Слова замість гармат

Інформаційна війна: історія, сучасність, правила поведінки…

Частина 5

Початок публікації читайте тут

Солдати інформаційної війни

Як розповсюджувати бажану інформацію

Перш ніж перейти до розгляду способів поширення інформації, нагадаю: за нинішніх умов часто краще НЕ ДАТИ жодної інформації, якщо існує хоч невелика ймовірність того, що ця інформація може бути неправдивою, ніж РОЗПОВСЮДИТИ БРЕХНЮ.

Розповсюджуйте НОВИНИ З ОФІЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ, особливо коли Ви не бачили події на власні очі й не можете уточнити інформацію в очевидців, яким довіряєте.

Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine

Профіль у FaceBook — https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua

5 канал

Сайт — http://www.5.ua/

Профіль у FaceBook — https://www.facebook.com/5kanal

Український кризисний медіа-центр

Сайт — http://uacrisis.org/ua/

Профіль у FaceBook — https://www.facebook.com/uacrisis

Перед тим як розповсюджувати інформацію (і взагалі вірити їй), перевірте її хоча б двома незалежними способами. Для цього можна скористатися порадами у моїй статті. Перевіряйте і гарні, й погані новини — невідомо, хто прочитає новину, розповсюджену Вами, і якою, доброю чи поганою, вона виявиться для цих людей.

Якщо Ви впевнені у надійності інформації незалежно від її джерела, коротко напишіть про це в коментарях до новини («Я довіряю цій інформації», «Я довіряю людині, яка надіслала цю інформацію» тощо). Такий коментар підвищить довіру до Вашої (тепер уже й Вашої) новини тих людей, які Вас знають. І це вже немало!

Роблячи РЕПОСТ, можете опублікувати замість власного коментаря цитату з новини: іноді це краще, ніж Ваші власні слова, виявить Вашу позицію, допоможе зацікавити інших прочитати весь матеріал.

Примітка. Репост є розповсюдженням інформації іншого автора без змін, з власним коментарем чи без нього. Репост дає змогу опублікувати новину в хроніці друга. Вашу стрічку новин читаєте не тільки Ви, а й усі Ваші друзі, а можливо, й друзі Ваших друзів (це залежить від налаштувань Вашого профілю). Але у великому потоці новину часто важко помітити. Тому якщо Ви хочете, аби хтось із Ваших друзів неодмінно помітив певну новину, варто опублікувати її в його життєписі: тоді друг обов’язково отримає повідомлення про те, що Ви опублікували у його життєписі новину, і перегляне її.

Щоб зробити репост, потрібно натиснути на гіперпосилання «Поділитись» (внизу під текстом кожного повідомлення) і вказати, з ким саме Ви хочете поділитися новиною.

РЕПОСТ є одним з ЕФЕКТИВНИХ СПОСОБІВ розповсюдження інформації у соціальних мережах. У Вас і Ваших знайомих є спільні друзі, й для них репост ефективний, позаяк підвищується імовірність того, що вони помітять певну інформацію. А от для знайомих Ваших знайомих репост є можливістю побачити нову інформацію і розповсюдити її. Таким чином кількість повідомлень про одну й ту саму новину дуже швидко зростає (це залежить від того, скільком своїм друзям Ви цю новину передали і наскільки ефективно вони діяли). Тож не нехтуйте репостом, але РОБІТЬ його ВІДПОВІДАЛЬНО.

Зверніть увагу: РЕПОСТ має бути не правилом, а ВИНЯТКОМ! Ваш дуже важливий репост залишиться не поміченим, якщо стане черговим нав’язливим проханням у довгому ланцюжку прохань. І навпаки, друзі із задоволенням виконають Ваші прохання, якщо вони з’являтимуться лише у справді серйозних випадках.

Всі люди різні, і тому по-різному сприймають одну й ту саму інформацію: по-різному додумують, домальовують дрібні деталі, по-різному уявляють тональність написаного, інтерпретують і передають повідомлення далі. Іноді це призводить до ефекту «зіпсованого телефону». Тому інформацію необхідно подавати спокійним тоном, виважено, без зайвих емоцій (хоч тексти зовсім без емоцій читати нецікаво, тож дотримуйтеся міри).

Будьте уважними: якщо автор посту просить зробити репост і Ви довіряєте йому, робіть САМЕ РЕПОСТ, а не ставте лайк. Адже про це зазвичай просять, коли дуже важливо, щоб пост побачило якомога більше людей. Наприклад, таким чином можна повідомити про брехливість певної веб-сторінки, знайти родичів поранених, які у важкому стані перебувають у госпіталях, тощо. Коментарі мають бути такими, щоб новину захотілося прочитати!

ЛАЙК може стати каталізатором активного розповсюдження посту, тому перш ніж ставити лайк, особливо на постах з новинами або коментарями до резонансних подій, добряче поміркуйте. Ваші близькі знайомі, які добре Вас знають, довіряють Вам, і для них Ваш лайк на пості може бути своєрідним «ЗНАКОМ ЯКОСТІ», тож, найімовірніше, читаючи пост з Вашим лайком, вони будуть налаштовані некритично. У багатьох користувачів стрічка новин у FaceBook налаштована на першочерговий показ популярних новин (таке налаштування є автоматичним, і не всі його змінюють; FaceBook також час від часу автоматично змінює Ваші налаштування на показ популярних новин), тому показує в першу чергу новини з великою кількістю лайків. Тож СТАВТЕ ЛАЙК ВІДПОВІДАЛЬНО, не підвищуйте рейтинг сумнівних новин. 

Шукайте новини без коментарів — лаконічний виклад подій (тільки факти), що супроводжується фотографіями, відео. Перевіряйте відповідність тексту, фото, відео тому, що Ви бачили самі. Звертайте увагу на тональність викладу інформації: вона має бути спокійною, виваженою, без істерик, непотрібних подробиць, які розпалюють емоції, а інформації не додають.

Якщо Ви розміщуєте новини, бажано подавати факти без коментарів, найважливіші цифри необхідно порівнювати з іншими — так, щоб динаміка змін була зрозуміла людям. Наприклад, інформація про витрати держави у 20 млн грн багатьом людям нічого не скаже (для пересічного громадянина і 0,5 млн грн — неосяжна величина), а от коли стисло повідомити, на що була витрачена ця сума, показати важливість і необхідність цих витрат, люди сприймуть інформацію зовсім по-іншому.

Не розповсюджуйте фотографії без пояснень. Зазвичай пояснення не потрібні, коли фото надходять безпосередньо від першоджерела, а розглядаючи репости, люди не завжди звертають увагу на першоджерело і можуть неоднозначно сприйняти фото.

Не варто розповсюджувати надміру емоційні пости, адже часто з кожним репостом, зокрема завдяки коментарям, пристрасті розпалюються все більше, і потім вгамувати їх важко, якщо взагалі можливо.

Не поспішайте спростовувати інформацію, якщо Ви бачите, що вона НЕ НАБУЛА СУСПІЛЬНОГО РЕЗОНАНСУ — її або не помітили або вчасно встигли вилучити. Краще подбайте про вилучення текстів про неї з усіх доступних Вам місць. Адже навіть якщо люди не помітили саму новину, прочитавши Ваше спростування, вони можуть подумати, що диму без вогню не буває, і все одно злякаються, а можливо, і передадуть новину далі, та ще й з власними коментарями, і таким чином налякають інших.

Пам’ятайте, що більшість людей схильні перебільшувати небезпеку і применшувати радість. З певних причин погані новини зазвичай поширюються швидше, ніж добрі. Тому варто, повідомляючи погані новини, подавати їх навіть НАДМІРУ СПОКІЙНИМ ТОНОМ, тим самим нібито зменшуючи їх значення, заспокоюючи людей: під час передачі новини пристрасті, дуже ймовірно, зростатимуть від репосту до репосту, але залишається надія, що до тотальної істерії справа не дійде. А от добрі новини не гріх подавати підвищуючи тон: людям так хочеться вірити в краще, і нині радість нам усім особливо потрібна.

Не поширюйте те, в чому у Вас є НАВІТЬ НАЙМЕНШІ СУМНІВИ. Буває так: щось «дряпнуло», і незрозуміло — чому, що, коли. Вважайте, що «дряпнуло» недаремно, і не робіть того, в чому сумніваєтесь! Особливо важливо пам’ятати це у часи суспільних негараздів.

Не передавайте напряму «гарячі новини» тим своїм знайомим, які СХИЛЬНІ ДО ПАНІКИ, НЕОБДУМАНИХ ДІЙ: таким людям новину краще повідомити індивідуально (якщо це конче необхідно) або не повідомляти зовсім.

Не забувайте поширювати інформацію, яка ПІДНОСИТЬ НАСТРІЙ і БОЙОВИЙ ДУХ людей. Не забувайте, що ГУМОР — ДОБРИЙ ПОМІЧНИК у багатьох справах: він піднімає настрій, дає змогу подивитися на вже знайоме з іншого боку, допомагає відпочити, «розрядити обстановку», зняти емоційне напруження. Тож якщо відчуваєте доречність гумору в коментарях, розумієте, що можете дотепно, необразливо пожартувати, будь ласка, коментуйте з посмішкою.

Можете трохи поекспериментувати: створити дві публікації — серйозну і з посмішкою (тільки не розміщуйте їх поряд) — і подивитися, яка збере більше лайків, коментарів, схвальних відгуків. Так Ви поступово вивчите свою аудиторію і свої можливості.

Пам’ятайте: ПРАВДА — це дуже добре, але вона НЕ ЗАВЖДИ ДОРЕЧНА, особливо коли йдеться про велику аудиторію, всіх слухачів якої Ви насправді не можете знати. Тож перед тим як повідомляти правду, поміркуйте: наскільки вона страшна і гірка, чи вистачить у широкого загалу душевних сил, сили волі, мужності, щоб її витримати.

Пам’ятаю, ще за часів Радянського Союзу в Києві по відкритих каналах радіо під час навчання рятувальників пройшла інформація про те, що прорвало греблю Київської ГЕС. Це була навчальна тривога, і можливо, саме тому про широке розповсюдження цієї інформації керівники рятувальників дізналися далеко не одразу. Звісно, потім інформацію спростували, але на це звернули увагу далеко не всі. А тепер про наслідки. Така аварія означає, що мінімум півміста опиниться під водою (про Київську область не кажу: на щастя, в області тривоги не було). Я була в ті часи маленькою, але пам’ятаю, як довго після цього рятувальники знімали людей з дахів багатоповерхівок, височенних дерев тощо. А скільки роботи додалось лікарям… Причому паніка була навіть у тих місцях Києва, куди вода навіть у випадку аварії ніколи не дійшла б. От така прикра навчальна тривога.

Люди мають бути готовими до правди. Різним людям правду треба повідомляти по-різному, з широким загалом треба бути дуже виваженим. Адже часом необережно повідомлена правда може накоїти більше лиха, ніж мовчання. Потрібні обережні зважені професійні дії! Іноді широкому загалу варто повідомити лише часточку правди, щоб уникнути паніки. Тож пам’ятайте прислів’я: «Слово не горобець, вилетить — не впіймаєш», і дійте продумано, обережно, не наламайте дров.

Замість післямови

Дякую всім, хто звернув увагу на цей матеріал. Це моя перша спроба. Обіцяю й надалі ділитися з усіма своїми думками і висновками. Особливо вдячна тим, для кого цей матеріал став поштовхом до дій.

Розумію, що когось мої застереження приголомшили, а когось, можливо, й налякали. Але я писала це для того, щоб Ви не наступали на ті самі граблі й знали, де соломку підстелити.

Пам’ятайте, що сьогодні бездіяльність є злочином. Зважте, поміркуйте, що саме у Вас краще виходить, з чого Вам легше розпочати, і дійте! Разом ми обов’язково переможемо!

Успіхів нам усім і тільки добрих новин!

І все-таки ще не кінець: далі «Педагоги на передовій»

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко