Цього
року весна дуже поспішає: довго її чекали, мріяли, непокоїлися, чи не
запізниться, раділи її першим крокам. Весна спочатку нібито і не поспішала, а
потім все кругом раптом розквітло, зазеленіло, заяскравіло… Весна!
Весна
обігнала сама себе майже на місяць: те, що ми зазвичай звикли бачили у травні,
цього року можемо побачити вже у квітні. Тільки дочекалися перших квітів, а вже
«букети» тюльпанів з нарцисами на клумбах. Таке буває тільки у травні!
І ми
теж, як і весна, поспішаємо… В душі все співає, хочеться чогось нового,
цікавого, такого, чого ніколи не робив і навіть не мріяв про це. Хочеться змін!
Щоб було краще, щоб бачити рух вперед, щоб хотілося йти далі… А зміни залежать
і від кожного з нас…
Хочеться?
Змінюй, пробуй, йди вперед! І нехай кожного з нас надихають пісні. Публікую
пісні, які слухало не одне покоління, але їх хочеться слухати знову і знову.
Послухаймо! Пригадаємо? А можливо відкриємо для себе щось нове…
Юрий Визбор «Милая моя»
Татьяна и Сергей Никитины исполняют песню «Весеннее Танго» Валерия Миляева, советского
и российского физика, доктора физико-математических наук, профессора, директора
Тарусского филиала Института общей физики Академии наук России, заведующего
Отделом экологических и медицинских приборов ИОФ РАН, главного учёного
секретаря Академии ИПРБ
Заняття з пізнавального конструювання у
Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України
Сьогодні
з весняної України ми знову повернулися
до спекотної Африки, але не в савану, а у тропічний ліс. Тож порівнюємо
ліси нашої рідної країни та тропічні, пригадуємо тварин, що живуть там.
Ознайомлюємося
з життям однієї з найвинахідливіших тварин — мавпочки: особливості життя в лісі
та будови тіла мавпочки (у цієї тварини ніжки такі самі вправні, як і ручки,
тож їх так і називають руконогими), пригадуємо мавпочок у зоопарку.
Основна
конструкція — мавпочка. Побудувати її
непросто: потрібно уважно ставити цеглинки, рахувати виступи, відступати певну
кількість виступів, ставити цеглинки посередині, стежити за симетричністю
(ручки і ніжки у мавпочки мають бути однаковими). Тож дітки дуже старалися:
будували дуже зосереджено та уважно. Вільне конструювання — малята робили галявинку для мавпочок.
Малючки
(ранній вік) вирішили прикрасити своїх мавпочок. Уллянка та Ксюша
придумали як зробити їм багатоповерхову прикрасу з квіточок, як шапочку. В Уллянки більше досвіду, тож вона
поділилася своїми досягненнями з подружкою. Ксюша
сьогодні третій раз на заняттях з конструювання, це її перша спроба самостійно
майже без допомоги педагога побудувати конструкцію. Умнічка! Коля придумав як дати мавпочці квіточки
в ручки (ніколи не думала, що хлопчик таке придумає!) — він дбайливо і обережно
ставив квіточки у ручки мавпочки, а Ксюша вже повторила придумку Колі. Умнічки!
У
старших діток сьогодні був серйозний екзамен — треба було вибрати колір
мавпочки та основи (поверхні, на якій стоїть конструкція) і піти на компроміс
(на занятті було 6 діток і не завжди була можливість вибрати всі кубики та
основу такого ж кольору, як подобається, — треба було десь йти на компроміс,
десь ділитися кубками з товаришем).
Дуже
поміркованими були Нікіта, Ілларія та Іллюша, вони першими зрозуміли, що не завжди можна отримувати те,
що хочеться, часто треба вибирати з того, що є (наприклад в ЛЕГО мало кубиків
чорного і коричневого кольорів, тож мавпочки точно як у житті не вийде). З цим
складним завданням поступово справилися всі дітки. Молодці!
Старші
дітки (молодший і середній дошкільний вік) вирішили не тільки зробити для
мавпочок галявинку, а й ще запросити до африканського лісу гостей. Нікіта та Іллюша будували все дуже серйозно (хлопчики!): працювали зосереджено,
намагаючись все дуже точно зробити, Ксюша,
Ліза, Катя та Ілларія працювали
натхненно і творчо — намагалися час від часу удосконалити конструкцію по ходу
основного конструювання, але врешті решт дочекалися доки мавпочка буде
закінчена і можна буде розвивати конструкцію.
Дуже
цікаву історію побудувала Катя — у
неї вийшла дуже добра мавпочка, носила гостей на руках та й гостей до її
мавпочки прийшло найбільше. Нікіта
вибрав гостя схожого на космонавта або пілота швидкісного автомобіля точно в
колір своєї мавпочки. Іллюша
намагався все зробити максимально достовірно і побудував своїй мавпочці квітуче
дерево схоже на ліану. Ксюша сама
придумала і зробила мавпочці міцні руки, як у справжньої горили. А мавпочка Ілларії вдягла шляпу — мабуть сама була
в гостях у людей і вирішила примірити обновку. Мавпочка Лізи залишилася без галявинки: дівчинка вирішила побудувати їй
маленьку хатинку.
Подивіться,
з якою гордістю малята презентують свої конструкції батькам! У кожного вийшла
своя мавпочка, своя історія без слів. Дітки ще тільки починають будувати
історії, тому й не завжди вміють розповісти їх — конструкції та оченята маляток
розповідають без слів.
До
наступних зустрічей!
Щоб
прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові
слова «Дошкільна академія “УнікУм”», «пізнавальне конструювання».
Бесіда
з дітьми за картиною Едгара Дега «Танцювальний клас»
Дії
лікарів, водіїв, продавців ми часто бачимо у повсякденному житті, а є професії,
дії представників яких зазвичай нам не видно: ми бачимо лише результат їхньої
праці — картину, скульптуру, книжку, виступ артиста тощо. Тому нам й здається,
що ці люди з легкістю все виконують, не докладаючи майже ніяких зусиль. Адже
їхня щоденна важка копітка праця прихована від нас. Ознайомитися з тим, як
працюють такі фахівці ми можемо розглядаючи фотографії, відеоматеріали, картини
тощо. Тож уважно роздивимося з дошкільнятами і молодшими школярами картину
Едгара Дега «Танцювальний клас», на якій діти можуть побачити щоденну працю
балерин.
Усе
життя Едгар Дега зображував балерин, він весь час повертався до цієї теми,
намагаючись якомога точніше передати рухи, змінюючи акценти. За його картинами
можна простежити весь процес створення балетних спектаклів: щоденні уроки за
станком, хвилинки відпочинку, репетиції, заняття з хореографами, генеральна
репетиція балету на сцені, прем’єра.
Едгар Дега. Танцювальний клас
Завдяки
картині «Танцювальний клас» ми маємо змогу зазирнути за лаштунки сцени,
побачити як готують вистави, як щодня потрібно працювати балеринам, щоб одного
разу вийти на сцену і влаштувати нам свято.
Кожна вистава, кожний танець
починаються з копіткої роботи. Артисти відточують філігранну
техніку виконання балетних рухів, адже під час виступів вони насамперед
створюють образ, характер персонажа, передають настрій музики. Від них
насамперед залежить атмосфера балетної вистави і врешті-решт успіх чи провал
спільної роботи всіх, хто готував їхній виступ.
Костюмери-дизайнери придумують і
створюють костюми та декорації, прикрашають сцену. Хореографи придумують
рухи, які найкраще передають настрій музики, задум композитора, характер і
вчинки персонажа.
І от
розпочинаються репетиції, де робота кожного стає спільною роботою багатьох —
виставою, яку і побачать глядачі.
Едгар Дега
ОТЖЕ,
балетну виставу створюють композитор (автор музики), хореограф
(автор рухів), артисти (виконавці), костюмери (автори костюмів), художники
та дизайнери
(автори оформлення сцени), а ще педагоги-репетитори, лікарі,
водії, повари…
•
Запропонуйте дітям поміркувати, що роблять представники цих професій.
•
Людей, яких професій ми ще не назвали?
На
картині ми можемо побачити одразу кілька етапів створення вистави.
Розминка: танцівниці
стоять біля станка (горизонтальна паличка уздовж стіни). Вони виконують рухи
багато разів підряд, щоб у них все добре виходило.
•
Коли ви виконуєте вправи на розминці?
• Як
ви вважаєте, навіщо вони потрібні? (Щоб
підготувати руки, ноги й тіло до виконання складніших рухів. На розминці все
тіло поступово прокидається, налаштовується на подальшу роботу.)
Едгар Дега
Репетиція — танцівниці
виконують фрагмент вистави, вчать послідовність рухів, вчаться всім тілом
передавати характер музики, в ще артисти звикають один до одного, вчаться
взаємодіяти на сцені під час вистави.
•
Покажіть танцівниць, які беруть участь у репетиції.
•
Звідки лунає музика? Хто її виконує?
•
Хто виконавець?
• Як
ви думаєте, де хореограф? Чому ви так вважаєте?
•
Спробуймо здогадатися про що розповідає танець, який репетирують балерини. Як
про це дізнатися? Що на картині може розповісти нам про це? (На стільці лежить віяло. З таким атрибутом
виконують іспанські танці.)
Едгар Дега
Послухаймо
музику, яка може лунати в танцювальному класі.
Фламенко
А от
як можуть виконувати іспанський танець в балетній виставі «Лебедине озеро»
П. І. Чайковського
•
Які рухи підходять до цієї музики?
•
Яка ця музика?
•
Спробуйте створити танець під цю музику.
•
Який має бути характер (і настрій) у танцівниці, яка його виконує?
Едгар Дега
У
танцювальному класі відбувається нарада між хореографом і балеринами. Біля
хореографа, напевно, солістка.
• Як
ви думаєте, про що розповідає хореограф?
•
Які балерини ще беруть участь у нараді?
• Хто
ще може взяти участь у нараді?
•
Подивіться й інші картини Едгара Дега. Які етапи створення вистави змальовано
на них.
• Як
ви думаєте, чи легка праця у балерин?
Едгар Дега
Едгар Дега
Едгар Дега
Едгар Дега
Електронні додатки до журналу «Джміль» (2014,
№ 1) за картинами майстра дають змогу нам концентровано побачити галерею
балетного живопису — зазирнути у танцювальний клас, на репетиції, за лаштунки
театру, побачити важку працю балетних артистів під час підготовки спектаклів та
миті чудових їхніх виступів…
Електронні
додатки складаються зі слайдів-фрагментів картини «Танцювальний клас», на які
варто звернути увагу дітей під час бесіди, а також добірки творів художника,
замальовок з життя балерин.
ЗАВАНТАЖТЕ е-додатки за картинами
Едгара Дега за посиланнями:
Заняття з пізнавального конструювання у
Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України
Закінчити
подорож Україною нам хотілося особливим заняттям. Дуже хотілось зробити
незвичайну конструкцію, захопити дітей дивами нашої країни, показати те, що не
всі бачили. Дуже хочеться, щоб малята гордилися тим, що живуть в Україні, що
українці, любили природу рідної землі, її співочу мову, танці, звичаї… Були
сумніви: а чи зможемо з молодшими дошкільнятами і дітками раннього віку
побудувати конструкцію, яка вразить і захопить, якою можна буде грати, про яку
вони потім розповідатимуть у родині. Одразу скажу, що у нас вийшло!
Сьогодні
ми розповідали дітям про український народний танець — гопак, український
народний одяг — вишиванку, журавля — птаха, якого особливо люблять у нашій
країні. Ми порівнюємо журавля з колодязем-журавлем, пояснюємо діткам, чому
колодязь так назвали.
Заняття
вийшло трішечки святковим, настрій піднесеним можливо ще й тому, що весна, яскраве
сонечко, а на початку заняття діти слухали веселу бадьору мелодію гопака і
трішечки підтанцьовували. Адже чи можна всидіти на місці почувши гопак?
Гопак у виконанні всесвітньо відомого ансамблю
Ігоря Моісеєва
Не
знаю, якою була сьогодні основна конструкція… Думаю, що їх було дві — українська хатинка та колодязь-журавель. Якщо хатинок діти
вже побудували багатенько і тому конструкція не викликала особливих складнощів:
педагог тільки розповіла ідею старшим дітям, а малючкам показала трішечки
більше. То колодязь-журавель став особливою конструкцією: діти не тільки
будували, а й вивчали принцип його роботи, експериментували, а потім
досліджували це диво у грі.
Складними
були два етапи: перший — побудувати
опори колодязя (вони мають бути однакової висоти. З таким
завданням діти вже справлялися, тож досвід допоміг :)))), другий — побудувати головну деталь
колодязя (саме вона і витягає відро з водою) так, щоб колодязем зручно було
користуватися (діткам раннього віку відрегулювати довжину «журавля» допомогла
вихователь, а от старші дітки спробували це зробити самостійно — справжні
дослідники-винахідники).
Вийшло
чудово! Дітки справді захопилися, із задоволенням грали та експериментували. Приємно,
що захопилися не тільки малята, а й батьки, яким дітки з гордістю презентували
свої конструкції.
А
для мене це було ще одне підтвердження: немає тем для маленьких і для дорослих,
просто потрібно вміти розповідати цікаво і захопливо для ВСІХ. І якщо ти сама
захоплюєшся темою, то і педагог, і маленькі вихованці, і батьки тебе неодмінно
зрозуміють! Дякую всім! До зустрічі в Африці!
Заняття з пізнавального конструювання у
Дошкільній академії «УнікУм» Інституту обдарованої дитини НАПН України
Вчимо
діток придивлятися до маленького, бачити незвичайне у звичайному: ближче
знайомимося з комашками — показуємо малятам їх розмаїття, порівнюємо між собою,
разом визначаємо особливості комашок, показуємо те, що вони вміють робити
найкраще.
Тож
сьогодні ми будували світ комах: комашка-букашка
— основна конструкція. Правда комашка у нас вийшла зовсім немаленькою (такого
розміру кубики ЛЕГО), зате веселою і симпатичною. Кожна дитина вибрала свій
улюблений колір, тому світ комашок у нас вийшов дуже яскравим.
Дітки
раннього та молодшого дошкільного віку будували однакових комашок, а от
додаткова конструкція — квіточка — у
малюків була однаковою (педагог розповіла як будувати стебло з листочками і
дітки будували його самостійно — напіввільне конструювання — а от квіточка була
в усіх однаковою), старшенькі дітки будували квіточку за уявою (педагог тільки
нагадала як будувати стебло з листочком так, щоб воно вийшло стійким, але майже
всі дітки експериментували із стеблом і листочками). У нас вийшла казкова
галявинка — кожна квіточка різна — всім комашкам дуже сподобалися.
Катюша у нас ще недавно, мабуть тому
стебло будувала, користуючись порадами вихователя, а от квіточки придумала сама
— у неї єдиної вийшло на одному стеблі одразу дві дуже тендітні та ніжні квіточки.
Ілларія на короткому
стеблі (це дівчинка експериментувала — перша квіточка розсипалась, бо стебло
було надто високим, тому й не стійким) побудувала велику квіточку чимось схожу
на закритий тюльпан.
Ксюша як завжди експериментувала: у
неї вийшла небачена квіточка у стилі авангард та ще й жовта ялинка з обличчям (навіщо
ялинці обличчя Ксюша нам не розповіла — мабуть це дуже казкова ялинка з галявинки
баби Яги).
Ліза вирішила побудувати цілу
галявинку чимось схожу на святковий торт.
А от
хлопчики не дуже захоплюються квітами, тому Іллюша
побудував квіточку за порадами педагога і захопився перевезенням кубиків на
машинці: ну це ж чоловіча робота все-таки.
Комашки
з радістю прилетіли на затишну галявинку у нашому королівстві УнікУм. Молодці малята!
До нових зустрічей!
Щоб
прочитати інші публікації з цієї теми знаходьте на блозі у хмарі слів ключові
слова «Дошкільна академія “УнікУм”».
