Подорожі Курчатка Сонечка продовжуються: «Фруктовий сад», «Де живе КОРОВА»

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України 

Початок подорожі Курчатка читайте тут

Сьогодні хочу зупинитися на одній з особливостей курсу «Пізнавальне конструювання»: навіть коли діти конструюють за зразком (за показом вихователя), педагог там, де це можливо, показує принцип побудови конструкції, зрозумівши принцип, діти будують задану конструкцію. Побудувати задану конструкцію — це програма-мінімум, її виконують всі дітки. Далі педагог пропонує побудувати додаткові конструкції за основною темою заняття або добудувати вже зроблену конструкцію так, як діти уявляють, як їм хочеться. Це вільне конструювання. (Звичайно, педагог під час вільного конструювання радить, допомагає, консультує, підтримує дітей.)

Таким чином вихователь передає дітям технологію побудови конструкцій, вчить користуватися інструментарієм (це те ж саме, що дати не рибу, а вудочку, щоб зловити рибу). З часом діти, засвоївши основні принципи конструювання, зможуть самостійно будувати те, що хочуть, так, як хочуть. Фактично зможуть самі проектувати конструкцію та відтворювати її, а потім експериментувати з нею, удосконалювати та розвивати її.

Така технологія сприяє розвитку творчих здібностей, винахідливості, інженерного мислення. Діти отримують задоволення від конструювання як процесу, від побудованої конструкції (результату діяльності), від краси інженерних рішень. І найголовніше, діти з часом зможуть самі виділяти такі принципи і в інших видах діяльності, стануть самостійнішими та розкутішими у творчості, навчаться самостійно досліджувати та отримувати нові знання.

Так само педагог працює і на двовимірному конструюванні (коли діти створюють аплікації). Саме тому кожна дитина виконує конструкцію на задану тему по-своєму і виходять різні індивідуальні роботи, а не відтворення зразків-близнюків.

Найяскравіше цю особливість діяльності дітей видно на прикладі аплікації черв’ячка та додаткових конструкцій дітей на попередньому занятті:

Тепер поясню це на прикладі занять, які пройшли на цьому тижні.

Ці заняття продовжують подорожі допитливого Курчатка Сонечка: він ознайомлюється з фруктовим садом та йде в гості до Корови і Телятка (ознайомлюється з їхнім будиночком).

Під час подорожі Курчатка малята виконують завдання на розвиток образного (яке яблучко? на що воно схоже? на що схоже курчатко? яку вже знайому тваринку нагадує гусениця? тощо) та логічного мислення (чому гусені не видно на листочку? що побачило Курчатко? тощо).

Діти також закріплюють знання кольорів та геометричних фігур, вчаться рахувати, засвоюють поняття «один», «багато» (в корівнику живе багато корів, а у кожної по одному теляткові, одне телятко живе у будиночку для дитинчат корівок).

На занятті «Фруктовий сад» діти будують яблучка, дерево та причеп для перевезення врожаю. Це обов’язкова програма.

Далі діти розвивають побудовану конструкцію: діти вирішили перевозити не тільки врожай, а ще й дерево (по принципу один розпочав, всі захотіли) та тварин. Подивіться, якими різними вийшли конструкції: у кожній простежується індивідуальність дитини. Думаю, кожний зрозуміє, яку конструкцію будувала дівчинка.

Це конструкція Лізи — сама нарядна, прямо святкова, подивіться, як стоять двома поверхами квіточки.

Це конструювала Соня — вона найменша (їй трохи більше 2-х років), все виконано дуже охайно (потім вона ще трохи прикрасила причеп квітами), але в основному дитина захопилася грою.

А це будував хлопчик Боря — він вперше прийшов на заняття, єдиний вирішив використовувати по максимуму причеп (перевозив і яблучко, і дерево, і тварин), зробив все дуже акуратно і міцно: справжній господар.

А от і аплікації: у всіх різні яблуньки вийшли!

На наступне заняття «Де живе КОРОВА» прийшла різновікова група — старшому, Нікіті, 5 років, а найменшенькій, Соні, трохи більше 2-х років, а Лізі майже 4 роки, тому ми розділили дітей під час конструювання — Нікіта будував залізну дорогу та потяг, який перевозитиме тварин до корівників, які будували дівчатка.

Нікіта побудував довжелезну залізну дорогу, багато різних вагонів у потягу (потім потяг розділили, щоб кожний міг побути машиністом). 

Також Нікіта побудував будиночки для охоронців, які охоронятимуть залізну дорогу: всі будиночки вийшли різними, тому була нагода закріпити зміст понять «вищий — нижчий», порахувати кількість поверхів у будиночках, вагонів у потягу тощо. 

А ще у Нікіти вийшов просто неперевершений хмарочос: це його власна придумка — дуже оригінально, красиво і неочікувано, а ще поверхів дуже багато — справжній хмарочос стояв там, куди потяги приїздили.

Соня дуже красиво прикрасила свій корівник багатоповерховою квіточкою — тваринам має бути дуже приємно у такий будиночок заходити.

Як і завжди здивувала Ліза: у неї корівки можуть гуляти під аркою на даху. Здорово!

А от аплікації корівників вийшли майже однаковими: так і завдання ставилося інакше — закріпити знання частин будиночків, порахувати їх, поставити все на правильні місця.

Далі буде…

Більше про Дошкільну академію «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

В гостях у дощового черв’ячка

Заняття з пізнавального конструювання у Дошкільній академії «УнікУм»

Кожний науковець мріє бачити результати своєї праці, мріє, щоб його розробки творчо використовували практики, мріє, щоб результати його роботи подобалися всім, заради кого він працює. Я науковець-практик, працюю у дошкільній та початковій освіті, тому прагну, щоб мої задуми творчо втілювали педагоги, а заняття подобалися діткам та їхнім батькам.

Я щасливий науковець: бачила вже багато разів результати своєї праці у різних куточках нашої країни, отримувала відгуки в інших країнах. І от зараз у мене знову є можливість бачити не тільки результат, а й процес, брати участь у ньому, спілкуватися з педагогами і батьками, творити, пробувати, імпровізувати…

18 вересня 2015 року Інститут обдарованої дитини НАПН України відкрив Дошкільну академію Центру розвитку особистості «УнікУм». Про це я вже розповідала у попередній статті. Сьогодні розповідаю про одне з перших занять курсу «Пізнавальне конструювання» для дітей молодшого дошкільного віку (3–4 років). Тема заняття — «Курчатко знаходить друзів на подвір’ї. ЧЕРВ’ЯЧОК».

Спочатку — чому саме ПІЗНАВАЛЬНЕ конструювання, а не просто конструювання? Заняття з конструювання — це ознайомлення з навколишнім світом, поглиблення знань про довкілля, експериментування, дослідження, розвиток мислення та мовлення, навчання розмірковувати, робити висновки, доводити власну точку зору, брати участь у діалозі. Тому спочатку педагог розповідає дітям, що саме ми маємо конструювати, чому конструкція має виглядати саме так, а вже потім конструює з дітьми, а далі малята експериментують і вивчають конструкцію.

На заняттях для дітей молодшого віку бесіда проводиться у формі інтерактивної пізнавальної казки. Слово «інтерактивний» означає, що дошкільнята приймають активну участь у розповіданні казки: радять як діяти персонажам казки, продовжують розповідь педагога, доповнюють казку, нагадують персонажам про певні дії… Інтерактивна пізнавальна казка зацікавлює і мотивує дітей, створює емоційне тло заняття, допомагає об’єднати кілька занять.

І ще одне: навчаючи дітей, ми маємо не тільки дбати про міцність знань, а й думати про те, як учні використають їх у майбутньому. Адже використовувати знання діти мають для добрих справ: дбати, щоб їхні розробки допомагали людям, а не вбивали й не руйнували довкілля. Тому пізнавальна казка допомагає виховувати малят доброзичливими, чуйними, толерантними, привітними, розповідати їм про довкілля і необхідність бережного, гуманного ставлення до нього.

А тепер безпосередньо про заняття. Це заняття-подорож: вже знайоме діткам курчатко Сонечко продовжує пізнавати навколишній світ.

Хороброму, відважному курчатку Сонечку все цікаво. Він першим дослідив всі куточки гніздечка, у якому він народився з братиками і сестричками, першим дослідив всі куточки сарайчика, першим вийшов на подвір’я.

Цього разу Курчатко хоче подивитися, що цікавого є там, де травичка закінчується. І зустрічає на скопаній землі нового друга — дощового черв’ячка. Казка ознайомлює дітей із незвичайною твариною — черв’ячком, розповідає, яку користь він приносить.

Паралельно з розповіддю про черв’ячка закріплюємо знання дітей про основні кольори, про свійських тварин, вчимо бачити незвичайне у звичайному, навчаємо дітей рахувати.

45 хвилин — це багато чи мало?

Якщо все робити весело й цікаво виходить — це дуже багато часу. Подивіться, саме за такий час ми встигли:

• розповісти з дітьми інтерактивну пізнавальну казку про дощового черв’ячка;

• виконати обов’язкову програму — сконструювати дощового черв’ячка;

• вільне конструювання — будиночок для дощового черв’ячка, галявинка для черв’ячка та свійських тварин, квітуче дерево;

• сюжетно-рольова гра — куди мандрують черв’ячки;

• двовимірне конструювання-аплікація — черв’ячок з кружечків;

• а ще ми потанцювали та пострибали як курчатка.

А тепер зазирнемо на заняття і подивимося, що побудували малята.

Наталочка хоч і прийшла перший раз на заняття з конструювання (попереднього досвіду такого конструювання у неї не було) конструювала впевнено, дуже акуратно, все встигла зробити: вона побудувала оригінальної форми дерево, красиво прикрасила будиночок «двоповерховими» квітами (сама придумала!). Наталочка розповідала, що в гостях у черв’ячка качечка, собачка та двоє дівчаток. Окрему квітучу галявинку дівчинка побудувала для корівки.

У Лізи вийшов найоригінальніший будиночок для черв’ячка: вона назвала його фермою, поселила туди цілу купу свійських тварин, а щоб під сонечком їм не було спекотно, побудувала велику парасольку. Також у Лізи вийшла чудова галявинка з квітучим деревом, де із задоволенням гуляли тварини.

Наймолодша Софійка (їй трохи більше 2-х років) побудувала невеличкий симпатичний будиночок, дуже ретельно добирала кольори квіточок, які прикрашали будиночок. А на невисокому дереві у Софійки влаштувався бешкетник-хлопчик (напевно квіти збирав). На жаль, ми не встигли сфотографувати будиночок цілим: Софійка випадково наступила на нього і будиночок розвалився.

От які симпатичні черв’ячки дітки побудували наприкінці заняття: всі різні, всі яскраві та своєрідні. Педагог показував принцип, дітки робили аплікацію самостійно, домальовували елементи, яких не вистачало.

Звичайно: педагог допомагав діткам (неможливо не допомагати малятам, які тільки роблять перші кроки у конструюванні), але задум «диктували» діти.

Мені дуже подобається, що дітки прагнуть створити щось своє, придумують, із захопленням творять, прагнуть бути самостійними і виходить у кожного прекрасно!

Дякую педагогу, який нестандартно втілює мої задуми з пізнавального конструювання, працює творчо і натхненно, імпровізує, дослухається до дітей, чує та відчуває їх бажання і прагнення, але не йде на поводу у малят, а м’яко веде за собою, добивається результату, працює з малятами і заради них.

Далі буде…

Більше про Дошкільну академію  «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії  «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Відкриття Дошкільної академії Центру розвитку особистості «УнікУм»

Приємна новина

Нарешті відбулося… Восени відбулася унікальна подія — Інститут обдарованої дитини НАПН України відкрив Дошкільну академію Центру розвитку особистості «УнікУм». Це стало можливим завдяки тривалій співпраці науковців і практиків: адже у Центрі зібрані найкращі розробки учених в галузі дошкільної та початкової освіти, працюють талановиті педагоги, які творчо втілюють задуми науковців.

Відкриття стало справжнім веселим святом для дітей: дивіться!

Під час відкриття діти потрапили у дивовижну мандрівку казковим лісом. Спочатку малята стали самі деревами — ручки-гілочки, ніжки-стовбур — і створили ліс, в лісі час від часу здіймався вітерець, вітер… А потім виліпили дерева з тіста.

Прямуючи доріжкою казкового лісу, малята зустріли гномиків, які вирощували на городі смачні сюрпризи для мешканців чарівного лісу. Звичайно, всі полюбляють отримувати подарунки, а ще й дарувати приємно! Дітки створили парк-зоопарк, де зустрілися тварини з усіляких далеких далей, з квітучими галявинами, а потім помандрували до Головного Гнома казкової країни, щоб попросити його виконати добрі побажання для своїх рідних.

Зла чарівниця вирішила створити перешкоду для сміливців, але дітки всі разом здолали перешкоди і вчасно потрапили до Головного Гнома.

Після казкових мандрівок малят чекав диво-торт. У Добру путь!

Тепер починаються веселі цікаві будні. Про заняття Дошкільної академії читайте у наступних публікаціях.

Ласкаво просимо до нас у гості!

Більше про Дошкільну академію Центру розвитку особистості «УнікУм» читайте тут

Дізнатися про всі справи Дошкільної академії  «УнікУм» можна у групі FaceBook. Ласкаво просимо!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Вітаю із Всеукраїнським Днем Дошкілля!

Шановні, Дошкільники!

Щиро вітаю Вас із Всеукраїнським Днем Дошкілля! Здоров’я, творчості, натхнення, нових ідей, нових планів, нових звершень, сил і терпіння для втілення всіх Ваших задумів! Миру та злагоди!

Мені дуже приємно, що я була у витоках цього свята: Всеукраїнська редакція «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ», у якій я була заступником головного редактора, у 2006 році 3 листопада вперше провела Всеукраїнський День Дошкілля, а потім до 2012 року щороку доводила: «Дню Дошкілля бути!»

Тож сьогодні у всіх областях України, в різних містах і селищах, у дитячих садочках і ШДС вихователі і методисти, науковці і практики, діти і дорослі, викладачі і студенти щороку відзначають своє свято. Щиро вдячна ВСІМ за підтримку, за розуміння, за блиск в очах, за добрі побажання, за відверту підтримку нашої ідеї, нашого свята!

Пригадую 2006 рік 3-тє листопада… У цей день редакція «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ» вперше проводила це свято. Було багато «але…», які так і залишися поза кадром. А у пам’яті — яскраві семінари, щире спілкування, нові знайомства… — все це НАШЕ свято. Пригадати, як народилося це свято і як відбувалося Вам допоможе моя публікація

Пригадую, як тоді Дошкільнята зраділи «У нас буде СВОЄ свято!» І свято підтримали педагоги-дошкільники по всій Україні — спочатку проводили свято у себе вдома, а потім збирались у Київському міському Будинку вчителя.

Шановні Садівниці! Пам’ятайте, Ваше свято у Ваших руках! У Ваших силах зробити його таким, як потрібно Вам. 

Ірина СТЕЦЕНКО,

заступник головного редактора 
редакції «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ» (2005–2013 рр.)

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

“Кращі гір бувають тільки гори…”

Мандруємо просторами рідної країни: Карпати, Кримські гори, Донецький кряж, Овруцький кряж

Початок публікації знайдіть за посиланням

КАРПАТИ

Карпати — один з найпотужніших гірських масивів України. Саме тут розташована найвища в Україні гора Говерла (2 061 м).

• З чого видно, що Говерла дуже висока? (Ліси закінчуються задовго до її вершини, тимчасом як вершини багатьох інших гір у Карпатах вкриті лісами).

Взагалі Карпати вкриті зеленою шапкою лісів: знизу ростуть листяні дерева, що вищі гори, то більше на їхніх схилах хвойних дерев, а вершини найвищих гір укриті луками із соковитими травами — полонинами. Тільки де-не-де каміння виходить на поверхню, і можна побачити те, з чого складаються гори. Зазвичай це каміння вкрите родючим ґрунтом, на якому й ростуть величезні смереки, що затримують воду в горах, не допускають повеней, перешкоджають сходженню снігових лавин.

Подивіться на гірські схили. У Карпатах майже немає неприступних місць, де важко пройти непідготованій до штурму гір людині: навіть на Говерлу можна піднятися без додаткового спорядження. Це дуже дружні до людей гори: їхні схили немовби запрошують погуляти тінистими лісами. Але і до таких гір не можна ставитися зверхньо: треба бути уважним, щоб не потрапити у біду.

Гірські хребти розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами.

Подивіться, яка невимовно гарна природа Карпат — які барвисті квіти у горах, які шовкові трави на полонинах, які мальовничі краєвиди можна розгледіти згори. Краса!

• Подивіться на фотографії. Що цікавого, гарного та незвичайного ви на них помітили?

• Опишіть рослинний світ Карпат.

• Як ви гадаєте, який колір мають Карпати взимку? Чому?

• Чому Карпати можна назвати вічнозеленими горами?

• Де розташовані гірські озера? На що вони схожі? Чим вражають? Чи сподобалися вам? Чому саме?

КРИМСЬКІ ГОРИ

А тепер помандруємо на південь: там ми можемо побачити найдивовижніші гори — Кримські.

Покажіть дітям на карті Карпати й Кримські гори.

• Чим відрізняється розташування цих гір?

Підведіть малят до висновку: Кримські гори розташовані на узбережжі моря.

• Розглянемо Кримські гори ближче. Чим вони відрізняються від Карпат?

• Як ви вважаєте, чому гори в Криму не зеленого кольору?

У Криму дуже спекотно і сухо: у цій місцевості майже немає річок, які не пересихають влітку, тому рослинам тут ведеться дуже важко, і виживають переважно невеличкі рослини, а високих дерев у Криму майже немає. Лісисті гори ростуть подалі від берега, і кримські ліси неможливо навіть порівняти з карпатськими.

Але, як не дивно, рослинність Кримських гір найбагатша в Україні: тут налічують понад 3 тис. видів рослин (у Карпатах — лише 2200 видів). Близько 240 видів рослин є ендеміками (мають обмежений ареол існування) Криму й одночасно реліктами (збереглися як пережиток древніх епох) (тис ягідний, сосна кримська, кизильник кримський, підсніжник складчастий тощо).

Нагадайте дітям, що в Карпатах каменю, з якого складаються гори, майже не видно за рослинністю. А у Криму спека не дає рослинам густо розростатися, тому вапняки, з яких переважно складаються Кримські гори, видно дуже добре — вони мають світле забарвлення.

Вітри у Криму ніщо не затримує. Вони з дня у день невтомно видувають породу, і скелі тут нерідко набувають чудернацьких форм. Серед них можна розгледіти і ведмедицю, що прийшла до моря води напитися, і злого змія-дракона, і величезний кам’яний гриб.

Найвища вершина Криму — Роман-Кош (1 545 м). Це ланцюг пласких безлісих масивів — яйл.

Вершини Кримських гір може підкорити далеко не кожний: хоч гори і невисокі, але на камінні важко втриматися навіть альпіністам, та й не завжди можна обійти великі нагромадження каміння, неприступні скелі, а ще у таких горах мандрівникові загрожують небезпечні зсуви каміння…

Ай-Петрі (1234,2 м) — одна з наймальовничіших вершин Кримських гір. Скелі Ай-Петрі нагадують зуби гігантського дракона, що здіймається над яйлою. Ай-Петрі — викопний кораловий риф, колись цю гору покривали води Чорного моря. 150–160 мільйонів років тому в околицях Ай-Петрі активно діяли вулкани, залишки яких можна побачити ще й досі.

• Подивіться на фотографії. Чим цікаві гори на них? Що дивовижного ви побачили?

ДОНЕЦЬКИЙ КРЯЖ

• А тепер помандруємо далі й побачимо зовсім інші гори.

• Чим ці гори відрізняються від Кримських?

• Що насамперед вражає?

• Як ви вважаєте, які гори вищі — Карпати, Кримські чи Донецький кряж? Чому?

Донецький кряж — це ланцюг невисоких гір (середня висота становить 200–300 м). Найвища його точка — Могила Мечетна — піднімається на 367 м над рівнем моря. Земна поверхня тут глибоко поорана річковими долинами, ярами та балками. Але навіть з таких невисоких гір ми можемо побачити дивовижної краси краєвиди. Подивіться на фото: річки, ліси, лани — як на долоні.

• Подивіться, які мальовничі скелі спускаються до річок. Що вони вам нагадують? Чи так Кримські гори входять у морські хвилі?

• Які дерева ростуть на Донецькому кряжі?

• Чому тут не видно хвойних дерев?

• Уявіть Донецький кряж восени. Яким буде забарвлення гір?

• Як можна назвати такі гори? З чим би ви їх порівняли?

Багата й різноманітна рослинний і тваринний світ цих гір. У Регіональному ландшафтному парку “Донецький кряж” близько 500 видів рослин, з котрих 46 ендемічних і близько 20 занесені до Червоної книги України. Це такі види, як тюльпани Шренка, змієлистий і дубровний, піон тонколистий, близько 10 видів ковили, волошка донецька, карагана скіфська. У байрачних лісах можна побачити диво-квітку, що зветься рябчик руський. Унікальності території надають рідкісні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України — ковили Графа, ковила вузьколиста, мигдаль низький та інші.

Тож порівняно з Карпатами і Кримом Донецький кряж видається дуже доступним і домашнім, але від цього його природа не втрачає дивовижності, яскравості та величі.

ОВРУЦЬКИЙ КРЯЖ

Тепер ми опинилися на Поліській низині: тут простягається Овруцький кряж. Він також невисокий: максимальні висоти — 300–310 м, найвища точка — 316 м. Південні схили кряжа круті, північні — більш пологі. Поверхня горбиста, розрізана ярами завглибшки до 20–25 м.

Спочатку здається, що це й не гори зовсім — так, пагорки, але з часом розумієш, що таке ставлення до гір — зухвальство: гори набувають уже звичної нам величі.

Вважають, що цей кряж — усе, що залишилося від древніх гірських відрогів. А знаменитий український географ Павло Аполлонович Тутковський назвав його зібранням чудес природи... І таке визначення кряж цілком заслужив. Навіть перше знайомство з ним зачаровує, адже складається він з пісковиків, рідкісних рожевих і червоних кварцитів, яким уже майже півтора мільярда (!) років. З каміння, яке видобували з цього кряжа, постали стіни Софійського собору, Києво-Печерської лаври й Золотих воріт у Києві. Його використовували стародавні майстри, зводячи свої дивовижні будівлі в Переяславі-Хмельницькому, Овручі, Вишгороді.

Овруцький кряж — єдине місце в Європі, де збереглося родовище дуже рідкісного мінералу пірофілліту. У давні часи древляни виготовляли з нього прикраси. Пізніше людям відкрилися дивовижні властивості цього мінералу — він виявився фантастично вогнестійким, і його стали використовувати у виробництві світильників для маяків. В середині XX ст. у незгасних маяках Гібралтару і Дарданелл, узбережжя Чорного і Азовського морів, Заполяр’я і Далекого Сходу палали світильники з українського рожевого пірофілліту.

• Чим ці гори особливі?

• Який краєвид можна побачити з вершин?

• Які рослини ви бачите на фото?

Ще одне диво українського Полісся — це казкова рослинність кряжу. Він є унікальним: на його схилах ростуть широколистяні та хвойні ліси, поширені реліктові рослини: дуб скельний, сосна Фоміна, рододендрон жовтий тощо.

Хоч ці гори й невисокі, але клімат Полісся холодніший, ніж Криму, тому листяних порід дерев тут менше, натомість з’являється більше хвойних.

Неподалік від села Городня розкинулася велика галявина, всуціль укрита плющем — рослиною, характерною для південних регіонів. На схилах пагорбів буяють зарості понтійської азалії, що виросла на Землі в ту пору, коли по ній ще ходили мамонти. Ці високі густо вкриті помаранчевими та жовтими квітами кущі часом утворюють непрохідні хащі.

Але і це ще не все. Біля села Червонка мандрівники неодмінно потраплять у царство наступного представника південних рослин — ліс кам’яного дуба. А неподалік від села Городець їх зустріне іще одне незвичне для тутешніх місць дерево — чорна береза. Чому ці рослини опинилися тут, наука досі не знає...

• Подивімося ще раз на фотографії цих дивовижних гір і знайдімо своє диво!

Цікаво і дотепно здійснити віртуальну подорож з дітьми допоможе презентація, ЗАВАНТАЖИТИ яку Ви можете на сайті журналу «Джміль»

ЗАВАНТАЖИТИ презентації, які допоможуть ознайомити дошкільнят та учнів молодших класів з нашою країною, здійснити віртуальну подорож Україною Ви можете на сайті журналу «Джміль» (№ 1, 2015) після кожної статті з позначкою «е-додаток».

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко