши як звужується роль цієї науки у повсякденному житті. Часто люди самі визначають місце цієї цікавої і практичної науки як науки зрозумілої не всім, скучної, відірваної від життя… Чи справді так? Розберімося!

Звернемося до класиків.

• Математика — це мова, на якій написана книга природи. (Галілео Галілей)

• Рано чи пізно всяка правильна математична ідея знаходить застосування у тій або іншій справі. (Олексій Крилов)

• Математика — найкраще й навіть єдине введення у вивчення природи. (Дмитрій Писарєв)

• Астрономія (як наука) стала існувати тоді, коли з’єдналася з математикою. (Олександр Герцен)

• Математику вже тому вчити треба, що вона розум до ладу приводить. (Михайло Ломоносов)

• Усе, що до цього було в науках (гідравліці, аерометрії, оптиці та інших) темним, сумнівним і недостовірним, математика зробила ясним, вірним і очевидним. (Михайло Ломоносов)

• Математика — мова, на якій говорять всі точні науки. (Микола Лобачевський)

• Пильне, глибоке вивчення природи є джерелом самих плідних відкриттів математики. (Жан Батіст Фурьє)

Отже, різні вчені так чи інакше віддають «пальму першості» саме математиці: вона допомагає точно, зрозуміло і коротко описати закономірності, винайдені іншими науками, представити їх надбання у вигляді формул, чисел, графіків, таблиць… Це допомагає вченим йти вперед: розуміти одне одного, знаходити нові закономірності в природі, описувати взаємодію її об’єктів, налагоджувати зв’язки між науками, дедалі уточнювати і оновлювати знайдені результати. Тож саме з цієї причини вчені іноді називають математику царицею наук.

Математика — одна з найпрактичніших наук: адже вона йшла «в ногу» з потребами людей, відповідала на них, допомагала задовольняти їх, робити життя людей простішим…

На жаль, у навчальних програмах для дошкільників і учнів початкових класів не відображено таке бачення математики, є багато неточностей, незрозумілих у певному віці місць, тому часто педагоги вважають математику сухою, складною наукою, відірваною від життя, доступною небагатьом. Таке бачення передається їхнім вихованцям і…

Тож серією публікацій на блозі спробую розповісти вдумливим читачам про інше бачення математики як науки. Сподіваюсь, у мене вийде. Сьогодні поговоримо про те, навіщо нам потрібні числа і що головніше — цифра чи число. Допоможе мені у цьому чудова книжка прекрасного педагога Стівена Строгаца «Можно ли получить удовольствие {от} х? Увлекательная экскурсия в мир математики от одного из лучших преподавателей в мире»

Дійсно, навіщо нам потрібні числа? Здається, над таким «дитячим» запитанням і міркувати не варто: «Без чисел ми не обійдемося!» А чи справді так? (Зараз міркуватимемо не над запитанням «Навіщо числа потрібні інженерам, вченим, лікарям, багатьом іншим професіоналам?», а «Навіщо числа нам у нашому повсякденному житті?».)

Перша історія. Мама-квочка зібралася до магазину. Діточок-курчат у неї 12 і кожному треба принести гостинець. А чисел квочка не знає! От прийшла мама-квочка до магазину і просить: «Будь ласка, дайте мені кво-кво-кво-… (і так 12 разів) смачненьких черв’ячків».

— Як ви вважаєте, чи не заплутається продавець?

— Чи дійсно всім курчаткам дістанеться по черв’ячку?

— Як краще діяти продавцю, щоб не заплутатись?

— Як квочка ще у магазині може перевірити продавця?

— Які труднощі виникнуть?

— Як ще може діяти мама-квочка?

От якби мама-квочка вміла користуватися числами, вона попросила б продавця дати їй 12 черв’ячків: легше було б і продавцю і їй!

Історія друга. Одного дня мама-собака теж зібралася до магазину за покупками для всієї родини. У неї четверо щенят. Шарик попросив 2 кісточки, Алий — 3, Біле вушко — 2, Малючок — 1, тато Рекс — 5 та й собі мама купить 4 кісточки. Чисел мама-собака не знає.

— Як мама-собака проситиме продавця?

— Чи зручно продавцю?

— Як поступив би ти?

Якщо б мама-собака знала про числа і вміла їх додавати, вона знайшла результат обчислення виразу

2 + 3 + 2 + 1 +5 +4 = 17 кісточок

і попросила б у продавця 17 кісточок.

Отже, за числом завжди стоїть КІЛЬКІСТЬ, а цифри лише допомагають нам записувати числа. Цифри можуть змінитися, а от кількість, яку вони позначають — ні. 

Шановні дорослі!

Сподіваюсь, Вам сподобалася бесіда про числа, приклади були цікавими і дотепними. Ви усміхнулися, поміркували і можете придумати власні історії про важливість чисел.

Хочу акцентувати Вашу увагу: зараз багато кажуть про перегруженість дітей, але, по-перше, важливо розуміти які знання і коли необхідні дітям, по-друге, чесно відповісти на запитання «Чи завжди наші пояснення відповідають віку дітей?» Адже дати точне науково обґрунтоване пояснення не означає заплутати, розповідати незрозуміло і скучно. Якщо ми самі глибоко розуміємо зміст поняття, то зможемо викласти його зміст (і не тільки дітям, а й колегам) зрозуміло, цікаво, дотепно. Чи не так?

Далі читайте про «каменну арифметику»: як можна наочно розповісти дітям про властивості чисел.

Ще читайте такі публікації про математику

Бесіди з дорослими і дітьми

Слово про математику

Нестандартні задачі з усмішкою для дітей і дорослих

Три ложки супу

Математика навколо: кухня

Шукаймо красу в математиці

Мистецтво розв’язування задач. Несподівані цікавинки

Фрактали навколо нас

Відкриті запитання і задачі

Дуже відкриті задачі чи відкриті запитання. Нестандартні задачі з усмішкою для дітей і дорослих

Жили-були геометричні фігури. Інтерактивна казка з відкритими запитаннями

Нестандартні відповіді на стандартні запитання. Слухаємо дітей

ВІДКРИТІ задачі — шлях до самостійного набуття знань

Як зберігати музику. Відкриті запитання-ідеї для розгортання проектів і проведення інтегрованих занять

Сходинки маленького дослідника

Конструювання з геометричних фігур

Пошук закономірностей або для чого потрібно вміти порівнювати

Зіставляємо креслення з реальними об’єктами

Комбінаторика і системи числення

Теорія графів для молодших школярів

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Як зберігати музику

Відкриті запитання-ідеї для розгортання проектів і проведення інтегрованих занять

Сподіваюсь, мої постійні читачі-втілювачі вже помітили, що я дуже люблю відкриті запитання. Адже вони неочікувані, цікаві, іноді з дивовижним поглядом, спонукають до роздумів, висування власних ідей… Сьогодні я розповім як відкриті запитання можуть стати поштовхом для проектної діяльності, можуть допомогти сконструювати інтегроване заняття чи урок, показати зв’язок між різними галузями діяльності людини.

Ідеї проектів

За сюжетними картинами, що подаються на обкладинках журналу “Джміль”, з дітьми можна проводити цікаві проекти. Публікую відкриті запитання-завдання для розгортання проектів на тему “Як зберігати музику” (“Джміль”, випуск 65, весна, 2013), які допоможуть дітям зрозуміти як комп’ютери та інші пристрої використовують у повсякденному житті, як можна записати музику і яка різниця між «живим» і записаним звуком.

Кожне відкрите запитання може стати темою окремого міні-проекту. Тож дітей можна об’єднати у групи і кожна з них досліджуватиме окреме запитання. Результати роботи кожної групи можна обговорити за круглим столом, а потім об’єднати їх у спільний проект.

Відкриті запитання-завдання

— Роздивіться картину. Хто на ній зображений? Що робить? Для чого? (Дівчинка Нотка зі своїм ансамблем вирішила записати концерт на диск і надіслати його друзям. Тоді навіть ті, хто не змогли побувати на концерті, зможуть послухати його. Звичайно, це не «живий» звук, але…)

— Поміркуйте, чому краще побувати на концерті, ніж послухати диск? (На концерті ми бачимо як облаштована сцена, як змінюється світло відповідно до змісту пісень, нас захоплюють костюми артистів, сидимо поряд з іншими глядачами і можемо поспілкуватися з ними під час перерви, аплодисментами підтримати артистів після особливо вдалих номерів, висловити виконавцям своє захоплення, вдячність за працю тощо.)

— Чому прослухати диск краще, ніж побувати на концерті? (Концерт раз почув і тільки згадуєш про нього, а запис на диску можна слухати стільки, скільки хочеш, причому порядок пісень можна змінювати, слухати стільки завгодно, будь-коли припинити.)

— Які пристрої треба мати, щоб прослухати концерт з диска? Чим вони схожі? Чим відрізняються? Коли який пристрій краще використовувати? Чому? (Комп’ютер, плейєр, музичний центр тощо.)

— Що робить Нотка? Хто допомагає їй? На яких музичних інструментах грають хлопчики і дівчинка? Хто підспівує?

— Є звичайне фортепіано, а є електричне. Які ще «електричні» музичні інструменти ви знаєте? Чим вони відрізняються від звичайних?

— Який пристрій використовує Нотка для запису звуку? Для чого він потрібний? (Звук потрапляє в комп’ютер за допомогою мікрофона, зберігається на вінчестері.) Роздивіться картину. Хто ще використовує цей пристрій?

— Чи буде чутно маракаси мишки? Чому ви так вважаєте?

— Коли ще потрібний мікрофон? Для чого саме?

— Як ви вважаєте, навіщо хлопчику навушники? Чи може він обійтися без них? (Хлопчик слухає запис виступу Нотки, який зберігається на вінчестер. Якщо звукорежисер почує, що звук погіршується, за допомогою еквалайзера може відразу поліпшити якість. А от неякісні місця, що вже записано на вінчестер, він зможе виправити за допомогою комп’ютерної програми тільки після закінчення виступу Нотки.)

— Для чого потрібний комп’ютер? Чи може комп’ютер сам записати пісні? Чому? (Комп’ютер допомагає якісно записати звук на диск, прибрати непотрібні звуки, трохи прикрасити виконання пісні. Звичайно, комп’ютер нічого не робить сам — ним має керувати людина. Тільки вона знає, в який момент і що саме краще зробити: підсилити звук, зменшити гучність голосу окремого виконавця, прибрати зайві звуки тощо.)

— Які ще пристрої потрібні для запису звуку? Для чого? Покажіть їх на картині. (Для запису звуку потрібний еквалайзер. Його використовують для перетворення звуку, покращення його якості. Еквалайзер може покращити звук під час запису, таким чином отримують зразу якісний звук і зберігають його на комп’ютер. Мікшер поєднує звук з різних джерел теж під час запису на комп’ютер. Цей пристрій потрібний друзям для поєднання звуку з різних джерел: спів Нотки, підспівування котиків, звук кожного музичного інструмента (до кожного музичного інструмента кріпиться маленький мікрофон). А якщо у нас немає еквалайзера і мікшера, то після виступу артистів усі процеси з перетворення звуку допоможуть виконати програми на комп’ютері. Коли запис концерту буде повністю готовим, його можна зберегти на стільки дисків, скільки потрібно.)

— Знайдіть на картині пристрої введення-виведення інформації. Для чого вони потрібні?

— Які пристрої введення-виведення інформації ви ще знаєте? Розкажіть про них.

— Яких складових комп’ютера не видно на картині, але без них неможливо працювати з комп’ютером? Чому ці складові важливі?

— Хто і коли використовує звук? Навіщо? (Свої виступи записують співаки, виконавці, що грають на різних музичних інструментах. Спів пташок, голоси тварин записують біологи, щоб порівняти різні звуки, якомога більше вивчити життя тварин. Журналісти записують інтерв’ю з різними людьми, щоб потім відтворити їхні висловлювання під час радіопередач. Слідчі записують розповіді свідків подій, щоб зіставити свідчення різних людей, проаналізувати їх, викрити злодіїв.)

— Які звуки ви хотіли б записати? Чому? Як ви цей запис використали б?

Запитання-завдання для конструювання уроків

Сюжетні картини на обкладинці журналу «Джміль» можуть стати основою кількох інтегрованих уроків. Наводимо конструктор із запитаннями-завданнями для інтегрованих уроків за сюжетною картиною («Джміль», випуск 65, весна, 2013) для учнів різних класів початкової школи. На цих уроках можна об’єднати такі предмети — математика, мистецтво, українська мова (розвиток зв’язного мовлення) тощо. За допомогою цих запитань можна розвинути у дітей мислення, увагу, уяву.

Відкриті запитання-завдання

— Скільки музичних інструментів на картині? Скільки дітей, які можуть на них грати? Скільки виконавців ще потрібно запросити, щоб оркестр став більшим? (На скільки музичних інструментів більше, ніж виконавців?)

— Скільки на картині музичних інструментів? Скільки струнних музичних інструментів? Скільки клавішних? Скільки духових? Скільки ударних?

— Скільки на картині співаків?

— Порівняйте кількість співаків і виконавців на картині? Кого більше? На скільки?

— Скільки скрипкових ключів ви можете знайти на картині? На картині більше скрипкових ключів чи нот? Дайте відповідь на це запитання, не перелічуючи ноти. Обґрунтуйте свою думку.

— Як звучать різні музичні інструменти? Порівняйте звук струнних, клавішних, ударних, духових.

— Що таке камертон? Навіщо він потрібний?

— Як можна збільшити оркестр з такою самою кількістю виконавців? Який пристрій для цього потрібний? Що мають вміти виконавці для цього?

— Як ви вважаєте, яку пісеньку виконує Нотка, веселу чи сумну? Чому?

— Що можна додати до картини?

— Придумайте історію про те, що було до того як Нотка з друзями зібралися в студії. Що буде після запису концерту?

— Комп’ютерні програми можуть імітувати звучання різних музичних інструментів. Чи можна комп’ютер вважати музичним інструментом? Чому?

— Скільки тварин на малюнку? Скільки птахів? Скільки квітів?

— Кого на картині більше дівчаток чи хлопчиків? На скільки?

— Що треба приготувати Нотці для чаювання з друзями? Скільки чого треба?

— Скільки тістечок треба приготувати Нотці для чаювання з друзями? Чому?

— Скільки блюдечок треба поставити на стіл для чаювання? Скільки чашок? Скільки ложечок? Скільки посуду?

— Скільки предметів схожих на круг можна знайти на картині? На прямокутник?

— Скільки струн у музичних інструментах? Чи однакова кількість струн у різних музичних інструментів? Чи є у фортепіано струни? Навіщо вони потрібні? Чим призначення струн у фортепіано відрізняється від їх призначення у струнних інструментах? Тож фортепіано струнний інструмент? Як цей інструмент краще назвати? Чому?

— Як ще можна назвати фортепіано? Які музичні інструменти схожі на фортепіано ви знаєте?

— Які струнні музичні інструменти ви знаєте? Чим вони відрізняються? Чим схожі?

— Які ударні музичні інструменти ви знаєте? Чим вони відрізняються? Чим схожі?

— Які клавішні музичні інструменти ви знаєте? Чим вони відрізняються? Чим схожі?

— Які духові музичні інструменти ви знаєте? Чим вони відрізняються? Чим схожі?

— Скільки треба мікрофонів, щоб усі звуки записалися на комп’ютер?

— Як переносять музичні інструменти? Чому саме так?

— Скільки футлярів для музичних інструментів ви бачите на картині? Для яких музичних інструментів вони підходять?

— Скільки футлярів ще треба додати, щоб діти змогли перенести всі музичні інструменти?

— Який футляр для якого музичного інструмента підходить? (У який футляр можна покласти трубу?)

— У Нотки невеликий оркестр: усі бачать одне одного, тому грати разом їм неважко. А якщо оркестр великий, хто допомагає музикантам грати разом?

Завантажити презентацію за сюжетною картиною «Як зберігають музику» можна за цим посиланням

Більше дізнатися про електронні додатки до журналу «Джміль» (2014, № 1) Ви можете за посиланням

Дізнатися про електронний додаток «Скоромовки навколо» (журнал «Джміль», 2014, № 2) Ви можете за посиланням

Дізнатися про електронний додаток «Фонтани» (журнал «Джміль», 2014, № 2) Ви можете за посиланням

Дізнатися про електронний додаток «Весняні пригоди Джмелика, Пензлика, Нотки та Книжечки» (журнал «Джміль», 2014, № 2) Ви можете за посиланням

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Розвиток здібностей — поле, на якому проростає обдарованість

День за днем: події, факти, коментарі…

Що педагогічна наука робить для практиків? Для дітей? Тих заради кого і працюють вчені! Відповідь на це запитання сама собою склалася в учасників конференції, де зустрілися наука і практика, вчені та педагоги, побачили досягнення одне одного, обговорили нагальні питання. Тож далі читайте мою розповідь.

Інститут обдарованої дитини НАПН України 15–16 травня 2014  р. спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України та Управлінням освіти Ялтинської міської ради провели III Всеукраїнську науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Проблеми діагностики та проектування розвитку обдарованості дошкільників», яка проходила у Києві.

До конференції долучилися 138 учасників з 10 регіонів нашої держави, науковці з Канади та Російської Федерації (Москви, Санкт-Петербургу, Саратова).

У ході пленарних виступів учасники зібрання відзначали актуальність та високу соціально-економічну значущість проблеми виявлення та розвитку дитячої обдарованості й креативності, необхідність подальшої розробки науково-методичного забезпечення процесу розвитку обдарованості дошкільників. Зазирнемо у залу, де проходило це засідання.

Андрій Миколайович Гуржій, віце-президент, академік НАПН України, зазначив, що в українських вчених є здобутки, які не поступаються закордонним колегам. «Усі новації мають бути на користь дитині і державі. Ми маємо відкрити основи розвитку обдарованості, зробити крок вперед у розвитку науково-методичного забезпечення для дошкільнят», — підкреслив вчений.

Сергій Дмитрович Максименко, академік НАПН України, професор, зазначив, що розуміння особистості є кроком до вивчення закономірностей її розвитку і практичного втілення педагогічних заходів щодо формування особистості. Обдарованість без задатків неможлива, розвинути можна будь-яку здібність, але шлях буде різним.

«Особистість починається з любові, а її одиницею є єдність біологічного і соціального. Педагог має виростити особистість цілісною, розкрити всі її сторони. Потреба дає можливість реалізуватися особистості. Але умови розвитку дитини мають бути адекватними її потребам» — вважає вчений.

Віра Уллянівна Кузьменко, д-р психол. наук, професор, звернула увагу присутніх на те, що дорослі мають дати кожній дитині змогу спробувати різні можливості (адже у малюка має бути право вибору, можливість щось змінити у власному житті). Тому не варто з дошкільного віку розвивати дитину однобоко, навіть якщо у неї яскраво виражена обдарованість у певній галузі.

Володимир Петрович Тименко, д-р пед. наук, професор, підкреслив, що іноді обдарованість визначається як здатність створювати асоціації.

«Академічну обдарованість “мислителя-слухача” пов’язують передусім з музичною, логіко-математичною та лінгвістичною здібностями. Часто талановиті музиканти мали не аби-які здібності у математиці. Варто поєднувати музику, живопис, художню літературу, рух, математику (знаходження закономірностей, множини, асоціації тощо), пізнання живої природи. Тоді природні здібності дитини розкриються якнайповніше», — зазначив він.

Світлана Іванівна Науменко, канд. психол. наук, професор, звернула увагу присутніх на те, що правда емоцій більш значуща ніж правда мислення. Емоції, рух, психомотрика — базис і фундамент музичної обдарованості. Музичний звук може бути інформаційною одиницею для людини. Але звук треба відчути.

«Саме музична здібність в силу своєї природи є фундаментом для інших здібностей. Тембр у музиці несе психологічне навантаження. (Як для художника сніг ніколи не буває білим, кожний художник бачить його по-різному.)» — підкреслила Світлана Іванівна

Катерина Леонідівна Крутій, д-р пед. наук, професор, розповіла про досвід використання лінгвістичних казок для розвитку почуття мови у дитячих садках і початковій школі, порівняла як діти у дитячому садку і початковій школі сприймають лінгвістичні казки.

У межах конференції проводились майстер-класи: «Використання інформаційних технологій для індивідуалізації навчального процесу в дошкільному закладі» (Компанець Н. М., канд. психол. наук, старший науковий співробітник Інституту спеціальної педагогіки НАПН України); «Особливості роботи за методикою креативності Торренса з дітьми дошкільного віку» (Устименко К. С., молодший науковий співробітник Інституту обдарованої дитини НАПН України); «Діагностика психоемоційного стану дітей дошкільного віку за допомогою казкотерапії» (Марченко С. С., науковий співробітник Інституту обдарованої дитини НАПН України) та інші.

Обговоривши ключові проблеми конференції, учасники прийняли резолюцію, основна спрямованість якої у подальшому забезпеченні на державному, регіональному, відомчому рівнях науково-дослідної, практичної діяльності у сфері обдарованості, внесенні у плани роботи заходів, присвячених проблемі розвитку обдарованості дошкільника; створенні нових програм виявлення і соціальної підтримки обдарованих дітей, активізації діяльності установ, закладів освіти щодо створення програм психолого-педагогічного супроводу навчання, розвитку і виховання обдарованих дітей.

Ще публікація про конференцію — за посиланням

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко